Комплексна оцінка плідників та ефективності використання різних внутріпородних поєднань кнурів і свиноматок великої білої породи, проранжованих на категорії (поліпшувачі, нейтральні та погіршувачі). Розрахунок явища препотентності у кнурів-плідників.
При низкой оригинальности работы "Ефективність використання оцінених за фенотипом і генотипом свиней та виявлення їх препотентності", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Підвищення ефективності ведення галузі свинарства обумовлено інтенсивним використанням основних засобів виробництва (племінний генетичний потенціал кнурів та свиноматок), підвищенням їх продуктивності, поліпшенням репродуктивних, відгодівельних та мясних якостей їх нащадків, зниженням собівартості продукції яку отримують. Нами пропонується розробка й застосування сучасних методів селекції, і зокрема, комплексна оцінка кнурів-плідників з використанням методів математичного моделювання та індексної селекції, а також виявлення і розрахунок явища препотентності у кнурів-плідників в умовах селекційного стада. Метою досліджень було вивчити особливості комплексної оцінки плідників племзаводу ПАФ ”Україна” Великобагачанського району Полтавської області, ефективність різних внутріпородних поєднань кнурів і свиноматок великої білої породи, проранжованих на категорії: поліпшувачі, нейтральні та погіршувачі, а також можливість виявлення і розрахунку явища препотентності у кнурів-плідників. В звязку з цим поставлено завдання вивчити: - вплив різних варіантів поєднань кнурів і свиноматок, проранжованих на категорії - поліпшувачі, нейтральні та погіршувачі, на відтворювальні якості свиноматок, динаміку живої маси і лінійних промірів піддослідного молодняку, відгодівельні якості молодняку свиней, забійні та мясо-сальні якості піддослідних тварин, фізико-хімічні властивості продуктів забою, гематологічні показники; Дисертація викладена на 179 сторінках компютерного тексту, містить 35 таблиць та 22 рисунки, складається із вступу, огляду літератури (розділ 1); загальної методики і основних методів досліджень (розділ 2); результатів власних досліджень (розділ 3); аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву (розділ 4); списку використаних літературних джерел, який включає 274 найменування, в тому числі 20 іноземними мовами.За даними аналізу репродуктивних якостей поєднань кнурів різних категорій і свиноматок середнього рівня продуктивності (дослід № 1), встановлено, що за багатоплідністю тварини ІІ групи перевищували контрольну на 1,4 голови, у ІІІ групі цей показник був на 0,2 голови менший від контрольної групи (таблиця 3). Тварини ІІ групи за цим показником переважали контрольну на 5,65 кг (P<0,01) і на 4,83 кг відповідно ІІІ групу. На одне порося було більше у ІІ групі при відлученні, порівняно з іншими групами. Оціночні індекси були найвищими у тварин ІІ групи в порівнянні з іншими групами. Підсвинки І групи досягали передзабійної маси за 205,2 дні (Р <0,05), при цьому тварини ІІ групи витрачали 3,87 корм. од., а свині І групи 4,18 корм. од.За багатоплідністю свиноматки ІІ групи перевершували аналогів з І групи на 13,5%, а за масою гнізда при відлученні - відповідно на 4,1%. За другою схемою досліджень виявлено, що за репродуктивними якостями кращі результати зафіксовано у свиноматок, спарованих з кнурами поліпшувачами, при цьому за багатоплідністю тварини ІІ і ІІІ - ї груп перевершували контрольну (І) відповідно на 16,0 і 10,7 %, а за масою гнізда при відлученні на 12,5 - 9,3 % (Р<0,01); Найбільш високими показниками інтенсивності формування характеризувались тварини поєднань ВБ??ВБ та ВБ ?ВБ?, які перевершували контрольну групу на 0,174 та 0,170 одиниці, а також підсвинки IV і ІІІ груп, що відрізнялись дещо більшою напругою росту (на 0,076; 0,072 одиниць) проти І групи; Використання кнурів поліпшувачів сприяло зміні пропорцій тілобудови в бік покращення довжини тулубу на 3,7% у ІІІ групі та 4,9% у ІІ і IV групах, у порівнянні з контролем; напівобхвату заду на 5,6% у ІІІ групі (Р<0,01) та на 12,6% у ІІ групі (Р<0,001), на 11,2% у IV групі (Р<0,01), а також збільшенню індексів розтягнутості та мясності; За другою схемою досліду найкращі показники за віком досягнення живої маси 100 кг було зафіксовано від поєднань кнурів поліпшувачів у тварин IV групи - 186,4 дні, що на 4,9 дні менше від контролю ВБ ? ВБ .
Вывод
Оцінка репродуктивних якостей свиноматок. За даними аналізу репродуктивних якостей поєднань кнурів різних категорій і свиноматок середнього рівня продуктивності (дослід № 1), встановлено, що за багатоплідністю тварини ІІ групи перевищували контрольну на 1,4 голови, у ІІІ групі цей показник був на 0,2 голови менший від контрольної групи (таблиця 3). Показник великоплідності у всіх групах був майже однаковий - 1,21-1,29 кг. Використання кнурів поліпшувачів при поєднанні із свиноматками середнього рівня продуктивності позитивно вплинуло на їхню молочність. Тварини ІІ групи за цим показником переважали контрольну на 5,65 кг (P<0,01) і на 4,83 кг відповідно ІІІ групу. Жива маса гнізда при відлученні була найвищою у ІІ групі і становила 205,3 кг, що на 8,1 кг більше ніж у І групі (P<0,05). На одне порося було більше у ІІ групі при відлученні, порівняно з іншими групами. За таким показником, як вирівняність гнізда, кращою була гнізда ІІ група, хоча достовірності за даним показником не встановлено. Оціночні індекси були найвищими у тварин ІІ групи в порівнянні з іншими групами.
Таблиця 3. Репродуктивні якості свиноматок (дослід № 1), М±m.
Групи І ІІ ІІІ
Поєднання генотипів ВБ ВБ ВБ
> ВБ ВБ ВБ?
Багатоплідність, гол 10,30±0,69 11,70±0,73 10,10±0,58
Кількість поросят при відлученні в 60 днів, гол 9,90±0,54 10,90±0,60 9,90±0,58
Маса гнізда в 60 днів, кг 197,20±9,49* 205,30±8,58* 187,90±9,84
Середня маса 1-го поросяти в 60 днів, кг 20,04±0,48 19,40±0,56 19,06±0,31
Збереженість до відлучення, % 96,10±2,31 93,10±1,72 98,00±1,10
Оціночні індекси Р 120,66 124,77 114,58
І 41,03 44,08 40,31
Примітка: * P<0,05; ** P<0,01
Аналізуючи репродуктивні якості поєднань кнурів і свиноматок різних категорій відповідно схеми досліду № 2, встановлено, що за багатоплідністю тварини ІІ і ІІІ груп перевищували І контрольну на 1,8-1,2 поросяти. За великоплідністю спостерігалась тенденція до збільшення живої маси в усіх групах на 0,05-0,03 кг, хоча вірогідним цей показник був лише у ІІІ групі (Р<0,05). Використання кнурів поліпшувачів сприяло підвищенню молочності свиноматок у ІІ і IV групах на рівні 52,1; 52,7 кг, відповідно. Жива маса гнізда при відлученні була найвищою у ІІ групі й становила 209,3 кг (Р<0,01). За середньою живою масою одного поросяти в 60 днів істотної різниці між групами не встановлено. Маса одного поросяти в 60 днів по всіх групах складала в середньому 19,71 кг. Збереженість поросят до відлучення найвищою була у І групі та становила 87,5%. Найкращу вирівняність гнізд зафіксовано у ІІ групі - 18,2 (таблиця 4). Найвищими показниками оціночних індексів характеризувалися тварини ІІ групи.
Таблиця 4. Репродуктивні якості свиноматок (дослід № 2), М±m.
Оціночні індекси Р 110,49 120,94 116,15 109,99 104,76
І 41,28 45,13 43,58 41,00 38,70
Примітка: * P<0,05; ** P<0,01
Показники репродуктивних якостей маточного поголівя значною мірою залежать від рангів кнурів і свиноматок, а тому в практичній роботі необхідно проводити оцінку тварин і враховувати одержані результати під час складання планів підбору.
Вікова динаміка живої маси та лінійних промірів піддослідних свиней. Встановлено, що молодняк поєднання ВБ ?ВБ мав високу живу масу майже у всі вікові періоди, а у 7 місячному віці досягав живої маси 116,25 кг, що на 11,75 кг більше за контрольну групу. Найнижча динаміка живої маси спостерігалась в І і IV групах і у віці 7 місяців вона становила, відповідно, 104,5 та 105,0 кг. Перевага молодняку від батьків поліпшувачів над тваринами інших груп виявилась уже починаючи з третього місяця, у них отримано високий показник приросту живої маси за період вирощування, який становив в середньому 85,65 кг в усіх групах.
У дослідженнях встановлено, що найбільш високою інтенсивністю формування характеризувалися тварини ІІІ та IV груп, які перевершували за цим показником І групу, відповідно, на 0,170 та 0,174 одиниці. Також підсвинки з IV і ІІІ груп відрізнялись і більшою напругою росту ( 0,076, 0,072 одиниць) проти І групи. За рівномірністю росту найкращими виявились нащадки від поєднання ВБ ? ВБ , різниця у порівнянні з І контрольною групою склала 4,88%.
При порівнянні показників лінійних промірів виявлено, що за всіма промірами підсвинки поєднання ВБ ? ВБ переважали своїх ровесників з першої та пятої груп. Особливо помітною була перевага над контрольною групою за такими промірами як довжина тулубу, напівобхват заду - від 4,9 до 12,6%. Це свідчить про добре виражені мясні форми тварин ІІ групи.
Відгодівельні якості піддослідного молодняку від різних варіантів поєднань. За даними аналізу відгодівельних якостей поєднань кнурів різних категорій і свиноматок середнього рівня продуктивності встановлено, що середньодобовий приріст живої маси за період відгодівлі був найвищий у тварин
ІІ групи і становив 748,18 г, що на 65,7 г більше, ніж у контрольній групі (Р < 0,001). Відповідно і живу масу 100 кг свині ІІ групи набрали на 6,6 днів раніше від ровесників з І групи - за 198,6 днів. Підсвинки І групи досягали передзабійної маси за 205,2 дні (Р < 0,05), при цьому тварини ІІ групи витрачали 3,87 корм. од., а свині І групи 4,18 корм. од. Тварини ІІІ групи мали 669,6 г середньодобового приросту, досягали маси 100 кг за 203,3 дні, при цьому витрачали 4,20 корм. од. на 1 кг приросту (табл. 5).
Таблиця 5. Відгодівельні якості піддослідних тварин (дослід № 1).
Групи Поєднання генотипів Біометричні параметри Відгодівельні якості
> середньодобовий приріст, г вік досягнення живої маси 100 кг, дні оплата корму, корм. од.
І ВБ ВБ M682,48205,28*4,18
±m 11,91 1,88 0,06 ? 87,72 13,88 0,43
Cv 12,85 6,76 10,30
ІІ ВБ ВБ M748,18***198,673,87
±m 10,86 1,85 0,03 ? 71,24 12,14 0,24
Cv 9,52 6,11 6,28
ІІІ ВБ ВБ?M669,60203,354,20
±m 13,23 1,89 0,05 ? 78,27 11,18 0,34
Cv 11,69 5,50 8,24
Примітка: * Р<0,05; *** Р<0,001
Використання кнурів-плідників, оцінених за продуктивністю спарованих з ними свиноматок і віднесених до категорії поліпшувачів, сприяє підвищенню відгодівельних якостей у їх нащадків при поєднанні із свиноматками середнього рівня продуктивності.
Таблиця 6. Відгодівельні якості піддослідних тварин (дослід № 2).
Групи Поєднання генотипів Біометричні параметри Відгодівельні якості
> середньодобовий приріст, г вік досягнення живої маси 100 кг, дні оплата корму, корм. од.
І ВБ ВБ M660,90191,304,25
±m 38,40 8,98 0,18 ? 76,80 17,97 0,36
Cv 11,62 9,39 8,56
ІІ ВБ ВБ M 753,20*** 195,10 3,86
±m 24,77 5,70 0,09 ? 65,55 15,08 0,23
Cv 8,70 7,72 6,18
ІІІ ВБ ВБ? M 681,70* 189,60 4,15
±m 7,94 7,52 0,04 ? 13,76 13,03 0,08
Cv 2,01 6,87 2,05
IV ВБ? ВБ M 706,90** 186,40 4,05
±m 23,50 6,87 0,09 ? 57,69 16,83 0,23
Cv 8,16 9,02 5,68
V ВБ? ВБ? M 745,00*** 188,70 3,84
±m 12,75 4,13 0,05 ? 46,00 14,92 0,19
Cv 6,17 7,90 5,04
Примітка: * Р<0,05; ** P<0,01; *** Р<0,001
Оцінку відгодівельних якостей здійснювали також згідно схеми №2. Поєднували кнурів, оцінених за генотипом, а свиноматок за власною продуктивністю при вирощуванні. В результаті аналізу показників відгодівельних якостей (табл. 6), отриманих від поєднання кнурів і свиноматок різних категорій встановлено, що найвищий середньодобовий приріст живої маси за період відгодівлі спостерігався у тварин ІІ і V груп і становив, відповідно, 753,2 та 745,0 г, що на 92,3 і 84,1 г більше у порівнянні з першою групою (Р<0,001). Тварини від поєднання ВБ ? ВБ? мали показник середньодобового приросту 681,7 г (Р<0,05), а підсвинки поєднання ВБ? ? ВБ - 706,9 г (Р<0,01). Вік досягнення живої маси 100 кг був найменшим у тварин IV групи - 186,4 днів, що на 4,9 днів менше за І групу, однак за цим показником достовірної різниці не встановлено. При цьому тварини даної групи затрачали 4,05 корм. од., що на 0,2 корм. од. менше першої групи. Найнижчі витрати корму було зафіксовано у свиней ІІ та V груп, на рівні 3,85 корм. од., що на 0,4 корм. од. менше тварин контрольної групи.
Отримані дані свідчать, що молодняк від поєднань батьківських форм поліпшувачів мав більш високі показники відгодівельних якостей, що вказує на ефективність використання даних варіантів поєднань в селекційній роботі зі стадом свиней.
Забійні та мясо-сальні якості піддослідних тварин. За даними аналізу мясо-сальних якостей у нащадків від поєднань кнурів різних категорій і свиноматок середнього рівня продуктивності (дослід № 1) встановлено, що довжина напівтуші була найвищою у тварин ІІ групи і становила 96,4 см. Це на 1,22 см більше від контрольної групи. Слід зазначити, що тварини ІІ групи мали значно більшу площу „мязового вічка” - 36,6 см2 (Р>0,05) не тільки у порівнянні з контрольною, а й з ІІІ групою. Найменша товщина шпику була у тварин ІІ групи, за цим показником вони перевершували аналогів з інших груп на 4,0-7,0 мм (табл. 7).
Таблиця 7. Мясо-сальні якості піддослідних свиней (дослід № 1).
Групи Поєднання генотипів біометричні параметри довжина напівтуші, см товщина шпику на рівні 6-7 ребра, мм площа „мязового вічка”,см2 Індекс відгодівельних та мясних якостей
>
І ВБ ВБ M95,1831,8030,25133,71
±m 1,10 0,19 2,20 ? 3,81 0,68 7,64
Cv 4,01 21,66 18,99
ІІ ВБ ВБ M96,4027,8036,60*166,2
±m 1,08 0,08 1,84 ? 3,75 0,30 6,37
Cv 3,89 10,92 17,41
ІІІ ВБ ВБ?M94,5034,8031,87118,17
±m 1,72 0,30 2,00 ? 4,23 0,75 4,91
Cv 4,47 16,83 11,74
Примітка: * Р<0,05.
Отже, використання кнурів поліпшувачів позитивно вплинуло і на мясні якості. Тварини II групи мали найбільшу довжину туш і найтонший шпик на рівні 6-7 ребра, а площа „мязового вічка” становила 36,6 см2 (Р<0,05), що на 6,35 см2 більше ніж в I групі і на 4,73 см2, ніж в III групі. Про це свідчить і індекс відгодівельних якостей, який був на рівні 166,2.
Оцінку плідників за мясо-сальними якостями здійснювали також за дослідом №2. Забій тварин проводили при досягненні ними живої ваги 100 кг. Забивали по 5 голів з кожної групи і проводили їх обвалування. У наших дослідженнях найменша товщина шпику була зафіксована у тварин поєднання ВБ ? ВБ , і за цим показником вони перевершували аналогів інших груп (табл. 8). За довжиною півтуші тварини V групи мали найвищий показник - 101,10 см, але між І, ІІ і ІІІ групами різниця статистично не вірогідна. Тобто, не можна сказати, що підсвинки від нейтральних батька й матері поступалися за цим показником батькам поліпшувачам та підсвинкам поєднання ВБ ? ВБ?.
Таблиця 8. Мясо-сальні якості піддослідних свиней (дослід № 2), М±m.
Групи Поєднання генотипів Довжина півтуші, см Товщина шпику над 6-7 грудними хребцями, мм Площа „мязового вічка”, см2 Індекс відгодівельних та мясних якостей
>
І ВБ ВБ 98,50
±0,8130,20
±1,0933,50
±0,70135,00
ІІ ВБ ВБ 98,15 ±1,24 28,30 ±0,96 32,20 ±0,90 160,99
ІІІ ВБ ВБ? 98,50 ±0,80 30,00 ±0,28 34,70 ±1,12 140,90
IV ВБ? ВБ 92,50 ±0,92 33,20 ±0,83 31,60 ±0,38 133,73
V ВБ? ВБ? 101,10 ±1,12 30,50 ±1,11 32,40 ±0,67 146,48
Результати обвалування туш свиней засвідчили, що їх морфологічний склад залежав від рангового поєднання вивчених генотипів. Найбільший вихід мяса було зафіксовано у ІІ, ІІІ і IV групах (59,11%, 58,16% і 58,12% відповідно).
Фізико-хімічна характеристика продуктів забою. Результати досліджень мязової тканини свідчать про достатній рівень її якості у свиней даних генотипів, відповідно до нормативів. Показник активної кислотності мяса (РН) всіх пяти піддослідних груп був на рівні від 5,52 до 5,64 од. РН. Дещо ніжнішим виявилось мясо підсвинків четвертої групи. Найкраще утримувала вологу свинина ІІІ групи (61,14%), найнижчий показник (54,96%) мала V група.
Поглиблений хімічний аналіз мязової тканини свідчить про те, що відносно нижчий відсоток вмісту загальної вологи мало мясо від поєднання (ВБ? ? ВБ?) 68,81% (таблиця 9). Найвищий вміст золи (1,14%) спостерігався у першій і пятій групах. Мясо всіх підсвинків мало високий вміст внутрішньомязового жиру. За вмістом кальцію у мясі вищі показники мали свині IV і ІІІ груп (0,10%; 0,07%).
Таблиця 9. Хімічні показники якості мяса свиней різних генотипів, %, (М±m).
Групи Поєднання генотипів Загальна волога Зола Протеїн Жир Кальцій Фосфор
Якість мяса даних генотипів знаходиться у межах норми і відповідає загальноприйнятим вимогам. Інтенсивна селекція у напрямку підвищення мясності великої білої породи не вплинула на погіршення якості мязової тканини. При цьому, за комплексом якісних показників, не спостерігається різкого прояву індивідуальних особливостей, за виключенням вмісту жиру і кальцію.
Гематологічні дослідження. Поряд із вивченням екстерєрних ознак і рівня продуктивності, в ході досліджень проводилось вивчення інтерєрних особливостей як для визначення відмінностей в інтенсивності фізико-біохімічних процесів в організмі тварин, так і для прогнозування майбутньої продуктивності.
Одним із важливих показників, що характеризують інтенсивність обміну речовин і стійкість організму, є білковий склад крові. Найвищим вмістом білка в сироватці крові характеризувались тварини ІІ і ІІІ груп, вони переважали І групу на 2,5%. За кількістю альбумінів у сироватці крові тварини IV групи перевершували І групу на 2,34%. Найнижчий відсоток альбумінів зафіксовано у ІІ групі - 44,84%. Тварини від поєднань ВБ ? ВБ і ВБ? ? ВБ?, які за більшістю показників росту і розвитку мали дещо гірші результати у порівнянні з тваринами від поєднань за участю поліпшувачів, за вмістом альбумінів переважали поєднання ВБ ? ВБ . Істотна різниця спостерігалась за вмістом ?-глобулінів, що тісно повязана з імунобіологічною стійкістю організму. Тварини І і ІІІ груп мали цей показник на рівні 21,02 і 20,46%, відповідно, що характеризує підвищену резистентність їх організму. Інші три групи мали цей показник на рівні 13-16%. За вмістом холестерину тварини І групи мали найнижчий показник - 1,90 ммоль/л. Найвища концентрація холестерину була у тварин IV і V груп - 3,83 і 4,07 ммоль/л, відповідно.
Молодняк піддослідних груп, який мав високі показники вмісту білка та альбумінів і глобулінів в сироватці крові, відповідно характеризувався і більш високими показниками абсолютного приросту живої маси в цей період.
Отже, результати проведених нами біохімічних досліджень дали можливість зробити висновок, що вивчені показники крові у свиней різних поєднань, хоча дещо і відрізнялись між собою за рівнем альбумінів, глобулінів, загальних ліпідів і холестерину, але знаходились у межах фізіологічної норми.
Препотентність кнурів-плідників. Під препотентністю розуміють стійку передачу ознак плідника впродовж кількох поколінь своїм нащадкам. Встановлення рівня препотентності плідників має важливе значення для правильного визначення їх племінної цінності. Прийоми оцінки препотентності кнура, що використовуються останнім часом, так чи інакше ґрунтуються на порівнянні його нащадків з матерями. Нами запропоновано новий метод оцінки препотентності плідників, що ґрунтується на дисперсійному аналізі й характеризує силу впливу кнура на результат у порівнянні з впливом інших чинників та в порівнянні з іншими плідниками стада.
Оцінка препотентності плідників проводилась на основі даних результатів контрольної відгодівлі. Результати оцінки кнурів методом контрольної відгодівлі, за умови однакової кількості свиноматок закріплених за кожним кнуром і однаковій кількості нащадків відібраних від однієї свиноматки, представляють собою рівномірний ієрархічний двофакторний комплекс. Причому, варіанса по фактору А (кнури) характеризує вплив батька, тоді як варіанса по фактору В (свиноматки) - включає в себе два фактори впливу: різноманітності маток і різноманітності взаємодії маток з кнурами. Нами був розрахований коефіцієнт успадкування відгодівельних якостей по кнурах, який представляє собою відношення варіанси по кнурах до загальної варіанси (?а/?y). Також було розраховано відношення варіанси по кнурах до варіанси за організованими факторами (?а/?х). Останній показник, позначимо його як ?a/x, вказує яку долю займає вплив кнурів в загальному впливі організованих факторів. Якщо після цього провести ті самі розрахунки, але, при цьому, виключити з вихідних даних показники кнура Х, то різниця між значенням ?a/x за всіма кнурами вибірки та показником ?a/x за „кнурами-ровесниками” і буде коефіцієнтом препотентності кнура Х. Нами були визначені коефіцієнти препотентності по кнурах за три роки. Їх наведено у таблиці 10. З даних таблиці видно, що плідники Чингіз 11285, Тайк 11271 та Керсанті 1783 відрізняються значно кращою препотентністю у порівнянні з іншими кнурами.
Даних плідників ми оцінювали впродовж кількох поколінь за рівнем препотентності та показниками росту і продуктивності їх нащадків, тобто було проведено перевірку оцінки кнурів за препотентністю. Для перевірки рівня успадкування ознак потомством застосовували біометричні параметри, що характеризували вибірку із показників продуктивності нащадків того чи іншого плідника. Кнури з присвоєним, в результаті оцінки за відгодівельними якостями, коефіцієнтом препотентності були спаровані з свиноматками основного стада; отримані показники росту і продуктивності їх потомства підтверджували чи спростовували величину коефіцієнту препотентності даного кнура-плідника.
Нащадки препотентного плідника з високими коефіцієнтами препотентності характеризувалися високими показниками живої маси, середньодобового приросту в порівнянні з ровесниками від кнурів з низькими коефіцієнтами препотентності, що й необхідно було довести. Отже, як бачимо, препотентні кнури-плідники стійко передають високий рівень ознак своїм нащадкам, а ті в свою чергу значною мірою їх успадковують і проявляють в результаті їх подальшого вирощування і відгодівлі.
Таблиця 10. Коефіцієнти препотентності кнурів-плідників за відгодівельними якостями.
Рік Кличка та індивідуальний № кнура Коефіцієнт препотентності за середньо добовим приростом за віком досягнення живої маси 100 кг за витратами корму на 1 кг приросту в середньому за відгодівельними якостями
2004 Чингіз 11285 27,13 25,01 31,31 27,81
Гюльтор 11213 -28,28 -28,94 -44,52 -33,91
Тайк 11229 -8,15 -1,90 -1,57 -3,87
2006 Тайк 11271 26,69 29,00 34,12 29,93
Гюльтор 11197 -18,92 -17,23 -16,92 -17,69
Крейві 10785 -5,17 -8,69 -8,41 -7,42
2007 Керсанті 1783 5,87 7,32 5,61 6,27
Томі 1703 0,62 4,42 0,73 1,93
Томі 1745 -0,41 -8,71 -0,47 -3,20
Економічна ефективність проведених досліджень. Повна собівартість 1 ц живої маси тварин при реалізації була на рівні 534,4 - 570,1 грн. Прибуток від реалізації 1 ц свинини найвищим був у ІІ групі: 5597,50 грн., що більше в порівнянні із І контрольною групою на 1514,69 грн. при забої в 100 кг. Відповідно і показник рентабельності у ІІ групі був на рівні - 30,14%.
Таким чином, розрахунок економічної ефективності відгодівлі свиней різних піддослідних груп дає можливість зробити висновок, що найбільш вигідною була відгодівля свиней від поєднання маток поліпшувачів з кнурами поліпшувачами, яка дала можливість отримати більший прибуток, що забезпечило підвищення рентабельності виробництва свинини на 6,55% в порівнянні з іншими піддослідними групами.Результати проведених досліджень є підставою зробити наступні висновки: 1. Аналіз стада племзаводу „Україна” показав, що воно має оптимальну генеалогічну структуру та достатньо високі показники продуктивності, в тому числі і мясні якості, за якими ведеться селекція щодо створення заводського типу (в складі внутріпородного УВБ - 3);
2. За даними першої схеми досліджень встановлено, що за репродуктивними якостями кращими були свиноматки, спаровані з кнурами поліпшувачами. Дещо гіршим виявилось поєднання ВБ ? ВБ?. За багатоплідністю свиноматки ІІ групи перевершували аналогів з І групи на 13,5%, а за масою гнізда при відлученні - відповідно на 4,1%. За другою схемою досліджень виявлено, що за репродуктивними якостями кращі результати зафіксовано у свиноматок, спарованих з кнурами поліпшувачами, при цьому за багатоплідністю тварини ІІ і ІІІ - ї груп перевершували контрольну (І) відповідно на 16,0 і 10,7 %, а за масою гнізда при відлученні на 12,5 - 9,3 % (Р<0,01);
3. Найбільш високими показниками інтенсивності формування характеризувались тварини поєднань ВБ??ВБ та ВБ ?ВБ?, які перевершували контрольну групу на 0,174 та 0,170 одиниці, а також підсвинки IV і ІІІ груп, що відрізнялись дещо більшою напругою росту (на 0,076; 0,072 одиниць) проти І групи;
4. Використання кнурів поліпшувачів сприяло зміні пропорцій тілобудови в бік покращення довжини тулубу на 3,7% у ІІІ групі та 4,9% у ІІ і IV групах, у порівнянні з контролем; напівобхвату заду на 5,6% у ІІІ групі (Р<0,01) та на 12,6% у ІІ групі (Р<0,001), на 11,2% у IV групі (Р<0,01), а також збільшенню індексів розтягнутості та мясності;
5. Кращими відгодівельними якостями характеризувались тварини поєднання ВБ ? ВБ , за першою схемою досліджень, де вони досягали живої маси 100 кг за 198 днів, що на 7 днів раніше контрольної групи (Р<0,001); при цьому середньодобові прирости складали 748,1 г, що на 65,7 г більше за контрольну групу. За другою схемою досліду найкращі показники за віком досягнення живої маси 100 кг було зафіксовано від поєднань кнурів поліпшувачів у тварин IV групи - 186,4 дні, що на 4,9 дні менше від контролю ВБ ? ВБ . Показники середньодобового приросту були найвищими у тварин поєднань ВБ ?ВБ і ВБ??ВБ відповідно 753,2 г (Р<0,001), 706,9 г (Р<0,01), що на 92,3 г та 46,02 г більше ніж у контрольній групі ВБ ? ВБ ;
6. За більшістю показників мясних якостей у першому досліді перевага була на боці тварин ІІ групи, де вони перевершували І групу на 1,22 см за довжиною півтуші, на 4 мм за товщиною шпику та на 6,35 см2 за площею „мязового вічка” (Р<0,05). Згідно другого досліду за більшістю ознак, які характеризують мясність свиней, перевага була на боці тварин, віднесених до категорії поліпшувачів. Найменша товщина шпику зафіксована у відгодованих свиней поєднання ВБ ? ВБ - 28,3 мм, що на 1,9 мм менше за контрольну групу (ВБХ? ? ВБХ?); за показником забійного виходу тварини даного поєднання також мали найвищий відсоток - 70,1%, що на 0,9% більше у порівнянні з контролем. Маса задньої третини півтуші в усіх групах була майже однаковою, а різниця коливалась у межах 0,5 кг між групами. Після обвалування туш аналіз їх морфологічного складу показав, що найвищим виходом мяса характеризувались тварини ІІ, ІІІ та IV груп; при забої в 100 кг вони перевершували контрольну групу на 1,26%, 0,27% і 0,31% відповідно;
7. Вивчення фізико-хімічних властивостей мяса та сала показало, що якість продуктів забою у піддослідних тварин усіх груп відповідає вимогам для мясо-сальної продукції високої якості;
8. За результатами біохімічних досліджень встановлено, що вивчені показники крові хоча дещо і відрізнялись між собою (за рівнем альбумінів, глобулінів, загальних ліпідів і холестерину), але знаходились у межах фізіологічної норми і характеризувались схожістю обмінних процесів, повязаних з ними, які відбуваються в організмі тварин різних генотипів;
9. З використанням дисперсійного аналізу розроблено новий метод визначення препотентності кнурів, а також вивчено, наскільки препотентні плідники свої цінні продуктивні ознаки передають своїм нащадкам. Встановлено чітку залежність між рівнем препотентності кнура та живою масою ремонтного молодняку (нащадків) у віці 9-ти місяців;
10. Розрахунок економічної ефективності відгодівлі підсвинків до живої маси 100 кг показав, що найнижча собівартість свинини була зафіксована у ІІ групі, де використовувались поліпшувачі, відповідно і рівень рентабельності був найвищим у цій групі.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Широко використовувати оцінку кнурів-плідників за продуктивністю спарованих з ними свиноматок, а також за якістю потомства в умовах племінних господарств.
2. Виявляти препотентних кнурів при оцінці їх за фенотипом і генотипом з застосуванням запропонованого методу визначення препотентності, та ефективно використовувати таких плідників в селекційному процесі.
Список литературы
1. Манько О.А. Репродуктивні якості свиноматок у поєднанні з ранжованими на категорії кнурами / О.А. Манько // Тваринництво України. - 2006. - № 2 - С.21-22.
2. Манько О.А. Плідники, оцінені за продуктивністю спарованих з ними свиноматок / О.А. Манько // Тваринництво України. - 2006. - № 5 - С.16-17.
3. Манько О.А. Ефективність використання плідників, оцінених за власною продуктивністю / О.А. Манько // Вісник Полтавської Державної аграрної академії. - 2006. - № 3 - С. 151-152.
4. Манько О.А. Фізико-хімічні показники якості мяса свиней великої білої породи різних генотипів / О.А. Манько, М.Я.Троцький // Вісник аграрної науки Причорноморя. - Миколаїв, 2006. - Вип. 3(35) - С. 99.
5. Манько О.А. Новий метод визначення препотентності кнурів-плідників / О.А. Манько, М.Д. Березовський, П.А. Ващенко // Вісник аграрної науки, - Київ, 2008. - вип. 4 - С. 43-45.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
