Ефективність визначення фекальної еластази 1 в діагностиці зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози - Автореферат

В останні роки у багатьох країнах світу відмічається чітка тенденція до збільшення числа захворювань підшлункової залози, в першу чергу - гострого та хронічного панкреатиту (Лопаткина Т.Н., 1997; Губергриц Н.Б., 1998; Johnson C.D., Imrie C.W., 2000). Якщо інструментальна діагностика захворювань ПЗ за допомогою УЗД, КТ, ЯМР та ЕРХПГ в Україні ще більш менш доступна, то сучасні методи визначення ЗСНПЗ в Україні практично не застосовуються. Розмежувати панкреатичний та непанкреатичний генез ЗСНПЗ методами, що застосовуються в Україні, надзвичайно важко (Li Y., 1996; Kataoka K., 1999.). Оскільки ПЗ має великий функціональний запас міцності, клінічно встановити ії ЗСН на ранніх стадіях, коли немає вираженої діареї та стеатореї, діагностичними методами, що є в Україні у теперішній час, практично неможливо. Усі спроби розробити будь які непрямі тести у якості заміни прямого секретин-панкреозимінового тесту тривалий час не давали вагомих позитивних результатів, так як вони недостатньо чітко характеризували початкові стадії ЗСНПЗ при будь-яких захворюваннях, не мали високої специфічності та чутливості, не дозволяли розмежувати панкреатичну та непанкреатичну стеаторею, їх результати чітко залежали від прийому ферментних препаратів (Bank S., 1994; Охлобыстин А.В., 1996.).Найбільшу групу обстежених склали хворі на ХП (164 пацієнти), цукровий діабет (110 хворих), синдром подразненої кишки (75 пацієнтів), постгастрорезекційні синдроми (35 хворих), лактазну недостатність (36 хворих). Серед обстежених були також хворі з рідкісними станами, такими як муковісцидоз (11 хворих), целіакія (17 хворих), хвороба Уіппла (3 хворих). Діагноз ХП встановлювався на підставі даних анамнезу, характерної клінічної картини, даних інструментального дослідження: УЗД - у всіх хворих, у частини хворих - за допомогою КТ (116 хворих) та ЕРХПГ (78 хворих). В залежності від важкості перебігу, хворі на ХП були розділені на 3 групи: 1 група (38 хворих) - з легким перебігом; 2 група (72 хворих) - з середньоважкою формою; 3 група (30 хворих) - з важкою формою ХП. З метою встановлення діагностичної цінності ФЕ1 при захворюваннях ПЗ незапального генезу обстежено 22 хворих з раком ПЗ у віці від 42 до 64 років, 10 хворих на муковісцидоз у віці від 6 до 14 років, та 11 хворих після проведених оперативних втручань на ПЗ (7 хворих - панкреатодуоденальну резекцію з приводу раку ПЗ, 4 хворих - з приводу великих псевдокіст ПЗ).Визначення ФЕ1 є високочутливим та специфічним методом непрямої беззондової діагностики ЗСНПЗ, який можна розглядати у якості неінвазивного “золотого стандарту”. Показники ФЕ1 від 200 до 100 мкг/г калу свідчать про наявність легкої ЗСНПЗ, від 100 до 50 мкг/г калу - про наявність середньоважкої та нижче 50 мкг/г калу - про тяжку ЗСНПЗ. Визначення ФЕ1 дозволяє з високою вірогідністю встановити або підтвердити діагноз хронічного панкреатиту (діагностична чутливість - 87,8%) та іншої панкреатичної патології, розмежувати абдомінальний больовий синдром та діарею панкреатичного та непанкреатичного генезу. Визначення ФЕ1 рекомендується широко використовувати у якості лабораторного критерію визначення ЗСНПЗ та додаткового методу діагностики ХП, особливо при латентних та субклінічних формах.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Визначення ФЕ1 є високочутливим та специфічним методом непрямої беззондової діагностики ЗСНПЗ, який можна розглядати у якості неінвазивного “золотого стандарту”.

За допомогою визначення ФЕ1 можна встановити ступінь важкості ЗСНПЗ, що важливо при плануванні та проведенні замісної ферментної терапії. Показники ФЕ1 від 200 до 100 мкг/г калу свідчать про наявність легкої ЗСНПЗ, від 100 до 50 мкг/г калу - про наявність середньоважкої та нижче 50 мкг/г калу - про тяжку ЗСНПЗ.

Визначення ФЕ1 дозволяє з високою вірогідністю встановити або підтвердити діагноз хронічного панкреатиту (діагностична чутливість - 87,8%) та іншої панкреатичної патології, розмежувати абдомінальний больовий синдром та діарею панкреатичного та непанкреатичного генезу.

Цукровий діабет часто супроводжується ЗСНПЗ (у 42,7% випадків), яка частіше зустрічається у хворих на цукровий дібет 1 типу (55,3% випадків).

Визначення фекальної еластази 1 дозволяє контролювати ефективність лікування хронічного панкреатиту та корегувати дози застосованих препаратів. Прийом ферментів із замісною метою не впливає на показники ФЕ 1.

Практичні рекомендації

Визначення ФЕ1 рекомендується широко використовувати у якості лабораторного критерію визначення ЗСНПЗ та додаткового методу діагностики ХП, особливо при латентних та субклінічних формах.

Визначення ФЕ1 рекомендується застосовувати як чутливий додатковий лабораторний маркер панкреатичної патології та диференційно-діагностичний метод розмежування діареї та абдомінального больового синдрому панкреатичного та непанкреатичного генезу.

В комплексне обстеження хворих на цукровий діабет з метою діагностики та корекції ЗСНПЗ слід включати визначення ФЕ1.

Визначення ФЕ1 рекомендується застосовувати з метою обєктивного лабораторного методу контролю за результатами лікування легких та середньоважких форм ХП. Відсутність вірогідної позитивної динамиіки з боку ФЕ1 на протязі 3 міс. свідчить про незворотність ЗСНПЗ.

1. Парунян Л.М.. Эффективность фекальной эластазы 1 в диагностике внешнесекреторной функции поджелудочной железы по эффективности фекальной эластазы 1//Врач. дело. - 2003. - №8. - С. 44-46.

2. Фекальная эластаза 1 как маркер внешнесекреторной недостаточности поджелудочной железы/Передерий В.Г., Ткач С.М., Доготарь В.Б., Парунян Л.М., Чичула Ю.В..//Сучасна гастроентерологія і гепатологія. - 2002. - №1. - С. 25-27

3. Парунян Л., Морозова З.. Диагностическая ценность фекальной эластазы 1 при заболеваниях, сопровождающихся внешнесекреторной недостаточностью поджелудочной железы//Ліки України. - 2003. - №7-8. С. 20-21.

4. Деклараційний патент на винахід №51558А, бюлетень №11 від 15.11.2002. Спосіб оцінки ступеня зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози./В.Г. Передерій, С.М. Ткач, Ю.В. Чічула, В.А. Гдаль, З.В. Морозова, Л.М. Парунян.

5. Деклараційний патент на винахід №56051А, бюлетень №4 від 15.04.2003. Спосіб діагностики хронічного панкреатиту./В.Г. Передерій, С.М.Ткач, Ю.В.Чічула, Л.М.Парунян В.А.Гдаль, З.В.Морозова.

6. Переваги і недоліки різних методів оцінки зоннішньосекреторної недостатності підшлункової залози/Передерий В.Г., Ткач С.М., Парунян Л.М,и др. //Лабораторна діагностика. - 2002. - №4 - С. 2-8.

7. Гдаль В., Морозова З., Парунян Л., Чічула Ю.. Огляд ферментних препаратів, які застосовуються в клінічній гастроентерології//Ліки України. - 2001. - №6. с. 54-57; №7-8. - С.61-63.

8. . Сучасні методи діагностики хронічного панкреатиту/Ткач С.М., Парунян Л.М., Догатарь В.Б. та інш.//Нова медицина. - 2003. - №2(7). - С. 38-41.

9. Martynchuk A.A., Parunyan L.M., Chichula Y.V.. Clinical evaluation of 13C-mixed trygliceride breath test in diagnostic of exocrine pancreatic function in patient with chronic pancrestitis //Gut; Vol.35 (Suppl II). - November 2003. - abstract no.TUE-G-260

Размещено на .ru