Ефективність застосування нового способу лікування вторинної макулодистрофії, що виникла внаслідок регматогенного відшарування сітківки - Автореферат

Сітківка інтенсивніше, ніж інші тканини споживає кисень, характеризується виключно високою активністю ферментів гліколізу, основного енергетичного циклу Кребса і окислювального фосфорилювання (Пири ван Гейнинген А., 1968; Hirayama Y., Dake Y., Amenia T., 1992). Незалежно від причин, що викликали формування розривів сітківки та її відшарування, загальними проявами хвороби є гіпоксія і дистрофія сітківки, порушення ретино-вітреальних і ретино-хоріоїдальних звязків, тому РВС можна вважати "ішемічною хворобою ока" (Chignell Мета дослідження: підвищення ефективності лікування хворих вторинною макулодистрофією, що виникла внаслідок регматогенного відшарування сітківки, оксибралом на основі отримання нових наукових даних про порушення окислювально-відновних процесів в сітківці при розвитку її дистрофії та можливості їх корекції препаратом, що досліджується. Вивчити в експерименті вплив оксибрала на стан окислювально-відновних процесів за активністю лактатдегідрогенази, цитохромоксидази, пируватдегідрогенази, сукцинатдегідрогенази, неседиментуючої і загальної активності кислої фосфатази і вмісту аденозіндіфосфату (АДФ) і аденозінтрифосфату (АТФ) в сітківці в процесі розвитку її дистрофічного процесу під впливом світла високої інтенсивності. Вперше показано, що розвиток дистрофічного процесу в сітківці, який викликаний тривалою дією світла високої інтенсивності, проявляється дестабілізацією мембран лізосом, що підтверджується підвищенням неседиментуючої активності кислої фосфатази до 139,0% і порушенням окислювально-відновних процесів в сітківці, а саме зниженням активності сукцинатдегідрогенази на 23,6%, пируватдегідрогенази - на 33,4%, цитохромоксидази - на 34,9% і рівня АТФ - на 48,2% по відношенню до норми.Тварини були поділені на 3 групи: I - контрольна, 6 кролів (12 очей), II - дослідна, 6 кролів (12 очей), в якій моделювали вторинний дистрофічний процес в сітківці, III - дослідна, 5 кролів (10 очей), в якій кролі на тлі розвитку вторинного дистрофічного процесу в сітківці отримували препарат оксибрал в дозі 0,8 міліграм на кг маси тіла протягом 16 тижнів від початку експерименту. Пацієнти підрозділялися на основну групу - 65 чоловік (65 очей), що отримували з дня виписки зі стаціонару 30 мг оксибрала двічі на добу упродовж двох місяців і контрольну - 60 чоловік (60 очей), без метаболічної терапії в післяопераційному періоді. В цій групі пацієнтів також виконувалися тільки втиснення склери, хворі підрозділялися на основну групу - 35 чоловік (35 очей), що отримували з дня виписки зі стаціонару 30 мг оксибрала двічі на добу упродовж двох місяців і контрольну - 30 чоловік (30 очей) без метаболічної терапії в післяопераційному періоді. В основній групі було 38 чоловік (38 очей), які з дня виписки отримували оксибрал в тій же дозі і такою ж тривалістю, як і в попередніх групах і в контрольній - 35 чоловік (35 очей). У тварин зі світловою дією і прийомом оксибрала вторинні дистрофічні зміни були виражені у меншій мірі, в трьох випадках (30,0%) сітківка залишалася інтактною, на 6 очах (60%), ступінь вираженості цих змін оцінили в 1 бал і на 1 оці (10,0%) - в 2 бали.При моделюванні вторинного дистрофічного процесу в сітківці, викликаного дією світла високої інтенсивності, застосування оксибрала уповільнює розвиток патологічних змін в сітківці в 1,95 разів. Розвиток вторинного дистрофічного процесу в сітківці, викликаного дією світла високої інтенсивності, призводить до дестабілізації мембран лізосом, що підтверджується підвищенням неседиментуючої активності кислої фосфатази на 39% і порушенням окислювально-відновних процесів в сітківці, а саме: зниженням активності пируватдегідрогенази на 33,4%, сукцинатдегідрогенази - на 24,7%, цитохромоксидази - на 34,9% і рівня АТФ - на 48,2% відносно норми. Застосування оксибрала при розвитку вторинного дистрофічного процесу в сітківці підвищує її стійкість до гіпоксії, що проявляється підвищенням активності пируватдегідрогенази і цитохромоксидази до норми і стабілізацією неседиментуючої активності кислої фосфатази, а також сприяє підвищенню стійкості механізму акумуляції енергії в дихальному циклі мітохондрій, про що свідчить збільшення рівня АТФ на 35%.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Регматогенне відшарування сітківки є важким захворюванням ока, що веде до інвалідності, кількість сліпих внаслідок цієї офтальмопатології складає 9%. Проблема підвищення зорових функцій після прилягання сітківки є актуальною у звязку з низькою гостротою зору у переважної більшості хворих і вимагає розробки ефективних методик стимуляції відновних процесів сітківки в післяопераційному періоді.

2. При моделюванні вторинного дистрофічного процесу в сітківці, викликаного дією світла високої інтенсивності, застосування оксибрала уповільнює розвиток патологічних змін в сітківці в 1,95 разів.

3. Розвиток вторинного дистрофічного процесу в сітківці, викликаного дією світла високої інтенсивності, призводить до дестабілізації мембран лізосом, що підтверджується підвищенням неседиментуючої активності кислої фосфатази на 39% і порушенням окислювально-відновних процесів в сітківці, а саме: зниженням активності пируватдегідрогенази на 33,4%, сукцинатдегідрогенази - на 24,7%, цитохромоксидази - на 34,9% і рівня АТФ - на 48,2% відносно норми.

4. Застосування оксибрала при розвитку вторинного дистрофічного процесу в сітківці підвищує її стійкість до гіпоксії, що проявляється підвищенням активності пируватдегідрогенази і цитохромоксидази до норми і стабілізацією неседиментуючої активності кислої фосфатази, а також сприяє підвищенню стійкості механізму акумуляції енергії в дихальному циклі мітохондрій, про що свідчить збільшення рівня АТФ на 35%.

5. Запропоновано спосіб лікування хворих вторинною макулодистрофією, що виникла внаслідок регматогенного відшарування сітківки, який полягає в тому, що призначається оксибрал в дозі 30 мг 2 рази на добу з дня виписки зі стаціонару протягом 2 місяців.

6. Застосування оксибрала у хворих з РВС після операцій втиснень склери призводить до підвищення кількості очей з гостротою зору від 0,07 до 0,7 в 1,5 разів в основній групі в порівнянні з контрольною в термін 6 місяців спостереження, що обумовлено зниженням частоти розвитку вираженої вторинної макулодистрофії на 19,6%. Ступінь прогресування ПВР і частота розвитку рецидивів захворювання в двох групах не відрізняються.

7. Застосування оксибрала після первинних інтравітреальних втручань у хворих з РВС призводить до підвищення кількості очей з гостротою зору від 0,07 до 0,5 в 1,6 разів в основній групі в порівнянні з контрольною в термін 6 місяців спостереження, що обумовлено зниженням частоти розвитку вираженої вторинної макулодистрофії на 22,1%. Ступінь прогресування ПВР і частота розвитку рецидивів захворювання в двох групах не відрізняються.

1. Путиенко А. А. Применение оксибрала в послеоперационном периоде у больных с регматогенной отслойкой сетчатки, развившейся на фоне высокой осложненной миопии / Масуднасери Михран, А. А. Путиенко // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: збірник наукових праць. - 2007. - Вип. 5-6, № 80-81. - С. 208-213.

Автор проводив клінічні спостереження за усіма хворими з відшаруванням сітківки, частково виконав статистичну обробку і аналіз отриманих результатів.

2. Путиенко А.А. Результаты применения оксибрала в послеоперационном периоде у больных с регматогенной отслойкой сетчатки / А. А. Путиенко, Масуднасери Михран // Офтальмол. журн. - 2008. - № 4. - С. 45-48.

Автор особисто провів усі клінічні спостереження за хворими, проаналізував отримані результати, брав участь у формулюванні висновків роботи.

3. Михран Масуднасери. Влияние оксибрала на развитие дистрофического процесса в сетчатке кроликов, вызванного воздействием света высокой интенсивности / Масуднасери Михран, А. А. Путиенко // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: збірник наукових праць. - 2008. - Випуск 5-6. - № 86-87. - С. 304-309.

Автором проведено клінічне обстеження усіх тварин, що брали участь в експерименті, статистичну обробку і аналіз отриманих результатів.

4. Михран Масуднасери. Влияние оксибрала на активность окислительно-восстановительных ферментов в сетчатке при экспериментальном моделировании ее дистрофического процесса светом высокой интенсивности / Масуднасери Михран, А. А. Путиенко // Офтальмол. журн. - 2008. - № 6. - С. 69-72.

Автором проведено біохімічне визначення активності ферментів, виконана статистична обробка і аналіз результатів дослідження.

5. Пат. № 46301 А Україна, МПК А 61/Р 27/02 Спосіб лікування макулодистрофії, що виникла внаслідок регматогенного відшарування сітківки / Путієнко О. О., Мехран Масуднасери. № u 200907988 10.12.09. Бюл. № 23. - С. 5.34

Автором проведений інформаційно-патентний пошук, описана суть способу, формула і реферат, проведена клінічна апробація.

6. Путиенко А. А., Михран Масуднасери. Результаты применения винкамина (оксибрала) в послеоперационном периоде у больных с регматогенной отслойкой сетчатки // Совеременные аспекты клиники, диагностики и лечения глазных болезней: междун. научн. конф., посвященная 100-летию со дня рождения академика Н. А. Пучковской, 29-30 мая 2008 г.: материалы. - Одесса, 2008. - С. 179-180.

7. Putienko A. A., Mehran Masoudnaseri. Oxybral (SR) Usage in Postopeartive Period in Patients with Rhegmatogenous Retinal Detachment // Theses of XI-th Annual Meeting of the Union of Bulgarian Ophthalmologists joint with VI-th Congress of the Black Sea Ophthalmological Society, 3-6 September, 2008. - Varna, 2008. - P. 29-30.

8. Путиенко А. А., Мехран Масуднасери. Эффективность применения винкамина (оксибрала) в комплексном лечении регматогенной отслойки сетчатки, развившейся на фоне высокой осложненной миопии // Новітні проблеми офтальмології: 6-й Українсько-польський симпозіум, 9-11 жовтня 2008 р.: матеріали. - Київ, 2008. - С. 162-164.

9. Mehran Masoudnaseri, Putienko A. A. Possibility of vincamine (oxybral SR) usage in postoperative period in patients with rhegmatogenous retinal detachment // Theses of 3rd Mediteranean Retina Meeting, 13-15 June, 2008 - Istambul, 2008. - P. 35.