Ефективність вирощування ячменю ярого після цукрових буряків за мінімалізації зяблевого обробітку грунту в сівозміні - Дипломная работа

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Факультет агрономії Кафедра загального землеробства ДО ЗАХИСТУ ДОПУСКАЄТЬСЯ Зав. кафедрою, професор _____________ В.О.Єщенко “___” ______________ 2009 р. Дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» з напряму 6.090101 «Агрономія» ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ПІСЛЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ЗА МІНІМАЛІЗАЦІЇ ЗЯБЛЕВОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ В СІВОЗМІНІ Науковий керівник - доцент Костогриз П.В. Консультант з питань охорони праці - доцент Березовський А.П. Умань - 2009 Зміст Вступ Розділ 1 Основний обробіток грунту, умови вирощування та врожайність ячменю ярового (огляд літератури) 1.1 Агрофізичні показники ґрунту залежно від способів зяблевого обробітку 1.2 Формування врожаю ячменю ярого на фоні різних способів основного обробітку ґрунту Розділ 2 Об’єкт досліджень 2.1 Ботанічна і біологічна характеристика ячменю ярого 2.2 Особливості сорту «Соборний» Розділ 3 Умови та методика досліджень 3.1 Характеристика ґрунту 3.2 Погодні умови 3.3 Схема досліду 3.4 Агротехніка вирощування ячменю ярого в досліді 3.5 Методика проведених досліджень Розділ 4 Результати досліджень 4.1 Водний режим залежно від способів основного обробітку ґрунту 4.2 Щільність ґрунту 4.3 Забур’яненість посівів 4.4 Формування врожаю і продуктивність ярого ячменю залежно від способу основного обробітку ґрунту 4.4.1 Схожість насіння та густота стояння рослин 4.4.2 Урожайність ярого ячменю та елементи структури врожаю Розділ 5 Економічна ефективність різних способів обробітку грунту під ячмінь Розділ 6 Охорона праці при виконанні робіт по сівбі і збиранню урожаю ячменю ярого Висновки Список використаних джерел Додатки ВСТУП Стійке підвищення врожайності сільськогосподарських культур з одночасним зниженням собівартості рослинницької продукції можливе за умови розробки і впровадження прогресивних, науково обґрунтованих зональних систем землеробства, які б забезпечували підвищення родючості ґрунту. Сучасне землеробство України перебуває на переході від інтенсивних великозатратних технологій вирощування сільськогосподарських культур до більш раціональних і менш енергоємних, за яких широко застосовують принципи мінімалізації технологічних операцій, упроваджують елементи біологічного землеробства з використанням на добриво соломи й іншої побічної продукції. У цих умовах доцільні вивчення й розробка нових екологічно безпечних, загальних, адаптованих до конкретних умов систем землеробства, які поєднували б у собі позитивні ознаки інтенсивного (промислового) й органічного (біологічного) землеробства [1]. Згідно з існуючими рекомендаціями прийнято застосовувати в якості зяблевого обробітку ґрунту оранку на глибину 20 - 22 см. Тому вивчення питання заміни полицевої оранки менш енергоємними способами основного обробітку ґрунту на сьогодні є актуальним. Бомба [3], зазначає, що рівноважна щільність темно-сірого лісового ґрунту величина змінна і перебуває у межах 1,25-1,35 г/см3. Оптимальна щільність розпушеного (10-30 см) шару для озимої пшениці та ярого ячменю перебуває у межах 1,15-1,30 г/см3, для цукрових буряків і кукурудзи - 1,10-1,25 г/см3. За даними Ю.І. Накльоки та В.О. Єщенка [4] при зменшенні глибини полицевої оранки щільність ґрунту в усіх частинах орного шару на час сівби мала тенденцію до підвищення, а в середині вегетації цей фактор полицевого обробітку уже не проявлявся. В.М. Кільдюшкін, В.К. Бугаєвський та А.А. Романенко [5] при досліджені способів основного обробітку ґрунту під зернові культури в зернотравопросапній сівозміні визначили, що щільність ґрунту була значно нижчою при проведенні оранки на глибину 25-27 см порівняно з поверхневим обробітком на 6-8 см і становила відповідно 1,19-1,20 та 1,31-1,35 г/см3. В окремі роки досліджень більш рихле складення ґрунту спостерігалось при нульовому обробітку порівняно з механічними обробітками. М.Я.Бомба [7] зазначає, що рівноважна щільність темно-сірого лісового ґрунту величина змінна і перебуває у межах 1,25-1,35 г/см3. Дослідження проведені А.Х. Куліковою та С.Е. Єрофеєвим [9] на вилугуваних чорноземах засвідчують, що оптимальну будову орного шару ґрунту при вирощуванні ярих зернових культур забезпечує оранка. В дослідженнях Ю.І Накльоки [30] польова схожість висіяного насіння ярого ячменю була практично однаковою в усіх варіантах обробітку і коливалась в межах досліду від 83 до 85 %. Насіння його починає проростати при температурі 1 - 2 °С, а сходи й молоді рослини легко витримують заморозки до 3 - 4 °С, а інколи до мінус 7-9 °С.