Ефективність застосування мотиваційних важелів та стимулів на діючих підприємствах - Автореферат

Перехід від планово-централізованої до ринкової економіки в Україні відбувається в умовах дії багатьох негативних факторів: великі диспропорції в структурі національної економіки, розрив колишніх господарських звязків, інфляція, проблеми “неплатежів”, соціальна напруженість, тиск “тіньової” економіки, що швидко розширює свої масштаби, та інше. Тому перехід до ринкової економіки обумовлює нові підходи до управління, планування, прогнозування, які б створили умови для підвищення ефективності діяльності підприємств - основної ланки господарської системи. Дослідження теоретичних питань і діючої практики мотивації та стимулювання персоналу дозволило визначити низку невирішених проблем, серед яких розбіжність у визначенні поняття мотивації праці, недостатня розробленість загальної структурної схеми мотивації у взаємодії елементів, етапів процесу та методів вирішення проблеми, недосконалість розрахунку рівня мотивації працівника, невирішеність питань диференціації заробітної плати на підприємствах. Актуальність та значимість питань, повязаних з підвищенням ефективності мотивування і стимулювання працівників до високопродуктивної праці на сучасному етапі розвитку підприємств України, дискусійність багатьох теоретичних положень, необхідність практичного вирішення комплексу теоретичних і методичних проблем зумовили вибір теми дисертації, позначили її мету і задачі. Предметом дисертаційного дослідження є проблема підвищення ефективності застосування мотиваційних важелів і стимулів, що діють на підприємствах. заробітна плата мотивація працяАналіз сучасної літератури з питань мотивації праці дозволив автору розробити схему, на якій зображено структуру мотивації праці (види, форми, елементи, потреби, стимули), показати основні стадії зниження мотивації у взаємозвязку з етапами процесу мотивації, а також засоби та методи підвищення мотивації (рис. Проведені дослідження мотивації праці і стилів керування в контексті світового досвіду свідчать про необхідність підвищення мотивації праці через диференціювання заробітної плати працівників та участь у прибутках підприємства. У результаті соціологічного обстеження рівня організації праці на багатьох підприємствах України виявлено: 1) рівень організації праці не задовольняє 16 - 28% опитаних працівників; 2) 10 - 17% працівників не вважають свою роботу цікавою; 3) серед найголовніших мотивів привабливості працівники назвали “робочий колектив, робота з людьми”, “різноманітність, складність, новизна”, “можливість прояву своїх знань, досвіду” та “самостійність у роботі”; 4) оснащеність робочих місць працівників необхідним устаткуванням не відповідає запитам 41 - 54% працівників; 5) 28 - 93,4% працівників не задоволені своєю працею та рівнем заробітної плати; 6) найважливішим мотивом трудової діяльності 57,4 - 80,6% працівників назвали працю як засіб заробітку, лише для 2,1 - 16% праця - це творча необхідність; 7) не відчувають звязок заробітної плати з кінцевими результатами роботи 50,1 - 80,1% працівників. Як фактори, що впливають на рівень мотивації праці, прийняті наступні характеристики працівника: вік (Х1, років), освіта (Х2, років навчання), розряд (Х3), загальний стаж роботи (Х4, років), стаж роботи на даному підприємстві (Х5, років), середньомісячна заробітна плата (Х6, гривень), середньомісячний доход на одного члена родини працівника (Х7, гривень), корисна житлова площа квартири на одного члена родини (Х8, кв. м.) та середній час на дорогу від будинку до роботи (Х9, хв.). Використання розроблених моделей дозволяє заздалегідь визначити рівень мотивації праці при найманні працівника на роботу на підприємство і тим самим запобігти найманню працівників з низьким рівнем мотивації праці; переоцінити й оптимізувати рівень існуючої заробітної плати; виявити необхідність підвищення освіти для тих працівників, що мають тенденцію до підвищення рівня трудової мотивації при збільшенні фактора “освіта”; порівнювати рівнів мотивації працівників при формуванні резерву кадрів, прогнозувати зміну рівня мотивації працівника при цілеспрямованому впливі на будь-який фактор і оцінювати необхідність і розмір цього впливу.У дисертаційній роботі дано теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми підвищення трудової мотивації працівників. Питання підвищення мотивації працівників, стимулювання до продуктивної праці потребують розробки та постійного вдосконалення практики керування персоналом (формування нової виробничої культури; створення конкурентноздатної, високопрофесійної, мобільної, гнучкої робочої сили; максимальне залучення персоналу в справи підприємства; заохочення ініціативи і самодисципліни; сприяння самомотивації працівників). Аналіз сучасної літератури щодо визначення мотивації праці дозволив виявити недоліки сучасних визначень, основним з яких є недостатнє поєднання цілей працівника та підприємства. Для створення ефективної мотиваційної системи на підприємстві, для її безперебійного функціонування і пристосування до обставин, що постійно змінюються, автором розроблено структурну

Основний зміст дисертації