Особливості міжпородного схрещування свиноматок великої білої породи з кнурами миргородської і полтавської м’ясної та червоно-поясної спеціалізованої лінії м’ясних свиней. Визначення відгодівельних, забійних якостей молодняку та відтворної здатності.
Аннотация к работе
Мета роботи - встановити найбільш ефективні поєднання свиноматок великої білої породи з кнурами миргородської і полтавської мясної та червоно-поясної спеціалізованої лінії мясних свиней. Підтверджено високу комбінаційну здатність свиноматок великої білої породи при використанні її в якості материнської форми у двопородному схрещуванні та породно-лінійній гібридизації із кнурами полтавської мясної та червоно-поясної спеціалізованої лінії мясних свиней. Встановлено особливості впливу промислового схрещування та породно-лінійної гібридизації на великоплідність свиноматок великої білої породи Схрещування мясо-сальних свиноматок великої білої породи з кнурами мясних порід і ліній призводить до збільшення великоплідності і середньої маси поросяти у 2 місяці, ніж промислове схрещування з кнурами миргородської породи. Використання двопородного схрещування і породно-лінійної гібридизації свиноматок великої білої породи з кнурами спеціалізованих мясних порід (полтавської мясної) та ліній (червоно-поясної мясної) підвищує живу масу поросят у віці 2 місяці на 2,6-6,2 %, скорочує вік досягнення тваринами живої маси 100 кг на 9-16 днів, збільшує вихід мяса в туші на 3,7-7,4 % та знижує витрати корму на одиницю приросту живої маси на 5,6-8,7 %. Запропонований метод підвищення ефективності використання свиноматок великої білої породи при схрещуванні та породно-лінійній гібридизації з кнурами полтавської мясної породи та червоно-поясної спеціалізованої лінії мясних свиней підтверджено проведеними виробничими випробуваннями у СТВК “Батьківщина” Котелевського району Полтавської області.Від них у середньому за опорос отримали по 10,77 поросяти, що на 0,77 голови (р? 0,05) більше порівняно з показниками 2-ї дослідної групи, в тому числі 10,46 живих, що вище на 0,61 і 0,54 голови (р? 0,05) порівняно з даними 2 і 4-ї дослідної групи. Жива маса поросят при відлученні у 60 діб також була найвищою у свиноматок 4-ї дослідної групи порівняно з контролем. Середньодобовий приріст живої маси поросят 3 і 4-ї груп на 21 добу був вищим порівняно з контролем відповідно на 13,9 і 11,9 %, тварин 4-ї групи у 2 місяці - на 5,8 %, а у 3-місячних поросят 2, 3 та 4-ї груп відповідно на 11,0; 17,4 і 26,0 % (табл. У віці 4-6 місяців середньодобовий приріст живої маси поросят 2 і 3-ї дослідних груп не змінювався, а у тварин 4-ї дослідної групи зріс в середньому на 9,2-12,9 %. Відносний приріст живої маси поросят дослідних груп протягом досліду порівняно з контролем не змінювався, за винятком 3-місячного віку, коли його показник у тварин 2, 3 та 4-ї дослідної групи був відповідно на 4,9; 5,5 і 7,0 % вищим (табл.Схрещування та породно-лінійна гібридизація великої білої породи з полтавською мясною і червоно-поясної спеціалізованою лінією мясних свиней підвищують великоплідність свиноматок на 7,47 і 9,34 %, живу масу одного поросяти при відлученні - на 2,62 і 6,15 %, масу гнізда при відлученні - на 3,41 і 6,27 % та покращують збереженість поголівя на 4,40 і 5,10 %. Схрещування та породно-лінійна гібридизація свиноматок великої білої породи з кнурами полтавської мясної та червоно-поясної спеціалізованої лінії мясних свиней покращує мясні форми приплоду, збільшує довжину і розвиток задньої третини (напівобхват ширина заду) тулуба, та підвищує індекси розтягненості та мясності. Поросята, одержані від поєднання свиноматок великої білої породи і кнурів полтавської мясної і червоно-поясної мясної лінії, витрачають більше часу на рух і споживання корму (молока), мають вищу стресостійкість порівняно з чистопородними аналогами. Схрещування свиноматок великої білої породи з кнурами полтавської мясної та породно-лінійна гібридизація з червоно-поясною мясною лінією сприяють одержанню молодняку, який переважає ровесників великої білої породи за забійним виходом відповідно на 4,3 і 5,5 %, довжиною туші - на 1,7 і 2,9 см, площею “мязового вічка” - на 2,9 і 4,7 см2, масою задньої третини півтуші - на 1,75 і 2,11 кг, виходом мяса - на 3,70 і 7,40 % і має меншу товщину шпику на 7,52 і 9,06 %.
Вывод
Репродуктивні якості свиноматок. Свиноматки великої білої породи, яких використовували як материнську форму, характеризувалися високою репродуктивною здатністю як за чистопородного розведення, так і під час схрещування та гібридизації (табл. 2).
Таблиця 2 - Відтворна здатність й молочність свиноматок, М±m
Показник Група
1-к 2 3 4
Багатоплідність, голів 10,77±0,36 10,00±0,31* 10,38±0,34 10,23±0,29
У тому числі живих поросят, голів 10,46±0,18 9,85±0,22* 10,08±0,17 9,92±0,23*
Великоплідність, кг 1,07±0,02 1,11±0,03 1,15±0,01** 1,17±0,02***
Маса гнізда новонароджених, кг 11,23±0,23 10,92±0,31 11,62±0,24 11,69±0,32
Маса гнізда на час відлучення у 2 місяці, кг 149,18±3,39 144,33±4,96 154,27±3,18 158,53±3,41**
Кількість поросят у гнізді на час відлучення у 2 місяці, голів 9,08±0,22 8,92±0,14 9,15±0,22 9,09±0,22
Збереженість, % 86 90 91 91
КПВЯ, балів 118 104 122 125
Примітка: тут і в наступних таблицях * р? 0,05; ** р? 0,01; *** р? 0,001 порівняно з контролем.
Кращу багатоплідність свиноматки великої білої породи проявили за чистопородного розведення. Від них у середньому за опорос отримали по 10,77 поросяти, що на 0,77 голови (р? 0,05) більше порівняно з показниками 2-ї дослідної групи, в тому числі 10,46 живих, що вище на 0,61 і 0,54 голови (р? 0,05) порівняно з даними 2 і 4-ї дослідної групи. Найнижчою багатоплідністю характеризувалися свиноматки 2-ї дослідної групи, яких осіменяли спермою кнурів миргородської породи.
Схрещування і гібридизація підвищує великоплідність свиноматок великої білої породи. Середня жива маса новонароджених поросят, одержаних від свиноматок 3 та 4-ї дослідних груп, була вище порівняно з контролем відповідно на 7,48 (р? 0,01) і 9,34% (р? 0,01). Найвища великоплідність виявлена у свиноматок 4-ї групи, яких осіменяли спермою кнурів червоно-поясної спеціалізованої лінії мясних свиней.
Жива маса поросят при відлученні у 60 діб також була найвищою у свиноматок 4-ї дослідної групи порівняно з контролем. На час відлучення кількість поросят у гнізді в контрольній та дослідних групах суттєво не відрізнялась і коливалася в межах від 8,92 до 9,15 голови.
Найвищу збереженість приплоду зареєстровано у свиноматок 2, 3 та 4-ї дослідних груп порівняно з аналогами контрольної групи.
Таким чином, одержані дані щодо відтворних якостей свиноматок великої білої породи свідчать про те, що найкращим є поєднання їх з кнурами полтавської мясної породи та спеціалізованої червоно-поясної лінії мясних свиней.
Жива маса та лінійні проміри молодняку свиней. Найвищу живу масу у 21-добовому віці мали поросята 3-ї групи порівняно з контролем (табл. 3). Жива маса поросят у 1-місячному віці не змінювалась, а у тварин 3 та 4-ї дослідної груп у 2 місяці була вища за аналогічні показники в контролі відповідно на 2,6 і 6,14 %. Це вказує на добру поєднуваність свиноматок великої білої породи з кнурами полтавської мясної породи та червоно-поясної спеціалізованої лінії мясних свиней.
Таблиця 3 - Жива маса свиней у різні вікові періоди, кг
Про це свідчать дослідження живої маси поросят та молодняка свиней у віці 3, 4, 5 та 6 місяців.
Дещо вищою у цей період дослідження залишалась і жива маса тварин, одержаних від поєднання свиноматок великої білої породи з кнурами миргородської породи (див. табл. 3).
Середньодобовий приріст живої маси поросят 3 і 4-ї груп на 21 добу був вищим порівняно з контролем відповідно на 13,9 і 11,9 %, тварин 4-ї групи у 2 місяці - на 5,8 %, а у 3-місячних поросят 2, 3 та 4-ї груп відповідно на 11,0; 17,4 і 26,0 % (табл. 4).
Таблиця 4 - Середньодобові прирости живої маси свиней у різні вікові періоди, г
Період досліджень, міс. Група
1-к 2 3 4
21 доба 151,0±0,02 159,0±3,11 172,0±6,05*** 169,0±4,15**
У віці 4-6 місяців середньодобовий приріст живої маси поросят 2 і 3-ї дослідних груп не змінювався, а у тварин 4-ї дослідної групи зріс в середньому на 9,2-12,9 %.
Відносний приріст живої маси поросят дослідних груп протягом досліду порівняно з контролем не змінювався, за винятком 3-місячного віку, коли його показник у тварин 2, 3 та 4-ї дослідної групи був відповідно на 4,9; 5,5 і 7,0 % вищим (табл. 5).
Таблиця 5 - Відносний приріст живої маси свиней у різні вікові періоди, %
Період досліджень, міс. Група
1-к 2 3 4
21 доба 119,25±2,75 120,34±3,11 122,17±4,02 120,41±3,55
Отже за показниками живої маси, середньодобових та відносних приростів живої маси найбільш ефективними виявилися поєднання свиноматок великої білої породи з кнурами полтавської мясної та червоно-поясної спеціалізованої лінії мясних свиней.
Найвищою інтенсивністю формування, найбільшою напругою росту та найкращим індексом рівномірності характеризувалися тварини 4-ї дослідної групи, які за цим показником переважали тварин контрольної, 2 та 3-ї дослідних груп (табл. 6).
У 4- та 6-місячному віці за більшістю промірів, крім обхвату грудей за лопатками, глибини та ширини грудей, підсвинки поєднання ВБ?>ЧПСЛ (4-а група) переважали своїх ровесників із контрольної, 2 та 3-ї дослідних груп. Так, у 4-місячному віці за довжиною тулуба, шириною та напівобхватом заду вони переважали контрольних аналогів на 6,5-18,1%, а у 6-місячному - на 2,1-10,8 %.
Таблиця 6 -Інтенсивність формування та індекси напруги і рівномірності росту свиней
Група Інтенсивність формування, ? t Індекси напруги росту рівномірності росту
1-к 0,329±0,016 0,131±0,007 0,391±0,08
2 0,369±0,020* 0,150±0,008* 0,392±0,011
3 0,371±0,017** 0,156±0,006*** 0,411±0,019
4 0,382±0,022*** 0,168±0,008*** 0,428±0,110
Найкращою вираженістю мясних формам характеризувалися тварини 3 та 4-ї дослідних груп, про що свідчать найвищі у цих груп значення індексів мясності та розтягненості. Індекс збитості у 6-місячному віці виявився найвищим у тварин 2-ї дослідної групи.
Поведінка поросят-сисунів. Рухова активність поросят-сисунів різних генотипів впродовж дня з віком зростає з 19,2-20,4 до 35,8-38,7%, в першу чергу, за рахунок скорочення часу на відпочинок і сон.
Поросята, одержані від свиноматок великої білої породи і кнурів полтавської мясної породи та червоно-поясної спеціалізованої лінії мясних свиней, виявились більш активними, ніж їх чистопородні аналоги. Тварини, одержані від вищевказаних поєднань, були 20,0-38,7% від загального часу спостережень в активному стані. При цьому поросята 3 та 4-ї дослідних груп витрачали більше часу на поїдання молока порівняно з контролем.
Стресостійкість тварин. Галотановий тест, проведений на тваринах у 40-45 денному віці, свідчить про існування особливостей стресостійкості у підсвинків. Найбільш стресостійкими виявилися поросята великої білої породи, одержані від чистопородного розведення. Так, поросята контрольної групи на 5,56-16,67% більш негативно реагували на фторотан, ніж їх аналоги з дослідних груп. Найвищий показник сумнівно реагуючих поросят на фторотан (22,22%) спостерігається в поєднаннях ВБ ? >ПМ та ВБ ? >ЧПСЛ. У стресочутливих тварин підвищується частота пульсу, дихання та температура тіла. При відгодівлі стресостійкі тварини мають кращу продуктивність, ніж стресочутливі. Підсвинки з меншим періодом повернення до норми на 6-9 днів раніше досягали живої маси 100 кг. Середньодобові прирости живої маси сприйнятливих до стресу свиней були на 5,84-10,26% нижчі, а затрати корму на 1 кг приросту - на 11,53-24,28% вищі порівняно з аналогами, стійкими до стресу.
Відгодівельні якості свиней. Підсвинки усіх груп на контрольній відгодівлі досягали живої маси 100 кг за 196-212 днів при середньодобових приростах 585,0-634,0 г та витратах корму 4,10-4,51 к.од. на 1 кг приросту (табл. 7).
Найкращими відгодівельними якостями характеризувалися підсвинки, одержані від поєднання ВБ?>ПМ та ВБ?>ЧПСМ. Порівняно з контролем вони досягали живої маси 100 кг відповідно на 9 та 16 днів раніше. За середньодобовими приростами вони переважали тварин контрольної групи на 24 і 49 г. Витрати кормів на 1 кг приросту живої маси у них були менші, ніж у контролі на 0,25-0,39 к.од.
Таблиця 7 - Відгодівельні якості свиней, М±m
Група Тривалість відгодівлі, днів Абсолютний приріст, кг Вік досягнення живої маси 100 кг, днів Середньодобовий приріст, г Витрати кормів на 1 кг приросту, к. од.
Вплив генотипу тварин на рівень відгодівельних ознак складає від 44,22 до 51,50% і є високовірогідним.
Забійні та мясо-сальні якості свиней. Застосування міжпородного схрещування та породно-лінійної гібридизації позитивно впливає на забійні і мясні якості помісних тварин. Найбільшу довжину півтуші виявлено у гібридів поєднання ВБ ? >ЧПСЛ. Порівняно з свинями 1, 2 та 3-ї дослідних груп вона була більшою відповідно на 2,94; 2,59 та 1,29 см. Площа “мязового вічка” у тварин дослідних груп порівняно з контрольною групою була на 0,92 та 4,72 см2 більшою. Але найбільша площа “мязового вічка” зареєстрована у гібридів 4-ї дослідної групи. За цим показником вони перевершували чистопородних і помісних тварин 2 та 3-ї дослідних груп відповідно на 17,16; 13,37 та 5,95%.
У гібридів 4-ї дослідної групи товщина шпику на рівні 6-7-го грудного хребця була на 9,36 % меншою порівняно з чистопородними тваринами. Маса задньої третини півтуші у чистопородних тварин порівняно з свиньми дослідних груп менша на 0,65 та 2,11 кг. Найбільшу масу задньої третини півтуші мали підсвинки поєднання ВБ ? >ЧПСЛ. Гібридизація свиноматок великої білої породи з кнурами полтавської мясної та червоно-поясної спеціалізованої лінії мясних свиней підвищує забійний вихід молодняку відповідно на 4,34 та 5,52%. У тушах молодняку 3 та 4-ї дослідних груп площа сала, що прилягає до “мязового вічка” є меншою порівняно з чистопородними підсвинками, а індекс мясності - вищим.
Морфологічний склад туш. Тварини всіх піддослідних груп мають добрі мясні якості і характеризуються високим вмістом у тушах мяса і низьким - сала. За часткою в тілі мяса, помісні, гібридні і чистопородні тварини вірогідно різняться. Так, за вмістом мязової тканини свині 4-ї дослідної групи переважали на 7,40; 12,70 і 3,70 % молодняк контрольної, 2 та 3-ї дослідних груп, а підсвинки 3-ї дослідної групи - на 3,70 і 9,00% аналогів контрольної та 2-ї дослідної групи (табл. 8).
Таблиця 8 - Морфологічний склад туш
Група Вміст у туші, % Співвідношення мясо:сало мясо сало кістки
1-к 55,70±1,12 34,10±2,61 10,20±1,32 1:0,61
2 50,40±0,93* 38,80±1,31** 10,80±0,98 1:0,76
3 59,40±0,78** 29,40±1,60** 11,20±0,48 1:0,49
4 63,10±1,07*** 28,30±1,09*** 8,60±0,76 1:0,45
Збільшення виходу мяса в тушах тварин 3 та 4-ї дослідних груп спостерігалось виключно за рахунок зниження виходу сала. Встановлено, що у середньому відносний вміст сала в туші молодняку контрольної групи становив 34,10%, а у дослідних групах коливався в межах від 28,30 (4-а група) до 38,80 (2-а група). Вихід кісток в тушах коливався в межах 8,60-11,20%.
Фізико-хімічні властивості мязів та жиру у свиней. Величина РН мязової тканини у тварин різних генотипів у більшій мірі відповідала значенням цього показника свинини високої якості. Мязова тканина у тварин контрольної і дослідних груп за вологоємністю не різнилася між собою. Ця ознака змінювалась у межах величин, характерних для тварин даного виду. Найвищою інтенсивністю забарвлення мязової тканини характеризувалися помісі поєднання ВБ ? >ПМ і ВБ ? >ЧПСЛ. Мясо свиней цих поєднань більш ніжне порівняно з тваринами контрольної групи, що свідчить про низький вміст у мязах сполучної тканини. За вмістом загальної вологи у найдовшому мязі спини тварин дослідних груп не відрізнялися від контрольних. Найменший вміст жиру є у мясі гібридів генотипу ВБ ? >ЧПСЛ. За фізико-хімічними властивостями жиру між тваринами різних генотипів вірогідної різниці не встановлено.
Гематологічні показники молодняку. У крові свиней всіх піддослідних груп із збільшенням віку підвищується кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну, загального білку та білків альбумінової фракції, при одночасному зменшенні лейкоцитів. Найвищі кількість еритроцитів та вміст гемоглобіну і загального білку у 4- та 6-місячному віці відмічено у крові свиней генотипів ВБ ? >ПМ та ВБ ? >ЧПСЛ. Концентрація гемоглобіну в крові гібридів 4-ї групи порівняно з контролем була вищою на 14,65 і 16,25%, кількість еритроцитів - на 21,25 і 25,00 %, вміст загального білка - на 5,58 і 15,99 %, а у помісного молодняку 3-ї групи - відповідно на 6,84 і 10,44; 11,76 і 16,20 та 11,37 і 3,14 %.
У тварин 3 та 4-ї дослідних груп у вказані вікові періоди в сироватці крові відмічався вищий вміст білків альбумінової та ?-глобулінової фракції, а рівень ?-глобулінів був нижчий порівняно з контролем.
Помісний молодняк, одержаний від поєднання ВБ ? >ПМ та ВБ ? >ЧПСЛ, за каталазним індексом, переважав тварин контрольної групи відповідно на 18,99 і 16,69 та 43,47 і 33,00%.
Резервна лужність крові свиней найвищою виявилася у гібридів 4-ї дослідної групи. Вміст глюкози у крові гібридного молодняку був на 8,33-32,63% нижчим, ніж в контролі.
Активність АЛТ та АСТ найвищою була у свиней поєднання ВБ ? >ПМ та ВБ ? >ЧПСЛ. Концентрація холестерину у сироватці крові найменша у тварин поєднання ВБ ? >ЧПСЛ та ВБ ? >ПМ. Встановлено також зміни вмісту ліпідів в крові помісних тварин у віці 4- та 6-місяців порівняно з чистопородними ровесниками. У помісних тварин та гібридів порівняно з контролем була вища бактерицидна, фагоцитарна та лізоцимна активність сироватки крові
Кореляційні звязки між ознаками продуктивності у свиней різних генотипів. Доведено позитивний кореляційний звязок між інтенсивністю формування та індексом напруги росту молодняку свиней з одного боку та багатоплідністю, живою масою свиноматок у різні вікові періоди та їх лінійними промірами - з другого. Відємний звязок встановлено між великоплідністю свиноматок та масою поросят у віці 21 день. Коефіцієнти кореляції між індексом рівномірності та приростом маси тіла за період відгодівлі, витратами кормів, товщиною шпику склали відповідно 0,84; - 0,84 та - 0,45.
Встановлено зворотній кореляційний звязок між багатоплідністю і великоплідністю, багатоплідністю і масою однієї голови при відлученні, прямий - між багатоплідністю та молочністю, молочністю і масою гнізда при відлученні.
Значний відємний звязок встановлено між середньодобовими приростами тварин на відгодівлі та витратами корму на 1 кг приросту, середній відємний звязок - між віком досягнення молодняком живої маси 100 кг та витратами кормів на 1 кг приросту, між співвідношенням мяса в туші і площею “мязового вічка”, середній відємний звязок - між забійним виходом та товщиною шпику над 6-7 грудним хребцем.
Вивчення взаємозвязку між показниками інтерєру та репродуктивними якостями тварин вказує на відсутність кореляційної залежності між даними ознаками і генотипом. Встановлено високу кореляційну залежність між середньодобовим приростом живої маси поросят та вмістом білків ?-глобулінової фракції в крові, віком досягнення тваринами живої маси 100 кг та вмістом білків ?-глобулінової фракції. Слабкий зворотній звязок спостерігався між середньодобовим приростом живої маси поросят і вмістом глюкози в крові та прямий середньої сили звязок - між середньодобовими приростами живої маси тварин і вмістом загального білка в сироватці крові.
Зоотехнічне оцінювання ефективності використання свиней великої білої породи за різних методів розведення. Аналіз економічної ефективності застосування породно-лінійної гібридизації під час використання свиноматок великої білої породи показав, що їх гібридизація з кнурами червоно-поясної спеціалізованої лінії мясних свиней підвищує інтенсивність росту молодняку, зменшує вік досягнення живої маси 100 кг та скорочує витрати корму на одиницю приросту. За рівної ціни реалізації і різної собівартості 1 ц приросту живої маси порівняно з контролем, чистий прибуток при відгодівлі молодняку тварин 4-ї групи до живої маси 100 кг становить 425,0 грн. (у цінах 2005 року) на 1 голову, а рентабельність відгодівлі породно-лінійних гібридів на 14,4% вища, ніж чистопородних тварин.
При відгодівлі помісей, одержаних від поєднання ВБ ? >ПМ (3-я дослідна група), рівень рентабельності вище на 5,20% порівняно з контролем.
Таким чином, двопородне схрещування та породно-лінійна гібридизація є економічно вигідним способом підвищення ефективності використання свиней великої білої породи.1. Застосування міжпородного схрещування та породно-лінійної гібридизації свиноматок великої білої породи з кнурами полтавської мясної породи та червоно-поясної спеціалізованої лінії мясних свиней є ефективним прийомом підвищення продуктивності молодняку свиней.
2. Схрещування та породно-лінійна гібридизація великої білої породи з полтавською мясною і червоно-поясної спеціалізованою лінією мясних свиней підвищують великоплідність свиноматок на 7,47 і 9,34 %, живу масу одного поросяти при відлученні - на 2,62 і 6,15 %, масу гнізда при відлученні - на 3,41 і 6,27 % та покращують збереженість поголівя на 4,40 і 5,10 %.
3. Схрещування та породно-лінійна гібридизація свиноматок великої білої породи з кнурами полтавської мясної та червоно-поясної спеціалізованої лінії мясних свиней покращує мясні форми приплоду, збільшує довжину і розвиток задньої третини (напівобхват ширина заду) тулуба, та підвищує індекси розтягненості та мясності.
4. Поросята, одержані від поєднання свиноматок великої білої породи і кнурів полтавської мясної і червоно-поясної мясної лінії, витрачають більше часу на рух і споживання корму (молока), мають вищу стресостійкість порівняно з чистопородними аналогами.
5. Стресостійкі підсвинки різних генотипів, порівняно з стресочутливими аналогами досягають живої маси 100 кг на 6-9 днів раніше, мають на 5,84-10,26 % вищі середньодобові прирости живої маси та на 11,53-24,28 % менші витрати корму на 1 кг приросту живої маси.
6. Тварини поєднань ВБ?>ПМ та ВБ?>ЧПСЛ порівняно з чистопородними досягають живої маси 100 кг на 9-16 днів раніше, мають середньодобові прирости маси тіла на 4,10-8,38 % більші, а витрати кормів на 1 кг приросту живої маси на 5,57-8,69 % нижчі.
7. Схрещування свиноматок великої білої породи з кнурами полтавської мясної та породно-лінійна гібридизація з червоно-поясною мясною лінією сприяють одержанню молодняку, який переважає ровесників великої білої породи за забійним виходом відповідно на 4,3 і 5,5 %, довжиною туші - на 1,7 і 2,9 см, площею “мязового вічка” - на 2,9 і 4,7 см2, масою задньої третини півтуші - на 1,75 і 2,11 кг, виходом мяса - на 3,70 і 7,40 % і має меншу товщину шпику на 7,52 і 9,06 %.
8. Після відгодівлі у мясі молодняку, одержаного від свиноматок великої білої породи і кнурів полтавської мясної породи та червоно-поясної спеціалізованої лінії мясних свиней, підвищується вмісту жиру в шпику на 0,34 і 0,41 %, зменшується вміст води на 0,30 і 0,41 %, зростає температура плавлення на 0,62 і 0,90 °С, йодне число жиру - на 3,70 і 5,60 г йоду та коефіцієнт рефракції - відповідно на 0,00028-0,00031.
9. Помісний молодняк ( ВБ?>ПМ) та породно-лінійні гібриди ( ВБ?>ЧПСЛ) порівняно з чистопородними тваринами великої білої породи характеризуються вищим рівнем обмінних процесів в організмі і мають в крові більший вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів, загального білка, альбумінів, ?- та ?-глобулінів, вищу активністю АЛТ і АСТ.
10. Застосування міжпородного схрещування ( ВБ?>ПМ) та породно-лінійної гібридизації ( ВБ?>ЧПСЛ) порівняно з чистопородним розведенням ( ВБ?>ВБ) підвищує рентабельність та знижує собівартість 1 ц приросту живої маси під час відгодівлі свиней відповідно на 5,20 та 14,4%.
Пропозиції виробництву
Для збільшення виробництва високоякісної свинини та зниження собівартості її виробництва у господарствах слід застосовувати міжпородне схрещування та породно-лінійну гібридизацію свиноматок великої білої породи з кнурами полтавської мясної та червоно-поясної спеціалізованої лінії мясних свиней.
Список литературы
1. Томін Є.Ф. Особливості росту та розвитку поросят різних генотипів у підсисний період / Є.Ф. Томін // Аграрна наука і освіта. - 2007. - Т. 8. - № 3-4. - С. 82-88.
2. Томін Є.Ф. Відгодівельні якості свиней великої білої породи за різних методів розведення / Є.Ф. Томін // Вісн. аграрної науки. - 2007. - № 10. - С. 80-82.
3. Томін Є.Ф. Відтворні якості свиноматок великої білої породи за різних методів розведення / Є.Ф. Томін // Електронний журнал Наукові доповіді НАУ. - 2007. - №2(7). http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/nd/2007-2/07tyfmoc.pdf
4. Томін Є.Ф. Вікова динаміка росту та розвитку молодняку свиней різних генотипів на відгодівлі / Є.Ф. Томін // Вісник аграрної науки. - 2007. - № 11. - С.82-85.