Ферментативне розщеплення фібринового згустка - механізм, що забезпечує підтримання рідкого стану крові в організмі людини. Зв"язування Glu- та Lys-форм плазміногену з нативним і частково деградованим фібрином. Конформаційні зміни проферменту крові.
При низкой оригинальности работы "Ефекторна дія фібриногену/фібрину. Фрагментівна властивість Glu-плазміногену", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Уже понад тридцять років досліджують конформаційні зміни, які відбуваються у складно організованій молекулі плазміногену при взаємодії з низькомолекулярними лігандами, що виявляється в розкооперуванні внутрішньо молекулярних звязків, притаманних молекулі плазміногену. Нативна (Glu-плазміноген) та частково гідролізована (Lys-плазміноген) форми проферменту сильно різняться здатністю взаємодіяти з фізіологічним лігандом - фібрином - та чутливістю до дії природних активаторів плазміногену. Вивчити вплив часткової деградації фібрину на швидкість гідролізу фібрину плазміном та Glu-або Lys-плазміногеном при їхній активації t-PA. Електрофорез в поліакриламідному гелі (ПААГ) проводили за кислих значень PH в системі сечовина/оцтова кислота для визначення форми одержаного плазміногену (Panyim, Chalkley, 1969) та за присутності ДС-натрію для визначення чистоти фібриногену, фібрину, їх фрагментів, плазміногену та його фрагментів (Weber, Osborn, 1969; MCDONAGH et al., 1972; Cummins, Perry, 1973). Звязування Glu-та Lys-плазміногену з частково гідролізованим фібрином та вплив фрагментів плазміногену на взаємодію плазміногену з фібрином проводили за таких самих умов та співвідношень взаємодіючих білків, як і з нативним фібрином, однак у проби, що містили профермент, вносили фібрин-мономер, отриманий з частково гідролізованого фібриногену.Встановлено, що сорбція Glu-плазміногену на нативному фібрині забезпечується низько афінною ділянкою, а взаємодія Lys-плазміногену з нативним фібрином опосередкована як високо, так і низько афінною до аналогів лізину ділянкою. Встановлено, що частково деградований (до стадії Х-фрагментів) фібрин викликає в нативному плазміногені значні конформаційні зміни, в результаті яких взаємодія Glu-плазміногену з таким фібрином відбувається за рахунок високо афінних звязуючих ділянок, а кількість звязаного Glu-плазміногену збільшується в 10 разів. Встановлено, що Е-фрагмент фібриногену при взаємодії з Glu-плазміногеном індукує в останньому конформаційне формування активного центру і появу плазміну.
Вывод
Встановлено, що сорбція Glu-плазміногену на нативному фібрині забезпечується низько афінною ділянкою, а взаємодія Lys-плазміногену з нативним фібрином опосередкована як високо, так і низько афінною до аналогів лізину ділянкою.
Встановлено, що частково деградований (до стадії Х-фрагментів) фібрин викликає в нативному плазміногені значні конформаційні зміни, в результаті яких взаємодія Glu-плазміногену з таким фібрином відбувається за рахунок високо афінних звязуючих ділянок, а кількість звязаного Glu-плазміногену збільшується в 10 разів.
Встановлено, що Е-фрагмент фібриногену при взаємодії з Glu-плазміногеном індукує в останньому конформаційне формування активного центру і появу плазміну. Така активація проферменту при взаємодії з пізніми продуктами деградації фібрин(оген)у може бути одним з шляхів регуляції фібринолітичного процесу.
Досліджено взаємодію Glu- та Lys-плазміногену з D-фрагментом фібриногену та DH-димером фібрину. Вперше показано здатність DH-димера взаємодіяти з Glu-формою плазміногену. Розраховано константи дисоціації Glu- та Lys-плазміногену з іммобілізованим DH-димером, які становлять 3,2?10-6 М та 3,7?10-6 М відповідно. Встановлено, що утворення D-димера супроводжується зміною плазміноген-звязуючих властивостей D-фрагментів, що входять до його складу.
Досліджено ефекторні властивості нативного і частково гідролізованого DESAABB-фібрину щодо плазміну. Показано, що на початкових етапах гідролізу при відщепленні АС-доменів окремих молекул фібрин-мономера збільшується спорідненість плазміну до фібрину. Цей факт дозволяє припустити, що з появою Х-полімерів протеолітична дія плазміну щодо фібрину так само, як і при взаємодії з фібриногеном, регулюється додатковими лізин-звязуючими ділянками. ферментативний плазміноген фібриновий
Список литературы
1. Скоморовська О.В., Гриненко Т.В., Третяченко В.Г., Кудінов С.О. Протеолітична активність Глу-плазміногену при його взаємодії з Е-фрагментом фібриногену // Доп. АН УРСР, серія “Б”. - 1988. - N10. - с. 72-75.
2. Скоморовская Е.В., Гриненко Т.В., Кудинов С.А., Золотарева Э.Н. Исследование протеолитической активности комплекса Glu-плазминогена с Е-фрагментом фибриногена // Биохимия. - 1991. - 56, N 3. - с. 458-466.
3. Гриненко Т.В., Скоморовская Е.В., Кудинов С.А., Золотарева Э.Н. Особенности взаимодействия Glu- и Lys-форм плазминогена с нативным и частично гидролизованным фибрином // Биохимия. - 1992. - 57, N 5. - с. 728-729.
4. Гриненко Т.В., Скоморовская Е.В., Золотарева Э.Н., Кудинов С.А. Изучение комплексообразования различных форм плазминогена с фибрином // III симпозиум “Химия протеолитических ферментов”, Москва, 1993. - с. 80.
5. Skomorovskaya E.V., Grinenko T.V., Platonova T.N Interaction between Glu-plasminogen and Lys-plasminogen with DH-dimer //XV International Congress on Thrombosis and Haemostasis, Jerusalem, 1995. - р. 1136. - A 906.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
