Характеристика загальних рис екфрасису, що відображають процес "перекладу" коду музики і коду живопису на мову словесності. Місце та роль екфрастичних елементів у поетиці творів російських митців "срібного віку" у співвідношенні з загальним контекстом.
Синтез мистецтв, здійснений модернізмом, взаємодія і взаємовплив літератури і мистецтва, процес “народження” літературних творів у процесі переживання музичних вражень або відчуттів, що виникли внаслідок знайомства з творами живопису або, ширше, - пластичних мистецтв у цілому, свідомий переклад з однієї художньої мови на іншу дозволили окреслити семантичні та семіотичні межі, збагатити образність, реалізувати обмін сенсами на новому, асоціативному рівні, збільшуючи тим самим художній потенціал російської модерністської літератури. Створення в сучасних умовах функціонування суспільства метакультурного простору сприяє розширенню парадигми художнього тексту, що поєднує словесну, музичну та образотворчу образність. Проблему діалогу літератури, музичного й образотворчого мистецтв не можна вважати достатньо вивченими. Крім цього, ми вважаємо вкрай необхідним вписати вивчення такої особливості поетики літературного твору, як екфрасис, в контекст опису модерністської естетики та поетики представників саме „срібного віку”, оскільки нова література створювалась і збагачувалась у тому ж числі й на формальному рівні. Сучасний стан вивчення питання про специфіку перекладу мови культури на мови різних видів мистецтв визначив мету дисертаційного дослідження - розкриття специфіки поетики екфрасису як поетичного прийому, що дозволяє адекватно представляти твори одних видів мистецтв іншими, зокрема, музики, образотворчого мистецтва і літератури у творчому доробку поетів „срібного віку”.Особливо актуальним для літературознавця це питання ставало, коли йшлося про літературний твір, варіативності його сприйняття та інтерпретації, а також при спеціальному дослідженні взаємин між автором і читачем. У разі, коли вчений розглядав витвір музичного або образотворчого мистецтва, він, відповідно, вивчав лінію “автор - слухач (глядач)”. Дослідження проводилося з урахуванням того факту, що екфрасис є прикрашеним описом витвору мистецтва всередині оповідання, яке він перериває, а також відтворенням одного мистецтва (музики, живопису, графіки, танцю, кіно, архітектури і т.ін.) засобами іншого - мистецтва художнього слова. Але нас, безумовно, цікавить процес створення образу країни за допомогою відображення витворів одного мистецтва (живопису або мозаїки) засобами мистецтва художнього слова. Проблема передачі музичного твору засобами художнього слова: літературознавці і музикознавці про можливість синтезу мистецтв” присвячено розгляду основних поглядів науковців - літературознавців та музикознавців - на можливість перекладу музичного твору мовою словесного виду мистецтва.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
