Аналіз головних закономірностей розвитку інтеграційних процесів у транзитивних економіках. Визначення експортного потенціалу країни. Загальні заходи активізації провідних та базових експортно-орієнтованих галузей та ефективність їх використання.
При низкой оригинальности работы "Ефективне використання експортного потенціалу базових галузей промисловості України в процесі міжнародної економічної інтеграції", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
З цього погляду важливим видається аналіз такого впливу на експортний потенціал базових галузей промисловості, які забезпечують результати економічного розвитку країни. Однією з провідних базових галузей української економіки є чорна металургія, частка якої у загальному обсязі виробництва промислової продукції, становить 26%, а у експорті - 34%. Недостатньо уваги приділено дослідженню перспектив розвитку експортного потенціалу базових галузей, як взаємоповязаних складових експортного потенціалу країни в умовах динамічних змін конюнктури світових ринків, та розробці системи відповідних організаційно-економічних заходів щодо підвищення ефективності його використання. Дисертаційна робота виконана відповідно до наукової теми “Євроінтеграційні процеси та їх вплив на розвиток зовнішньоекономічних звязків України” (номер державної реєстрації 0107U002988), в якій автором було підготовлено підрозділ “Вплив розширення ЄС на експортний потенціал базових галузей промисловості України”. Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретичних положень та розробці рекомендацій щодо підвищення ефективності використання експортного потенціалу базових галузей вітчизняної промисловості в процесі міжнародної економічної інтеграції України.У першому розділі “Теоретичні основи становлення і використання експортного потенціалу національних економік в умовах міжнародної економічної інтеграції” на основі аналізу закономірностей розвитку інтеграційних процесів транзитивних економік виявлено, що до початку здійснення переходу до ринкової економіки основна частина експортно-імпортних потоків товарів транзитивних економік спрямована на торгівлю між собою, але після початку ринкових перетворень найчастіше відбувається скорочення цих потоків у старих напрямках і переорієнтація на нові, що є результатом збільшення відкритості економіки. Наступний етап - темпи зростання кількісних обсягів експортного потенціалу уповільнюються, але в той же час збільшується його ефективність за рахунок інновацій у виробництво, які дозволяють зменшити собівартість або поліпшити конкурентоспроможність експортної продукції з точки зору її якості. Таким чином, автором запропоновано розглядати експортний потенціал окремої галузі в процесі міжнародної економічної інтеграції як здатність продукції бути реалізованою на світовому ринку за умови відповідності його потребам за якістю і конкурентноздатністю та усунення протекціоністських барєрів з боку країн-імпортерів. Величину експортного потенціалу було розраховано на основі наявного рівня виробництва, споживання даних видів продукції на внутрішньому ринку, а також зовнішніх чинників (величини попиту на продукцію цих галузей у країнах-імпортерах, згрупованих за регіонами, умов торгівлі та рівня закритості приймаючих ринків) за формулою: Де: Fij - експортний потенціал і-го виду продукції на ринку j-го регіону; Зіставленням розрахункового значення потенціалу з фактичним експортом виявлено рівень використання експортного потенціалу цих галузей при експорті за вказаними регіонально-географічними напрямами (таблиця 1).У дисертаційній роботі розвязано науково-прикладне завдання обґрунтування комплексу організаційно-економічних заходів та інституціонального забезпечення підвищення ефективності використання експортного потенціалу базових галузей вітчизняної промисловості в процесі міжнародної економічної інтеграції. Систематизація та узагальнення категоріального апарату щодо визначення поняття “експортний потенціал” дозволили визначити його, в контексті галузі, як здатність реалізувати вироблену продукцію на світовому ринку за умови її відповідності за якістю та конкурентоспроможністю його потребам і усунення протекціоністських барєрів з боку країн-імпортерів. Для аналізу ефективності використання експортного потенціалу країни важливо враховувати його звязок з виробничим потенціалом (внутрішній аспект) та потенціалом ринку імпорту (зовнішній аспект), структуризацію за галузями, ринками, товарною номенклатурою, а також за ступенем реалізації (досягнутий і перспективний); Методика оцінки експортного потенціалу окремої галузі повинна передбачати структуризацію експортного потенціалу за обсягом виробництва, рівнем внутрішнього попиту, напрямами реалізації (умови ринків країн-імпортерів), періодом часу. Обсяг внутрішнього попиту є сукупним обсягом виробництва споживаючих галузей, а попит на продукцію в рамках країн-імпортерів залежить від співвідношення світових та вітчизняних цін на продукцію галузі, а також від показника закритості ринку, за який прийнято середній рівень тарифів на експорт продукції з України, включаючи антидемпінгові мита.
План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертаційній роботі розвязано науково-прикладне завдання обґрунтування комплексу організаційно-економічних заходів та інституціонального забезпечення підвищення ефективності використання експортного потенціалу базових галузей вітчизняної промисловості в процесі міжнародної економічної інтеграції. Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки: 1. Систематизація та узагальнення категоріального апарату щодо визначення поняття “експортний потенціал” дозволили визначити його, в контексті галузі, як здатність реалізувати вироблену продукцію на світовому ринку за умови її відповідності за якістю та конкурентоспроможністю його потребам і усунення протекціоністських барєрів з боку країн-імпортерів. Для аналізу ефективності використання експортного потенціалу країни важливо враховувати його звязок з виробничим потенціалом (внутрішній аспект) та потенціалом ринку імпорту (зовнішній аспект), структуризацію за галузями, ринками, товарною номенклатурою, а також за ступенем реалізації (досягнутий і перспективний);
2. Методика оцінки експортного потенціалу окремої галузі повинна передбачати структуризацію експортного потенціалу за обсягом виробництва, рівнем внутрішнього попиту, напрямами реалізації (умови ринків країн-імпортерів), періодом часу. У свою чергу, деякі складові також мають свою структурну побудову. Обсяг внутрішнього попиту є сукупним обсягом виробництва споживаючих галузей, а попит на продукцію в рамках країн-імпортерів залежить від співвідношення світових та вітчизняних цін на продукцію галузі, а також від показника закритості ринку, за який прийнято середній рівень тарифів на експорт продукції з України, включаючи антидемпінгові мита. Після визначення рівня експортного потенціалу у дисертації запропоновано здійснювати розрахунок його ефективних обсягів використання за регіонами світу;
3. Досвід інтеграції країн з перехідною економікою показує, що формування та реалізація експортного потенціалу залежать від ступеня інтегрованості перехідної економіки у міжнародні системи. На початку перехідного періоду відбуваються кризові явища, які призводять до скорочення експортного потенціалу через загальні негативні тенденції (зменшення обсягів виробництва, втрата кваліфікованої робочої сили, скорочення внутрішніх інвестицій та відсутність іноземних). Після виходу з кризи відбувається розширення експортного потенціалу на основі експортоорієнтованого зростання економіки. На наступному етапі зростання обсягів експортного потенціалу уповільнюється, але в той же час збільшується його ефективність за рахунок конкурентоспроможності експортної продукції, розвитку внутрішнього споживання та поглиблення диверсифікації зовнішньоекономічних звязків;
4. Встановлено, що галузі мають значний експортний потенціал, але не використовують його повною мірою на жодному з восьми основних географічних напрямів експорту. Це пояснюється виробництвом іншими країнами аналогічної продукції та застосуванням ними жорстких обмежувальних заходів. Визначено можливості збільшення рівня ефективності реалізації експортного потенціалу шляхом перерозподілу експортних потоків між регіонами. На основі прогнозу розвитку експортного потенціалу базових галузей у короткостроковому періоді встановлено, що у випадку збереження існуючої структури експорту ефективність реалізації експортного потенціалу як базових галузей, так і економіки в цілому зменшиться у звязку з погіршенням конюнктури світового ринку;
5. Запропоновано комплекс організаційно-економічних заходів щодо підвищення рівня ефективності реалізації експортного потенціалу, специфіка якого полягає у його деталізації відповідно до основних складових експортного потенціалу (виробництва, попиту внутрішнього ринку, умов зовнішнього ринку). З метою збільшення рівня внутрішнього споживання та формування ефективної структури експорту в дисертації запропоновано здійснювати поступове зменшення рівня експортної орієнтованості базових галузей. Шляхом реалізації цієї мети є сприяння розвитку суміжних галузей, таким як металоспоживаючі виробництва, на які потрібно перенести основне експортне навантаження. При цьому, перспективним напрямом доцільно визначити запровадження аналогу економічного експерименту, проведеного у металургійній галузі, який, на відміну від попереднього варіанту, слід реалізувати не як пільги окремим підприємствам, а як програму реструктуризації споживаючих галузей з метою уникнення ускладнень із СОТ; інтеграційний економіка експортний
6. Оскільки темпи зростання інвестицій у модернізацію виробництва залишаються досить повільними, в дисертації обґрунтовано необхідність створення органу, який виконуватиме функції координації інвестиційної політики галузі і фінансування інноваційних проектів за рахунок внесків компаній-виробників та, частково, державних коштів;
7. Покращення умов зовнішнього ринку полягає у зменшенні рівня закритості ринків країн-імпортерів. Цього можна досягти шляхом надання інформаційної підтримки провідним приватним компаніям базових галузей вітчизняної промисловості у створенні ними власних збутових структур в цих країнах. Зазначена підтримка може здійснюватись у вигляді надання експертної інформації з боку торговельно-економічних місій, запровадження системи моніторингу експорту, забезпечення доступу експортерів до відповідних зарубіжних консалтингових структур.
Список литературы
1. Коровайченко Н.Ю. Оптимізація поняття експортного потенціалу галузі як фактора розвитку зовнішньоекономічних звязків країни // Зовнішня торгівля: право та економіка. - 2004. - №5-6 (17). - С. 75-78.
2. Коровайченко Н.Ю. Проблеми ефективної реалізації експортного потенціалу галузі чорної металургії України на світовому ринку // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. - 2005. - Вип. 100. - С. 208-212.
3. Коровайченко Н.Ю. Аналіз розвитку зовнішньоекономічних звязків галузі чорної металургії // Вісник Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”. - 2006. - Вип. №15. - С. 157-162.
4. Коровайченко Н.Ю. Експортний потенціал чорної металургії в контексті європейської інтеграції України // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. - 2007. - Вип. №1. - С. 68-74.
5. Коровайченко Н.Ю. Напрямки вдосконалення товарної структури експорту української продукції гірничо-металургійного комплексу // Міжнародно-правове та економічне регулювання торгівлі: проблеми теорії та практики: VII міжнародна науково-практична конференція. 27-28 травня 2004 р. - К., 2004. - С. 214-215.
6. Коровайченко Н.Ю. Вплив розширення ЄС на експорт української металопродукції // Європейські інтеграційні процеси та транскордонне співробітництво: Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих науковців. 30 вересня - 1 жовтня 2004 р. - Луцьк, 2004.
7. Коровайченко Н.Ю. Наслідки приєднання України до СОТ для галузі чорної металургії // Міжнародна торгівля у контексті європейської інтеграції: проблеми теорії і практики: VIII міжнародна науково-практична конференція. 27 травня 2005 р. - К., 2005. - С. 147-148.
8. Коровайченко Н.Ю. Актуальні тенденції світового ринку сталі та їхній вплив на розвиток експортного потенціалу України // Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку: Зб. наук. праць. - Павлоград, 2005. - С. 198-203.
9. Коровайченко Н.Ю. Вплив інтеграційних процесів на експортний потенціал галузі чорної металургії України // Моделі та стратегії євроінтеграції України - економічний і правовий аспекти: ІХ міжнародна науково-практична конференція. 30 травня 2006 р. - К., 2006. - С. 70-71.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы