Ефективність використання мінеральної добавки анальцим в годівлі курок-несучок - Автореферат

Тому метою нашої роботи було комплексне вивчення питань, які стосуються мінеральної добавки анальцим при включенні її в різних дозах до основного раціону курок-несучок. Вперше на птиці комплексно вивчено вплив згодовування різних доз мінеральної добавки анальцим на продуктивність, якість мяса, стан крові та особливості розвитку органів травної і ендокринної систем. Автором особисто проведено підбір і опрацювання літератури за темою дисертаційної роботи, освоєні необхідні методи досліджень, підготовлено рукопис дисертаційної роботи. Основні результати дисертаційної роботи доповідалися на міжнародній конференції “Годівля високопродуктивних тварин та перспективні технології виробництва кормів” (Вінниця, 2001); на міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2004); на науково-практичній конференції “Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах” (Вінниця, 2005); розширених засіданнях науково-методичної комісії кафедр розведення та генетики сільськогосподарських тварин, зооекології, спеціального тваринництва, годівлі сільськогосподарських тварин ДАУ (Житомир 2001-2005); щорічних засіданнях кафедри спеціального тваринництва ДАУ (Житомир, 2001-2005). Дисертаційна робота складається з вступу, огляду літератури, матеріалів і методики досліджень, результатів власних досліджень, обговорення результатів досліджень, висновків та пропозицій виробництву, списку використаних джерел наукової літератури.Птиці контрольної та дослідних груп згодовували комбікорм, що складався з 22,4% пшениці, 30% кукурудзи, 20% макухи, 5% соєвого шроту, 3% дріжджів, 1,4% олії, 8% вапняку, 1,2% трикальційфосфату, 9% білково - вітамінної добавки. Валовий збір яєць від курок-несучок другої та третьої групи вірогідно перевищував показник несучок контрольної групи на 5,9-8,1% (Р<0,001). Протягом досліду маса яєць, отриманих від курей 3-ї дослідної групи, вірогідно перевищувала масу яєць, отриманих від птиці контрольної групи, на 9,3% (Р<0,001). Всього за дослід від курок-несучок дослідних груп було отримано більше на 4,5; 5,7 та 2,8% яєчної маси у порівнянні з контрольною групою (табл.4). Так, передзабійна жива маса в третій групі перевищувала значення першої групи на 9,6 %, тоді як даний показник в четвертій групі знаходився на рівні контрольного значення.Використання мінеральної добавки анальцим в годівлі курок-несучок дало змогу підвищити їх продуктивність, якість яєць та зменшити затрати кормів на виробництво яєць та на 1кг яйцемаси. Кури-несучки, яким згодовували комбікорм у цій дозі, мали більшу на 5,3% продуктивність при менших на 3,6% витратах корму на виробництво яєць. Збагачення мінерального складу комбікорму за рахунок анальциму сприяло зменшенню віку досягнення статевої зрілості на 8-17 днів, збільшилась на 3,9% інтенсивність несучості, на 3,8% - маса яєць, що дозволило отримати більше на 5,7% яєчної маси, змінилась структура яйця у бік збільшення кількості жовтка, збільшились виводимість і виведення курчат, що зменшило загальні відходи інкубації. Підвищився ступінь засвоєння мінеральних речовин: кальцію - на 1,43%, фосфору - на 11,21%, магнію - на 2%, заліза - на 3,16%, що сприяло поліпшенню якості яєць.

1. Загальна характеристика роботи анальним птиця яйце продуктивність

Характеристика годівлі. Годівля здійснювалась комбікормами власного виробництва за рецептами, розробленими на основі довідкових даних з дотриманням рекомендованої структури.

Птиці контрольної та дослідних груп згодовували комбікорм, що складався з 22,4% пшениці, 30% кукурудзи, 20% макухи, 5% соєвого шроту, 3% дріжджів, 1,4% олії, 8% вапняку, 1,2% трикальційфосфату, 9% білково - вітамінної добавки.

Різниця у поживності комбікормів спостерігалась лише за вмістом мінеральних елементів, що обумовлено додаванням різних доз анальциму. За хімічним складом анальцим являє собою природний мінерал, який містить більше десятка активних неорганічних оксидів металів і неметалів (табл. 2).

Таблиця 2 Хімічний склад мінеральної добавки анальцим

Назва Концентрація, % Чистої речовини Назва Концентрація, % Чистої речовини

Вода 10,5 Оксид кальцію 1,37 1,0,г

Оксид кремнію 48,3 22,54, г Оксид титану 1,3 0,78,г

Оксид алюмінію 13,52 7,2, г Діоксид вуглеводню 0,22 0,09,г

Оксид магнію 10,91 6,8, г Оксид марганцю 0,21 0,16мг

Оксид заліза (3) 10,33 7,2, мг Оксид фосфору 0,124 0,05,г

Оксид калію 1,7 1,4, г Оксид натрію 0,07 0,03,г

Оксид заліза (2) 1,3 1,0, мг

До складу анальциму, крім вище вказаних, входять також такі елементи як мідь, хром, вісмут, сірка, кобальт, які є життєво необхідними елементами мінерального живлення птиці, крім того, специфічний елемент - титан, який є головним мікро активатором процесу включення кальцію в склад шкаралупи. Різні форми оксидів, які входять в склад анальциму, роблять ці елементи найбільш доступним для організму птиці.

Продуктивність курок-несучок. Згодовування комбікормів, до складу яких вводили анальцим, сприяло незначному підвищенню живої маси курок - несучок від 2,11 до 2,25 кг (Р<0,05) (табл.3).

Таблиця 3 Збереженість і зміна живої маси курок-несучок

Група Збереженість поголівя, % Жива маса, кг

На початок досліду в кінці досліду

1 91 1,40±0,01 2,07±0,08

2 98 1,45±0,01 2,13±0,15

3 100 1,43±0,01 2,25±0,14*

4 100 1,47±0,01 2,11±0,08

Збільшення дози анальциму до 4% не призводить до суттєвих змін живої маси курок-несучок.

Введення досліджуваної добавки в дозі від 2 до 4% вплинуло на несучість птиці. Валовий збір яєць від курок-несучок другої та третьої групи вірогідно перевищував показник несучок контрольної групи на 5,9-8,1% (Р<0,001).

Маса яєць при різних рівнях анальциму в комбікормах для курок - несучок була різною. Упродовж досліду вона була вірогідно більшою у курок-несучок дослідних груп відповідно на 1,3; 2,12 та 1,67 г.

Протягом досліду маса яєць, отриманих від курей 3-ї дослідної групи, вірогідно перевищувала масу яєць, отриманих від птиці контрольної групи, на 9,3% (Р<0,001).

Збільшення маси яєць у курок дослідних груп викликало зміни у кількості отриманої від середньої несучки яєчної маси. Всього за дослід від курок-несучок дослідних груп було отримано більше на 4,5; 5,7 та 2,8% яєчної маси у порівнянні з контрольною групою (табл.4).

В результаті дослідження встановлено, що анальцим забезпечив прискорення початку яйцекладки на 17 днів.

Хоча введення у склад комбікорму анальциму практично не вплинуло на витрати корму, які складали 126-126,12 г/гол, однак відзначалась тенденція до зниження затрат корму на виробництво 1кг яйцемаси - з 3,65 до 3,44 кг і на 10 яєць - з 2,04 до 1,99 кг. При цьому мінімальні показники отримані при додаванні анальциму в дозі 3%.

Таблиця 4 Продуктивність курок - несучок

Показники Група

1 2 3 4

Вік досягнення статевої зрілості, днів 182 174 179 165

Несучість за весь період досліду, шт. - на початкову несучку - на середню несучку 81,9 86,9 84,29 88,7 88,5 88,5 86,7 86,7

Кількість яєчної маси на середню несучку, г: - всього за 20 тижнів - в середньому за 28 днів 4861,2 972,24 5078,1 1015,6 5139,2 1027,8 4997,32 999,5

Витрати корму за період досліду, кг 585,48 589,56 617,99 618,38

Витрати корму, кг - на 1кг яйцемаси - на 10 яєць 3,65 2,04±0,04 3,5 2,01±0,03 3,44 1,99±0,03 3,54 2,04±0,03

Морфологічний склад яєць. Аналіз морфологічного складу яєць показав, що згодовування куркам-несучкам у складі комбікорму анальциму викликає статистично вірогідні зміни відносної маси складових частин яйця.

Відносна маса жовтка яєць у курей дослідних груп порівняно з птицею контрольної групи була вища на 12,1 %, а відносна маса білка - нижча на 10,8%.

Існує статистично вірогідна різниця за масою жовтка між контрольною та 3-4 дослідними групами (Р<0,001).

Маса білку яєць, отриманих від курок-несучок контрольної групи, становила 35,7 г, від птиці дослідних груп - 35,0; 36,0 та 29,5 г відповідно. Встановлена статистично вірогідна різниця за цим показником між контрольною і 4-ю дослідною групою (Р<0,05).

Хімічний склад яєць. Результати досліджень свідчать, що збагачення комбікормів курок-несучок мінеральною добавкою анальцим сприяло збільшенню кальцію у шкаралупі, білку і жовтку - на 6,83; 0,077 і 0,053% відповідно; фосфору в шкаралупі - на 0,009, в білку - на 0,002, жовтку - на 0,50%.

Включення мінеральної добавки анальцим сприяло збільшенню в яйцях вітаміну В2 на 0,52% порівняно з контролем.

Вміст каротиноїдів, вітаміну А і Е в яйцях курей контрольної та дослідної груп фактично не відрізнявся.

Інкубаційні якості яєць. Встановлено позитивний вплив анальциму на заплідненість, виводимість та виведення молодняку. Під впливом добавки серед відходів інкубації зменшилась кількість незапліднених яєць на 2,3%, “задохликів” на 0,9%, що підвищило виведення молодняку у порівняні з контролем на 2,3%.

Використання комбікормів з добавкою анальцим у кількості 3% сприяло збільшенню виводимості яєць та виведенню молодняку відповідно на 1,2 та 2,3% в порівнянні з контролем.

Перетравність поживних речовин. У результаті проведених дослідів встановлено, що поживні речовини раціонів, збагачених мінеральною добавкою анальцим, мали високу перетравність (табл.5).

Таблиця 5 Коефіцієнти перетравності поживних речовин раціону, %

Група Органічна речовина Протеїн Жир Клітковина БЕР

1 86 85 84 13 87

2 88 89 83 16 87

Найвищий рівень перетравності поживних речовин раціону відмічається у курок-несучок дослідної групи, хоча відмінності були незначні у порівнянні з контрольною. Включення мінеральної добавки суттєво не впливало на перетравність органічної речовини, БЕР, жиру, але сприяло незначному підвищенню перетравності протеїну та клітковини.

Баланс азоту. Баланс азоту у птиці всіх груп був позитивний. У курок-несучок, які отримували в складі комбікорму мінеральну добавку анальцим, спостерігався більш високий коефіцієнт засвоєння азоту, він склав 59,14%, що перевищує контроль на 1,87%.

Баланс мінеральних елементів. У результаті дослідження встановлено, що використання кальцію на утворення яєць курок дослідної групи було вищим в порівнянні з контрольною групою на 2,45%.

Середньодобова кількість кальцію, що утримувалася в тілі курок, була однаковою як у контрольній, так і в дослідній групі і становила 1,33 г на 1 голову. Кількість утриманого кальцію по відношенню до прийнятого з кормом дорівнювала відповідно 27,82 та 26,86%.

Аналізуючи баланс фосфору у піддослідної птиці, спостерігали, що з кормом кури дослідної групи отримували його на 0,18 г більше, ніж контрольної. Але з послідом вони виділили фосфору майже однаково.

Відкладання фосфору у тілі курок дослідної групи було на 10,53% більшим в порівнянні з контрольною групою. Рівень засвоєння фосфору в організмі птиці дослідної групи вищий в порівнянні з контрольною на 11,21%.

Баланс магнію у несучок всіх груп був позитивним. Зокрема, у птиці дослідної групи спостерігалося збільшення рівня засвоєння магнію на 2% в порівнянні з контролем.

Рівень виділення заліза з яйцями та утриманого в тілі у несучок дослідної групи був вищим відповідно на 0,73% та 2,43%.

Баланс заліза показав, що використання в годівлі птиці комбікормів з мінеральною добавкою анальцим у кількості 3% за масою сприяло деякому підвищенню рівня його використання в організмі курок-несучок.

Морфологічні та біохімічні показники крові курок-несучок. В ході дослідження морфологічних показників крові курей встановлено, що додавання до раціонів анальциму в кількості 3-4% сприяло збільшенню еритроцитів на 8,6-14,3%.

Концентрація гемоглобіну в крові курей - несучок 2-ї та 3-ї дослідних груп перевищувала контрольні показники на 3,2-4,3 г/л (Р<0,001), що обумовило збільшення його вмісту в одному еритроциті.

Аналіз біохімічного складу сироватки крові дослідних курей показав, що згодовування помірних доз анальциму дало найкращий ефект. У птиці 3-ї дослідної групи спостерігалося збільшення вмісту кальцію та загального білку. Серед білкових фракцій у курей четвертої групи виявилося більше альбумінів на 3,5%.

Результати контрольного забою. Відмічалась тенденція до збільшення досліджуваних показників у курей дослідної групи в порівнянні з контрольною (табл. 6). Так, передзабійна жива маса в третій групі перевищувала значення першої групи на 9,6 %, тоді як даний показник в четвертій групі знаходився на рівні контрольного значення. У другій групі передзабійна маса тушки була на 2,3 % вищою, ніж у першій групі. Маса патраної тушки в другій групі вірогідно перевищувала контроль на 7,6% (Р < 0,05), у третій і четвертій дослідних групах даний показник був меншим на 1,7-2,5%.

Таблиця 6 Забійні якості піддослідних курей, М±m

Показники Група

1 2 3 4

Передзабійна маса, кг 2,18±0,04 2,23±0,1 2,39±0,07 2,22±0,16

Маса тушки (патраної), кг 1,19±0,04 1,28±0,12* 1,17±0,05 1,16±0,11

% 54,59 57,34 48,95 52,2

Маса внутрішнього жиру, г 89,3±6,8 109,85±7,4 119,16±9,9* 123,6±11,3

% 7,50 8,58 10,18 10,65

Щодо внутрішніх органів (табл. 7), спостерігається вірогідне зменшення маси легень у тварин четвертої групи (P<0,05). Маса нирок у всіх групах зменшилась в межах 8,7 - 25,6 % порівняно з контрольною групою. Згодовування анальциму по-різному вплинуло на масу серця. Так, в другій групі вона зменшилась на 2,7 %, тоді як в третій і четвертій групі була вищою на 7,9 та 5,7 % відповідно. У птиці дослідних груп відмічено невірогідне зниження маси печінки по відношенню до контрольної групи. Згодовування досліджуваної добавки спричинило вірогідне зниження маси селезінки у птиці другої та третьої групи на 29,9 і 31,2% відповідно (Р<0,01).

Досить важливим показником ефективності використання анальциму є його вплив на шлунок, тонкий та товстий відділи кишечника. Як показують дані контрольного забою, маса мязового шлунка у птиці другої та третьої групи була вищою по відношенню до контрольної групи на 33,9-28,7% (Р<0,05), що свідчить про інтенсивність роботи цього органу. В цих групах також спостерігається невірогідне підвищення маси залозистого шлунка відповідно на 16,4 % і 13,4 %, тоді як в четвертій групі його маса була на 9,3 % меншою. Тонкий відділ кишечника на дію анальциму відреагував невірогідним зменшенням довжини у другій і четвертій групах відповідно на 7,3 та 3,5%. У третій групі зменшення довжини тонкого відділу було вірогідним на 11,2% (Р<0,001).

Таблиця 7 Маса внутрішніх органів, М±m

Показник Група

1 2 3 4

Легені, г 11,49±1,14 8,93±1,42 8,39±1,0 7,13±0,97*

% 0,96 0,69 0,72 0,61

Нирки, г 12,75±1,05 9,49±1,37 10,99±2,28 11,64±1,87

% 1,07 0,74 0,94 1,00

Серце, г 8,01±0,68 7,79±1,19 8,64±1,35 8,47±0,22

% 0,67 0,61 0,74 0,73

В дослідних групах печінка мала темніший колір та виглядала здоровішою

Печінка, г 56,4±6,7 52,7±7,2 49,5±6,5 45,4±7,3

% 4,74 4,12 4,23 3,91

Селезінка, г 2,24±0,05 1,57±0,14** 1,54±0,16** 1,7±0,34

% 0,19 0,12 0,13 0,15

Шлунок мязовий, г 36,11±2,1 48,36±3,7 46,48±3,48* 42,1±6,8

% 3,03 3,78 3,97 3,63

Шлунок залозистий, г 8,61±0,29 10,02±2,95 9,76±1,0 7,81±0,55

% 0,72 0,78 0,83 0,67

Тонкий кишечник довжина, см 212,75±4,44 197,25±11,8 189,0±4,42** 205,3±4,26

Товстий кишечник довжина, см 36,87±4,65 42,5±2,14 43,5±1,11 45,0±3,1

Аналіз продуктивної дії досліджуваної добавки на організм курей не був би повним без характеристики статевих органів. Як свідчать дані контрольного забою, під впливом анальциму відмічено збільшення маси і довжини яєчників на 15,24 та 15,20 % відповідно. Подібні зміни відбулись і з яйцепроводами, в результаті чого збільшилась їх маса і довжина, що на нашу думку вплинуло на підвищення показника яйценосності у курей дослідної групи. У птиці другої групи також відмічено збільшення маси і довжини матки на 23,6 % та 26,1% і відповідних показників піхви на 26,9 та 30,1 %.

Дослідження показали, що згодовування різних доз анальциму не має вірогідного впливу на водоутримуючу здатність білих мязів курей. Спостерігається незначна тенденція до збільшення загальної вологи в дослідних зразках на 1,6; 2,6 та 0,34% за рахунок підвищення її звязаної частини. Це факт позитивний. При дослідженні білих мязів птиці спостерігається деяке підвищення вмісту жиру в мясі курей при згодовуванні різних доз анальциму.

При дослідженні червоних мязів курей встановлено, що вміст сухої речовини в мясі курей третьої та четвертої груп дещо зменшився, відповідно до збільшення кількості загальної вологи.

Згодовування птиці різних доз анальциму має позитивний вплив на інтенсивність забарвлення червоних мязів курей. Так, цей показник переважав контрольний рівень в таких межах: в другій групі на - 14,9 %, третій - на 22,2 % , четвертій - на 12,1 %.

За показником мармуровості також спостерігаються позитивні результати. Переважання порівняно з контролем в другій групі було на 10,2 %, третій - на 5,7 %, четвертій - на 9,2 %.

Крім того, підвищувався показник ніжності у другій групі на 5,5 %, третій - на 7,7 %, четвертій - на 3,8 %.

Різниця за калорійністю між контрольною і другою групою становила 1,8 %, третьою - 4,0% і четвертою - 1,2 %. Калорійність повязана із вмістом жиру в мясі, кількість якого переважала контроль у другій групі на 11,1 %, третій - на 13,1 % і четвертій - на 10,3 %.

Економічна ефективність. Згідно отриманих результатів, виробництво яєць по групі курей, комбікорм яких був збагачений мінеральною добавкою анальцим у дозі 3% до маси комбікорму, становило 100290 шт. яєць, що перевищувало показник контрольної групи на 5,5%.

Додаткове введення до раціону дослідної групи мінеральної добавки анальцим зумовило зменшення витрат кормів на 1 кг яйцемаси та на 10 яєць, яке відбулося за рахунок збільшення валового виробництва яєць і підвищення рівня збереженості.

Загальна вартість спожитого комбікорму в контрольній групі становила 20245,602 грн., в дослідній - 20853,42 грн. Слід зазначити, що ця різниця зумовлена в основному неоднаковою вартістю комбікорму. Якщо в контрольній групі вартість комбікорму становила 820 грн., то у дослідній групі - 827,5 грн., за рахунок включення досліджуваної добавки.

Собівартість 1000 шт. яєць у дослідній групі становила 206,6 грн., що нище в порівнянні з контрольною групою на 2,4%.1. Використання мінеральної добавки анальцим в годівлі курок-несучок дало змогу підвищити їх продуктивність, якість яєць та зменшити затрати кормів на виробництво яєць та на 1кг яйцемаси. Найбільший вплив на продуктивність птиці має згодовування добавки у кількості 3% за масою комбікорму. Кури-несучки, яким згодовували комбікорм у цій дозі, мали більшу на 5,3% продуктивність при менших на 3,6% витратах корму на виробництво яєць.

2. Збагачення мінерального складу комбікорму за рахунок анальциму сприяло зменшенню віку досягнення статевої зрілості на 8-17 днів, збільшилась на 3,9% інтенсивність несучості, на 3,8% - маса яєць, що дозволило отримати більше на 5,7% яєчної маси, змінилась структура яйця у бік збільшення кількості жовтка, збільшились виводимість і виведення курчат, що зменшило загальні відходи інкубації.

3. Покращилася перетравність поживних речовин, зокрема, протеїну - на 4%, клітковини -на 3%. Підвищився ступінь засвоєння мінеральних речовин: кальцію - на 1,43%, фосфору - на 11,21%, магнію - на 2%, заліза - на 3,16%, що сприяло поліпшенню якості яєць.

4. Гематологічними і морфологічними дослідженнями встановлено, що в організмі дослідної птиці обмін речовин проходив більш інтенсивно. Кількість еритроцитів в крові курок - несучок дослідних груп була більшою на 14,2- 14,3%, а гемоглобіну на 8,6 -24,6%.

5. Застосування анальциму призвело до певних змін в анатомії і морфології внутрішніх органів, зокрема до зменшення маси нирок, легень, селезінки, печінки, підшлункової залози та до збільшення товщини залозистого шлунка, слизистої оболонки та товщини стінки тонкого кишечника. Проте такі зміни складу комбікорму ймовірно не вплинули на проліферативну функцію підшлункової залози, про що свідчить відсутність імовірних змін за кількістю каріоплазми, розмірами та діаметром ядер.

6. Використання досліджуваної добавки зменшило витрати корму на виробництво яєць. Це відбулося за рахунок збільшення валового збору яєць, що в свою чергу призвело до зниження їх собівартості на 2,4%.

7. З метою підвищення продуктивності курок-несучок та отримання високоякісної продукції пропонується використовувати у складі комбікорму мінеральну добавку анальцим в дозі 3% за масою.

1. Мельник Н.В. Фізико-хімічні показники мяса курей-несучок при згодовуванні мінеральної добавки анальцим // Збірник наукових праць Вінницького державного агроекологічного університету.- Вінниця, 2005.-Вип.- 22.- ч.- 2.- С. 187- 193.

2. Андрійчук В.Ф., Мельник Н.В. Вплив анальциму на фізико-хімічні, біохімічні та інкубаційні показники якості яєць // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького.- Львів, 2004.-Том 6 (№2).- ч.2.- С.5-9. (Автором виконано експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

3. Мельник Н.В., Андрійчук В.Ф. Продуктивність курей-несучок при згодовуванні мінеральної добавки анальцим // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького.- Львів, 2005.-Том 7(№2).- ч.3.- С.197-201. (Автором виконано експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

4. Мельникова Т.В., Бережняк Н.А., Мельник Н.В. Вплив анальциму на морфологічні і біохімічні показники крові курей-несучок // Збірник наукових праць Вінницького державного агроекологічного університету.- Вінниця, 2002.-Вип.17.-С.111-114. (Автором виконано експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

5. Корми: оцінка, використання, продукція тваринництва, екологія: Посібник /Кулик М.Ф., Кравців Р.Й.,... Мельник Н.В. та ін / За ред. М.Ф. Кулика, Р.Й. Кравціва, Ю.В. Обертюха, В.В. Борщенка.- Вінниця: “Тезис”, 2003.-334с. (Автором виконано експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).