Ефективність застосування збалансованої і екологічно безпечної годівлі молочної худоби в регіоні Донбасу - Автореферат

Дисертаційна робота виконувалась в лабораторії тваринництва Луганського інституту агропромислового виробництва НААНУ у 2001-2010 роках за державною тематикою: „Розробити типи повноцінної годівлі худоби молочних порід на основі енергозберігаючих технологій” (реєстраційний № 0102U001282) та “Розробити та науково обґрунтувати найбільш ефективні системи та типи годівлі великої рогатої худоби в умовах степової зони України” (реєстраційний № 0106U002937), які були складовою ДНТП 29 „Годівля с.-г. тварин”. Удосконалити раціони і рецепти кормових сумішок для корів за фазами їх лактації та ремонтних телиць на основі пріоритетних кормів для регіону Донбасу та сучасних деталізованих норм їх годівлі. Методи досліджень: при виконанні роботи були використані наступні методи досліджень: аналітичні - хімічний склад кормів і продуктів балансового досліду; зоотехнічні - споживання кормів і кормових добавок тваринам, їх продуктивність, якість і біологічна чистота молока; фізіологічні - визначення коефіцієнтів перетравності поживних речовин кормових сумішок; біохімічні - дослідження крові тварин; ветеринарні - спостереження за станом їх здоровя; статистичні та порівняльно-обчислювальні. Вперше стосовно регіону Донбасу визначено фактичний стан трофічного звязку в системі „земля - рослина - тварина - тваринницька продукція” за комплексом показників, що регламентуються сучасними деталізованими нормами годівлі молочної худоби, при використанні раціонів і кормових сумішок, складених на основі нині пріоритетних кормів для цього регіону, удосконалено рецепти комбікормів і адресних мінеральних добавок і преміксів стосовно раціонів і кормових сумішок для годівлі корів за фазами їх лактації і періодами вирощування ремонтних телиць, що забезпечило подальше нарощування молочної продуктивності корів. Згодовування коровам в зимово-стійловий період адресного преміксу, який компенсував дефіцит конкретних мікроелементів в раціоні, дозволило середньодобовий надій молока збільшити на 11,2-13,6%, кількість молочного жиру - на 7,4-11,8% при зменшенні витрат кормів на виробництво 1 кг молока на 8,2-8,4%.З 14 кормів, які вивчались, 10 із них містили менше кормових одиниць і обмінної енергії, вони не забезпечували раціони молочної худоби за фосфором на 19%, міддю - 39, цинком - 59, марганцем - 64 і йодом на 15% та містили істотно більше, ніж потрібно, калію - на 80%, магнію - 65, заліза - 67, кобальту - на 25%, а сіно люцернове та еспарцетове мало більше за гранично допустимий рівень таких токсикантів, як кадмій на 7% і свинець - на 29%. Встановлено, що введення до складу раціону корів 2-ї групи у фазу ранньої лактації преміксу за розробленим рецептом, сприяло підвищенню їх молочної продуктивності, в середньому за 124 дні дослідного періоду, на 11,2% (Р > 0,05), а вихід молочного жиру зростав на 11,8% (Р > 0,05), порівняно з тваринами 1-ї групи (контрольної). За цих умов застосування універсального преміксу П60-1 для корів 3-ї групи було менш ефективним, бо удої молока, порівняно з коровами 1-ї групи, зростали тільки на 3,2% (Р > 0,05). Якщо корови контрольної групи (дослід 1), враховуючи їх середньодобові удої молока у пік лактації, виробляли 4,8 тис. кг за 305 днів лактації, то корови 2 групи за таких умов мали продуктивність 5,3 тис. кг молока, тобто, кормові сумішки, що містили експериментальний премікс, сприяли підвищенню продуктивності корів за лактацію на 500 кг або 10,4%. Так, в тілі корів 2-ї групи кожен день, в середньому, відкладалося азоту більше на 5,4 г або 24,8%, порівняно з тваринами 1-ї групи, та на 2,8г або на 11,5% більше, порівняно з коровами 3-ї групи.На основі комплексу наукових досліджень та успішного вирішення ряду практичних задач стосовно створення системи повноцінної та економічно ефективної годівлі молочної худоби в регіоні Донбасу на основі застосування пріоритетних кормів і способів їх згодовування з точки зору ефективного використання земельних і кормових ресурсів, економії енергії і людської праці та дотримання єдності трофічних звязків у системі „земля-рослина-тварина-тваринницька продукція”, а також враховуючи результати виробничої перевірки основних результатів проведених наукових досліджень, необхідно зробити наступні висновки: 1. Пріоритетні для регіону Донбасу обємисті і концентровані корми за хімічним складом у ряді випадків суттєво відрізняються від довідкових даних, вони не забезпечують раціони молочної худоби за фосфором, міддю, цинком, марганцем і йодом та містять істотно більше, ніж потрібно, калію, магнію, кобальту, заліза, а сіно люцернове та еспарцетове має більше за гранично допустимий рівень таких токсикантів, як кадмій і свинець, тому для створення повноцінної годівлі молочної худоби та нарощування обсягів виробництва екологічно чистого і економічно конкурентноздатного молока необхідно удосконалювати склад раціонів, кормових сумішок, комбікормів, збагачуючи їх адресними мінеральними добавками та преміксами. Для досягнення в регіоні Донбасу надоїв молока від корів червоної молочної породи на р

Особливості хімічного складу кормів Донецького регіону, зокрема, Луганської області

На першому етапі досліджень визначили повний хімічний склад кормів, пріоритетних для Донецького регіону. Встановлено суттєві відхилення, порівняно з довідниковими даними. З 14 кормів, які вивчались, 10 із них містили менше кормових одиниць і обмінної енергії, вони не забезпечували раціони молочної худоби за фосфором на 19%, міддю - 39, цинком - 59, марганцем - 64 і йодом на 15% та містили істотно більше, ніж потрібно, калію - на 80%, магнію - 65, заліза - 67, кобальту - на 25%, а сіно люцернове та еспарцетове мало більше за гранично допустимий рівень таких токсикантів, як кадмій на 7% і свинець - на 29%.

Розробка і балансування кормових сумішок на основі пріоритетних кормів для корів

Поєднання обємистих і концентрованих кормів за науково обґрунтованою кількістю давало змогу одержати кормову сумішку, яка була забезпечена поживним речовинами, але була дефіцитною за фосфором, мікроелементами міддю, марганцем, цинком, йодом (таблиця 3).

Таблиця 3. Середньодобове споживання кормових сумішок коровами на протязі досліду (в середньому на 1 голову)

Склад сумішок, показники Дослід 1 Дослід 2 групи корів групи корів

1 2 3 1 2 3

Сіно еспарцетове,кг 3,89 4,10 3,96 - - -

Сіно люцернове, кг - - - 2,89 3,1 2,95

Сінаж еспарцетовий, кг 7,78 8,0 7,92 - - -

Сінаж люцерновий, кг - - - 7,65 8,2 7,87

Силос кукурудзяний, кг 14,59 15,10 14,84 13,38 14,0 13,78

Гарбуз кормовий,кг 14,59 14,90 14,84 - - -

Буряк кормовий, кг - - - 9,56 10,3 9,84

Комбікорм, кг 5,25 5,40 5,34 3,55 3,55 3,50

В сумішках містилося: обмінна енергія, МДЖ 171,7 175,9 173,7 134,7 141,0 137,4 кормові одиниці 15,58 15,43 15,76 11,71 12,22 11,94 суха речовина, кг 16,0 16,4 16,2 13,4 14,0 13,6 сирий протеїн, г 2466 2556 2510 1902 2003 1946

РП, г 1667 1713 1689 1382 1459 1415

НРП, г 799 843 821 520 544 531 перетравний протеїн, г 1584 1625 1603 1314 1378 1339 лізин, г 80 82 81 61,4 64,8 62,6 метіонін цистин, г 65 67 66 78,4 82,7 80,2 триптофан, г 29 30 29 24,2 25,4 24,7 сира клітковина, г 3411 3532 3466 3186 3377 3266

НДК, г 6688 6898 6788 5704 6035 5853

КДК, г 2356 2440 2392 3117 3304 3194 крохмаль, г 2638 2656 2648 1855 1879 1868 цукор, г 541 553 547 920 977 942 сирий жир, г 563 577 570 411 427 419 сіль кормова, г 135 140 138 87 87 87 кальцій, г 135 140 138 123,8 131,2 126,6 фосфор, г 72 73 73 60,5 62,2 61,2 магній, г 43 44 43 39,7 41,9 40,5 калій, г 323 333 328 277 293 284 сірка, г 48 50 49 28,9 30,4 29,5 залізо, мг 2276 2326 2319 1253 1317 1279 мідь, мг 133 135 149 99,8 126 114 цинк, мг 884 890 888 288 660 291 кобальт, мг 22,3 23,1 25,7 15,5 16,4 18,5 марганець, мг 890 895 892 349 700 355 йод, мг 10,4 12,4 14,4 6,8 11,2 11,0 каротин, мг 556 577 566 391 415 401 вітамін D, тис.М.О 2,55 2,66 260 3,0 3,2 3,1 вітамін Е, мг 2642 2728 2683 1666 1746 1705

Щоб компенсувати дефіцит мінеральних речовин в кормову сумішку вводили комбікорм з додаванням ряду мінеральних речовин (табл. 4).

Таблиця 4. Мінеральні домішки для корів (на 1 голову на добу)

Мінеральні речовини Дослід 1 Дослід 2 групи корів групи корів

1 2 3 1 2 3

Сіль кормова, г 105 105 105 87 87 87

Монокальційфосфат, г 60 60 60 60 60 60

Премікс в т.ч., мг: - Новий П60-1 - Новий П60-1 залізо сірчанокисле - - 46 - - 44 мідь сірчанокисла - 200 57 - 90 54 цинк сірчанокислий - 2278 4 - 1600 4 марганець сірчанокислий - 2840 - - 1690 - кобальт хлористий - - 12 - - 12 йодистий калій - 2,35 3 - 5,2 3

Відмінність складу універсального рецепту преміксу, порівняно з розробленим, полягала у тому, що тварини третьої групи додатково отримували залізо, кобальт, хоч їх кількість і так була надмірною у раціоні. В той же час менше від потреби містилося цинку і міді, а дефіцитного у раціоні корів марганцю в складі П60-1 взагалі не було. Лише за вмістом йоду універсальний премікс був в деякій мірі рівноцінним удосконаленому.

Молочна продуктивність корів. Встановлено, що введення до складу раціону корів 2-ї групи у фазу ранньої лактації преміксу за розробленим рецептом, сприяло підвищенню їх молочної продуктивності, в середньому за 124 дні дослідного періоду, на 11,2% (Р > 0,05), а вихід молочного жиру зростав на 11,8% (Р > 0,05), порівняно з тваринами 1-ї групи (контрольної). За цих умов застосування універсального преміксу П60-1 для корів 3-ї групи було менш ефективним, бо удої молока, порівняно з коровами 1-ї групи, зростали тільки на 3,2% (Р > 0,05).

Тварини 2-ї групи в період від середньої до пізньої фази лактації також мали виражену тенденцію до переваги над коровами 1-ї і 3-їгруп, відповідно, на 13,6% (Р > 0,05) і 6,6% (Р > 0,05) за молоком натуральної жирності та, відповідно, на 0,15% і 0,03% абсолютних (Р > 0,05) за показником вмісту жиру (табл. 5).

Таблиця 5. Середньодобові удої молока і його жирність на протязі досліду (в середньому 1 корови)

Групи На початку досліду По завершенню досліду В середньому за дослід удій, кг % жиру удій, кг % жиру удій, кг % жиру

Дослід 1

1 18,8 ± 1,13 3,66 ± 0,05 16,9 ± 1,10 3,76 ± 0,05 18,8 ± 0,98 3,72 ± 0,06

2 18,6 ± 1,07 3,67 ± 0,05 18,5 ± 0,70 3,78 ± 0,05 20,9 ± 1,05 3,74 ± 0,06

3 18,6 ± 1,17 3,70 ± 0,07 18,0 ± 0,60 3,74 ± 0,07 19,4 ± 1,12 3,68 ± 0,05

Дослід 2

1 13,7 ± 1,10 3,68 ± 0,08 10,1 ± 0,91 3,50 ± 0,07 10,63 ± 0,80 3,54 ± 0,06

2 13,5 ± 0,91 3,64 ± 0,09 11,4 ± 0,82 3,74 ± 0,06 12,08 ± 0,42* 3,69 ± 0,06

3 13,6 ± 0,88 3,67 ± 0,06 10,8 ± 0,88 3,71 ± 0,09 11,33 ± 0,65 3,66 ± 0,08

*Вірогідність різниці з контролем складала - Р < 0,05.

В перерахунку на залікову жирність молока 3,4% корови контрольної групи в досліді 2 мали середньодобові удої молока 11,07 кг, а 2 групи - 13,11 кг (Р < 0,05).

Якщо корови контрольної групи (дослід 1), враховуючи їх середньодобові удої молока у пік лактації, виробляли 4,8 тис. кг за 305 днів лактації, то корови 2 групи за таких умов мали продуктивність 5,3 тис. кг молока, тобто, кормові сумішки, що містили експериментальний премікс, сприяли підвищенню продуктивності корів за лактацію на 500 кг або 10,4%.

Перетравність поживних речовин кормових домішок. Застосування у складі кормової сумішки для дійних корів другої групи адресної мінеральної домішки сприяло підвищенню перетравності сухої речовини на 0,4% абсолютних, органічної речовини - на 1,4, жиру - на 2,4, протеїну - на 3,1, БЕР - на 0,5% абсолютних, у порівнянні з тваринами першої групи. Тварини 3 групи у цьому відношенні, порівняно з другою, мали гірші показники (табл. 6).

Таблиця 6. Коефіцієнти перетравності поживних речовин

Види речовин Групи корів

1 2 3

Суха речовина 63,4 ± 1,44 63,8 ± 0,47 62,5 ± 2,0

Органічна речовина 64,6 ± 1,22 65,9 ± 0,21 65,2 ± 2,01

Жир 65,2 ± 3,51 67,6 ± 5,14 65,9 ± 4,67

Протеїн 64,4 ± 2,25 67,5 ± 1,21 65,8 ± 1,94

Клітковина 60,3 ± 3,15 62,0 ± 0,87 63,2 ± 3,58

БЕР 66,3 ± 2,91 66,8 ± 0,76 65,8 ± 2,74

Баланс азоту, кальцію і фосфору в організмі корів. Тварини всіх груп споживали з кормами однакову кількість азоту, але використовували його краще корови другої групи. Так, в тілі корів 2-ї групи кожен день, в середньому, відкладалося азоту більше на 5,4 г або 24,8%, порівняно з тваринами 1-ї групи, та на 2,8г або на 11,5% більше, порівняно з коровами 3-ї групи.

Баланс кальцію і фосфору в організмі корів всіх груп також був позитивним. При цьому у корів 2-ї групи кальцію з калом і сечею виділялось менше, порівняно з 1-ю групою, на 2,8 г або 2,9%, фосфору - 1,1 г або 1,0%, а продуктивне використання кальцію і фосфору зростало, відповідно, на 2,8г (6,8%) і 1,1г (3,9%).

Біохімічні показники крові корів. Аналіз показав, що загальний вміст білка, окремих його фракцій в сироватці крові, кількість еритроцитів, лейкоцитів у крові корів всіх трьох груп був в межах фізіологічної норми для великої рогатої худоби і ці показники мало відрізнялися за групами тварин (Р > 0,05). Вміст гемоглобіну складав 6,7-7,1г%, а кольоровий показник - 0,77-0,87, що свідчить про насиченість еритроцитів гемоглобіном. Показник вмісту в крові загального кальцію був у межах 11,8-12,55 мг/100 см3, що відповідає нормі і говорить про достатнє надходження цього елементу з кормами і добре його засвоєння. Концентрація неорганічного фосфору за всіма групами тварин була дещо вище норми (на 0,59-1,43 мг/100 см3). Найменші відхилення в показниках біохімічного складу крові корів від середніх показників фізіологічних норм спостерігалося в другій групі тварин, найбільші - в контрольній групі корів.

Розробка і балансування кормових сумішок на основі пріоритетних кормів для ремонтних телиць різного віку

Розроблені кормові сумішки для телиць практично за усіма позиціями відповідали існуючим нормам їх годівлі (табл. 7).

Таблиця 7. Склад і поживність кормових сумішок для ремонтних телиць різного віку (в середньому на 1 голову за добу)

Корми, поживність Дослід 3 Дослід 4 групи тварин групи тварин

1 2 3 1 2

Сіно люцернове, кг 1,0 1,0 1,0 - -

Сіно еспарцетове, кг - - - 2,5 2,5

Сінаж люцерновий, кг 2,71 2,79 2,75 - -

Силос кукурудзяний, кг 3,75 3,79 3,78 7,5 7,48

Буряк кормовий 5,0 5,0 5,0 1,0 1,0 комбікорм 0,842 0,850 0,850 1,0 1,0

В сумішці містилося: кормових одиниць 3,62 3,65 3,64 4,35 4,35 обмінної енергії, МДЖ 43,9 44,3 44,1 50,8 50,8 сухої речовини, кг 4,34 4,37 4,35 5,0 5,0 сирого протеїну, г 589,7 597 593,5 747 747

РП, г 444,7 450,3 447,5 477 477

НРП, г 145 146 146 270 270 перетравного протеїну, г 400,2 406 403 495 495 лізину, г 20,2 20,3 20,3 22,8 22,8 метіоніну цистину, г 27,0 27,3 27,2 22,0 22,0 триптофану, г 7,3 7,4 7,4 7,6 7,6 сирої клітковини, г 1035 1047 1042 1147 1147

НДК, г 2737 2782 2761 2544 2544

КДК, г 1869 1907 1889 1560 1560 крохмалю, г 504 506 505 657 657 цукру, г 382 384 383 169 169 сирого жиру, г 116 118 117 122 122 солі кормової, г 20 20 20 27 27 кальцію, г 30,9 30,0 29,8 39,8 39,8 фосфору, г 19,6 19,7 19,7 21,4 21,4 магнію, г 14,3 14,5 14,4 11,9 11,9 калію, г 96 97 97 110,7 110,7 сірки, г 9,0 9,1 9,1 17,3 17,3 заліза, мг 397 401 401 311 311 міді, мг 34,8 41,8 45,6 27,9 43,2 цинку, мг 84,5 179,5 86,1 92,3 244,4 кобальту, мг 5,4 5,4 6,3 7,9 7,9 марганцю, мг 116,3 165,1 116,9 89,1 269,8 йоду, мг 2,2 2,2 2,8 3,7 3,7 каротину, мг 126 128 127 198,4 198,4 вітаміну D, тис. М.О. 0,983 0,997 0,991 1,31 1,31 вітаміну Е, мг 467 471 470 881,6 881,6

З метою ліквідувати дефіцит мікроелементів в кормових сумішках для телиць, комбікорми містили премікси, рецепти яких наведені в таблиці 8.

Таблиця 8. Склад преміксу для телиць

Компоненти Дослід 3 Дослід 4 групи тварин групи тварин

1 2 3 1 2

Вид преміксу - новий П63-1 - новий в т. ч: сірчанокисле залізо, мг - - 12 - сірчанокисла мідь, мг - 27,5 24 - 60 сірчанокислий цинк, мг - 418 7 - 670 сірчанокислий марганець, мг - 242 - - 913 хлористий кобальт, мг - - 4 - калій йодистий, мг - - 0,8 -

В раціонах телиць 4-6 міс. віку з кормами надходило значно більше за норму заліза та кобальту, проте ці мікроелементи були в складі рекомендованого для виробництва преміксу П63-1. дефіцитні мікроелементи, зокрема цинк і марганець, в рекомендований премікс практично не входили.

Зміна живої маси ремонтних телиць. Встановлено, що згодовування телицям в досліді 3 експериментального преміксу (2-а група) сприяло підвищенню їх середньодобових приростів маси на 35,4 г (7,3%), порівняно з тваринами 1-ї контрольної групи та на 12,4 г (2,5%) - порівняно з телицями 3-ї групи. При застосуванні універсального преміксу П63-1 середньодобові прирости телиць були вищі на 23,0 г або 4,8%, порівняно з контролем. Від телиць другої групи в досліді 4 приросту живої маси, в середньому на 1 голову, отримано на 10,7 кг (Р < 0,05) більше, а середньодобові прирости їх маси зростали на 80г або 14,2% (Р < 0,05), порівняно з контролем (табл. 9).

Таблиця 9. Зміна живої маси та середньодобові прирости телиць (в середньому на 1 голову)

Показники Дослід 3 Дослід 4 групи тварин групи тварин

1 2 3 1 2

Жива маса на початку досліду, кг 127,5 ± 6,38 123,9 ± 4,28 126,2 ± 4,15 141,8 ± 4,7 147,3 ± 4,8

Жива маса наприкінці досліду, кг 156,9 ± 6,40 155,5 ± 5,09 157,0 ± 4,71 206,8 ± 7,0 223,0 ± 6,6

Приріст живої маси, кг 29,4 ± 1,29 31,6 ± 1,83 30,8 ± 1,34 65,0 ± 3,4 75,7 ± 3,0

Середньодобовий приріст маси, г 482,3 ± 21,2 517,7 ± 30,0 505,3 ± 21,9 485 ± 22,8 565 ± 19,7

Екологічна чистота кормів і молока корів. Було встановлено, що тварини менше за норму одержували міді і цинку (таблиця 10), також менше за гранично допустимий рівень споживали такі токсиканти, як кадмій і свинець. Таким чином, кормові сумішки, які згодовувались в дослідах, можна характеризувати як екологічно безпечні.

Таблиця 10. Надходження важких металів в організм тварин з кормами

Показники роздоювання Вміст у кормах важких металів, мг мідь кадмій свинець цинк

Дослід 1, корови 2 групи

Всього поступило з кормами 86,57 4,75 52,02 387,05

Обмеження ГДР або норми 130 14,01 142,5 875

± до норми або ГДР, мг - 43,43 - 9,26 - 90,5 - 487,9

± до норми або ГДР, % - 33,4 - 66,1 - 63,5 - 55,8

Дослід 2, корови 2 групи

Всього поступило з кормами 71,4 4,14 43,28 286,2

Обмеження ГДР або норми 126,0 11,7 117,0 660

± до норми або ГДР, мг - 54,6 - 7,56 - 73,72 - 373,8

± до норми або ГДР, % 56,7 35,4 37,0 43,4

Дослід 3, телиці 2 групи

Всього поступило з кормами 34,8 1,36 13,68 84,5

Обмеження ГДР або норми 36 3,99 39,83 185

± до норми або ГДР, мг -1,2 -2,63 -26,15 -100,5

± до норми або ГДР, % -3,3 -65,9 -65,7 -54,3

Дослід 4, телиці 2 групи

Всього поступило з кормами 27,39 1,45 16,32 92,45

Обмеження ГДР або норми 43 3,59 36,0 245

± до норми або ГДР, мг - 15,6 - 2,14 - 19,68 - 152,5

± до норми або ГДР, % - 36,3 - 40,4 - 45,3 - 62,2

Було встановлено, що ні один із важких металів, що можуть негативно впливати на екологічну чистоту молока корів, за наявної кількості у молоці не переважав прийнятого допустимого рівня (табл. 11). Найближчою до вимог ГДР (92%) була кількість свинцю, цинк займав 4/5 допустимого рівня його вмісту в молоці корів. Такі важкі метали, як кадмій і ртуть займали близько половини допустимого їх вмісту у молоці. Таким чином, молоко характеризувалося як екологічно безпечне.

Таблиця 11. Вміст важких металів у молоці корів у порівнянні з гранично допустимим рівнем

Показники Мідь Цинк Свинець Кадмій Ртуть

Вміст в молоці, мг/кг 0,08±0,009 3,99±0,18 0,092±0,001 0,017±0,0008 0,002±0,0002

Обмеження ГДР, мг/кг 1,0 5,0 0,10 0,03 0,005

± до норми або ГДР, мг - 0,92 - 1,01 - 0,008 - 0,013 - 0,003

± до норми або ГДР, % 8,0 79,8 92 56,7 40

Економічна ефективність застосування адресних преміксів у годівлі тварин. Витрати на придбання та застосування мінеральних препаратів окупалися в 48-55 рази. Економічний ефект від застосування універсального преміксу становить 55-80 грн./корову, від експериментального 144-303 грн./корову, що в 1,8-5,7 рази більше.

В 2 групі телиць 4-6 та 6-12 міс віку окупність 1 грн. витрат складала 8-26 грн., економічний ефект від застосування адресних преміксів становив 12-57 грн./гол. Все це свідчить про беззаперечну економічну доцільність застосування адресних преміксів у годівлі молочної худоби.