Особливості міжпородного схрещування свиноматок великої білої породи з кнурами миргородської і полтавської м’ясної та червоно-поясної спеціалізованої лінії м’ясних свиней. Визначення відгодівельних, забійних якостей молодняку та відтворної здатності.
При низкой оригинальности работы "Ефективність використання свиней великої білої породи за різних методів розведення", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Мета роботи - встановити найбільш ефективні поєднання свиноматок великої білої породи з кнурами миргородської і полтавської мясної та червоно-поясної спеціалізованої лінії мясних свиней. Підтверджено високу комбінаційну здатність свиноматок великої білої породи при використанні її в якості материнської форми у двопородному схрещуванні та породно-лінійній гібридизації із кнурами полтавської мясної та червоно-поясної спеціалізованої лінії мясних свиней. Встановлено особливості впливу промислового схрещування та породно-лінійної гібридизації на великоплідність свиноматок великої білої породи Схрещування мясо-сальних свиноматок великої білої породи з кнурами мясних порід і ліній призводить до збільшення великоплідності і середньої маси поросяти у 2 місяці, ніж промислове схрещування з кнурами миргородської породи. Використання двопородного схрещування і породно-лінійної гібридизації свиноматок великої білої породи з кнурами спеціалізованих мясних порід (полтавської мясної) та ліній (червоно-поясної мясної) підвищує живу масу поросят у віці 2 місяці на 2,6-6,2 %, скорочує вік досягнення тваринами живої маси 100 кг на 9-16 днів, збільшує вихід мяса в туші на 3,7-7,4 % та знижує витрати корму на одиницю приросту живої маси на 5,6-8,7 %. Запропонований метод підвищення ефективності використання свиноматок великої білої породи при схрещуванні та породно-лінійній гібридизації з кнурами полтавської мясної породи та червоно-поясної спеціалізованої лінії мясних свиней підтверджено проведеними виробничими випробуваннями у СТВК “Батьківщина” Котелевського району Полтавської області.Від них у середньому за опорос отримали по 10,77 поросяти, що на 0,77 голови (р? 0,05) більше порівняно з показниками 2-ї дослідної групи, в тому числі 10,46 живих, що вище на 0,61 і 0,54 голови (р? 0,05) порівняно з даними 2 і 4-ї дослідної групи. Жива маса поросят при відлученні у 60 діб також була найвищою у свиноматок 4-ї дослідної групи порівняно з контролем. Середньодобовий приріст живої маси поросят 3 і 4-ї груп на 21 добу був вищим порівняно з контролем відповідно на 13,9 і 11,9 %, тварин 4-ї групи у 2 місяці - на 5,8 %, а у 3-місячних поросят 2, 3 та 4-ї груп відповідно на 11,0; 17,4 і 26,0 % (табл. У віці 4-6 місяців середньодобовий приріст живої маси поросят 2 і 3-ї дослідних груп не змінювався, а у тварин 4-ї дослідної групи зріс в середньому на 9,2-12,9 %. Відносний приріст живої маси поросят дослідних груп протягом досліду порівняно з контролем не змінювався, за винятком 3-місячного віку, коли його показник у тварин 2, 3 та 4-ї дослідної групи був відповідно на 4,9; 5,5 і 7,0 % вищим (табл.Схрещування та породно-лінійна гібридизація великої білої породи з полтавською мясною і червоно-поясної спеціалізованою лінією мясних свиней підвищують великоплідність свиноматок на 7,47 і 9,34 %, живу масу одного поросяти при відлученні - на 2,62 і 6,15 %, масу гнізда при відлученні - на 3,41 і 6,27 % та покращують збереженість поголівя на 4,40 і 5,10 %. Схрещування та породно-лінійна гібридизація свиноматок великої білої породи з кнурами полтавської мясної та червоно-поясної спеціалізованої лінії мясних свиней покращує мясні форми приплоду, збільшує довжину і розвиток задньої третини (напівобхват ширина заду) тулуба, та підвищує індекси розтягненості та мясності. Поросята, одержані від поєднання свиноматок великої білої породи і кнурів полтавської мясної і червоно-поясної мясної лінії, витрачають більше часу на рух і споживання корму (молока), мають вищу стресостійкість порівняно з чистопородними аналогами. Схрещування свиноматок великої білої породи з кнурами полтавської мясної та породно-лінійна гібридизація з червоно-поясною мясною лінією сприяють одержанню молодняку, який переважає ровесників великої білої породи за забійним виходом відповідно на 4,3 і 5,5 %, довжиною туші - на 1,7 і 2,9 см, площею “мязового вічка” - на 2,9 і 4,7 см2, масою задньої третини півтуші - на 1,75 і 2,11 кг, виходом мяса - на 3,70 і 7,40 % і має меншу товщину шпику на 7,52 і 9,06 %.
Вывод
Репродуктивні якості свиноматок. Свиноматки великої білої породи, яких використовували як материнську форму, характеризувалися високою репродуктивною здатністю як за чистопородного розведення, так і під час схрещування та гібридизації (табл. 2).
Таблиця 2 - Відтворна здатність й молочність свиноматок, М±m
Показник Група
1-к 2 3 4
Багатоплідність, голів 10,77±0,36 10,00±0,31* 10,38±0,34 10,23±0,29
У тому числі живих поросят, голів 10,46±0,18 9,85±0,22* 10,08±0,17 9,92±0,23*
Великоплідність, кг 1,07±0,02 1,11±0,03 1,15±0,01** 1,17±0,02***
Маса гнізда новонароджених, кг 11,23±0,23 10,92±0,31 11,62±0,24 11,69±0,32
Маса гнізда на час відлучення у 2 місяці, кг 149,18±3,39 144,33±4,96 154,27±3,18 158,53±3,41**
Кількість поросят у гнізді на час відлучення у 2 місяці, голів 9,08±0,22 8,92±0,14 9,15±0,22 9,09±0,22
Збереженість, % 86 90 91 91
КПВЯ, балів 118 104 122 125
Примітка: тут і в наступних таблицях * р? 0,05; ** р? 0,01; *** р? 0,001 порівняно з контролем.
Кращу багатоплідність свиноматки великої білої породи проявили за чистопородного розведення. Від них у середньому за опорос отримали по 10,77 поросяти, що на 0,77 голови (р? 0,05) більше порівняно з показниками 2-ї дослідної групи, в тому числі 10,46 живих, що вище на 0,61 і 0,54 голови (р? 0,05) порівняно з даними 2 і 4-ї дослідної групи. Найнижчою багатоплідністю характеризувалися свиноматки 2-ї дослідної групи, яких осіменяли спермою кнурів миргородської породи.
Схрещування і гібридизація підвищує великоплідність свиноматок великої білої породи. Середня жива маса новонароджених поросят, одержаних від свиноматок 3 та 4-ї дослідних груп, була вище порівняно з контролем відповідно на 7,48 (р? 0,01) і 9,34% (р? 0,01). Найвища великоплідність виявлена у свиноматок 4-ї групи, яких осіменяли спермою кнурів червоно-поясної спеціалізованої лінії мясних свиней.
Жива маса поросят при відлученні у 60 діб також була найвищою у свиноматок 4-ї дослідної групи порівняно з контролем. На час відлучення кількість поросят у гнізді в контрольній та дослідних групах суттєво не відрізнялась і коливалася в межах від 8,92 до 9,15 голови.
Найвищу збереженість приплоду зареєстровано у свиноматок 2, 3 та 4-ї дослідних груп порівняно з аналогами контрольної групи.
Таким чином, одержані дані щодо відтворних якостей свиноматок великої білої породи свідчать про те, що найкращим є поєднання їх з кнурами полтавської мясної породи та спеціалізованої червоно-поясної лінії мясних свиней.
Жива маса та лінійні проміри молодняку свиней. Найвищу живу масу у 21-добовому віці мали поросята 3-ї групи порівняно з контролем (табл. 3). Жива маса поросят у 1-місячному віці не змінювалась, а у тварин 3 та 4-ї дослідної груп у 2 місяці була вища за аналогічні показники в контролі відповідно на 2,6 і 6,14 %. Це вказує на добру поєднуваність свиноматок великої білої породи з кнурами полтавської мясної породи та червоно-поясної спеціалізованої лінії мясних свиней.
Таблиця 3 - Жива маса свиней у різні вікові періоди, кг
Про це свідчать дослідження живої маси поросят та молодняка свиней у віці 3, 4, 5 та 6 місяців.
Дещо вищою у цей період дослідження залишалась і жива маса тварин, одержаних від поєднання свиноматок великої білої породи з кнурами миргородської породи (див. табл. 3).
Середньодобовий приріст живої маси поросят 3 і 4-ї груп на 21 добу був вищим порівняно з контролем відповідно на 13,9 і 11,9 %, тварин 4-ї групи у 2 місяці - на 5,8 %, а у 3-місячних поросят 2, 3 та 4-ї груп відповідно на 11,0; 17,4 і 26,0 % (табл. 4).
Таблиця 4 - Середньодобові прирости живої маси свиней у різні вікові періоди, г
Період досліджень, міс. Група
1-к 2 3 4
21 доба 151,0±0,02 159,0±3,11 172,0±6,05*** 169,0±4,15**
У віці 4-6 місяців середньодобовий приріст живої маси поросят 2 і 3-ї дослідних груп не змінювався, а у тварин 4-ї дослідної групи зріс в середньому на 9,2-12,9 %.
Відносний приріст живої маси поросят дослідних груп протягом досліду порівняно з контролем не змінювався, за винятком 3-місячного віку, коли його показник у тварин 2, 3 та 4-ї дослідної групи був відповідно на 4,9; 5,5 і 7,0 % вищим (табл. 5).
Таблиця 5 - Відносний приріст живої маси свиней у різні вікові періоди, %
Період досліджень, міс. Група
1-к 2 3 4
21 доба 119,25±2,75 120,34±3,11 122,17±4,02 120,41±3,55
Отже за показниками живої маси, середньодобових та відносних приростів живої маси найбільш ефективними виявилися поєднання свиноматок великої білої породи з кнурами полтавської мясної та червоно-поясної спеціалізованої лінії мясних свиней.
Найвищою інтенсивністю формування, найбільшою напругою росту та найкращим індексом рівномірності характеризувалися тварини 4-ї дослідної групи, які за цим показником переважали тварин контрольної, 2 та 3-ї дослідних груп (табл. 6).
У 4- та 6-місячному віці за більшістю промірів, крім обхвату грудей за лопатками, глибини та ширини грудей, підсвинки поєднання ВБ?>ЧПСЛ (4-а група) переважали своїх ровесників із контрольної, 2 та 3-ї дослідних груп. Так, у 4-місячному віці за довжиною тулуба, шириною та напівобхватом заду вони переважали контрольних аналогів на 6,5-18,1%, а у 6-місячному - на 2,1-10,8 %.
Таблиця 6 -Інтенсивність формування та індекси напруги і рівномірності росту свиней
Група Інтенсивність формування, ? t Індекси напруги росту рівномірності росту
1-к 0,329±0,016 0,131±0,007 0,391±0,08
2 0,369±0,020* 0,150±0,008* 0,392±0,011
3 0,371±0,017** 0,156±0,006*** 0,411±0,019
4 0,382±0,022*** 0,168±0,008*** 0,428±0,110
Найкращою вираженістю мясних формам характеризувалися тварини 3 та 4-ї дослідних груп, про що свідчать найвищі у цих груп значення індексів мясності та розтягненості. Індекс збитості у 6-місячному віці виявився найвищим у тварин 2-ї дослідної групи.
Поведінка поросят-сисунів. Рухова активність поросят-сисунів різних генотипів впродовж дня з віком зростає з 19,2-20,4 до 35,8-38,7%, в першу чергу, за рахунок скорочення часу на відпочинок і сон.
Поросята, одержані від свиноматок великої білої породи і кнурів полтавської мясної породи та червоно-поясної спеціалізованої лінії мясних свиней, виявились більш активними, ніж їх чистопородні аналоги. Тварини, одержані від вищевказаних поєднань, були 20,0-38,7% від загального часу спостережень в активному стані. При цьому поросята 3 та 4-ї дослідних груп витрачали більше часу на поїдання молока порівняно з контролем.
Стресостійкість тварин. Галотановий тест, проведений на тваринах у 40-45 денному віці, свідчить про існування особливостей стресостійкості у підсвинків. Найбільш стресостійкими виявилися поросята великої білої породи, одержані від чистопородного розведення. Так, поросята контрольної групи на 5,56-16,67% більш негативно реагували на фторотан, ніж їх аналоги з дослідних груп. Найвищий показник сумнівно реагуючих поросят на фторотан (22,22%) спостерігається в поєднаннях ВБ ? >ПМ та ВБ ? >ЧПСЛ. У стресочутливих тварин підвищується частота пульсу, дихання та температура тіла. При відгодівлі стресостійкі тварини мають кращу продуктивність, ніж стресочутливі. Підсвинки з меншим періодом повернення до норми на 6-9 днів раніше досягали живої маси 100 кг. Середньодобові прирости живої маси сприйнятливих до стресу свиней були на 5,84-10,26% нижчі, а затрати корму на 1 кг приросту - на 11,53-24,28% вищі порівняно з аналогами, стійкими до стресу.
Відгодівельні якості свиней. Підсвинки усіх груп на контрольній відгодівлі досягали живої маси 100 кг за 196-212 днів при середньодобових приростах 585,0-634,0 г та витратах корму 4,10-4,51 к.од. на 1 кг приросту (табл. 7).
Найкращими відгодівельними якостями характеризувалися підсвинки, одержані від поєднання ВБ?>ПМ та ВБ?>ЧПСМ. Порівняно з контролем вони досягали живої маси 100 кг відповідно на 9 та 16 днів раніше. За середньодобовими приростами вони переважали тварин контрольної групи на 24 і 49 г. Витрати кормів на 1 кг приросту живої маси у них були менші, ніж у контролі на 0,25-0,39 к.од.
Таблиця 7 - Відгодівельні якості свиней, М±m
Група Тривалість відгодівлі, днів Абсолютний приріст, кг Вік досягнення живої маси 100 кг, днів Середньодобовий приріст, г Витрати кормів на 1 кг приросту, к. од.
Вплив генотипу тварин на рівень відгодівельних ознак складає від 44,22 до 51,50% і є високовірогідним.
Забійні та мясо-сальні якості свиней. Застосування міжпородного схрещування та породно-лінійної гібридизації позитивно впливає на забійні і мясні якості помісних тварин. Найбільшу довжину півтуші виявлено у гібридів поєднання ВБ ? >ЧПСЛ. Порівняно з свинями 1, 2 та 3-ї дослідних груп вона була більшою відповідно на 2,94; 2,59 та 1,29 см. Площа “мязового вічка” у тварин дослідних груп порівняно з контрольною групою була на 0,92 та 4,72 см2 більшою. Але найбільша площа “мязового вічка” зареєстрована у гібридів 4-ї дослідної групи. За цим показником вони перевершували чистопородних і помісних тварин 2 та 3-ї дослідних груп відповідно на 17,16; 13,37 та 5,95%.
У гібридів 4-ї дослідної групи товщина шпику на рівні 6-7-го грудного хребця була на 9,36 % меншою порівняно з чистопородними тваринами. Маса задньої третини півтуші у чистопородних тварин порівняно з свиньми дослідних груп менша на 0,65 та 2,11 кг. Найбільшу масу задньої третини півтуші мали підсвинки поєднання ВБ ? >ЧПСЛ. Гібридизація свиноматок великої білої породи з кнурами полтавської мясної та червоно-поясної спеціалізованої лінії мясних свиней підвищує забійний вихід молодняку відповідно на 4,34 та 5,52%. У тушах молодняку 3 та 4-ї дослідних груп площа сала, що прилягає до “мязового вічка” є меншою порівняно з чистопородними підсвинками, а індекс мясності - вищим.
Морфологічний склад туш. Тварини всіх піддослідних груп мають добрі мясні якості і характеризуються високим вмістом у тушах мяса і низьким - сала. За часткою в тілі мяса, помісні, гібридні і чистопородні тварини вірогідно різняться. Так, за вмістом мязової тканини свині 4-ї дослідної групи переважали на 7,40; 12,70 і 3,70 % молодняк контрольної, 2 та 3-ї дослідних груп, а підсвинки 3-ї дослідної групи - на 3,70 і 9,00% аналогів контрольної та 2-ї дослідної групи (табл. 8).
Таблиця 8 - Морфологічний склад туш
Група Вміст у туші, % Співвідношення мясо:сало мясо сало кістки
1-к 55,70±1,12 34,10±2,61 10,20±1,32 1:0,61
2 50,40±0,93* 38,80±1,31** 10,80±0,98 1:0,76
3 59,40±0,78** 29,40±1,60** 11,20±0,48 1:0,49
4 63,10±1,07*** 28,30±1,09*** 8,60±0,76 1:0,45
Збільшення виходу мяса в тушах тварин 3 та 4-ї дослідних груп спостерігалось виключно за рахунок зниження виходу сала. Встановлено, що у середньому відносний вміст сала в туші молодняку контрольної групи становив 34,10%, а у дослідних групах коливався в межах від 28,30 (4-а група) до 38,80 (2-а група). Вихід кісток в тушах коливався в межах 8,60-11,20%.
Фізико-хімічні властивості мязів та жиру у свиней. Величина РН мязової тканини у тварин різних генотипів у більшій мірі відповідала значенням цього показника свинини високої якості. Мязова тканина у тварин контрольної і дослідних груп за вологоємністю не різнилася між собою. Ця ознака змінювалась у межах величин, характерних для тварин даного виду. Найвищою інтенсивністю забарвлення мязової тканини характеризувалися помісі поєднання ВБ ? >ПМ і ВБ ? >ЧПСЛ. Мясо свиней цих поєднань більш ніжне порівняно з тваринами контрольної групи, що свідчить про низький вміст у мязах сполучної тканини. За вмістом загальної вологи у найдовшому мязі спини тварин дослідних груп не відрізнялися від контрольних. Найменший вміст жиру є у мясі гібридів генотипу ВБ ? >ЧПСЛ. За фізико-хімічними властивостями жиру між тваринами різних генотипів вірогідної різниці не встановлено.
Гематологічні показники молодняку. У крові свиней всіх піддослідних груп із збільшенням віку підвищується кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну, загального білку та білків альбумінової фракції, при одночасному зменшенні лейкоцитів. Найвищі кількість еритроцитів та вміст гемоглобіну і загального білку у 4- та 6-місячному віці відмічено у крові свиней генотипів ВБ ? >ПМ та ВБ ? >ЧПСЛ. Концентрація гемоглобіну в крові гібридів 4-ї групи порівняно з контролем була вищою на 14,65 і 16,25%, кількість еритроцитів - на 21,25 і 25,00 %, вміст загального білка - на 5,58 і 15,99 %, а у помісного молодняку 3-ї групи - відповідно на 6,84 і 10,44; 11,76 і 16,20 та 11,37 і 3,14 %.
У тварин 3 та 4-ї дослідних груп у вказані вікові періоди в сироватці крові відмічався вищий вміст білків альбумінової та ?-глобулінової фракції, а рівень ?-глобулінів був нижчий порівняно з контролем.
Помісний молодняк, одержаний від поєднання ВБ ? >ПМ та ВБ ? >ЧПСЛ, за каталазним індексом, переважав тварин контрольної групи відповідно на 18,99 і 16,69 та 43,47 і 33,00%.
Резервна лужність крові свиней найвищою виявилася у гібридів 4-ї дослідної групи. Вміст глюкози у крові гібридного молодняку був на 8,33-32,63% нижчим, ніж в контролі.
Активність АЛТ та АСТ найвищою була у свиней поєднання ВБ ? >ПМ та ВБ ? >ЧПСЛ. Концентрація холестерину у сироватці крові найменша у тварин поєднання ВБ ? >ЧПСЛ та ВБ ? >ПМ. Встановлено також зміни вмісту ліпідів в крові помісних тварин у віці 4- та 6-місяців порівняно з чистопородними ровесниками. У помісних тварин та гібридів порівняно з контролем була вища бактерицидна, фагоцитарна та лізоцимна активність сироватки крові
Кореляційні звязки між ознаками продуктивності у свиней різних генотипів. Доведено позитивний кореляційний звязок між інтенсивністю формування та індексом напруги росту молодняку свиней з одного боку та багатоплідністю, живою масою свиноматок у різні вікові періоди та їх лінійними промірами - з другого. Відємний звязок встановлено між великоплідністю свиноматок та масою поросят у віці 21 день. Коефіцієнти кореляції між індексом рівномірності та приростом маси тіла за період відгодівлі, витратами кормів, товщиною шпику склали відповідно 0,84; - 0,84 та - 0,45.
Встановлено зворотній кореляційний звязок між багатоплідністю і великоплідністю, багатоплідністю і масою однієї голови при відлученні, прямий - між багатоплідністю та молочністю, молочністю і масою гнізда при відлученні.
Значний відємний звязок встановлено між середньодобовими приростами тварин на відгодівлі та витратами корму на 1 кг приросту, середній відємний звязок - між віком досягнення молодняком живої маси 100 кг та витратами кормів на 1 кг приросту, між співвідношенням мяса в туші і площею “мязового вічка”, середній відємний звязок - між забійним виходом та товщиною шпику над 6-7 грудним хребцем.
Вивчення взаємозвязку між показниками інтерєру та репродуктивними якостями тварин вказує на відсутність кореляційної залежності між даними ознаками і генотипом. Встановлено високу кореляційну залежність між середньодобовим приростом живої маси поросят та вмістом білків ?-глобулінової фракції в крові, віком досягнення тваринами живої маси 100 кг та вмістом білків ?-глобулінової фракції. Слабкий зворотній звязок спостерігався між середньодобовим приростом живої маси поросят і вмістом глюкози в крові та прямий середньої сили звязок - між середньодобовими приростами живої маси тварин і вмістом загального білка в сироватці крові.
Зоотехнічне оцінювання ефективності використання свиней великої білої породи за різних методів розведення. Аналіз економічної ефективності застосування породно-лінійної гібридизації під час використання свиноматок великої білої породи показав, що їх гібридизація з кнурами червоно-поясної спеціалізованої лінії мясних свиней підвищує інтенсивність росту молодняку, зменшує вік досягнення живої маси 100 кг та скорочує витрати корму на одиницю приросту. За рівної ціни реалізації і різної собівартості 1 ц приросту живої маси порівняно з контролем, чистий прибуток при відгодівлі молодняку тварин 4-ї групи до живої маси 100 кг становить 425,0 грн. (у цінах 2005 року) на 1 голову, а рентабельність відгодівлі породно-лінійних гібридів на 14,4% вища, ніж чистопородних тварин.
При відгодівлі помісей, одержаних від поєднання ВБ ? >ПМ (3-я дослідна група), рівень рентабельності вище на 5,20% порівняно з контролем.
Таким чином, двопородне схрещування та породно-лінійна гібридизація є економічно вигідним способом підвищення ефективності використання свиней великої білої породи.1. Застосування міжпородного схрещування та породно-лінійної гібридизації свиноматок великої білої породи з кнурами полтавської мясної породи та червоно-поясної спеціалізованої лінії мясних свиней є ефективним прийомом підвищення продуктивності молодняку свиней.
2. Схрещування та породно-лінійна гібридизація великої білої породи з полтавською мясною і червоно-поясної спеціалізованою лінією мясних свиней підвищують великоплідність свиноматок на 7,47 і 9,34 %, живу масу одного поросяти при відлученні - на 2,62 і 6,15 %, масу гнізда при відлученні - на 3,41 і 6,27 % та покращують збереженість поголівя на 4,40 і 5,10 %.
3. Схрещування та породно-лінійна гібридизація свиноматок великої білої породи з кнурами полтавської мясної та червоно-поясної спеціалізованої лінії мясних свиней покращує мясні форми приплоду, збільшує довжину і розвиток задньої третини (напівобхват ширина заду) тулуба, та підвищує індекси розтягненості та мясності.
4. Поросята, одержані від поєднання свиноматок великої білої породи і кнурів полтавської мясної і червоно-поясної мясної лінії, витрачають більше часу на рух і споживання корму (молока), мають вищу стресостійкість порівняно з чистопородними аналогами.
5. Стресостійкі підсвинки різних генотипів, порівняно з стресочутливими аналогами досягають живої маси 100 кг на 6-9 днів раніше, мають на 5,84-10,26 % вищі середньодобові прирости живої маси та на 11,53-24,28 % менші витрати корму на 1 кг приросту живої маси.
6. Тварини поєднань ВБ?>ПМ та ВБ?>ЧПСЛ порівняно з чистопородними досягають живої маси 100 кг на 9-16 днів раніше, мають середньодобові прирости маси тіла на 4,10-8,38 % більші, а витрати кормів на 1 кг приросту живої маси на 5,57-8,69 % нижчі.
7. Схрещування свиноматок великої білої породи з кнурами полтавської мясної та породно-лінійна гібридизація з червоно-поясною мясною лінією сприяють одержанню молодняку, який переважає ровесників великої білої породи за забійним виходом відповідно на 4,3 і 5,5 %, довжиною туші - на 1,7 і 2,9 см, площею “мязового вічка” - на 2,9 і 4,7 см2, масою задньої третини півтуші - на 1,75 і 2,11 кг, виходом мяса - на 3,70 і 7,40 % і має меншу товщину шпику на 7,52 і 9,06 %.
8. Після відгодівлі у мясі молодняку, одержаного від свиноматок великої білої породи і кнурів полтавської мясної породи та червоно-поясної спеціалізованої лінії мясних свиней, підвищується вмісту жиру в шпику на 0,34 і 0,41 %, зменшується вміст води на 0,30 і 0,41 %, зростає температура плавлення на 0,62 і 0,90 °С, йодне число жиру - на 3,70 і 5,60 г йоду та коефіцієнт рефракції - відповідно на 0,00028-0,00031.
9. Помісний молодняк ( ВБ?>ПМ) та породно-лінійні гібриди ( ВБ?>ЧПСЛ) порівняно з чистопородними тваринами великої білої породи характеризуються вищим рівнем обмінних процесів в організмі і мають в крові більший вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів, загального білка, альбумінів, ?- та ?-глобулінів, вищу активністю АЛТ і АСТ.
10. Застосування міжпородного схрещування ( ВБ?>ПМ) та породно-лінійної гібридизації ( ВБ?>ЧПСЛ) порівняно з чистопородним розведенням ( ВБ?>ВБ) підвищує рентабельність та знижує собівартість 1 ц приросту живої маси під час відгодівлі свиней відповідно на 5,20 та 14,4%.
Пропозиції виробництву
Для збільшення виробництва високоякісної свинини та зниження собівартості її виробництва у господарствах слід застосовувати міжпородне схрещування та породно-лінійну гібридизацію свиноматок великої білої породи з кнурами полтавської мясної та червоно-поясної спеціалізованої лінії мясних свиней.
Список литературы
1. Томін Є.Ф. Особливості росту та розвитку поросят різних генотипів у підсисний період / Є.Ф. Томін // Аграрна наука і освіта. - 2007. - Т. 8. - № 3-4. - С. 82-88.
2. Томін Є.Ф. Відгодівельні якості свиней великої білої породи за різних методів розведення / Є.Ф. Томін // Вісн. аграрної науки. - 2007. - № 10. - С. 80-82.
3. Томін Є.Ф. Відтворні якості свиноматок великої білої породи за різних методів розведення / Є.Ф. Томін // Електронний журнал Наукові доповіді НАУ. - 2007. - №2(7). http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/nd/2007-2/07tyfmoc.pdf
4. Томін Є.Ф. Вікова динаміка росту та розвитку молодняку свиней різних генотипів на відгодівлі / Є.Ф. Томін // Вісник аграрної науки. - 2007. - № 11. - С.82-85.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
