Ефективність застосування національних рухливих ігор на уроках фізичної культури у початковій школі - Автореферат

Процес становлення освіти й виховання в Україні створюють умови збереження і розвитку національної культури, зокрема, впровадження і застосування українських національних рухливих ігор у системі фізичного виховання молодших школярів. На необхідність використання ігор у вихованні здавна звертали увагу видатні вчені і педагоги - Дені Дідро, Ян Амос Коменський, Вільгельм Август Лай, Мішель Монтень, К.Д.Ушинський. Про окремі аспекти використання українських національних рухливих ігор у вихованні дітей дошкільного і молодшого шкільного віку говориться у працях Л.Бондаренко, В.Верховинця, Е.Вільчковського, О.Воропая, В.Скуратівського, А.П.Усової, О.Ю.Яницької та ін. В Україні захищено декілька дисертацій про застосування українських національних рухливих ігор у системі фізичного виховання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку: Г.В.Воробей (1997) - дослідила вплив народних ігор на гарт, як діалектичну єдність фізичної витривалості та духовної стійкості молодших школярів різних етнографічних груп Прикарпатського краю; А.Я.Вольчинський (1998) - систематизував українські народні ігри за ознакою їх переважаючого впливу на стан здоровя та рухову підготовленість дітей 5-6 років; В.Левків (1998) - узагальнив відомості про особливості засобів української національної фізичної культури в різних сферах життєдіяльності дітей і дослідив інтенсивність навантаження цих засобів за показниками ЧСС (частота серцевих скорочень) у молодших школярів. Однак, аналіз публікацій свідчить про те, що не розроблена методика проведення уроків з використанням національних рухливих ігор за народним календарем у початковій школі, недостатньо обґрунтовані та уточнені особливості методики українських національних рухливих ігор за характером рухової діяльності із застосуванням їх на уроках фізичної культури у відповідності до навчальних програм загальноосвітньої школи, а також не зясовано вплив цих ігор на розвиток фізичних якостей дітей молодшого шкільного віку.У першому розділі “Теоретико-методичні засади застосування рухливих ігор у системі фізичного виховання” відмічено, що гра - предмет дослідження багатьох наук: філософії, педагогіки, психології, етнографії, культурології, біології тощо. Те, що гра в історії суспільства і в житті людини - явище соціальне, свідчать праці Л.Билєєвої, Л.Виготського, Й.Гейзінга, Д.Ельконіна, Ж.Піаже, С.Рубінштейна, В.Сухомлинського, В.Шинкарука та ін. Для визначення розвитку фізичних якостей застосовували наступні тести: сила - кистьова динамометрія; швидкість - ставлення крапок на папері та стрибки на місці; статична витривалість - вис на прямих руках на перекладині; спритність-метання тенісного мяча в горизонтальну ціль та повороти в градусах стрибком на місці; гнучкість - нахил тулуба вперед. В експериментальних групах хлопчики 1 класу підросли на 5,3 см, 2 класу - на 4,3 см, 3 класу - на 4,5 см; дівчатка: 1 класу - на 5 см, 2 класу - на 4,5 см, 3 класу - на 4,7 см. У хлопчиків експериментальних груп маса тіла збільшилась у 1 класі на 2,7 кг, у 2 класі - на 2,4 кг, у 3 класі - на 3,3 кг; у дівчаток: 1 класу - на 2,6 кг, 2 класу - на 2,5 кг, 3 класу - на 3,3 кг.Сучасна система фізичного виховання молодших школярів передбачає широке використання рухливих ігор, які є одним з основних засобів підвищення рухової активності дітей, формування позитивної мотивації до занять фізичними вправами та виховання моральних, естетичних і вольових якостей особистості. Встановлено, що в даний віковий період в учнів відбувається інтенсивне нарощування швидкості (хлопчики: 1 клас - 35,5%, 2 клас - 38,1%, 3 клас - 35,1%; дівчатка: 1 клас - 34,5%, 2 клас - 35,5%, 3 клас - 32,9%), спритності (хлопчики: 1 клас - 20,6%, 2 клас - 32,2%, 3 клас - 34%; дівчатка: 1 клас - 26,2%, 2 клас - 31,1%, 3 клас - 46,9%), витривалості (хлопчики: 2 клас - 24,6, 3 клас - 23,3%; дівчатка: 3 клас - 24,9%), сили (хлопчики: 3 клас - 19,4%). Систематичне застосування українських народних рухливих ігор за характером рухової діяльності на уроках фізичної культури позитивно вплинуло на рухову підготовленість дітей молодшого шкільного віку експериментальних груп, яка перевищує показники контрольних груп, а саме: - показники швидкості бігу на дистанцію 30м у хлопчиків експериментальних груп підвищились: 1-2 класи - на 0,6с, 3 клас - на 0,9с; у контрольних: 1 клас - на 0,3с, 2-3 класи - на 0,4с. стрибки у довжину з місця у хлопчиків експериментальних груп показники зросли: 1 клас на 16,7см, 2 клас - на 20,5см; 3 клас - на 24,3см; у контрольних групах: 1 клас - на 8,6см, 2 клас - на 10,1см, 3 клас - на 15,1см. в метанні мяча на дальність у хлопчиків експериментальних груп результати зросли: 1 клас - на 312см, 2 клас - на 407см, 3 клас - на 418см; у контрольних групах: 1 клас - на 208см, 2 клас - на 245см, 3 клас - на 290 см.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Сучасна система фізичного виховання молодших школярів передбачає широке використання рухливих ігор, які є одним з основних засобів підвищення рухової активності дітей, формування позитивної мотивації до занять фізичними вправами та виховання моральних, естетичних і вольових якостей особистості. Великі можливості у фізичному вихованні молодших школярів мають українські національні рухливі ігри, які створені послідовною зміною вікових і соціальних ролей, зазнали змін набуваючи різного призначення. Вони найповніше відображають спосіб життя і світогляд нашого народу. Аналіз шкільних програм, навчальних посібників та практики фізичного виховання у школах показує, що національні рухливі ігри використовуються епізодично, без достатнього наукового обгрунтування їх впливу на фізичний стан дітей.

2. Розроблена класифікація народних ігор за характером рухової діяльності: з елементами загальнорозвиваючих вправ, ходьбою, бігом, стрибками, метанням, з прикладними вправами (лазіння, перелізання, переповзання), рівновагою, з елементами акробатики, боротьби, танцю, на воді, на лижах в повній мірі вирішують оздоровчі, виховні та освітні завдання. До неї увійшло 146 народних рухливих ігор, які рекомендовано для учнів 1-3 класів. Вони у всіх відношеннях відповідають біологічній потребі дитячого організму в рухах для набуття необхідних навичок і вмінь, для розвитку рухових і виховання морально-вольових якостей, гартування організму.

3. Проведеним дослідженням встановлено нерівномірний розвиток рухових якостей у дітей молодшого шкільного віку. Швидкість рухів верхніх кінцівок у дітей 7-10 років розвивається активніше, але з поступовим зниженням показників у порівнянні з нижніми кінцівками (поступове зростання показників). Сила збільшується в тих ланках тіла, які переважно задіяні в побуті і трудовій діяльності та беруть участь в ігрових діях, що потребують більшої тренованості відповідної частини тіла для виконання фізичних навантажень. Кращу спритність молодші школярі показують у тих фізичних вправах, у яких задіяна менша кількість суглобів і мязових ланок.

4. У процесі проведеного дослідження виявлено вплив народних ігор на розвиток мязової сили, швидкості, витривалості, спритності та гнучкості у дітей 1-3 класів. Встановлено, що в даний віковий період в учнів відбувається інтенсивне нарощування швидкості (хлопчики: 1 клас - 35,5%, 2 клас - 38,1%, 3 клас - 35,1%; дівчатка: 1 клас - 34,5%, 2 клас - 35,5%, 3 клас - 32,9%), спритності (хлопчики: 1 клас - 20,6%, 2 клас - 32,2%, 3 клас - 34%; дівчатка: 1 клас - 26,2%, 2 клас - 31,1%, 3 клас - 46,9%), витривалості (хлопчики: 2 клас - 24,6, 3 клас - 23,3%; дівчатка: 3 клас - 24,9%), сили (хлопчики: 3 клас - 19,4%). Зріст показників рухових якостей у дітей молодшого шкільного віку відбувається різними темпами (гетерохронно) і під дією факторів: природно-вікових змін організму (морфологічна перебудова і функціональні зміни) та рухової активності, якими насичені народні рухливі ігри.

5. Систематичне застосування українських народних рухливих ігор за характером рухової діяльності на уроках фізичної культури позитивно вплинуло на рухову підготовленість дітей молодшого шкільного віку експериментальних груп, яка перевищує показники контрольних груп, а саме: - показники швидкості бігу на дистанцію 30м у хлопчиків експериментальних груп підвищились: 1-2 класи - на 0,6с, 3 клас - на 0,9с; у контрольних: 1 клас - на 0,3с, 2-3 класи - на 0,4с. У дівчаток експериментальних груп: 1 клас - на 0,5с, 2 клас - на 0,6с, 3 клас - на 0,8с; у контрольних групах: 1-2 класи - на 0,3с, 3 клас - на 0,4с;

- стрибки у довжину з місця у хлопчиків експериментальних груп показники зросли: 1 клас на 16,7см, 2 клас - на 20,5см; 3 клас - на 24,3см; у контрольних групах: 1 клас - на 8,6см, 2 клас - на 10,1см, 3 клас - на 15,1см. У дівчаток експериментальних груп: 1 клас - на 13,5см, 2 клас - на 17,2см, 3 клас - на 17,3см; у контрольних групах: 1 клас - на 6,3см, 2 клас - на 8,4см, 3 клас - на 11,2см.

- в метанні мяча на дальність у хлопчиків експериментальних груп результати зросли: 1 клас - на 312см, 2 клас - на 407см, 3 клас - на 418см; у контрольних групах: 1 клас - на 208см, 2 клас - на 245см, 3 клас - на 290 см. У дівчаток експериментальних груп: 1 клас - на 186см, 2 клас - на 290см, 3 клас - на 304см; у контрольних групах: 1 клас - на 92см, 2 клас - на 146см, 3 клас - на 181см.

6. Проведення уроків за народним календарем із застосуванням національних рухливих ігор сприяє не лише розвитку і вдосконаленню рухових якостей, а й вихованню позитивних рис особистості, вивчення звичаїв і традицій свого народу, виховує любов і повагу до рідного краю, до праці. Рухливі ігри за народним календарем являють собою могутню рушійну силу естетичного, морально-етичного, культурного виховання дітей молодшого шкільного віку. Їх педагогічне значення полягає в тому, що вони є результатом виховних зусиль народу протягом багатьох століть, і як незамінний виховний засіб передаються із покоління в покоління.

7. Проведене дослідження підтвердило, що національні рухливі ігри застосовуються у різних частинах і видах уроків фізичної культури. Під час підготовчої частини уроку доцільно застосовувати ігри, які сприяють організації та підготовці дітей до виконання завдань уроку; в основній частині - ігри, спрямовані на закріплення та удосконалення складних рухових дій; у заключній частині - ігри малої інтенсивності, які сприяють зниженню фізіологічного навантаження учнів. Більш детально методика застосування національних рухливих ігор подана у навчально-методичному посібнику “Рухливі ігри на уроках фізичної культури”.

1.Мудрик С.Б. Рухливі ігри на уроках фізичної культури / Навчально-методичний посібник. - Луцьк: Надстиря, 1996. - 155 с.

2.Мудрик С.Б. Вплив національних рухливих ігор на рухову підготовленість дітей 1-3 класів // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сборник научных трудов. - Харьков: ХХПИ, 1998. - №2. - С.45-46.

3.Мудрик С.Б. Відношення молодших школярів до уроків фізичної культури та їх обізнаність з народними іграми // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць. - Харків: ХХПІ, 1999. - №3. - С.17-22.

4.Мудрик С.Б. Специфіка національних рухливих ігор та організація і методика проведення їх за народним календарем // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сборник научных трудов. - Харьков: ХХПИ, 1999. - №5. - С.18-22.

5.Мудрик С.Б. Вплив національних рухливих ігор на розвиток фізичних якостей дітей молодшого шкільного віку // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць. - Харків: ХХПІ, 1999. -№6. - С.19-24.

6.Мудрик С.Б. Народні рухливі ігри як одна з форм фізичного виховання наших предків // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць. - Харків: ХХПІ, 1999. -№9. - С.12-17.

7.Мудрик С.Б. Гра як вид людської діяльності в оцінці вчених ?? Збірник наукових праць Волинського державного університету “Фізичне виховання, спорт і культура здоровя у сучасному суспільстві”. - Луцьк: Медія, 1999.

8.Мудрик С.Б. Традиційні національні рухливі ігри та їх характер // Молодіжний науковий вісник Волинського державного університету ім.Лесі Українки. - Луцьк, 1997. - №1. - С.53-58.

9.Мудрик С.Б., Мудрик А.М. Ігри й забави в обрядах та звичаях українського народу // Традиції фізичної культури в Україні: Збірник наукових статей. - К.: ІЗМН, 1997. - С.162-184.

10.Мудрик С.Б. Роль і місце рухливих ігор в історії національної культури України // Наукові записки аспірантів: Збірник наукових праць. - Вип.3. - Луцьк, 1997. - С.50-62.

11.Мудрик С.Б. Рухливі ігри - духовна спадщина українського народу ?? Збірник наукових праць ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Фізична культура та здоровий спосіб життя”. - Вінниця- Бар, 1997. - Ч.3. - С.26-27.

12.Мудрик С.Б., Сахарук Є.Г. Розвиток спритності у дітей молодшого шкільного віку // Матеріали XXXVIII наукової конференції професорсько-викладацького складу інституту. - Луцьк, 1992. - Ч.1. - С.135.

13.Мудрик С.Б., Мельник Т.Ф. Фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі навчального і продовженого дня школи // Матеріали першої республіканської конференції “Концепція підготовки спеціалістів фізичної культури та спорту в Україні”. - Луцьк: Надстиря, 1994. - С.38-39.

14.Мудрик С.Б. Усвідомлення себе в іграх обрядового та звичаєвого характеру дітьми молодшого шкільного віку // Матеріали XLI наукової конференції професорсько-викладацького складу і студентів Волинського державного університету ім.Лесі Українки. - Луцьк: Вежа, 1995. - Ч.3. - С.98.

15.Мудрик С.Б. Народні ігри в духовному розвитку людства // Матеріали XLII наукової конференції професорсько-викладацького складу і студентів Волинського державного університету ім.Лесі Українки. - Луцьк: Вежа, 1996. - Ч.3. - С.209. рухлива гра рухова активність школяр