Вплив метеорологічних умов середовища на гематологічні показники та ріст новонароджених телят м’ясних та молочних порід в природно-кліматичних умовах Західного Лісостепу України. Розробка екологічних основ переходу до органічного виробництва яловичини.
При низкой оригинальности работы "Екологічні основи виробництва яловичини та механізми формування м’ясної продуктивності великої рогатої худоби", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Таке виробництво продукції тваринництва здійснюються на фермах, які функціонують за принципом "закритої системи" і більшою мірою залежать від кліматичних умов, ніж традиційні форми ведення скотарства. Для запровадження органічного виробництва яловичини, з урахуванням змін клімату актуального значення набувають дослідження спрямовані на розроблення гармонізованих із довкіллям технологій та способів утримання худоби, які б дозволили реалізувати генетичний потенціал її продуктивності з тим, щоб отримати якісну мясну продукцію. Важливе значення результати таких досліджень мають в нашій країні: по-перше, не вивчається вплив на сільськогосподарських тварин прогресуючих змін клімату; по-друге, слід враховувати активний процес створення нових та удосконалення вітчизняних порід, зростаюче використання імпортних порід і недостатня інформативність про їх продуктивні та біологічні особливості; по-третє необхідність створення передумов органічного виробництва продукції скотарства. Робота виконана за завданнями «Створення стад худоби в мясному скотарстві в напрямку підвищення ефективності використання кормів і покращення мясності в умовах західного регіону» (№ ДР 01981U05240), «Розробити нові і вдосконалити існуючі елементи ресурсозберігаючої технології виробництва молока і мяса для господарств західного регіону різних форм власності» (№ ДР 0198U009011), «Розробити методи підвищення резистентності і імунологічної реактивності молодняку молочних і мясних порід в ранньому онтогенезі» (№ ДР 0101U005366), «Вивчити механізми і розробити методи адаптації організму молодняку ВРХ і коней до умов інтенсивного вирощування при взаємодії генетично-екологічних факторів» (№ ДР 0106U003520), «Вдосконалити методи оцінки худоби молочних і мясних порід на різних етапах створення високопродуктивних стад» (№ ДР 0101U005367), «Збереження генофонду червоної польської породи» (№ ДР 0105U002068), «Розробити технологію годівлі і утримання мясної худоби в племінних і товарних стадах та вивчити якісні показники мяса» (№ ДР 0101U005365) науково-технічних програм УААН. вивчити вплив сезону розтелення корів мясних порід на якість молозива і організм телят в ранній період розвитку, в частині відповіді ендокринної системи на умови середовища, імунний статус, показники вуглеводневого і білкового обміну від народження до піврічного віку, формування мясної продуктивності та якісні показники мяса, визначити оптимальний сезон розтелення для даного регіону;Відносна вологість повітря зимово-стійлового періоду утримання, в середньому, за проаналізоване двадцятиріччя становила 77%, із коливаннями від 44 до 95% .У досліджувані зимово-стійлові періоди показники вологості були вищими 70% і тільки в квітні і травні вони були нижчими. У I період дослідження ректальна температура була нижчою у тварин обох порід у всі вікові періоди порівняно з III періодом на 13-15% (p<0,05). У I періоді дослідження, коли теплове навантаження на організм не було тривалим, а температура повітря мала значні межі коливання, як вдень так і вночі, такими ж були коливання коефіцієнта кореляції цих показників. У період з 3 до 30 денного віку у зимових телят співвідношення РНК: ДНК було вищим ніж у тварин інших груп. Збільшення рівня інсуліну на 3 день у всіх групах зростає через значне поступлення жиру із молозивом в організм новонароджених тварин, а різниця між групами повязана із сезонними змінами складу молозива, причому ця різниця є достовірною (р<0,05).У дисертації теоретично узагальнено результати вивчення механізмів реалізації генетичного потенціалу мясної продуктивності з урахуванням екологічних та природно-кліматичних умов західного Лісостепу України, запропоновано нові підходи до вирішення науково-практичних проблем переходу до органічного виробництва яловичини. В результаті дослідження функціонального стану організму тварин, морфо-біохімічних, імунологічних показників крові, показників росту та мясної продуктивності ряду мясних і комбінованих порід та їх помісей встановлена значна мінливість фізіологічної реактивності тварин, яка має сезонний, погодно-кліматичний, породний та віковий характер. Сезонні зміни погодно-кліматичних умов, характерні для західного Лісостепу, впливають на фізіологічний стан і як наслідок - на живу вагу при народженні та енергію росту у молодняку великої рогатої худоби мясного напряму продуктивності. Обрахунок індексів термального стресу для оцінки біокліматичних умови західного Лісостепу у найспекотнішому місяці року - липні засвідчив, що: - для повновікової великої рогатої худоби переважають дні із середнім рівнем термального стресу; Телята різних вікових груп народжені за низьких температур довкілля, вирізняються підвищеними показниками крові (еритроцити, лейкоцити, гемоглобін і загальний білок), мають оптимальну концентрацію метаболітів вуглеводневого, ліпідного і білкового обміну в сироватці крові у період від народження до шести місяців, що повязано з підвищеною інтенсивністю росту.
Вывод
Біометеорологічна оцінка умов утримання тварин
Оцінка зимово-стійлового періоду утримання свідчить, що температурні умови середовища знаходяться в межах допустимих норм для великої рогатої худоби різних статево-вікових і технологічних категорій.
Амплітуда коливань середньої температури зимово-стійлового періоду та середньої температури зими практично відповідає амплітуді середньої температури в січні. Розбіжності становили від -20,00С у 1987 році до 10,00С у 2007, загалом коливання середніх показників січневої температури знаходяться в межах -3,00С - 2,40С.
Період отелення триває з лютого по травень, в залежності від виробничого циклу господарства та породи. Тому погодні умови цього періоду року мають найбільший вплив на виробничі показники галузі мясного скотарства. Середня температура повітря цього періоду дорівнювала 5,2 0С, з коливаннями від 19,6 0С до -8,2 0С. Амплітуда коливань температури періоду отелення відповідає аплітуді температури березня (рис. 2.). Середні показники температури у досліджувані періоди, як правило, були позитивними.
Рис. 2. Динаміка температури періоду отелення
Відносна вологість повітря зимово-стійлового періоду утримання, в середньому, за проаналізоване двадцятиріччя становила 77%, із коливаннями від 44 до 95% .У досліджувані зимово-стійлові періоди показники вологості були вищими 70% і тільки в квітні і травні вони були нижчими. Вологість повітря вище 80 % фіксували при мінусових температурах у січні, лютому та березні, а найвищі показники вологості зафіксовані у грудні - 99% при - 8,30С.
Оцінка літньо-пасовищного періоду утримання дозволяє констатувати, що умови погоди в регіоні протягом всіх років, наближаються до оптимальних (рис. 3.). Проте, в останні роки спостерігається тенденція до підвищення температури повітря і як наслідок зростає кількість тропічних днів та знижується кількість літніх днів. За двадцятирічний період достовірність відхилення - середньої максимальної температури = 0,1054, літніх днів = 0,0048, тропічних днів = 0,254. Максимальна температура за цей період зросла в середньому на 1,30. Тренд лінії тропічних днів відповідає лінії максимальної температури.
Рис. 3. Середня максимальна температура, кількість літніх і тропічних днів та лінійний тренд цих показників
Розраховані індекси температурного стресу вказують не на характер зміни погоди, а на ступінь її дії на організм і є математичним показником з різних метеорологічних величин (температура повітря, відносна вологість та ін.). Отримані значення ТНІ1, дозволяють припустити, що провідну роль у формуванні біокліматичних умов у найспекотніший місяць року відіграє метеорологічний стан досліджуваної території. Якщо порівняти направленість ліній максимальної температури та тропічних днів (рис. 3.) і середнього стресу (рис. 4.) то видно, що за досліджуваний період іде зростання максимальної липневої температури, кількості тропічних днів і кількості днів із середнім рівнем стресу. Отже, зростання параметрів показника ТНІ1 до рівня середнього стресу звязано із підвищенням температури повітря.
Рис. 4. Динаміка та лінійний тренд ТНІ1
Досліджуваний місяць року на досліджуваній території більшою мірою відрізняється комфортними або близькими до них біокліматичними умовами для повновікової великої рогатої худоби. Кількість днів з ТНІ3 які характеризують комфортний і безпечний стан тварин переважають кількість днів які є загрозливими і небезпечними для стану тварин.
Показник ТНІ2, який розроблений для молодняку великої рогатої худоби, більше 70 визначається як термальний стрес, а показник більше 78 визначається як гіпертермальний стрес. Отримані результати показують, що в липні місяці переважають дні з рівнем ТНІ2 більше 75 та 78. Протягом всього досліджуваного періоду, окрім трьох років переважали дні з рівнем ТНІ2 які характеризуються як стан термального і гіпертермального стресу. Із двадцяти проаналізованих років у дванадцяти кількість днів в липні з гіпертермальним стресом для молодняку складали 2/3 і більше. Таким чином, отримані показники ТНІ2 вказують на те, що телята народжені в цей період або утримуються протягом дня на відкритому просторі піддавалися тепловому стресу.
Оцінка зони комфорту, яка характеризується субєктивно фізіологічним станом тварин та оптимальною продуктивністю і знаходиться в межах показника ЕТІ до 30,вказує на те, що в досліджуваній природно-кліматичній зоні співвідношення комфортних і дискомфортних днів в середньому за досліджуваний період приблизно складає 50:50.
Визначені біокліматичні індекси тісно корелюють із температурою тіла тварин (табл. 1) яка є індикатором фізіологічного стану організму, який піддається впливу чинників метеорологічного середовища. При цьому оцінку біокліматичних умов західного Лісостепу для молодняку мясної худоби доцільно робити за допомогою ТНІ1, ТНІ3, ТНІ4.
Таблиця 1. Коефіцієнти кореляції температури тіла з біокліматичними індексами
Вік Порода ТНІ1 ТНІ2 ТНІ3 ТНІ4 ЕТІ
3 дні АА 0,51 0,13 0,37 0,63 0,19
ВМ 0,46 0,22 0,33 0,59 0,19
1 місяць АА 0,51 0,22 0,48 0,58 0,14
ВМ 0,59 0,21 0,47 0,58 0,14
6 місяців АА 0,82 0,10 0,74 0,49 0,24
ВМ 0,76 0,10 0,67 0,47 0,21
16 місяців АА 0,71 -0,14 0,67 0,59 0,15
ВМ 0,46 -0,10 0,44 0,56 0,13
Вимірювання ректальної температури за три періоди досліджень показало, що в ангуських бичків середні показники у 3- денному віці були на 0,29ОС вищими ніж у волинських (p0,05) у 16 місяців на 0,120С. У I період дослідження ректальна температура була нижчою у тварин обох порід у всі вікові періоди порівняно з III періодом на 13-15% (p<0,05). Показники ректальної температури у II періоді були незначно вищими ніж у I серії.
Отримані показники ректальної температури (табл. 2) корелюють із показниками температури повітря та концентрацією пролактину у I періоді. Спостерігається вікова залежність коефіцієнта кореляції ректальної температури і температури повітря. У ранньому віці коефіцієнт нижчий, тоді як у піврічному віці та в 16 місяців він є вищим. Показники концентрації пролактину вказують на те, що концентрація його у всі вікові періоди в різних серіях дослідження по різному корелює із ректальною температурою і температурою повітря. У I періоді дослідження, коли теплове навантаження на організм не було тривалим, а температура повітря мала значні межі коливання, як вдень так і вночі, такими ж були коливання коефіцієнта кореляції цих показників.
Результати дослідження показали, що високе теплове навантаження протягом десяти днів викликає стан теплового стресу у бугайців обох досліджуваних порід у всі вікові періоди. При цьому спостерігався високий рівень кореляції ректальної температури і температури повітря, ректальної температури і пролактину та температури повітря і пролактину.
Концентрація пролактину була найвищою у триденному віці у телят ангуської породи. Встановлено, що вміст пролактину у сироватці крові з віком знижується у обох порід незалежно від впливу температури навколишнього середовища. При цьому вищими є показники пролактину у ангуських телят (p<0,05). За цим показником можна судити про те, що тварини ангуської породи є чутливішими до дії теплового стресу на організм у всі вікові періоди. Показник пролактину у них був вищим і достовірним (p<0,05) у порівнянні із волинськими бугайцями.
Таблиця 2. Кореляція температури повітря, ректальної температури та вмісту пролактину
Т ректальна,r 0,71 0,56 0,66 0,60 0,63 0,53 0,69 0,58
Вплив пори року на формування адаптаційної здатності та мясної продуктивності
У мясному скотарстві вага телят при народженні є головним показником важкості отелень і залежить на 45% від генетики і на 55% від умов навколишнього середовища [Young B. A. et al.,1989].
В табл. 3 показані середні зимові температури протягом трьох місяців кожного сезону які розділені по ротаціях плідників. У перший ротаційний цикл середня зимова температура за 4 роки склала - 3,00С, другий був найтеплішим - 2,030С, найхолоднішим був третій ротаційний цикл - 4,970С. Нормальна середня зимова температура, для цієї місцевості - 4,270С. Найнижчі температури були у 2 зимовий сезон, а найтепліший був 4 сезон з різницею - 7,270С. Холоднішими за визначену температурну норму були 2, 9 і 12 сезони. В інші сезони температура була близькою до норми або вищою.
Передродова жива вага первісток була приблизно однаковою у всі сезони. Це пояснюється однаковою системою вирощування і годівлі телиць в господарстві, а також підбором бугаїв з подібними селекційними показниками. Можна відзначити деяке збільшення живої ваги первісток із зниженням температури, однак ці відмінності не є достовірними.
Протягом досліджуваних років були отримані значні відхилення в живій вазі телят (бугайців) при народженні - вага падала як тільки підвищувалась температура. Після найхолоднішої зими в I ротацію вага при народженні була на 4,99 кг вищою ніж після найтеплішої зими 1997-1998 рр. (р<0,05). Різниця в -3,570С між найхолоднішою і найтеплішою зимою III ротації вплинула на різницю ваги при народженні у 2,2 кг (р<0,05). Процентне співвідношення важких отелень іде в такій самій залежності як вага телят при народженні. Важких отелень було більше (р<0,05) весною 1996, 2003 і 2006 років ніж весною 1995, 1998, 2001 років. Максимальна різниця складала 21,71% в I ротацію, коли вага телят при народженні була більшою на 4,99кг, а зимова температура знизилась на - 7,270С. екологічний основа виробництво яловичина
Таблиця 3. Жива вага тварин і важкість отелень
Сезон Середня зимова t0С Передродова жива вага корів, кг Жива вага телят при народжені, кг Важкість отелення
Таким чином, зростання важких отелень в цей період на 2,98% викликав збільшення ваги при народженні на 0,686 кг при зниженні на 10С зимової температури. В III, найхолоднішу, ротацію на 10С зниження температури давало збільшення ваги на 0,616 кг, а в II, найтеплішу 0,640 кг. Ці показники демонструють негативну лінійну залежність між зимовими температурами, вагою телят при народженні та важкістю отелень корів первісток.
Склад молозива суттєво мінявся під впливом температурного режиму в якому знаходились тварини в передродовий період. Істотна різниця спостерігається за вмістом жиру і імуноглобулінів. Молозиво корів які отелилися в холодніші сезони мало вищі показники жиру (р<0,05) і імуноглобулінів (р<0,05).Ці показники мали високу ступінь кореляції із рівнем температур r1 = - 073; r2 = - 0,95 і r1 = - 0,85; r2 = - 0,88 відповідно.
На склад молозива впливає не тільки температурний режим довкілля, але й пора отелення корів. Вміст жиру був вищим у молозиві корів зимового отелення. У корів літнього отелення показник жиру був на 0,5% нижчим ніж у зимового (р<0,05). Молозиво цих корів у своєму складі мало і значно нижчий рівень імуноглобулінів (р<0,05), але дещо вищий рівень лактози. За вмістом імуноглобулінів молозиво корів весняного отелення також поступалось (Р<0,05) зимовим. Молозиво зимового періоду за всіма досліджуваними показниками переважало молозиво літнього періоду, окрім лактози.
Жива вага телят при народжені залежала від сезону народження і повязаних із цим змінами в годівлі і погодно-кліматичними умовами утримання корів. Телята народжені зимою мали живу вагу 34,3 3,5 кг, що на 4,0 кг більше ніж у телят літнього отелення (р<0,05). Весняні телята мали меншу вагу ніж зимові на 2,8 кг і вищу на 1,2 кг ніж літні.
Біохімічні показники крові змінювались у залежності від пори року. Насиченість крові загальним білком у новонароджених телят літом була вищою порівнянню з однолітками зимового і весняного отелень.
Рівень сечовини, яка є кінцевим продуктом обміну азоту, в крові новонароджених телят весняного і літнього отелень був вищим на 5-6% порівняно із зимовими телятами. У інші вікові періоди простежується закономірність до підвищеного рівня сечовини у цих тварин, що може свідчити про підвищений рівень синтетичних процесів у їх організмі. Починаючи із 3-денного віку рівень сечовини знижується у всіх тварин незалежно від сезону народження.
Іншими метаболітами які характеризують інтенсивність білок синтезуючих процесів в організмі є показники вмісту нуклеїнових кислот - РНК і ДНК, а також їх співвідношення. Абсолютні величини концентрації РНК у крові зимових телят у всі вікові періоди були вищими ніж у їх ровесників весняного і літнього отелень. З віком спостерігається зниження рівня РНК і ДНК у всіх тварин. Проте співвідношення РНК: ДНК з віком зростає. У зимових телят з 2,87 в одноденному віці до 5,3 у піврічному, у весняних відповідно з 2,79 до 6,37 і у літніх з 2,88 до 5,93. У період з 3 до 30 денного віку у зимових телят співвідношення РНК: ДНК було вищим ніж у тварин інших груп. Різниця за вмістом в крові РНК і ДНК в окремі вікові періоди між групами тварин була достовірною.
Аналіз динаміки вмісту глюкози в крові новонароджених телят і до шестимісячного віку, свідчить про однаковий характер її змін. При народженні зимові телята мали перевагу в концентрації глюкози над весняними телятами на - 8% (р<0,05), і над літніми на - 13,8% (р<0,05). Молозивний період істотно стимулював енергетичний потенціал організму за рахунок збільшення концентрації глюкози в крові новонароджених тварин на 20-26% у всіх досліджуваних групах. У 15-ти денному віці значення цього показника були найвищими і зросли на 24%, 28% і 30% у зимових, весняних і літніх телят відповідно. У наступні два місяці життя концентрація глюкози зменшувалася у всіх телят, причому реєструвалися показники нижче значень, отриманих у перший день дослідження. Шостий місяць життя зимових телят визначає стабілізацію концентрації глюкози на рівні значень, характерних для дорослих тварин, що свідчить про оптимальний рівень обміну вуглеводів на всіх його етапах.
У весняних і літніх телят, навпаки, у цьому віці отримані нижчі значення концентрації глюкози, що свідчить про зниження енергетичного потенціалу організму у звязку з наростанням анаеробного процесу окислювання глюкози.
Концентрація піровиноградної кислоти(ПВК) у крові новонароджених телят у всі сезони, перевищувала аналогічний показник в інші вікові періоди. При цьому у зимових тварин в перші три дні життя вміст ПВК зменшився на 26%, з наступною стабілізацією показника у шестимісячному віці. У тварин двох інших груп зменшення концентрації ПВК мало подібний характер з найменшими значеннями у триденному віці. Починаючи із 15-денного віку спостерігається зростання даного показника у всіх досліджуваних тварин, проте у зимових телят рівень ПВК нижчий у цьому віці ніж в одноденному на 15%, при цьому максимальні значення концентрації ПВК у них отримані у місячному віці. Тоді як у телят двох інших груп максимальні значення ПВК отримані у 15-денному віці. У шестимісячному віці показник ПВК у всіх тварин знаходився на одному рівні.
Вміст молочної кислоти мав іншу вікову динаміку. У крові новонароджених зимових телят вміст лактату було в межах 1,41±0,08 мм/л, у весняних однолітків - 1,53±0,09 мм/л, літніх - 1,63±0,07 мм/л. У наступні вікові періоди концентрація лактату в крові зимових телят зменшилася до 1,36±0,03 мм/л у шестимісячному віці, тоді як у тварин з інших сезонів народження метаболіт мав виражену тенденцію до наростання, перевищуючи показник зимового періоду на 24-33%.
Співвідношення лактат : піруват у новонародженого зимового молодняку було в межах 5,22, тоді як у весняних і літніх 7,65 і 9,05 відповідно. У інші вікові періоди це співвідношення було у зимових телят 7,15 - 4,8 тоді як у весняних 10,13 - 5,01, літніх 11,0 - 5,86. На фоні зниження вмісту глюкози у весняних і літніх телят на 9 - 14,6% і пірувату й одночасного збільшення концентрації лактату і показнику співвідношення лактат: піруват можна припустити, що відбувається наростання анаеробного процесу окислювання глюкози.
Гормональний профіль плазми крові телят має як сезонні так і вікові коливання. Концентрація інсуліну різко зростає на 3 день життя тварин і сягає піку на 15 день у всі сезони отелення корів. У місячному віці у всіх груп тварин відбувається зниження концентрації інсуліну, однак в наступні вікові періоди іде його зростання. У телят, народжених зимою у всі вікові періоди концентрація інсуліну є вищою (р < 0,05). Висока концентрація інсуліну у зимових телят очевидно проявляється внаслідок вищого рівня жиру у молозиві. Збільшення рівня інсуліну на 3 день у всіх групах зростає через значне поступлення жиру із молозивом в організм новонароджених тварин, а різниця між групами повязана із сезонними змінами складу молозива, причому ця різниця є достовірною (р<0,05). Така потужна і пролонгована секреція інсуліну є відповіддю на споживання тваринами молозива.
У новонароджених телят очевидно існує звязок між інсуліном і глюкагоном, який характеризується високими рівнями інсуліну і глюкагону в плазмі якщо іде інтенсивне споживання молозива. Отримані результати вказують на таке припущення, вікова динаміка зміни концентрації глюкагону має подібну конфігурацію як і динаміка зміни інсуліну. Проте, у літніх телят на 3 день життя концентрація глюкагону різко підвищується у порівнянні з іншими групами (р<0,05), очевидно це викликане більшим вмістом лактози в молозиві даної групи.
Імунний статус телят є важливим джерелом інформації про стан адаптаційних резервів організму, а її функція зводиться до захисту генетично детермінованого внутрішнього середовища організму. У звязку з чим, початкові ознаки порушення структури і функції цієї системи може слугувати індикатором функціонального стану організму.
В перші три тижні життя телят кількість Т-лімфоцитів зростає постійно, подвоюючись за 3 місяці, кількість В-лімфоцитів не змінюється протягом першого місяця, а в наступні 2 місяці зростає в 4 рази (табл.4). В основі реакції імунної системи, на термальний стрес лежать молекулярні механізми, які визначаються генетично [Collier R. J.et al.,2006].
Розглядаючи віковий розвиток Т- і В-лімфоцитів, можна зазначити, що до двомісячного віку відбувається активний розвиток та становлення специфічного клітинного і гуморального імунітету. Т- і В-системи імунітету до 2-місячного віку у телят обох порід в кількісному відношенні ще не сформовані, у функціональному - продовжували активно розвиватися.
ЦІК, ммоль/л 48,5±3,3 47,7±2,5 42,3±3,2с 41,8±1,7с 40,8±2,1 41,2±2,2 ар<0,05 - між породами; ср<0,05 - між сезонами народження
Показники крові ангуських телят, які народилися в зимовий період, у 15-ти денному віці переважали за загальною кількістю Т- та В-лімфоцитів телят всіх інших періодів народження. Одночасно визначена перевага телят обох порід, які народилися зимою, за кількістю ЦІК на 18 % та Т-хелперів - на 15-17 % (р<0,05). Такий рівень показників механізмів імунного захисту (Т- і В-систем), очевидно, повязаний з особливостями пристосування організму до несприятливої дії низької температури. У місячному віці спостерігалась деяка перевага за кількістю ЦІК у телят народжених взимку (р<0,05).
Аналіз даних показав, що формування низки показників імунного статусу у телят як ангуської так і волинської порід мало тенденцію, до зниження із підвищенням температури повітря.
При цьому показники клітинного та гуморального імунітету у волинських телят дещо нижчі, ніж у ангуських, за винятком Т-х., у 2-місячному віці. У ангуських телят вищі показники гуморального імунітету, що, очевидно, є їх генотиповою особливістю.
Проведеними дослідженнями на телятах АА і ВМ порід народжених в різні періоду літньої пори року встановлено, що протягом помірний температурний період (ПТ 1 з 21 квітня по 8 червня ) було 16 днів з рівнем ТНІ2 більше 70,0 і 10 днів вище ніж 78,0. В спекотний температурний період (СТ з 9 червня до 31 серпня) із 84 днів тільки 20 днів тепловий індекс був нижчим 70. В інші дні показник більше 70 фіксували 44 рази, а більше 78 фіксували 20 разів. Помірний температурний період (ПТ 2) тривав з 1 вересня по 30 вересня і характеризувався оптимальними біометеорологічними умовами для цієї пори року.
Показники ТНІ2 записані протягом спекотного періоду показали що телята народжені влітку протягом дня піддавалися тепловому стресу. Потрібно зазначити що виміри ТНІ2 взяті протягом ночі були нижчі 70. Можна припустити що протягом літнього періоду рівень відхилення нічного ТНІ2 дає деяке полегшення стресу від денної спеки і вологості.
Встановлено, що є тенденція до зростання абсолютних показників гемоглобіну та еритроцитів у крові новонароджених телят по температурних періодах, від нижчого в ПТ1 до вищого в ПТ2 незалежно від породи (табл. 5). При цьому абсолютні величини вказаних показників є нижчими у телят волинської породи. Відносне збільшення показників червоної крові можливо повязане із дегідратацією організму, внаслідок дії високих температур і вологості на організм корів.
Відмічено вплив температурного періоду на збільшення числа лейкоцитів в обох породних групах у межах фізіологічної норми для новонароджених телят. Причому різниця між ПТ1 і СТ, ПТ1 і ПТ2 сягала 10% (p<0,05). Відомо, що кількість лейкоцитів, які циркулюють в периферичній крові, звязана з рівнем резистентності організму. Лейкоцитарна реакція організму протікає як оперативний захист його від негативних чинників довкілля і відображає ступінь адаптивних проявів на дію умов зовнішнього середовища. Тому результат збільшення числа лейкоцитів у крові телят СТ і ПТ2 періодів можна розцінювати як реакцію відповіді на термальний стрес, оскільки в даній ситуації таке підвищення не може мати метаболічного характеру тому що кров брали до годівлі молозивом.
ВМ 38,75 1,54 38,71 1,33а 38,63 1,92а ap<0,05 між породами; bp<0,05 між породами і періодами;cp< 0,05 між періодами
В проведених дослідженнях спостерігалися деякі прояви по збільшенню загального обєму крові на що вказує зниження показника гематокриту. Встановлені достовірні (p<0,05) відмінності показника гематокриту між породами та між періодами у групі ангуських телят. Можна припустити, що зниження показника гематокриту викликане перегрівом корів і збільшеним споживанням води.
Більшість показників лейкограми характеризують стан організму як напружений, тобто іде інтенсивний процес адаптації організму до умов довкілля, особливо в СТ і ПТ2 періоди, про що свідчить достовірна різниця (p<0,05) вмісту лімфоцитів, паличкоядерних та сегментоядерних нейтрофілів.
Вага та ріст телят, народжених в літню пору, залежали від умов середовища (табл.6.). Телята народжені протягом СТ періоду мали найменшу вагу тіла, проте різниця між ПТ2 була незначною. Встановлено достовірну різницю(р<0,05) між породними групами тварин при народженні та місячному віці, у піврічному віці достовірна різна встановлена між породними групами телят які народилися в ПТ1 період. Між телятами ангуської породи народженими в СТ період і ПТ1 і ПТ2 встановлена достовірна різниця у живій вазі у досліджувані вікові періоди, причому у тварин СТ періоду вага була меншою. У телят волинської мясної породи встановлені такі ж закономірності проте вони не є достовірними.
Телята народжені влітку продемонстрували зниження середньодобового приросту. Найбільший середньодобовий приріст був відмічений у телят які народилися в ПТ1: у ангуських телят протягом всього періоду від народження до відлучення у 6 місяців - 810 г; у волинських - 775 г (p<0,05). У телят народжених СТ період приріст був відповідно по групах - 767 г і 713 г. Незалежно від віку і періоду народження телята волинської мясної породи поступались ангуським ровесникам за показниками приросту живої ваги та живій вазі.
Таблиця 6. Жива вага телят літнього періоду народження
Період народження Порода Кількість тварин Жива вага, кг при народженні 1 міс. 6 міс.
ПТ1 АА 14 29,93 4,39 54,21 2,46 186,57 4,65
ВМ 12 27,83 0,94 51,08 2,31 176,92 6,93
СТ АА 15 28,0 1,20 51,0 2,07 168,8 5,58
ВМ 15 26,53 0,99 47,93 2,28 165,07 4,77
ПТ2 АА 9 28,44 1,13 52,0 1,73 171,0 6,80
ВМ 8 26,13 1,11 48,50 2,39 167,50 5,24
Між зменшенням середньодобового приросту і проявом клінічних ознак термального стресу у тварин взаємозвязку не існує. Проте, тварини народжені влітку показали нижчу продуктивність, а народжені навесні були більш продуктивні. Це пояснюється тим, що спека є шкідливою для продуктивності телят, оскільки найвища межа зони термонейтральності для них знаходиться при ефективній температурі середовища близько 260С. По мірі того як температура середовища піднімається вище цієї поділки визначеної як межа гіпертермального підйому або вищої критичної температури тварина повинна знайти енергію щоб позбутися з організму надлишкової температури (тепла) зі свого тіла. Внаслідок чого енергія організму спрямовується не на ріст маси тіла, а на підтримання температурної рівноваги в ньому.
Агробіоценотичні чинники формування мясної продуктивності
Екологічне виробництво продукції скотарства потребує технологій утримання і годівлі, які б максимально наблизили тварин до природних умов та мінімізували антропогенний тиск на них. Вибір технології для досліджуваного регіону ускладнюється специфічними природно-кліматичними умовами - в зимову пору різкі перепади температур та висока вологість, в літні пору значна кількість спекотних днів з високою вологістю які чергуються із тривалими періодами значних опадів.
В мясному скотарстві регіону використовують дві системи утримання за технологією «корова-теля»:стійлова система утримання корів з телятами на підсисі в приміщеннях на глибокій підстилці, а з травня місяця по вересень утримання тварин на вигульно-кормовому майданчику (I група) та стійлово - пасовищна система утримання корів з телятами на підсисі в приміщеннях на глибокій підстилці, а в літній періодна природному пасовищі (ІІГРУПА). Ці дві системи порівнювали із вигульно-пасовищною системою постійного утримання поза приміщеннями - в зимово-стійловий період на вигульно-кормових майданчиках з навісами, в літній період на природних пасовищах, в осінній період після відлучення бугайців у7-місячному віці (вересень) на посівах однорічних кормових культур(ІІІГРУПА).
Поведінка телят при різних технологіях утримання їх матерів свідчить, що при стійловому утриманні їх матерів вони довше ссуть і менше рухаються за своїх ровесників, менше споживають кормів (на 2,6% і 3,4%). Вони менше відпочивали (на 2,3% і 3,4%) (р<0,001), майже у півтора рази довше пережовували жуйку і більше часу витрачали на різні рухи.
В умовах стійлового утримання телята на 28 хв. (50,9%) довше ссали матерів, для чого вони використовували в 1,2-1,6 рази більше підходів, проте середня тривалість одного періоду підсосу була на 2,5 і 4,1 хв. (23,8 і 33,9%) коротшою, ніж при стійлово-пасовищній і вигульно-пасовищній системі утримання корів. В той же час телята в умовах стійлово-пасовищній і вигульно-пасовищній системі утримання телят робили на 9,4 і 17,5 (10,3 і 15,9%) сисного руху більше, що, мабуть, зумовлює кращу віддачу молока матерями і більш високою швидкістю висисання його телятами.
В умовах вигульно-пасовищної системи та стійлово-пасовищної системи утримання зростає інтенсивність ссання при вірогідно меншій тривалості підсису (р<0,01) і кількості підходів для підсису (р<0,01). При цьому молодняк, очевидно, встигав виссати таку кількість молока, як і при стійловій системі утримання, оскільки різниця в живій масі і середньодобових приростах виявилась на користь утримання телят з матерями на пасовищах.
Відтворна здатність корів при стійлово-пасовищній системі утримання характеризувалась коротшими на 4,7% тривалістю періоду від отелення до першої тічки та на 5,2% періодом від першої тічки до плодотворного запліднення, у корів при вигульно-пасовищній системі утримання відповідно на 7,0% і 26,3% (р<0,01). В звязку з цим тривалість сервіс-періоду при стійлово-пасовищній системі була на 4,3 дні, а при вигульно-пасовищній на 10,4 дні (р<0,01), коротшою, ніж у групі корів при стійловій системі утримання.
Ваговий ріст піддослідних тварин в залежності від способів їх утримання в різні вікові періоди свідчить, що вирощування молодняку великої рогатої худоби мясного напрямку продуктивності при різних технологія утримання до відлучення та відгодівля на вигульно-кормовому майданчику дають можливість у 15-місячному віці одержувати бугайців високою живою вагою (табл.7.)
Тварини II та III груп протягом всього періоду вирощування переважали за живою вагою бугайців I групи при відлученні відповідно на 13,8 кг (6,7%; р<0,05) і на 19,9 кг (9,7%; р<0,05), а при знятті з відгодівлі в 15-місячному віці ця перевага залишилась на тому ж рівні.
Якість молозива мала відмінності між групами корів, які повязані із умовами утримання, зокрема температурним режимом в якому знаходились тварини в передродовий період. Різниця між групами спостерігалась за вмістом жиру і імуноглобулінів. Молозиво корів яких утримували в приміщенні на глибокій підстилці мало нижчі показники жиру, протеїну та імуноглобулінів, тоді як у корів двох інших груп показники протеїну, жиру (р<0,05) і імуноглобулінів (р<0,05) були вищими.
Мясна продуктивність і забійні показники при однакових умовах годівлі були кращими у бичків дослідних груп, вони за всіма показниками забою перевершували ровесників із контрольної групи (табл. 7).
Маса: парної туші, кг 237,6±2,55 257,7±2,51* 273,0±3,74** внутрішнього жиру - сирцю, кг 6,2±0,81 6,8±0,96 6,7±1,05
Вихід туші, % 54,9 0,35 56,0 0,20 56,8 0,40
Забійний вихід, % 56,3 0,5 57,5 0,13 58,2 0,23
Маса туші бугайці II групи була вищою на 20,1 кг (10,3%) ніж у I групи, а бугайці ІІІГРУПИ, перевершували за масою туші своїх ровесників із II групи на - 15,3 кг (p<0,05) і бугайців I групи на 35,5 кг (р<0,01).
У бугайців дослідних груп забійний вихід був вищим на 0,8-1,0%. Ця перевага обумовлена виключно за рахунок виходу жиру, який був вищим у дослідних групах.
Морфологічний склад туш за своїми показниками мав деякі відмінності між групами (табл.8).
Таблиця 8. Морфологічний склад туш (п=3)
Показники Групи
І II III
Маса охолодженої туші, кг 114,7±2,51 124,9±1,59 132,3±3,01
Маса мякоті, кг 90,6±2,04 100,2±1,39*** 107,2±2,47***
Вихід мякоті, % 79,01 80,28 81,02
Маса кісток, кг 24,1±0,50 24,7±0,78 25,1±1,38
Вихід кісток, % 20,99 19,72 18,97
Відношення мякоті до кісток од. 3,76 4,0 4,27
Результати обвалювання туш показують, що бички ІІГРУПИ мали вихід мякоті на 9,3 кг (р<0,001) більше ніж у I групі. Бугайці III групи переважали за виходом мякоті своїх аналогів із II групи на 7 кг (р<0,001), та бугайців I групи на 16,6 кг (Р<0,001). Не зважаючи на те, що у бугайців II та III груп маса кісток була вищою, вихід кісток у них в середньому на 1,0% нижчий, ніж у бугайців I групи, що визначило їх перевагу за індексом мясності.
Бугайці, які до відлучення разом з коровами знаходилися на пасовищах, перевершували своїх ровесників, котрі до відлучення знаходилися у приміщенні на глибокій підстилці з годівлею на вигульно-кормовому майданчику, за виходом мяса вищого сорту II група на 6,6 кг (32,0%; р<0,001), III групи - на 8,7 кг (42,2%; р<0,001), за кількістю мяса І сорту - відповідно на 10,2 кг (26,2%) і 11,2 кг (28,8%; р<0,001).
Гормональний профіль крові телят залежав від умов утримання корів. Так змінювалось співвідношення між вмістом тироксину і трийодтироніну, внаслідок зменшення рівня Т4 в плазмі 3-7-денних телят. Очевидно, це звязане з інтенсифікацією процесу Т4 - Тз конверсії в клітинах щитовидної залози та органів позатиреоїдального утворення трийодтироніну [Larsen Р.,Веггу М.,1995].
Разом з тим умови утримання вплинули на підвищення вмісту інсуліну та зниження концентрації кортизолу в крові одноденних телят. Утримання телят з коровами на вигульно-кормових майданчиках на фоні низької температури навколишнього середовища сприяло підвищенню показників вмісту інсуліну (рис.5.) в крові, практично у всі вікові періоди, і супроводжувалося вищою концентрацією кортизолу в плазмі. Таке явище може вказувати на зменшення під впливом цих факторів, характерного для організму новонароджених тварин, метаболічного стресу та сприяти інтенсифікації анаболічних процесів у клітинах тварин.
Рис. 5. Динаміка концентрації інсуліну у телят за різних умов утримання
Особливості формування мясної продуктивності молодняку за різних умов утримання ангуських корів з підсисними телятами на пасовищах
Технологія виробництва яловичини в мясному скотарстві, що отримала назву «корова-теля», складається із ряду послідовних етапів. Зміна одного етапу на інший викликає у тварин стресовий стан. Чинниками які спричиняють його є відлучення телят від матерів та формування груп після відлучення, зміна оточення (нові тварини та нові умови утримання), зміна кормів і режиму годівлі, а також сезон та погода. В результаті чого протягом першого місяця інтенсивність росту телят може знижуватися на 30% [Arthington J.et al.,2005],однак, поступовий перехід від одного етапу до іншого зменшує стресовий тиск на тварину [Haley D.et al.,2005].
Фізіологічна реактивність та стресостійкість ангуських бичків кожної із груп, після відлучення від матерів та формування груп, на дію стресорів була тривалою в часі, але різною за силою. Якщо до формування груп гематологічні показники у всіх бичків були на одному рівні то через добу істотно змінився морфологічний і біохімічний склад крові. Вміст еритроцитів у крові бичків I групи збільшився в порівнянні з вихідним рівнем на 17% (р<0,001), гемоглобіну - на 5,5% (р<0,001), лейкоцитів - на 13,14% (р<0,05), загального білку - на 9,35% (р<0,001), гематокриту 3,2% (р<0,001), глюкози - на 28,32% (р<0,05) і ліпідів - на 9,84%. У бичків II групи різниця за показниками еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів та ліпідів була не значною, однак вміст загального білку зріс на 5,2% (р<0,01) і глюкози на 9,5% (р<0,01). Різниця між групами була достовірною за вмістом еритроцитів, гемоглобіну, білку, ліпідів (р<0,05), гематокриту та глюкози (р<0,001). На третю та сьому доби виявлені зміни збереглися як у порівнянні із початковим рівнем так і між групами. При цьому у тварин I групи показники морфологічного й біохімічного складу крові приходили в норму більше повільними темпами. Так, через сім діб після відлучення та формування груп у крові бичків цієї групи в порівнянні з бичками II групи вміст еритроцитів було вище на майже на 3%, лейкоцитів на 3,398%, загального білку на 2,8 , глюкози на 8,6% (р<0,01), ліпідів на 1,84%.
У подальші вікові періоди встановлена закономірність зберігалася. Так, якщо у віці 9 місяців перевага бичків над своїми однолітками в контролі склала 6,14% (р<0,05), то до 12-місячного віку це перевищення з високим ступенем достовірності вже складало 9,60% (р<0,01). До 18-місячного віку, коли бички першої групи мали вищу живу масу, їх кров була більше насичена еритроцитами, і різниця склала 7,32% (р<0,05).
Цей факт підтверджує висновок про активізацію окислювально-відновних процесів в організмі бичків, яких утримували на подовженому випасі, і є позитивним моментом, оскільки основною функцією еритроцитів є перенесення дихальних газів. Аналогічна закономірність спостерігалася і при визначенні рівня стресостійкості за показниками концентрації пролактину і кортизолу в сироватці крові (рис. 6.).
Рис. 6. Динаміка концентрації корти
Список литературы
1. Жукорський О.М. Відгодівля молодняку червоної польської породи та її голштинізованих помісей / О.М. Жукорський, К.В. Пазізіна, Н.В. Гець // Тваринництво України. - 1998. - № 1. - С.25-26. (Постановка теми, аналіз матеріалів досліджень).
2. Жукорський О.М. Ефективність використання бугаїв мясних порід української селекції у промисловому схрещуванні / О.М. Жукорський, Б.Є. Тихонова, Н.В. Гець, Н.М. Демчук // Розведення і генетика тварин. Міжвідомчий тематичний науковий збірник - Київ, 2001. - Вип.34. - С.227-229. (Постановка теми, аналіз матеріалів досліджень).
4. Жукорський О.М. Системи годівлі і утримання ангуських корів з підсисними телятами у літній період / О.М. Жукорський, Н.В. Гець, Л.І. Штангрет // Корми і кормовиробництво: міжв. тем. наук. зб. - Вінниця, 2003. - Вип. 51. - С.302-319. (Постановка теми, аналіз матеріалів досліджень).
5. Жукорський О.М. Ефективність утримання худоби на пасовищах різного типу / О.М. Жукорський, Л.І. Рак, Г.П. Дутка, Я.І. Романовський // Корми і кормовиробництво: міжв. тем. наук. зб. - Вінниця, 2004. - Вип. 52. - С.302-307. (Постановка теми, аналіз матеріалів досліджень).
6. Жукорський О.М. Розвиток і формування екстерєру бугайців мясних порід під впливом температурних умов середовища / О.М. Жукорський // Розведення і генетика тварин: міжв. тем. наук. зб. - Київ, 2007. - Вип. 41. - С.76-83.
7. Жукорський О.М. Поведінкові реакції і природна резистентність телят різних порід у звязку з погодою та місяцем народження / О.М. Жукорський // Науково-технічний бюлетень ІБТ і ДНДКІВКД. - Львів, 2007 - Вип.8, № 1-2. - С. 232-237.
8. Жукорський О.М. Обмін речовин і формування мясної продуктивності у помісних бугайців / О.М. Жукорський // Науково-технічний бюлетень ІБТ і ДНДКІВКД. - Львів, 2008 - Вип.9, № 1-2. - С.25-30.
9. Жукорський О.М. Вікові зміни біохімічних показників крові телят ангуської породи народжених в різні сезони року / О.М. Жукорський // Науково-технічний бюлетень ІБТ і ДНДКІВКД. - Львів, 2008 - Вип.9, № 3. - С.44-48.
10. Жукорський О.М. Вплив сезону розтелення корів на імунний статус молодняку мясних порід / О.М. Жукорський// Науково-технічний бюлетень Ін-т тваринництва. - Харків, 2008. - № 97. - С.87-90.
11. Жукорський О.М. Вплив зимової температури на вагу телят при народженні та важкість отелень у ангуських корів-первісток / О.М. Жукорський // Агроекологічний журнал. - 2008. - червень. - С.116-119.
12. Жукорський О.М. Вплив сезону отелення корів ангуської породи на склад молозива та гормональний профіль крові телят / О.М. Жукорський // Розведення і генетика тварин: міжв. тем. наук. зб. - Київ, 2009. - Вип. 43. - С.76-83.
13. Жукорський О.М. Мясна продуктивність ангуськихбугайців в залежності від віку відлучення / О.М. Жукорський// Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва степових районів «Асканія-Нова» - 2009. - Вип.2. - С.54-59.
15. Жукорський О.М Вплив зимової температури на склад молозива корів-первісток, морфологічні та біохімічні показники крові ангуських телят при народженні / О.М. Жукорський // Агроекологічний журнал - 2009. - №3. - С.87-92.
16. Жукорський О.М. Вплив термального стресу на гематологічні показники та ріст телят мясних порід весняно-літнього періоду народження / О.М. Жукорський // Агроекологічний журнал - 2009. - №4. - С.72-77.
17. Жукорський О.М. Характеристика ангусів за різних умов утримання / О.М. Жукорський // Тваринництво України - 2009. - №11. - С.34-37.
18. Жукорський О.М. Етологічна реактивність та стресостійкість ангуських бичків за різних умов утримання / О.М. Жукорський // Корми і кормовиробництво: міжв. тем. наук. зб. - Вінниця, 2009. - Вип. 65. - С.103-110.
19. Жукорський О.М. Вплив температурних умов середовища на гормоний статус телят мясних порід народжених в пасовищний період / О.М. Жукорський // Вісник аграрної науки - 2010. - № 2. - С.37-40.
20. Жукорський О.М. Напрями біометеорологічних досліджень в тваринництві / О.М. Жукорський// Агроекологічний журнал - 2009. - №2. - С.87-94.
21. Жукорський О.М.Вплив температурних умов середовища на гормональний статус телят мясних порід / О.М. Жукорський // Вісник аграрної науки -2010. - № 7. - С. 39-42.
22. Жукорський О.М. Фізіологічні та гормональні індикатори чутливості й толерантності бичків мясних порід до впливу спеки / О.М. Жукорський // Вісник аграрної науки - 2010. - № 8. - С. 40-43.
23. Жукорський О.М. Вплив схрещування деяких порід із голштино-фризькою породою на мясну продуктивність помісей різної кровності / О.М. Жукорський, К.В. Пазізіна, Н.В. Гець // В зб. “Теоретичні і практичні аспекти породоутворювального процесу у молочному і мясному скотарстві”. Мат Конференції, Київ, 1995 р. - С.95-98.
24. Жукорський О.М Лінійний ріст і розвиток помісного молодняку червона польська х мясна худоба / О.М. Жукорський, К.В. Пазізіна, Н.В. Гець // В зб. “Теоретичні і практичні аспекти породоутворювального процесу у молочному і мясному скотарстві”. Мат Конференції, Київ, 1995. - С.111-113.
25. Жукорський О.М Мясна продуктивність голштинізованихпомісей різної кровності при відгодівлі на бразі і жомі / О.М. Жукорський, К.В. Пазізіна, Н.В. Гець // “Теорія і практика підвищення сільськогосподарського виробництва”. Зб. наук. праць, Тернопіль, 1996. - С. 32-33.
26. Жукорський О.М Відгодівельні властивості молодняку червоної польської породи і її голштинізованихпомісей / О.М. Жукорський, К.В. Пазізіна, Н.В. Гець // “Теорія і практика підвищення сільськогосподарського виробництва”. Зб. наук. праць, Тернопіль, 1996. - С. 34-35.
27. Жукорський О.М.Білковий обмін і мясна продуктивність помісних бугайців / О.М. Жукорський // Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства, Львів, 1997, кн.3, - С.122-123.
28. Жукорський О.М. Гістоструктура мязового волокна бугайців різних порід / О.М. Жукорський // Мат. Міжнародної наук. вироб. конф. Використання трансплантації ембріонів в селекції і відтворенні с.-г. тварин., Асканія Нова, 1997р. - С.106-108.
29. Жукорський О.М.Формування структури мязової тканини і білковий обмін у звязку із мясною продуктивністю помісних бугайців / О.М. Жукорський // Екологічна фізіологія, №1, 1998, - С.23-26.
30. Жукорський О.М. Вплив тривалості підсисного періоду на мясну продуктивність і якість мяса помісних бугайцівангуської породи / О.М. Жукорський, Н.В. Гець, Л.Ф. Демянчук // Аграрна наука - селу, №7. -Камянець-Подільський, 1999.
31. Програма розвитку галузі спеціалізованого мясного скотарства в Тернопільській області на 2000-2010 рр. [Жукорський О.М., Підлипний В.Т., Цуп В.І., Русенко В.І. та ін.]. - Тернопіль, 2000. - 46с.
32. Жукорський О.М. Програма розвитку тваринництва Тернопільської області [Підлипний В.Т., Цуп В.І., Маховський І.І., Хома А.І. та ін.]. - Тернопіль, 2004. - 53с.
33. Жукорський О.М. Гістоструктура мязового волокна найдовшого мяза спини помісних бугайців / О.М. Жукорський // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин. - Львів, 2001. - Вип. 3(1.2). - С. 30-32.
34. Жукорський О.М.Системи годівлі і утримання ангуських корів з підсисними телятами у літній період / О.М. Жукорський, Н.В. Гець, Л.І. Штангрет // Корми і кормовиробництво: міжв. тем. наук. зб. - Вінниця, 2003. - Вип. 51. - С. 302-319.
35. Zhukorskiy O. Weather influence and maintenance of beef cows on colosfrum quality calving data in winter / O. Zhukorskiy, V. Cup // In Book of Abstracts international Simposium. The impact of Environwental Conditions on animal Welfare Krakow / Balice, 21-23 june 2004. - С.93.
36. Zhukorskiy O. Weather influence and maintenance of beef cows on colosfrum quality calving data in winter / O. Zhukorskiy, V. Cup // An. Anim. Sci., Suppl., №1, 2004301-305.
37. Жукорський О.М. Система виробництва яловичини / О.М. Жукорський // В кн. „Система ведення сільського господарства Тернопільської області”, Тернопіль, 2004197-223.
38. Zhukorskiy O. The environmental influence on the effectiveness of beef cattle / Zhukorskiy O. // Symposium: Ukraine - Awstria„Agriculture: science and practice”, Kyiv, 2004 - С.56.
39. Жукорський О.М. Вплив системи використання пасовищ на продуктивність мясних корів з підсисними телятами/ О.М. Жукорський, Н.В. Гець // Проблеми пореформеного розвитку агропромислового виробництва та основні напрями їх розвязання. Мат. Всеукраїнської наук.-практ. конф., Тернопіль, 2005 - С.85-87.
40. Жукорський О.М. Вплив сезонних факторів і умов утримання на природну резистентність організму телят мясних порід / О.М. Жукорський, Н.В. Гець // Проблеми пореформеного розвитку агропромислового виробництва та основні напрями їх розвязання. Мат. Всеукраїнської наук.-практ. конф., Тернопіль, 2005 -С.90-95.
41. Жукорський О.М. Вплив сезону розтелення корів на імунний статус молодняку мясних порід / О.М. Жукорський // Екологічні аспекти охорони та родючості ґрунтів і навколишнього природного середовища. Матеріали міжнарод. конф., Бережани, 2006 - С.48 - 53.
42. Жукорський О.М. Ефективність випасання молодняку мясної худоби на однорічних сумішках кормових культур в пізньоосінній період./ О.М. Жукорський, Н.В. Гець // Організаційно-економічні інструменти розвитку інтеграційних процесів в агропромисловому виробництві. Матеріали міжнарод.конф., Тернопіль, 2006 -С.110-115.
43. Жукорський О.М. Ефективність технологій утримання мясної худоби в літній період. / О.М. Жукорський, Н.В. Гець // Організаційно-економічні інструменти розвитку інтеграційних процесів в агропромисловому виробництві. Матеріали міжнарод. конф., Тернопіль, 2006 - С.116-120.
44. Жукорський О.М. Фізіологічно-поведінкові показники стану тварин як характеристика якості умов утримання мясної худоби / О.М. Жукорський // Матеріали 17 зїзду Українського фізіологічного товариства, Чернівці, 2006, - С.124.
45. Zhukorskiy O. Dairy and meat productivity of geneticaly similar groups of Polish Red cattle of the Ukrainian population / O. Zhukorskiy // Annals of animal science, Supplement, №1 - 2007 - С.203-207.
46. Жукорський О.М. Екологічні параметри утримання худоби при виробництві яловичини (Методичні рекомендації) / Тернопіль, - 2010. -30 с.
47. Жукорський О.М. Вплив температурних умов середовища на формування імунітету у телят мясних порід в ранньому онтоґенезі / О.М. Жукорський // Агроекологічний журнал - 2009. - вересень - С. 95-97.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
