Ефективне використання трудових ресурсів - Курсовая работа

Зміст Вступ 1. Сутність та значення продуктивності праці 1.1 Визначення продуктивності праці 1.2 Показники ефективності функціонування підприємства 2. Фактори та резерви росту продуктивності праці на підприємстві 3.1 Загальний аналіз основних техніко-економічних показників та оцінка діяльності підприємства 3.2 Фактичний аналіз продуктивності праці 3.3 Вибір та обґрунтування заходів з підвищенням ефективності виробництва Висновок Використана література Вступ Перехід України від адміністративно-командної економіки до ринкової, яка базується на широкому використанні економічних методів, активізує ряд соціально-економічних проблем. За порівняно короткий період часу прийнято низку, хоч і не досить досконалих, законодавчих актів, які покликані регулювати відносини на ринку праці; в закладах освіти здійснюється підготовка спеціалістів за новими спеціальностями; у наукових журналах і збірниках усе частіше з’являються статті, присвячені трудовим відносинам, соціальному захисту, регулювання зайнятості населення, соціальному партнерству. На даному етапі продуктивність праці є важливим планово-економічним показником, що характеризує не тільки степінь використання трудових ресурсів на підприємстві, але й рівень ефективності всієї ринкової системи в цілому. Це сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на здоровя людини, її працездатність, результати її праці. З одного боку, це повязано зі скороченням частки ручної і фізичної праці та робіт, що виконуються в несприятливих умовах, з іншого - з появою нових виробництв, технологічних процесів, речовин, матеріалів, видів енергії і т. ін. До робітників, які зайняті на таких виробництвах, висуваються підвищені вимоги: така робота потребує від них підвищеної уваги, швидкості і точності реакції, оперативного мислення, тобто великого нервово-емоційного напруження. Головним при розвязанні цих завдань має бути не стільки економічний, скільки соціальний ефект. продуктивність праця персонал Методи вимірювання та показники рівня продуктивності праці 1. Система факторів виробництва, яка забезпечує перетворення природних ресурсів відповідно до потреб людей, створює матеріальні і духовні блага і визначає зростання продуктивності суспільної праці, має назву продуктивні сили. До цієї системи належать працівники; засоби праці; предмети праці; використовувані сили природи; наука як специфічна продуктивна сила, особливий фактор; форми і методи організації виробництва; інформація. Наука перетворилася в окремий елемент продуктивних сил з початку розгортання науково-технічної революції (НТР), тобто з середини 50-х років, а інформація - з середини 70-х років, тобто з початку другого етапу НТР. Продуктивність праці вимірюється кількістю продукції або послуг, вироблених працівником за одиницю робочого часу (рік, місяць, тиждень тощо), або кількістю робочого часу, затраченого на виробництво одиниці продукції чи надання послуги. При цьому частка живої праці зменшується, а частка минулої - зростає, але кількість живої праці зменшується помітніше, ніж зростає кількість минулої праці. Згідно з рекомендаціями Міжнародної організації праці (МОП) продуктивність відбиває взаємозвязок між кількістю і якістю вироблених товарів або наданих послуг і ресурсами, які були витрачені на їх виробництво, а продуктивність праці - це ступінь ефективності використання конкретної праці, і в її визначенні закладено поняття праці, здатність людини виробляти за одиницю робочого часу певний обсяг продукції. Дійсний фонд робочого часу 1-го середньоспискового робітника, год (223*8) 1784 Трудовий вимірник характеризує кількість продукції в трудовому вираженні на 1-го робітника.