Ефективність застосування мелатоніну в складі комбінованого лікування хворих похилого віку на гіпертонічну хворобу II стадії - Автореферат

Однак до останнього часу залишались незясованими особливості змін МФЕ у хворих похилого віку на ГХ, їх звязок із ступенем АГ, порушенням добового профілю АТ, наявністю супутніх порушень сну, що має важливе значення для розуміння патогенезу захворювання і оптимізації лікування хворих похилого віку. Широке використання мелатоніну при порушеннях сну у людей похилого віку визначає актуальність дослідження його ефективності в складі комбінованого лікування хворих на ГХ для посилення дії антигіпертензивних засобів та корекції порушень сну у цих пацієнтів, а також можливого впливу мелатоніну на такі дисметаболічні фактори серцево-судинного ризику як дисліпідемія, гіперінсулінемія, інсулінорезистентність. Дослідити ефективність застосування мелатоніну для корекції порушень сну та посилення антигіпертензивної дії лізиноприлу або амлодипіну у хворих похилого віку на ГХ II стадії з 2-м ступенем АГ. Охарактеризувати особливості метаболічних порушень у хворих похилого віку на ГХ II стадії в залежності від стану МФЕ, зясувати вплив мелатоніну на показники ліпідного профілю крові та вуглеводного обміну. Враховуючи порушення (зниження) МФЕ у хворих похилого віку на ГХ, обґрунтована необхідність проведення замісної терапії мелатоніном і доведена ефективність застосування мелатоніну щодо корекції порушень сну та посилення антигіпертензивної дії лізиноприлу у хворих похилого віку.Обстежено 100 хворих на ГХ людей віком 60-74 роки та 38 здорових людей (18 осіб віком 20-34 років та 20 осіб віком 60-74 років). Для відбору здорових та хворих на ГХ людей похилого віку використано загальноклінічні методи, лабораторні дослідження крові та сечі, біохімічний аналіз крові, інструментальні методи (ЕКГ в 12 відведеннях та ЕХОКГ, за показами - рентгенографія органів грудної клітки, черепа (турецького сідла), ультразвукове дослідження нирок, наднирників, щитоподібної залози, аорти, сонних та ниркових артерій та ін.). В першу групу увійшли 23 хворих на ГХ II стадії з 1-м ступенем АГ, яким у звязку з порушенням сну призначали мелатонін („Віта-мелатонін”, Київський вітамінний завод): перші 14 діб у дозі 1,5 мг о 21.00, наступні 14 діб по 3 мг о 21.00. Після цього в умовах клініки хворим додатково призначали мелатонін („Віта-мелатонін”, Київський вітамінний завод): протягом перших 14 діб по 1,5 мг о 21.00, наступні 14 діб по 3 мг о 21.00. Зокрема, добовий профіль “non-dipper” мали 42% хворих з 1-м ступенем АГ, у яких нічна екскреція 6-ГМС була вірогідно нижча, ніж у хворих з профілем “dipper”, відповідно, (7,8±1,2) та (11,1±1,0) мкг (р<0,05).В дисертаційній роботі наведено вирішення актуальної для геріатричної кардіології наукової задачі: встановлено зниження МФЕ у хворих похилого віку на ГХ з супутніми порушеннями сну, обґрунтовано доцільність застосування у цих хворих мелатоніну, доведено посилення ефективності антигіпертензивної терапії у хворих похилого віку на ГХ II стадії з 1-м та 2-м ступенем АГ шляхом додаткового призначення мелатоніну. У хворих похилого віку на ГХ II стадії з супутніми порушеннями сну нічна екскреція 6-ГМС нижча на 26,5%, ніж у здорових людей відповідного віку, що свідчить про порушення (зниження) МФЕ. Більш значне порушення МФЕ мають хворі похилого віку з вищим ступенем АГ або порушеним добовим профілем АТ “non-dipper”. При застосуванні мелатоніну у 73 % хворих похилого віку з 2-м ступенем АГ відбулось вірогідне посилення антигіпертензивної дії лізиноприлу, а також покращення добового профілю АТ. У хворих похилого віку на ГХ з 1-м ступенем АГ застосування мелатоніну у дозі 3 мг суттєво зменшило прояви порушення сну у 75 % обстежених та покращило функцію ендотелію мікросудин.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В дисертаційній роботі наведено вирішення актуальної для геріатричної кардіології наукової задачі: встановлено зниження МФЕ у хворих похилого віку на ГХ з супутніми порушеннями сну, обґрунтовано доцільність застосування у цих хворих мелатоніну, доведено посилення ефективності антигіпертензивної терапії у хворих похилого віку на ГХ II стадії з 1-м та 2-м ступенем АГ шляхом додаткового призначення мелатоніну.

1. У хворих похилого віку на ГХ II стадії з супутніми порушеннями сну нічна екскреція 6-ГМС нижча на 26,5%, ніж у здорових людей відповідного віку, що свідчить про порушення (зниження) МФЕ.

2. Більш значне порушення МФЕ мають хворі похилого віку з вищим ступенем АГ або порушеним добовим профілем АТ “non-dipper”. Нічна екскреція 6-ГМС у хворих з 2-м ступенем АГ на 26 % нижча, ніж у пацієнтів з 1-м ступенем АГ (p<0,05), а у хворих з профілем “non-dipper” нічна екскреція 6-ГМС нижча на 29,4 %, ніж у хворих з профілем АТ “dipper” ( p<0,05).

3. Порушення (зниження) МФЕ спричиняє негативний вплив на стан хворих на ГХ. Пацієнти похилого віку з низькою нічною екскрецією 6-ГМС (менше 9 мкг) мають більш значні порушення сну, добових ритмів АТ та автономної нервової регуляції діяльності ССС, вищі показники АТ при ДМАТ, більш значне порушення функції ендотелію мікросудин.

4. При застосуванні мелатоніну у 73 % хворих похилого віку з 2-м ступенем АГ відбулось вірогідне посилення антигіпертензивної дії лізиноприлу, а також покращення добового профілю АТ. Посилення ефективності комбінованої терапії щодо зниження АТ частково пояснюється покращенням порушеного сну у 53 % та 67 % хворих похилого віку при застосуванні, відповідно, 1,5 мг та 3 мг мелатоніну.

5. У хворих похилого віку на ГХ з 1-м ступенем АГ застосування мелатоніну у дозі 3 мг суттєво зменшило прояви порушення сну у 75 % обстежених та покращило функцію ендотелію мікросудин. Завдяки вказаним ефектам у 52 % хворих відбулось зниження АТ до цільового рівня.

6. Під впливом мелатоніну у хворих на ГХ зменшився дисбаланс між активністю парасимпатичної та симпатичної ланок автономної нервової регуляції в нічний період доби, що сприяло покращенню добового профілю АТ. Зокрема, вірогідно зменшились величина та швидкість ранкового підйому АТ, відповідно, на (15,6±5,0) мм рт. ст. (p<0,05) та (3,3±1,4) мм рт. ст./годину (p<0,05).

7. У хворих похилого віку сприятливий вплив мелатоніну на показники ДМАТ посилювався при збільшенні дози препарату від 1,5 до 3 мг. Снодійний ефект двох доз мелатоніну вірогідно не відрізнявся у цих хворих.

8. Хворі похилого віку на ГХ зі зниженою МФЕ мають вірогідно вищі рівні ЗХС, інсуліну й глюкози в крові та індекс інсулінорезистентності HOMA. Застосування мелатоніну, як в комбінації з антигіпертензивними препаратами, так і без них, призвело до зниження індексу інсулінорезистентності, рівнів ЗХС та ХС ЛПНГ (на 5,6% та 10,3%, відповідно), індексу атерогенності на 11,8%.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Мелатонін в дозах 1,5-3 мг (вечірній прийом за 30 хв до сну) показаний при порушеннях сну у хворих похилого віку на ГХ, особливо якщо доведений звязок між порушенням сну та підвищеним рівнем АТ.

2. Високу ефективність мелатоніну можна очікувати у хворих похилого віку: a. з низькою нічною екскрецією 6-ГМС (менше 9 мкг), b. з порушеним добовим профілем АТ (добовий індекс середнього АТ від 0 до 10 %), c. з порушеннями сну (повільне засинання, часті пробудження під час сну).

3. Мелатонін може застосовуватись для корекції порушеної функції ендотелію у хворих похилого віку на ГХ з 1-м та 2-м ступенем артеріальної гіпертензії.

4. Мелатонін у дозі 3 мг показаний хворим похилого віку на ГХ для корекції метаболічних порушень як доповнення до рекомендацій ATP- ІІІ (2001).

5. У хворих похилого віку на ГХ II стадії з 1-м та 2-м ступенем АГ мелатонін призначається у дозі 3 мг (щовечора) для посилення антигіпертензивної ефективності лізиноприлу або інших інгібіторів АПФ.

1. Предпосылки применения мелатонина у пациентов пожилого возраста с гипертонической болезнью / В. Б. Шатило, І. А. Антонюк-Щеглова, О. В. Бондаренко, М. І. Турта // Кровообіг та гемостаз. - 2007. - № 4. - С. 18-23. (Дисертант проаналізувала літературні джерела, добрала та клінічно обстежила пацієнтів, статистично проаналізувала отримані дані, приймала участь у підготовці тексту статті).

2. Шатило В. Б. Эффективность лечения мелатонином нарушений сна у пожилых людей и перспективы его применения в гериатрической практике / В. Б. Шатило, І. А. Антонюк-Щеглова, О. В. Бондаренко // Проблемы старения и долголетия. - 2007. - Т. 16, № 1. - С. 86-94. (Дисертант проаналізувала літературні джерела, добрала та клінічно обстежила пацієнтів).

3. Бондаренко Е. В. Влияние монотерапии мелатонином на показатели суточного ритма артериального давления у пациентов пожилого возраста с гипертонической болезнью / Е. В. Бондаренко // Кровообіг та гемостаз. - 2008. - № 2. - С. 79-82. (Дисертант проаналізувала літературні джерела, добрала та клінічно обстежила пацієнтів, статистично проаналізувала отримані дані, підготувала текст статті).

4. Бондаренко Е. В. Мелатонінутворююча функція епіфіза та зміни стану вуглеводного та ліпідного обміну у пацієнтів літнього віку з гіпертонічною хворобою: можливість їхньої корекції мелатоніном / Е. В. Бондаренко // Кровообіг та гемостаз. - 2008. - № 4. - С. 87-91. (Дисертант проаналізувала літературні джерела, добрала та клінічно обстежила пацієнтів, статистично проаналізувала отримані дані, підготувала текст статті).

5.Функциональная недостаточность эпифиза и артериальная гипертензия: экспериментально- клиническое исследование / О. В. Коркушко, Л. А. Бондаренко, В. Б. Шатило, И. А. Антонюк-Щеглова, Е. В. Бондаренко, Н. М. Сотник, Г. М. Владимирова // Журнал АМН Ураїни. - 2008. - Т. 14, № 2. С. 373-381. (Дисертант проаналізувала літературні джерела, добрала та клінічно обстежила пацієнтів, статистично проаналізувала отримані дані, приймала участь у підготовці тексту статті).

6. Шатило В. Б. Додаткова гіпотензивна дія мелатоніну в складі комбінованої терапії у пацієнтів літнього віку з гіпертонічною хворобою ІІ стадії та артеріальною гіпертензією 2-го ступеня / В. Б. Шатило, О. В. Бондаренко, І. А. Антонюк-Щеглова // Кровообіг та гемостаз. - 2009.- № 1-2. - С. 121-126. (Дисертант проаналізувала літературні джерела, добрала та клінічно обстежила пацієнтів, статистично проаналізувала отримані дані, підготувала текст статті).

7. Шатило В. Б. Антигіпертензивна дія мелатоніну у хворих осіб літнього віку на гіпертонічну хворобу / В. Б. Шатило, О. В. Бондаренко, І. А. Антонюк-Щеглова // Буковинський медичний вісник. - 2009. - Т. 13, № 4. С. 261-265. Дисертант проаналізувала літературні джерела, добрала та клінічно обстежила пацієнтів, статистично проаналізувала отримані дані, підготувала текст статті.

8.Деклараційний патент України на корисну модель № 39848 „Спосіб корекції порушення функції ендотелію у людей похилого віку” /І. А. Антонюк-Щеглова, В. Б. Шатило, О. В. Бондаренко; заявл. 10.11.08; надрук. 10.03.09, Бюл. № 5. (Дисертант приймала участь у відборі та обстеженні хворих та підготовці тексту патенту).

9. Антонюк-Щеглова І.А. Функціональний стан епіфіза у хворих літнього віку на гіпертонічну хворобу в залежності від рівня артеріального тиску / І. А. Антонюк-Щеглова, О. В. Бондаренко // Матеріали доповідей науково-практичної конференції "Вікова поліморбідність і медикаментозна терапія", 11-12 жовтня 2007р., Київ. - C. - 1. (Дисертант проаналізувала літературні джерела, добрала та клінічно обстежила пацієнтів, статистично проаналізувала отримані дані, підготувала текст тез).

10. Антонюк-Щеглова І. А. Стан вегетативної регуляції серцевого ритму літніх хворих на гіпертонічну хворобу залежно від мелатонінутворюючої функції епіфізу / І. А. Антонюк-Щеглова, О. В. Бондаренко, В. О. Іщук // Матеріали науково-практичної конференції „Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології та ревматології”, 6-7 грудня 2007 р., Вінниця. - C. 7. (Дисертант проаналізувала літературні джерела, добрала та клінічно обстежила пацієнтів, статистично проаналізувала отримані дані, підготувала текст тез).

11. Мелатонинобразующая функция эпифиза и ее место в регуляции артериального давления / В. Б. Шатило, В. А. Ищук, Е. В. Бондаренко, И. А. Антонюк-Щеглова // Научные труды ІІ съезда физиологов СНГ. - Кишинев, Молдова, 2008. - С. - 148. (Дисертант проаналізувала літературні джерела, добрала та клінічно обстежила пацієнтів, статистично проаналізувала отримані дані, підготувала текст тез).

12. Бондаренко О.В. Стан вуглеводного та ліпідного обміну у хворих похилого віку з гіпертонічною хворобою залежно від мелатонінутворюючої функції епіфіза /О. В. Бондаренко, І. А. Антонюк-Щеглова, В. О. Іщук // Тези IX Національного конгресу кардіологів України // Укр. кардіол. журн. - 2008. - додаток 2. - С. - 74. (Дисертант проаналізувала літературні джерела, добрала та клінічно обстежила пацієнтів, статистично проаналізувала отримані дані, підготувала текст тез).

13. Бондаренко О. В. Функціональна недостатність епіфіза і артеріальна гіпертензія / О. В. Бондаренко, І. А. Антонюк-Щеглова // Практична медицина. - 2008. - Т. XIV, № 2. - С. 254-255. (Дисертант проаналізувала літературні джерела, добрала та клінічно обстежила пацієнтів, статистично проаналізувала отримані дані, підготувала текст тез).

14. Антонюк-Щеглова І.А. Ефективність монотерапії мелатоніном у хворих похилого віку з артеріальною гіпертензією 1-го ступеня: матеріали VIII Національного конгресу кардіологів України (Київ, 20-22 вересня 2007р.) / І. А. Антонюк-Щеглова, О. В. Бондаренко // Український кардіологічний журнал. - 2007. - № 5. - C -111. (Дисертант проаналізувала літературні джерела, добрала та клінічно обстежила пацієнтів, статистично проаналізувала отримані дані, підготувала текст тез).

15. Бондаренко Е.В. Эффективность хронотерапии мелатонином у больных пожилого возраста с гипертонической болезнью / Е. В. Бондаренко, И. А. Антонюк-Щеглова //Международный научный симпозиум «Современные профилактические и реабилитационные технологии в кардиологии» (24 октября 2008г., г. Борисполь. - С. 162-163). (Дисертант проаналізувала літературні джерела, добрала та клінічно обстежила пацієнтів, статистично проаналізувала отримані дані, підготувала текст тез).

16. Бондаренко О.В. Оцінка ефективності застосування мелатоніну в складі комбінованої терапії у літніх пацієнтів з гіпертонічною хворобою / О. В. Бондаренко, В. О. Іщук // Наукова конференція молодих вчених з міжнародною участю: „Актуальні питання геронтології та геріатрії” ім. академіка В.В. Фролькіса, Київ, 27 січня 2009 р. - С. 15-16. (Дисертант проаналізувала літературні джерела, добрала та клінічно обстежила пацієнтів, статистично проаналізувала отримані дані, підготувала текст тез).

17. Коркушко О. В. Хронотерапія мелатоніном хворих похилого віку з гіпертонічною хворобою як засіб підвищення ефективності антигіпертензивних препаратів: тези IX Національного конгресу кардіологів України / О. В. Коркушко, О. В. Бондаренко, І. А. Антонюк-Щеглова // Укр. кардіол. журн. - 2008. - додаток 2. - С. 85. (Дисертант проаналізувала літературні джерела, добрала та клінічно обстежила пацієнтів, статистично проаналізувала отримані дані, підготувала текст тез).

18. Метаболічні ефекти мелатоніну у складі комбінованої антигіпертензивної терапії у літніх хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії / О. В. Бондаренко, В. Б. Шатило, І. А. Антонюк-Щеглова, В. О. Іщук // Матеріали 53 щорічної науково-практичної конференції з міжнародною участю „Українська школа ендокринології”, присвячена 90-річчю заснування Інституту, (Харків, 3-5 червня 2009 р.). - С. 165-166. (Дисертант проаналізувала літературні джерела, добрала та клінічно обстежила пацієнтів, статистично проаналізувала отримані дані, підготувала текст тез).

19. Шатило В. Б. Застосування Віта-мелатоніну в геріатричній практиці [Інф. лист. № 50] / В. Б. Шатило, І. А. Антонюк-Щеглова, О. В. Бондаренко. - Київ, 2007. - 2 с.(Дисертант добрала та клінічно обстежила пацієнтів, приймала участь у підготовці тексту листа).

20. Шатило В. Б. Функціональний стан пінеальної залози (епіфіза) у літніх хворих на гіпертонічну хворобу та ефективність хронотерапії мелатоніном Інф. лист. № 180 В. Б. Шатило, І. А. Антонюк-Щеглова, О. В. Бондаренко. Київ, 2008. - 2 с. (Дисертант проаналізувала літературні джерела, добрала та клінічно обстежила пацієнтів, статистично проаналізувала отримані дані, підготувала текст листа).