Ефективність використання сапоніту, селену та комплексних мінеральних добавок на їх основі в раціонах молочних корів і бичків на відгодівлі - Автореферат
Вивчення ефективності використання сапоніту і селену та комплексних мінеральних і вітамінно-мінеральних добавок для балансування трав"янистих і силосних раціонів тільних і дійних корів. Вплив добавок на продуктивність, відтворювальну здатність корів.
При низкой оригинальности работы "Ефективність використання сапоніту, селену та комплексних мінеральних добавок на їх основі в раціонах молочних корів і бичків на відгодівлі", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Проте, на даний час проведено недостатньо досліджень по вивченню впливу сапоніту та різних добавок на його основі на стан репродуктивних органів, відтворювальну здатність, морфологічні і структурні зміни органів травлення та залоз внутрішньої секреції, а також на продуктивність корів і молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі. вивчити вплив сапоніту та комплексної мінеральної добавки на продуктивність, перетравність та баланс поживних речовин, гематологічні показники, забійні якості та структурно-функціональний стан внутрішніх органів, а також на жирнокислотний склад ліпідів мяса і жиру молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі; Розроблено комплексні мінеральні і вітамінно-мінеральні добавки на основі сапоніту для балансування раціонів корів в стійловий та пасовищний періоди, вивчено їх вплив на обмінні процеси в організмі та продуктивність, а також вплив сапоніту і розробленої комплексної мінеральної добавки на адаптивні зміни, що відбуваються в структурі та функціях рубця, сітки, книжки, сичуга, печінки та наднирників у бичків на відгодівлі. Проведені експериментальні дослідження дозволили обґрунтувати доцільність введення в раціон корів та молодняку великої рогатої худоби сапоніту і селену, їх вплив на відтворювальну здатність, а також на морфолого-функціональний стан органів травлення, що дозволило розробити комплексні мінеральні і вітамінно-мінеральні добавки для балансування зимових і літніх раціонів великої рогатої худоби з метою підвищення їх продуктивності. Особистий внесок здобувача в обсязі виконаної роботи полягає в самостійному проведенні науково-виробничих дослідів на тільних і дійних коровах, молодняку великої рогатої худоби по вивченню ефективності згодовування сапоніту і селену, розробці комплексних мінеральних і вітамінно-мінеральних добавок для корів і молодняка великої рогатої худоби та вивченні ефективності балансування раціонів у стійловий та пасовищний періоди за елементами мінерального та вітамінного живлення; дослідженню впливу сапоніту і мінеральних добавок на перетравність та баланс поживних речовин в організмі тварин, забійних якостей, жирнокислотного складу мязової тканини, внутрішнього жиру, сироватки крові та морфолого-функціонального стану органів травлення тварин.Крім сапоніту, в дослідах вивчали ефективність згодовуванням коровам селеніту натрію, а також комплексних мінеральних і вітамінно-мінеральних добавок, які були розроблені нами разом з співробітниками лабораторії комбікормів і преміксів Інституту кормів УААН (табл. В 1 кг добавки міститься: кормових одиниць, кг - 0,13 0,23 0,19 обмінної енергії, МДЖ - 1,53 2,83 2,30 сухої речовини, кг 0,95 0,89 0,90 0,91 сирого протеїну, г - 27,0 48,0 37,8 кальцію, г 15,7 49,3 40,0 33,0 фосфору, г 1,8 59,0 50,0 34,1 магнію, г 55,2 31,5 26,0 35,0 калію, г 99,0 46,5 39,4 52,2 сірки, г 0,04 20,3 20,3 0,5 марганцю, мг 1189 484 397 629 заліза, мг 44394 23260 22238 24419 міді, мг 115 83,9 69,0 71,3 цинку, мг 125 530,5 310 340 кобальту, мг 12 18 20 20 йоду, мг - 22,9 22 3,0 селену, мг - 4,6 4,6 - вітаміну А, тис. МО - - 300 - вітаміну Д3, тис. МО - - 32 - вітаміну Е, мг - - 130 - Згодовування тільним коровам сапоніту і сапоніту з селеном в стійловий і пасовищний періоди не впливало суттєво на перебіг родів у корів та живу масу телят при народженні, проте вони позитивно впливали на відтворювальну здатність корів (табл. Так, в середньому за два досліди при підгодівлі сапонітом відсоток корів, у яких відмічено затримання посліду зменшився з 24% (контроль) до 4,2%, а сапоніту з селеном - до 4,0% від поголівя в групі. Як показали дослідження, згодовування коровам на роздоюванні у пасовищний період комплексної мінеральної добавки з розрахунку 20 г/к. од. раціону сприяло підвищенню молочної продуктивності на 7,6% порівняно до тварин контрольної групи (табл.Сапоніт, мінерал вулканічного походження, є джерелом ряду незамінних макро-, мікро-та ультрамікроелементів, згодовування якого сприяє підвищенню молочної і мясної продуктивності великої рогатої худоби, відтворювальної здатності корів, підвищенню засвоєння азоту, фосфору та окремих мікроелементів в організмі тварин. Згодовування сухостійним і дійним коровам сапоніту і сапоніту з селеном покращує відтворювальну їх здатність яка проявляється у зменшенні строку першого осіменіння на 7-19 днів, сервіс-періоду - на 24-31 день, підвищує відсоток тільних корів до 90-го дня після отелення на 24-30, а також сприяє зменшенню затримань посліду на 20% і захворювань на ендометрит у 1,5-2,2 рази. Комплексна мінеральна добавка, виготовлена на основі сапоніту, кормових фосфатів, кухонної солі, сірки і мікроелементів, при згодовуванні коровам у пасовищний період дає можливість збалансувати їх раціон за основними елементами мінерального живлення, що забезпечує підвищення молочної продуктивності на 7,6% і зменшення затрат кормів на одиницю продукції на 7,0%. Комплексна вітамінно-мінеральна добавка, виготовлена на основі сапоніту, кормових фосфатів і розробленого вітамінно-мінерального преміксу з селеном,
Вывод
Особливості годівлі піддослідних корів
Сухостійних корів утримували у першому досліді на травяному раціоні, в якому трава злаково-бобових становила 90% і концентрати - 10%, а у другому - на силосно-сінажному, в якому сіно становило 16,8%, силос - 25,2, сінаж - 39,5 і концентрати - 18,5% за енергетичною поживністю.
В третьому досліді дійні корови у літній період отримували траву пасовища і кукурудзи, які становили 54% і концентровані корми - 46%, а в четвертому - траву злаково-бобових - 52% і концентрати - 48% за поживністю раціонів.
Раціони сухостійних і дійних корів в усіх дослідах були збалансовані за основними поживними речовинами (табл. 2). Концентрація енергії і основних поживних речовин у сухій речовині раціонів була на рівні існуючих норм за виключенням концентрації протеїну у другому і третьому дослідах, яка була дещо нижчою рекомендованої.
Таблиця 2. Концентрація енергії і поживних речовин у сухій речовині раціонів
№ досліду Спожито СР на голову за добу, кг Міститься в 1 кг сухої речовини Вміст перетравного протеїну на 1 к. од., г Відношення кальцію до фосфору кормових одиниць обмінної енергії, МДЖ сирого протеїну, г сирої клітковини, г сирого жиру, г
Сухостійні корови
1 12,8 0,93 10,2 150 255 34,5 109 2,3
2 12,5 0,88 10,5 136 281 38 85 2,1
Дійні корови
3 16,5 0,92 10,7 127 260 23 100 1,25
4 14,8 0,95 10,9 165 260 34 126 1,71
Вивчення ефективності згодовування великій рогаті худобі сапоніту Варварівського родовища показало, що мінерал має високі іонообмінні і адсорбційні властивості. За сумарною ємністю обмінних іонів і хімічним складом сапоніт є природним джерелом ряду макро- і мікроелементів, зокрема магнію, калію, заліза, марганцю, міді, цинку і кобальту, а також ряду ультрамікроелементів.
Крім сапоніту, в дослідах вивчали ефективність згодовуванням коровам селеніту натрію, а також комплексних мінеральних і вітамінно-мінеральних добавок, які були розроблені нами разом з співробітниками лабораторії комбікормів і преміксів Інституту кормів УААН (табл. 3.). Комплексні мінеральні добавки виготовляли на Корделівському заводі преміксів Вінницької області.
Таблиця 3. Рецепти та хімічний склад сапоніту та комплексних мінеральних і вітамінно-мінеральних добавок, %
В 1 кг добавки міститься: кормових одиниць, кг - 0,13 0,23 0,19 обмінної енергії, МДЖ - 1,53 2,83 2,30 сухої речовини, кг 0,95 0,89 0,90 0,91 сирого протеїну, г - 27,0 48,0 37,8 кальцію, г 15,7 49,3 40,0 33,0 фосфору, г 1,8 59,0 50,0 34,1 магнію, г 55,2 31,5 26,0 35,0 калію, г 99,0 46,5 39,4 52,2 сірки, г 0,04 20,3 20,3 0,5 марганцю, мг 1189 484 397 629 заліза, мг 44394 23260 22238 24419 міді, мг 115 83,9 69,0 71,3 цинку, мг 125 530,5 310 340 кобальту, мг 12 18 20 20 йоду, мг - 22,9 22 3,0 селену, мг - 4,6 4,6 - вітаміну А, тис. МО - - 300 - вітаміну Д3, тис. МО - - 32 - вітаміну Е, мг - - 130 -
* В 1 тонні преміксу містилось вітамінів: А - 2500 млн. МО, Д3 - 270 млн. МО, Е - 1000 г, цинку - 2000 г, міді - 30 г, кобальту - 50 г, йоду - 176 г, селену - 39,7г.
Вплив сапоніту і селену на відтворювальну здатність та молочну продуктивність корів
Згодовування тільним коровам сапоніту і сапоніту з селеном в стійловий і пасовищний періоди не впливало суттєво на перебіг родів у корів та живу масу телят при народженні, проте вони позитивно впливали на відтворювальну здатність корів (табл. 4).
Таблиця 4. Вплив сапоніту і сапоніту з селеном на відтворювальну здатність корів
Показник І - дослід ІІ - дослід Всього групи
І ІІ ІІІ І ІІ ІІІ І ІІ ІІІ
Кількість голів 8 8 8 13 13 14 21 21 22
Строк 1-го осіменіння після отелення, днів 60± 5,7 59,3± 10,7 40,1± 6,1 70± 6,6 56,7± 5,7 51,5± 6,0* 65± 4,6 58± 5,2 45,8±4,1*
Кількість тільних корів до 90-го дня після отелення, % 55,0 62,5 62,5 30,8 61,5 71,4 38,1 61,9 68,2
Кількість корів з довготривалою безплідністю (180 і більше днів), % 12,5 12,5 12,5 23,0 7,7 7,1 19,0 9,5 9,1
Строк першого осіменіння корів контрольної групи у стійловий період становив 70 днів. При згодовуванні сапоніту він скоротився на 13 днів, а сапоніту з селеном - на 18,5 днів. Сервіс-період при цьому у корів дослідних груп був відповідно меншим на 29 і 38 днів, а відсоток тільних корів до 90 дня після отелення - вищим на 31 і 40%, порівняно до тварин контрольної групи.
У пасовищний період добавки, що досліджувались, сприяли зменшенню сервіс-періоду відповідно, на 19 і 26,5 днів та збільшили відсоток тільних корів на 7%.
Як показали дослідження, покращенню відтворювальної здатності передував позитивний вплив згодовування сухостійним коровам сапоніту і сапоніту з селеном на затримання посліду та захворювання на ендометрит. Так, в середньому за два досліди при підгодівлі сапонітом відсоток корів, у яких відмічено затримання посліду зменшився з 24% (контроль) до 4,2%, а сапоніту з селеном - до 4,0% від поголівя в групі. Відповідно зменшилась кількість захворювань корів на ендометрит з 44% до 29,0 і 20,0%.
Згодовування коровам сапоніту (другий дослід) не вплинуло суттєво на їх молочну продуктивність. Добовий надій корів контрольної групи становив 22,2 кг при вмісті 3,63% жиру, а при згодовуванні сапоніту - 22,8 кг і жиру - 3,69%. Сапоніт з селеном сприяли підвищенню добових надоїв молока на 10%, порівняно до тварин контрольної групи.
Комплексні мінеральні і вітамінно-мінеральні добавки для балансування раціонів у стійловий та пасовищний періоди
Аналіз травяних раціонів тільних і дійних корів, до складу яких входила трава пасовища, сіяних злакових та бобових трав, а також кукурудзи показав, що вони є дефіцитними за вмістом макро- і мікроелементів, зокрема, фосфору, магнію, сірки, міді, цинку, кобальту, йоду і селену.
Силосно-сінажно-концентратні раціони не збалансовані за вмістом фосфору, магнію, міді, цинку, йоду і селену.
Як показали дослідження, у весняний період у зимових кормах відбувається значна деструкція ліпідів і жиророзчинних вітамінів з утворенням різноманітних продуктів окислення. Так, вміст каротину у сіні та силосованих кормах знижувався до 10-14 мг /кг, а кислотне число жиру зросло до 20-22 мг КОН/кг і перекисне у концентрованих кормах становило 0,91% J, сіні - 1,11, сінажі - 1,09 і силосі - 0,99% J.
Для балансування травяних і силосних раціонів тільних і дійних корів за елементами мінерального та вітамінного живлення, а також для збагачення їх природними антиоксидантами нами були розроблені на основі сапоніту та кормових фосфатів комплексні мінеральні (КМД) і вітамінно-мінеральні добавки (КВМД), а також мінеральний та вітамінний премікси (табл. 3).
Молочна продуктивність та відтворювальна здатність корів
Як показали дослідження, згодовування коровам на роздоюванні у пасовищний період комплексної мінеральної добавки з розрахунку 20 г/к. од. раціону сприяло підвищенню молочної продуктивності на 7,6% порівняно до тварин контрольної групи (табл. 5). Витрати кормів на одиницю продукції при цьому були нижчими на 7 %. На 1 кг згодованої КМД було додатково одержано 3,81 кг молока 4%-ної жирності.
Введення в силосно-концентратний раціон корів КВМД (20 г/ к. од.) дало можливість збалансувати його за елементами мінерального і вітамінного живлення, що сприяло підвищенню надою на 16,2% (Р<0,05), а по молоку 4%-ної жирності - на 11,8%, порівняно до тварин контрольної групи (табл. 5). Витрати кормів на 1 кг молока при цьому були нижчими на 10,5%. За рахунок КВМД було за 105 днів роздоювання додатково одержано 254 кг молока на корову. Виробнича апробація показала, що введення в раціон КВМД тільним коровам у зимово-весняний період на протязі 25-30 днів до отелу не впливало суттєво на перебіг родів, але скорочувало час виділення посліду на 1,5 год., порівняно до тварин контрольної групи.
У корів дослідної групи не відмічено випадків затримання посліду і захворювань на ендометрит, тоді як у контрольній відмічено по одному випадку.
Таблиця 5. Молочна продуктивність корів та затрати кормів на 1 кг молока
Дослід Група Молочна продуктивність Витрачено кормів на 1 кг молока, 4%-ної жирності, корм. од. середньодобовий надій, кг вміст жиру, % молоко 4%-ної жирності, кг
3-тій І 17,3 ± 1,02 3,48 ± 0,04 15,05 ± 0,93 1,0
ІІ 18,2 ± 0,52 3,58 ± 0,04 16,2 ± 0,39 0,93
4-тий І 14,8 ± 0,86 3,20 ± 0,07 11,8 ± 0,70 1,24
ІІ 17,2 ± 0,89* 3,07 ± 0,07 13,2 ± 0,75 1,11
Виробнича апробація досліджень І 19,0 ± 1,2 3,57 ± 0,11 17,0 ± 1,1 0,87
ІІ 21,9 ± 0,5* 3,64± 0,08 19,9 ± 0,6* 0,76
* Р < 0,05
КВМД не вплинула суттєво на живу масу телят при народженні, проте вони менше хворіли і краще росли. Збереження їх до двохмісячного віку було кращим на 11,8%, а середньодобові прирости вищими на 10,1%, ніж у телят, одержаних від корів контрольної групи (табл. 6).
Таблиця 6. Вплив згодовування тільним коровам КВМД на живу масу та збереження телят
Показник Групи
1-контрольна 2-дослідна
Одержано телят, гол. 17 17
Середня жива маса теляти при народженні, кг 34,3 ± 0,5 34,8 ± 0,6
Кількість телят у 2-місячному віці, гол 14 16
Процент збереження 82,3 94,1
Жива маса у 2-місячному віці, кг 59,0 ± 2,3 62,0 ± 1,1
Приріст живої маси, кг 24,7 ± 2,1 27,9 ± 1,2
Молочна продуктивність корів, які одержували КВМД була вищою на 17,0% (Р < 0,05), а витрати корму на 1 кг молока були меншими на 12,6%, ніж тварин контрольної групи. (табл. 5).
КВМД при згодовуванні дійним коровам впливала на їх відтворювальну здатність. Так, строк першого осіменіння був меншим на 9 днів, а сервіс-період - на 21 день, порівняно до корів контрольної групи. Відсоток тільних корів до 90-го дня після отелення був вищим у корів дослідної групи на 29,4%, ніж у тварин контрольної групи.
Продуктивність бичків, перетравність та обмін поживних речовин раціону при згодовуванні сапоніту і КМД-2
Згодовування бичкам у силосно-сінажно-концентратних та травянисто-концентратних раціонах сапоніту (15 г/к. од.) і - КМД-2 (30 г/к. од.), сприяло підвищенню середньодобових приростів на 7,3 і 18,8% та зниженню витрат кормів на 1 кг приросту, відповідно, на 6,8 і 15,8%, порівняно до тварин контрольної групи (табл. 7).
Витрачено кормів на 1 кг приросту, к. од. 9,40 8,76 7,91
Згодовування сапоніту та КМД-2 впливало на перетравність протеїну і жиру (табл. 8).
Перетравність протеїну при згодовуванні сапоніту була вищою на 3,9% і КМД-2 - на 3,1%, порівняно з такою у попередній період. Аналогічно відмічено збільшення перетравності жиру на 5,5 і 5,0%, порівняно з такою у попередні і та заключний періоди.
Баланс азоту, кальцію і фосфору в організмі тварин був позитивним в усі періоди досліду. При згодовування тваринам сапоніту в їх тілі утримувалось азоту більше на 5,5% і КМД-2 - на 3,9% від спожитого, ніж у попередній і заключний періоди. Сапоніт і КМД-2 підвищувала засвоєння кальцію, фосфору, заліза і марганцю в організмі тварин (табл. 8).
Таблиця 8. Перетравність поживних речовин та баланс азоту і мінеральних елементів
Показник Періоди попередній головний 1 головний 2 заключний
У крові бичків дослідних груп відмічено збільшення в межах фізіологічної норми кількості паличкоядерних і тенденція до зменшення сегментоядерних нейтрофілів, а також збільшення моноцитів. У сироватці крові тварин контрольної групи відмічено зниження вмісту фосфору до 0,70 ммоль/л. Згодовування сапоніту сприяло підвищенню вмісту фосфору в сироватці крові до 0,97 ммоль/л, а КМД-2 - до 1,40 ммоль/л.
Морфо-функціональний стан внутрішніх органів бичків при використанні в їх раціонах сапоніту і КМД-2
Тривале згодовування бичкам сапоніту і КМД-2 не впливало на забійний вихід та масу внутрішніх органів.
Вивчення морфолого-функціонального стану органів травлення бичків показало, що добавки, які досліджувались не впливали суттєво на морфологічні показники рубця, сітки, книжки і сичуга та їх масу.
При згодовуванні тваринам сапоніту і КМД-2, спостерігалось незначне збільшення каріометричних показників печінки (табл. 10). При відсутності різниці за її масою, в другій групі спостерігалась тенденція до збільшення діаметру і обєму ядер відповідно на 6,6 і 20,7%, а в третій - суттєве збільшення цих показників на 17 і 60% (Р<0,01), порівняно до контролю. Кількість каріоплазми на 1 мм2 при згодовуванні сапоніту була вищою на 24,6 тис. мкм3 і КМД-2 - на 110,7 тис. мкм3, порівняно до тварин контрольної групи.
Згодовування бичкам сапоніту і КМД не впливало суттєво на масу наднирників. Сапоніт не впливав на їх діаметр, а також розміри коркової і мозкової речовин, а КМД - зменшувала діаметр залози на 9% (Р<0,05) за рахунок потоншення коркової речовини на 17%, порівняно до тварин контрольної групи.
Таблиця 10. Морфологічна характеристика стану печінки
Показник Групи
І ІІ ІІІ
Маса, кг 4,69 ± 0,26 5,33 ± 0,21 4,73 ± 0,24
Кількість ядер на 1 мм2, шт. 3608 ± 81 3546 ± 155 4122,5 ± 81**
Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис. мкм3 132,1 156,7 242,8
** Р < 0,01, *** Р < 0,001
В мікроструктурі клубочкової зони наднирників відбулись такі зміни: кількість ядер на 1 мм2 під впливом добавок не змінилась, проте збільшився їх діаметр та обєм, а також кількість каріоплазми. В пучковій зоні наднирників суттєвих структурних змін не виявлено. Всі вони знаходились на рівні контрольної групи.
При згодовуванні сапоніту кількість ядер у сітчастій зоні була на контрольному рівні, але розміри ядер і кількість каріоплазми були, відповідно, більшими на 12,2 і 38,8% (Р<0,05). КМД-2 не впливала суттєво на кількість ядер, але відмічена тенденція до збільшення їх розмірів.
Досліджувані добавки не впливали суттєво на кількість ядер мозкової речовини, проте збільшився діаметр і обєм ядер, що сприяло збільшенню кількості каріоплазми на 1 мм2.
Хімічний склад та якість МЯСАСАПОНІТОВІ добавки не впливали суттєво на хімічний склад мяса, проте за технологічними показниками воно дещо різнилось (табл. 11).
Таблиця 11. Показники якості парного мяса піддослідних бичків
Показник Г р у п и
І ІІ ІІІ
Загальна волога, % 78,20 ± 0,59 78,6 ± 0,33 77,8 ± 0,64 в т. ч. звязана, % 50,5 ± 0,48 49,8 ± 0,74 53,8 ± 1,10* вільна, % 27,7 ± 0,79 28,85 ± 0,80 24,0 ± 1,17*
Так, мясо тварин, яким згодовували сапоніт, мало вищі показники мармуровості. При згодовуванні КМД-2 у мясі збільшився вміст звязаної води на 3,3% (Р<0,05) і зменшився вміст вільної - на 3,7% (Р<0,05), що свідчить про покращання його технологічних властивостей.
Дослідження жирнокислотного складу ліпідів мязової тканини бичків показали, що згодовування сапонітових добавок сприяло зменшенню вмісту миристинової, миристолеїнової і пентадецилової кислот і підвищувало вміст лінолевої кислоти на 0,64-2,25% (Р<0,05), порівняно до тварин контрольної групи (табл. 12).
Проте, коефіцієнт насиченості жирних кислот ліпідів мяса тварин всіх груп практично був на одному рівні.
Таблиця 12. Жирнокислотний склад ліпідів найдовшого мяза спини бичків при згодовуванні сапоніту і КМД-2, % від суми кислот
Зоотехнічна та економічна оцінка результатів досліджень
Оцінюючи ефективність використання кормів тваринами за період дослідів, необхідно відмітити, що введення в раціони сапоніту та комплексних мінеральних добавок на його основі забезпечує зниження витрат кормів на одиницю продукції і підвищує продуктивність тварин (табл. 13).
Таблиця 13. Розрахунок економічної ефективності використання комплексних мінеральних добавок у годівлі дослідних тварин у розрахунку на 1 голову
Показник Виробнича апробація Дослід 5, відгодівля бичків
КВМД сапоніт КМД-2
1 2 3 4
Тривалість досліду, днів 77 247 247
1. Одержано додаткової продукції на 1 голову молока, кг приросту, кг маса додатково збережених телят до 2-х міс. віку, кг 145 3,0 4,8 - 13,3 - 34,4
2. Вартість додаткової продукції, грн. 152,2 46,55 120,4
3. Використано добавок на 1 гол., кг 20,0 25,5 50,2
4. Додаткові затрати на 1 гол., повязані з придбанням, транспортуванням і використанням, добавок, грн. 18,2 7,65 32,12
5. Затрати на одержання додаткової продукції і її реалізації, грн. 1,1 3,0 3,60
6. Всього прямих затрат, грн. 19,3 10,65 35,72
7. Накладні витрати на 1 голову, грн. 1,91 2,06 2,06
10. Прибуток, грн.: на 1 голову на 1 грн. затрат 131,0 6,18 33,84 2,7 82,62 2,19
Виробнича апробація ефективності використання КВМД у раціонах тільних сухостійних і дійних корів показала, що прибуток на 1 голову становив 131 грн., а на 1 грн. додаткових витрат - 6,18 грн. Окупність 1 грн. затрат вартістю додатково одержаної продукції становить 7,17 грн.
При відгодівлі бичків одержано прибутку на 1 голову, при згодовуванні сапоніту - 33,84 грн. і КМД - 82,62 грн. Окупність 1 грн. затрат становить, відповідно, 3,66 і 3,19 грн.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
