Ефективність використання перемінного магнітного поля у комплексному лікуванні хворих на виразковову хворобу дванадцятипалої кишки з підвищеним рівнем неспецифічної реактивності організму - Автореферат

В Україні частота виникнення цієї патології складає 70 випадків на 10000 населення (Свинцицкий А.С., Соловьева Г.А., 2000; Циммерман Я.С., Попова Н.И., 2002), а зареєстровано приблизно 5 млн. таких хворих, причому в основному осіб працездатного віку, що завдає величезний медико-соціальний та економічний збиток державі (Передерий В.Г. и др., 2002). Підвищити ефективність лікування хворих на виразкову хворобу шляхом застосування в комплексній терапії на госпітальному етапі перемінного магнітного поля, враховуючи рівень неспецифічної реактивності організму. Дослідити клініко-морфологічні особливості перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, процесів перекисного окислення ліпідів, антиоксидантного захисту, середньомолекулярних сполук і фізико-хімічних властивостей крові у хворих з підвищеним рівнем неспецифічної реактивності організму. магнітний лікування виразковий дванадцятипалий Визначити in vitro вплив різних режимів перемінного магнітного поля на фізико-хімічні властивості крові хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки на фоні гіперреактивності організму та на основі одержаних даних виявити направленість дії магнітотерапії. Оцінити ефективність магнітотерапії у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки з гіперреактивністю організму за даними клінічного перебігу захворювання, спектрального аналізу ритму серця, біохімічних показників та фізико-хімічних властивостей крові.До II-гої групи увійшли 24 хворих на ВХ рівень Кз і показники САРС, у яких були максимально наближеними до норми. Методом випадкового вибору хворих I-ї групи було розділено на дві підгрупи: основну склали 39 осіб (до стандартної лікувальної схеми була додатково включено МТ за запропонованою нами методикою); до контрольної групи увійшли 26 пацієнтів (що приймали тільки медикаментозну терапію). Експериментальна частина роботи включала 6 серій крові: здорових донорів добровольців (1-ша серія) і хворих на ВХ ДПК з гіперреактивністю організму (2-6-та серії I-ї групи до лікування). Програма 42 складалася з імпульсів тривалістю 12 мсек з інтервалом 183 мсек (частота 5,1 Гц), а програма 25 з імпульсів тривалістю 17 мсек з інтервалом 63 мсек (частота 12,5 Гц). Програма 42 була представлена імпульсами тривалістю 12 мсек з інтервалом 183 мсек (частота 5,1 Гц), а програма 14 складалася з 10 імпульсів тривалістю 10-23 мсек з повторенням через 120 мсек (частота 30-50 Гц).У дисертаційній роботі представлено рішення важливої наукової та практичної проблеми - поліпшення якості лікування хворих з пептичними дуоденальними виразками шляхом диференційованого відбору пацієнтів з гіперереактівністю організму для магнітотерапії за розробленою методикою на основі виявлених у них порушень мікроциркуляції та вегетативного тонусу і спрямованості впливу перемінного магнітного поля на показники поверхневого натягу крові в експерименті. У 42% хворих перебіг ВХ ДПК протікає на фоні гіперреактивності організму та супроводжується больовим (100%), диспепсичним (88%) синдромами високим відсотком супутньої патології гепатобіліарної системи (67%), вегетативних розладів (97%) і зменшенням компенсаторно-адаптаційних можливостей організму. На ступінь виразності клінічних і морфологічних ознак ВХ ДПК впливають вік хворого, тривалість захворювання, супутня патологія, особливості порушення вегетативної регуляції. Ефективність фізіотерапевтичного лікування хворих на фоні гіперреактивності організму залежить від початкових параметрів ПОЛ, показників варіабельності серцевого ритму та фізико-хімічних властивостей крові. Лікувальні ефекти магнітотерапії у хворих на ВХ ДПК на фоні гіперреактивності організму реалізуються шляхом зменшення напруженості симпатичного відділу вегетативної нервової системи, інгібування ПОЛ і підвищення антиоксидантного захисту, пригнічення продукції середньомолекулярних сполук, відновлення міжфазного натягу сироватки крові в ділянці короткого часу існування поверхні, що віддзеркалює позитивну динаміку рівня сурфактантів і поверхнево-інактивних речовин у крові.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі представлено рішення важливої наукової та практичної проблеми - поліпшення якості лікування хворих з пептичними дуоденальними виразками шляхом диференційованого відбору пацієнтів з гіперереактівністю організму для магнітотерапії за розробленою методикою на основі виявлених у них порушень мікроциркуляції та вегетативного тонусу і спрямованості впливу перемінного магнітного поля на показники поверхневого натягу крові в експерименті.

1. У 42% хворих перебіг ВХ ДПК протікає на фоні гіперреактивності організму та супроводжується больовим (100%), диспепсичним (88%) синдромами високим відсотком супутньої патології гепатобіліарної системи (67%), вегетативних розладів (97%) і зменшенням компенсаторно-адаптаційних можливостей організму. На ступінь виразності клінічних і морфологічних ознак ВХ ДПК впливають вік хворого, тривалість захворювання, супутня патологія, особливості порушення вегетативної регуляції.

2. Гіперреактивність організму при ВХ ДПК зумовлена гіперкортизолемією, надмірною інтенсифікацією вільнорадикальних процесів (збільшений вміст ДК, МДА і ПГЕ), пригніченням антиоксидантного захисту (знижена активність СОД), симпатикотонією при одночасному посиленні тонусу парасимпатичного відділу, згущенням крові за рахунок підвищення динамічного і статичного поверхневого натягу, зростанням модуля вязкоеластичності і релаксації.

3. Низькочастотне ПЕМП в експерименті знижує поверхневий натяг сироватки крові хворих ВХ з гіперреактивністю організму, що проявляється зменшенням величини показників міжфазної тензіометрії. Зміни поверхневого натягу носять дозозалежий характер. Виразність змін залежать від програми (частоти модуляції) і експозиції ПЕМП. Позитивна динаміка показників міжфазної тензіометрії крові під впливом ПЕМП обґрунтовує доцільність використання магнітотерапії у хворих на ВХ на фоні гіперреактивності організму.

4. Залучення до стандартного комплексу лікування магнітотерапії значно підвищує (р=0,001) результати лікування пацієнтів з ВХ ДПК, усуває больовий та диспептичний синдроми, вегетативні розлади. Ефективність фізіотерапевтичного лікування хворих на фоні гіперреактивності організму залежить від початкових параметрів ПОЛ, показників варіабельності серцевого ритму та фізико-хімічних властивостей крові.

5. Включення до комплексного обстеження хворих на ВХ ДПК варіометричного та тензіометричного обстежень дозволяє удосконалити критерії відбору хворих та підвищити ефективність лікування шляхом диференційованого призначення магнітотерапії.

6. Лікувальні ефекти магнітотерапії у хворих на ВХ ДПК на фоні гіперреактивності організму реалізуються шляхом зменшення напруженості симпатичного відділу вегетативної нервової системи, інгібування ПОЛ і підвищення антиоксидантного захисту, пригнічення продукції середньомолекулярних сполук, відновлення міжфазного натягу сироватки крові в ділянці короткого часу існування поверхні, що віддзеркалює позитивну динаміку рівня сурфактантів і поверхнево-інактивних речовин у крові.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Хворим ВХ ДПК слід проводити обстеження стану гормональної та вегетативної нервової систем для визначення форми реактивності організму. Концентрація Кз в крові >740±46 нмоль/л і показник вагусо-симпатичного балансу >2,2 от. один. свідчить про гіперреактивність організму.

Хворим на ВХ ДПК з підвищеним рівнем неспецифічної реактивності органызму рекомендовано включення до комплексного лікування МТ по запропонованій методиці.

Контроль за ефективністю проведеної терапії доцільно проводити за допомогою варіометричних та тензіометричних досліджень. Параметри HF<28%, LF?HF<1,8 відн. од., ПН4<46 МН/м, ВЕ<32 МН/м належать до позитивних критеріїв щодо ефективності застосування МТ.

Адсорбционные тензиограммы желудочного сока при лечении больных с пептическими гастродуоденальными язвами / А.А. Лыков, О.В. Томаш, О.В. Синяченко, Е.М. Лаушкина // Вісник невідкладної і відновної медицини. - 2003. - Т. 4, № 2. - С. 295-298. (Дисертантом особисто проведено обстеження хворих, статистичну обробку та аналіз отриманих даних).

Лыков А.А. Динамика показателей межфазной тензиометрии у больных с язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2003. - Т. 12, № 1. - С. 20-23.

Пристрастие к табакокурению и течение пептических гастродуоденальных язв / О.В. Томаш, А.А. Лыков, О.В. Синяченко, Е.М. Лаушкина // Журнал психиатрии и медицинской психологии. - 2004. - № 1 (11). - С. 61-64. (Дисертантом проведено обстеження хворих та аналіз отриманих даних).

Лыков А.А. Оптимизирующее влияние магнитотерапии на реактивность организма у пациентов с язвенной болезнью // Таврический медикобиологический вестник. - 2004. - Т. 7, № 2.- С. 97-100.

Лыков А.А. Влияние различных режимов переменного магнитного поля на показатели межфазной тензиометрии крови in vitro // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. - 2004. - № 2 (38). - С. 12-14.

Лыков А.А. Магнитотерапия в комплексном лечении язвенной болезни // Вестник физиотерапии и курортологи. - 2004. - № 3. - С. 54-56.

Лыков А.А. Использование магнитотерапии у больных с язвенной болезнью на фоне гиперреактивноси организма // Матеріали II Національного конгресу фізіотерапевтів та курортологів „Курортні природні ресурси та фізичні чинники в медичній реабілітації” Словянськ. - 2002. - С. 294-295.

Тонус вегетативной нервной системы при лечении язвенной болезни магнитным полем / А.А. Лыков, И.В. Губенко, Е.В. Литвинова, Т.Ю. Паламарчук // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2003. - Т. 12, № 1. (Додаток) - С. 67. (Дисертантом особисто проведено обстеження хворих, виконано статистичну обробку даних).