Ефективність використання асканійських кросбредних баранів на матках дніпропетровського типу асканійської м"ясо-вовнової породи з кросбредною вовною - Автореферат

В Україні, в окремих господарствах (Херсонській, Дніпропетровській, Харківській, Сумській областях) були створені високопродуктивні стада кросбредних овець, які в 1990 році були апробовані та затверджені як український тип радянської мясо-вовнової породи, а потім, пізніше, на базі цих популяцій, та додатково виведених ще в Одеській та Чернівецькій областях, в 2000 році була апробована та затверджена на науково-технічній раді Міністерства Аграрної політики України нова асканійська мясо-вовнова порода овець з кросбредною вовною з 5-ма внутрішньо-породними типами: асканійський кросбред, асканійські чорноголові, буковинський, дніпропетровський та одеський. Вівці цих типів значно відрізняються один від одного як за походженням, так і за продуктивністю та характером вовнового покриву. Дисертація є складовою частиною наукових досліджень, які проводяться на кафедрі технології виробництва продуктів тваринництва Дніпропетровського державного аграрного університету у відповідності з цільовою програмою "Удосконалення племінних та продуктивних якостей тонкорунних та напівтонкорунних овець в центральній зоні України" (№ Держ. реєстрації 01812001554). Для досягнення цієї мети були поставленні такі завдання: - вивчити в порівняльному аспекті екстерєрно-продуктивні якості та деякі біологічні особливості овець дніпропетровського типу та їх нащадків, отриманих від асканійських кросбредних баранів; Вперше був установлений корелятивний звязок основних селекційних ознак в овець дніпропетровського типу та їх нащадків, отриманих від асканійських кросбредних баранів з типом завитка вовни при народженні.За показниками життєздатності кращими були ярки 1 групи з середнім завитком, які на 4,2% переважали своїх ровесниць 2 групи при відлученні та на 0,7% в 13-14 місяців. Середньодобовий приріст у цей період був найвищий також у ягнят 1 групи з крупним завитком (151,32 г), а найнижчий - у ягнят 2 групи з дрібним завитком (199,90 г). У період від відлучення до бонітування максимальні показники середньодобових приростів були у ягнят 2 групи з дрібним завитком (88,7 г), мінімальні - у ягнят 1 групи з середнім завитком (81,1 г). Необхідно відзначити, що найбільш вирівняну за довжиною вовну мали ярки 1 групи з дрібним та великим завитком та ярки 2 групи з середнім. У тварин 1 групи з дрібним завитком було більше тварин з вовновим покривом 60 і 58 якості, ніж у тварин із середнім і крупним завитком, тоді як кількість овець з вовною 56 якості в них була найменша.Використання кросу (асканійський кросбред х дніпропетровський тип) внутрішньопородних типів створюваної асканійської мясо-вовнової породи з кросбредною вовною забезпечило підвищення живої маси та поліпшення основних показників якості вовни. Більші розміри тіла мали тварини асканійський кросбред х дніпропетровський тип з крупним завитком вовни при народженні, а найменші - ровесники дніпропетровського типу з дрібним завитком. У першій групі маса чистої вовни у тварин з крупним завитком була вищою на 13,9%, ніж у тварин з дрібним та на 7,9%, ніж з середнім. У ягнят першої групи спостерігається зрушення товщини вовни в сторону потовщення, зявилось більше ягнят з вовновим покривом 56 якості (35,2% у порівнянні з 5,2% в другій групі) та менше - з 60 якістю (1,6% проти 5,1%). Експертно-зоотехнічна оцінка рун показала, що провідним сортиментом вовни піддослідних овець є 58 якість, доля вовни 56 якості у тварин першої групи склала 25,3%, а у тварин другої групи 3,8%.

Продуктивність баранів та маток, взятих для досліду. За основними селекційними ознаками барани-плідники у досліді відповідали класу еліта і були типовими для заводського стада.

Як видно з таблиці 1 піддослідні матки за своїми показниками продуктивності різниці не мали. Відповідно по групам довжина вовни складала 11,3 та11,5 см., матки мали вовну 60, 58\60, 58 та 56 якості.

Таблиця 1

Показники продуктивності піддослідних маток та баранів

Групи n Жива маса, кг Настриг вовни, кг Вихід чистої вовни, % Довжина вовни, см грязної чистої

МАТКИ

ДТ 200 50,4 1,064,73 0,042,61 0,0555,111,3 0,09

ДТ 200 51,2 1,124,95 0,022,68 0,0654,111,5 0,07

БАРАНИ

АК 10 86,5 1,157,4 0,134,72 0,0763,715,6 0,40

ДТ 10 83,6 1,097,3 0,194,44 0,860,813,9 0,16

Продуктивність баранів-плідників добра, якщо мати на увазі, що вони молоді. Необхідно відзначити, що асканійські кросбреди за живою масою переважали баранів дніпропетровського типу на 3,4%, за довжиною вовни - на 9,1% (15,6 проти 13,9 см), настригом вовни - 5,9%. Асканійські кросбреди мали вовну 56, 50 якості, барани дніпропетровського типу - 58, 56 якості.

За запліднюваністю кращими були матки 1 групи, вони переважали маток 2 групи на 0,5% (191 проти 190 гол.). За плодючістю матки 2 групи поступалися маткам 1 групи 6,7% (135,7 проти 145,5 гол.). За кількістю народжених ягнят залежно від типу завитка вовни спостерігається значна різниця. Ягнят з дрібним завитком більше в 2 групі (19,4% проти 9,5%), а ягнят з крупним завитком в 1 групі (35,1% проти 22,5%). За показниками життєздатності кращими були ярки 1 групи з середнім завитком, які на 4,2% переважали своїх ровесниць 2 групи при відлученні та на 0,7% в 13-14 місяців.

Ріст та розвиток піддослідного молодняку. Піддослідні ягнята 1 групи при народженні мали живу масу більше на 3,7%, ніж їх ровесники ( табл. 2). При відлученні ця різниця склала 5,8%. Тварини з крупним завитком вовни як в 1, так і в 2 групі мали живу масу більше відповідно на 13,1% та 10,9%, ніж тварини з середнім завитком вовни та на 19,9%,14,9% - з дрібним.

Таблиця 2

Жива маса піддослідних ярок залежно від віку та типу завитка вовни при народженні

Вік Тип завитка Групи

АК х ДТ ДТ n M MNM m

При народженні Д 13 4,25 0,07254,36 0,08

С 76 4,61 0,01794,56 0,02

К 48 5,30 0,04285,12 0,03

У середньому по групі 137 4,81 0,111324,64 0,09

При відлученні Д 12 19,25 0,182418,75 0,21

С 72 21,65 0,176920,85 0,12

К 45 23,45 0,142722,70 0,28

У середньому по групі 129 22,05 0,2312020,84 0,25

13-14 місяців Д 12 42,70 0,362342,71 0,21

С 69 43,56 0,116843,40 0,10

К 44 45,9 0,202645,72 0,12

У середньому по групі 125 44,30 0,1911743,81 0,19

Більш повну картину про ріст та розвиток тварин дають показники приростів. У підсисний період у ягнят 1 групи з великим завитком вовни абсолютний приріст живої маси був більшим відповідно на 6,2% та 17,4%, ніж у ягнят з середнім та дрібним завитками. Середньодобовий приріст у цей період був найвищий також у ягнят 1 групи з крупним завитком (151,32 г), а найнижчий - у ягнят 2 групи з дрібним завитком (199,90 г). У період від відлучення до бонітування максимальні показники середньодобових приростів були у ягнят 2 групи з дрібним завитком (88,7 г), мінімальні - у ягнят 1 групи з середнім завитком (81,1 г).

За екстерєрними показниками у піддослідних тварин суттєвої різниці не встановлено, хоча перевагу мали тварини 1 групи.

Таким чином, результати вивчення росту та розвитку показали, що тварини мали міцну конституцію, пропорційно розвинений тулуб та були схожі в типі тілобудови та в розвитку мясних форм.

Вовнова продуктивність піддослідного молодняку. Вовна - найважливіша продукція тонкорунного та напівтонкорунного вівчарства. Тому селекції овець на підвищення вовнової продуктивності приділяється велика увага.

Таблиця 3

Вовнова продуктивність ярок залежно від типу завитка вовни

Групи Тип завитка Настриг вовни в оригіналі, кг Маса митої вовни, кг Вихід чистої вовни, % Коефіцієнт вовновості г/кг

АК х ДТ Д 3,91 0,062,18 0,0755,851,1

С 4,05 0,142,33 0,0557,653,5

К 4,27 0,052,53 0,0259,255,1

У середньому по групі 4,11 0,063,39 0,0758,153,9

ДТ Д 3,81 0,112,11 0,0955,349,4

С 3,94 0,102,22 0,0756,351,2

К 4,16 0,092,41 0,0457,852,7

У середньому по групі 3,96 0,082,24 0,0656,651,1

Кращою вовновою продуктивністю характеризувались ярки першої групи (табл. 3). Настриг немитої вовни овець першої групи на 11% вищий, ніж у тварин дніпропетровського типу, у митому волокні на 6,7% відповідно.

У наших дослідах встановлено, що найбільший настриг немитої вовни мали ярки 1 групи з крупним завитком. Вони переважали своїх ровесниць з 2 групи на 2,6%. Тварини з середнім завитком 1 групи мали настриг немитої вовни на 2,8% більше, ніж ярки 2 групи.

При вивченні показників вовнової продуктивності в обох групах при збільшенні завитка збільшується вихід чистої вовни.

Таким чином, проведені дослідження дозволяють зробити висновок, що величина завитків вовни при народженні у молодняку овець дніпропетровського типу та їх ровесників, нащадків асканійських кросбредів, тісно повязана з основними показниками вовнової продуктивності.

Фізико-технічні властивості вовни. Дослідженнями встановлено, що ягнята 1 групи мали більшу довжину вовни, ніж молодняк дніпропетровського типу при народженні на 3,7%, при відлучені - на 7%, в 13-14-місячному віці - на 11,6% (Р>0,999). Також спостерігається позитивний звязок між типом завитка при народженні та її довжиною. При вивченні істинної довжини також спостерігається перевага ярочок 1 групи на 11,2% (Р>0,999; табл. 4).

Залежно від типу завитка вовни у тварин як в 1-й, так і в 2-й групі найбільшу природну та істинну довжину вовни мали тварини з крупним завитком.

Необхідно відзначити, що найбільш вирівняну за довжиною вовну мали ярки 1 групи з дрібним та великим завитком та ярки 2 групи з середнім.

Результати наших досліджень показують, що вівці групи АК х ДТ характеризуються вовною більшої товщини на відміну від однолітків дніпропетровського типу (табл. 5). У ягнят першої групи в цілому відбулися зміни товщини вовни у бік стовщення, зявилося більше ягнят із вовновим покривом 56 якості (35,2% у порівнянні з 5,2%) і менше - з 60 якістю (1,6% проти 5,1%).

Таблиця 4

Природна та істинна довжина вовни ярок залежно від породності та типу завитка вовни при народженні

Групи Тип завитка Кількість досліджених зразків Довжина вовни, см Сила звитості, % природна істинна

М MCVM MCV

АК х ДТ Д 10 12,63 0,307,915,05 0,345,319,2

С 10 14,64 0,458,317,14 0,509,817,1

К 10 15,28 0,215,817,40 0,296,513,9

У середньому по групі 30 14,20 0,3310,616,59 0,477,616,8

ДТ Д 10 12,36 0,3418,614,81 0,3810,919,8

С 10 12,55 0,5111,214,85 0,506,718,3

К 10 13,24 0,209,515,19 0,298,414,7

У середньому по групі 30 12,71 0,1712,614,92 0,498,517,4

Таблиця 5

Розподіл овець за товщиною вовни при бонітуванні в 13-14-місячному віці

Групи Тип завитка n Товщина вовни, якість

60 58 56 гол. % гол. % гол. %

АК х ДТ Д 12 1 8,3 9 75,0 2 16,7

С 69 1 1,4 42 60,9 26 37,7

К 44 - - 28 63,6 16 36,4

У середньому по групі 125 2 1,6 79 63,2 44 35,2

ДТ Д 23 3 13,1 20 86,9 - -

С 68 2 2,9 65 95,6 1 1,5

К 26 1 3,8 20 76,9 5 19,3

У середньому по групі 117 6 5,1 105 89,7 6 5,2

У тварин 1 групи з дрібним завитком було більше тварин з вовновим покривом 60 і 58 якості, ніж у тварин із середнім і крупним завитком, тоді як кількість овець з вовною 56 якості в них була найменша.

Необхідно відзначити, що серед молодняку, який мав при народженні вовну з крупним завитком, немає тварин з товщиною вовни 60 якості.

У другій групі серед тварин із дрібним завитком немає овець з вовною 56 якості. Потрібно сказати, що як і в першій групі, із збільшенням завитка зменшується кількість тварин з товщиною вовни 60 якості. Найбільша кількість молодняку з 58 якістю вовни було в групі овець, які мають середній завиток вовни (95,6%).

Встановлені при бонітуванні відмінності за показниками товщини вовнових волокон між піддослідними групами ярок, підтверджуються лабораторними дослідженнями. У групах залежно від типу завитка при народженні спостерігаються відмінності: у тварин з крупним завитком - товщина вовни більше, ніж в особин із середнім і дрібним типом завитка.

Дослідженнями встановлено, що вовна ярок дніпропетровського типу була краще вирівняна за товщиною в штапелі в порівнянні з вовною нащадків асканійських кросбредів, про що свідчить більш низький коефіцієнт варіації (19,02%).

За міцністю вовни піддослідний молодняк майже не відрізнявся один від одного. Ярки від асканійських кросбредів за міцністю вовни переважають своїх ровесниць на 10,3% (P>0,95; 7,87 км проти 7,06 км). У групі ярок АК х ДТ саму міцну вовну мали тварини з крупним завитком вовни (8,98 км). За цим показником вони перевищували ярок із середнім і дрібним завитками відповідно на 13,3% (P>0,99) і на 33,8% (P>0,999).

У другій групі саму міцну вовну мали тварини із середнім завитком (7,54 км). Вони переважали своїх ровесниць із дрібним завитком на 10,9% (P>0,95), з великим - на 8,8% (P>0,95).

У наших дослідженнях густота вовни визначалася лічильно-ваговим методом. Ярки 2 групи більш густововнові. За цим показником вони переважали своїх ровесниць на 4,44% (P>0,95; 3057,9шт. проти 2922 шт.).

У 1 групі більш густою вовною володіли ярки з дрібним завитком вовни (3127,4 шт.). Вони переважали ярок із середнім і крупним завитками вовни на 4,68% (P>0,95) і на 15% (P>0,95) відповідно.

У 2 групі також більш густововновими були тварини з дрібним завитком (3285,9 шт.). У них густота вовни була більше на 10,2% (P>0,95) і на 10,62% (P>0,95) у порівнянні з тваринами із середнім і крупним завитками вовни.

При експертно-зоотехнічній оцінці рун видно, що ярки групи АК х ДТ значно відрізняються за довжиною вовни на різних топографічних ділянках від рун ярок дніпропетровського типу. В усіх групах ярок найбільша довжина вовни в руні встановлена на шиї, більш істотну перевагу мали нащадки асканійських кросбредів з великим завитком вовни при народженні.

У тварин 1 групи із середнім завитком довжина вовни на лопатці була більше на 2,5% (P>0,95) довжини вовни на боці.

У овець 2 групи найбільш вирівняною за довжиною на спині і на лопатці виявилася вовна з дрібним завитком (відповідно 5,01% і 6,22%), на стегні - у ярок із середнім завитком (5,76%).

В овець дніпропетровського типу самою вирівняною за довжиною на спині і лопатці була вовна у тварин з крупним завитком, на шиї і череві - у ярок із середнім, на стегні - у ярок із дрібним (5,24%).

На бочку у ярок АК х ДТ вовна переважно 58-56 якості, у ярок ДТ більше тварин з вовною 60, але менше 56 якості.

Що стосується інших топографічних ділянок, то показник товщини вовни у ярок 1 групи ухилявся в бік потовщення.

Таким чином, вовна дослідних овець характеризується комплексом добрих фізико-технічних властивостей.

При вивченні гістоструктури шкіри виявлена значна різниця в товщині шкіри у піддослідних груп овець. Більш розвиненою вона була у тварин першої групи. Овчини всіх піддослідних груп овець за своїми якісними показниками придатні для використання в хутровому виробництві.

Класний склад піддослідного молодняку. При відлученні в 4-4,5-місячному віці як баранці, так і ярочки, нащадки асканійських кросбредів переважали своїх ровесників дніпропетровського типу за показниками живої маси та довжини вовни; баранчики відповідно на 7,2% та 5,5%, ярочки - на 10,1 та 6,1% (табл. 6).

Таблиця 6

Класний склад піддослідного молодняку в 4-4,5 місяців

Групи Стать приплоду Довжина вовни, см Жива маса, кг Кількість ягнят, %

відм. добрих зад. поганих

АК х ДТ Баранчики 7,4±0,13 22,9±0,28 42,7 44,9 11,5 0,9

Ярочки 7,0±0,21 21,8±0,19 43,3 45,2 10,4 1,1

ДТ Баранчики 6,9±0,17 21,7±0,17 41,1 45,1 12,7 0,8

Ярочки 6,6±0,16 19,9±0,24 44,6 46,3 7,9 1,2

При бонітуванні продуктивність та загальна оцінка в 13-14-місячному віці молодняку, отриманого від асканійських кросбредів та баранів дніпропетровського типу відповідають вимогам Інструкції до елітних тварин та тварин 1 класу (табл. 7).

Таблиця 7

Класний склад піддослідного молодняку в 13-14-місячному віці

Групи Стать приплоду Довжина вовни, см Жива маса, кг Кількість тварин, %

еліта I клас II клас

АК х ДТ Баранчики 14,29±0,27 50,6±0,12 36,9 60,8 2,3

Ярочки 14,11±0,31 41,5±0,08 38,5 59,4 2,1

ДТ Баранчики 13,16±0,25 49,2±00,10 35,4 60,4 4,2

Ярочки 12,95±0,16 41,2±0,.14 36,9 60,9 2,2

Ярки першої групи за живою масою переважали своїх ровесниць на 1,6%, за довжиною вовни - на 14,4%. Від асканійських кросбредних баранів було отримано ярочок класу еліта більше на 4,2%.

Морфологічні та фізіологічні показники крові. Вивчення гематологічних показників крові показало, що у піддослідних тварин вони не перевищували допустимі норми, що вказує на відсутність патологічних процесів в організмі. В усіх овець кількість еритроцитів збільшилась від народження до річного віку: у першій групі - на 21%, з 7,81 млн/м? при народженні до 9,83 млн/м?, у другій - на 22,5%, з 7,95 млн/м? до 10,13 млн/м?, що свідчить про найбільш посилені обмінні процеси та функції кровотворних органів. Порівнюючи кількість лейкоцитів, треба відзначити, що на протязі всього періоду дослідів найбільша їх кількість була у нащадків асканійських кросбредів.

Кількість гемоглобіну у крові було на відносно високому рівні, особливо відрізнялись вівці дніпропетровського типу з дрібним типом завитка. Найбільша його кількість зафіксована при народженні (13,01 г%), потім при відлученні він знижується до 11,7 г%, а в річному віці підвищується до 12 г%.

Картина білої крові у піддослідних овець змінювалась залежно від віку. Так, в 4-4,5-віці у ягнят спостерігалося зрушення лейкоцитарної формули вліво з появою в крові юних нейтрофілів (0,2-0,7%) та підвищенням кількості палочкоядерних форм у (0,5-2,9%). Лімфоцитів в крові було в межах 47,4-59,5%.

При вивченні сиворотки крові встановлено, що при народженні найбільша кількість білка було у овець першої групи з крупним завитком (6,93 г%), а найменше - у ровесниць другої групи з дрібним завитком (6,29 г%). При відлученні ця закономірність зберігалась.

Найбільша кількість альбумінів була в крові тварин дніпропетровського типу з крупним завитком (47,85%). При відлученні кількість альбумінів збільшується, найбільший показник спостерігається у ягнят дніпропетровського типу з дрібним завитком (48,56%).

Дослідженнями встановлено, що а-глобулінова фракція збільшувалась від народження до 4-4,5 місяців майже в усіх групах (з 12,95% до 15,41%), а потім почала знижуватись, b-глобулінова фракція поступово знижується (з 9,1% до 8,0%).

За показниками кальцію та фосфору велика різниця не спостерігалась.

Рівень лужного резерву у тварин першої групи при відлученні перевищував допустимі норми (526-543 мг %). Це повязано, напевне зі зміною у годівлі та перебудовою систем в організмі. Зниження цього показнику у молодняку в річному віці свідчить про стабілізацію обміну речовин в організмі.

Мясна продуктивність. Мясна продуктивність визначається багатьма факторами, важливішими з яких є порода, вік, тілобудова, передзабійна жива маса, маса туші, забійна маса, забійний вихід, співвідношення в туші мякоті, кісток, сортовий склад туші, співвідношення внутрішніх органів, а також хімічний склад та калорійність. В наших дослідженнях баранчики, нащадки асканійських кросбредів, переважали своїх ровесників за масою туші на 3,8%, забійній масі - на 1,6%, забійним виходом - на 0,7% (табл. 8).Залежно від типу завитка перевагу мають тварини з крупним завитком вовни. Передзабійна жива маса у баранчиків 1 групи з крупним завитком більше на 3,85%, ніж у тварин з дрібним, та на 1,2% у порівнянні з середнім. Така ж тенденція спостерігається й за іншими показникам. В 2 групі забійний вихід зменшується зі збільшенням завитків. Так, баранчики з дрібним завитком мають забійний вихід вище на 1,7% у порівнянні з крупним та на 0,8% - з середнім.

При вивченні сортового та морфологічного складу туш встановлено, що в тушах баранців 1 групи відруб першого сорту був вищим, ніж у ровесників 2 групи на 1,5%. У першій групі найбільший вихід мяса 1-го сорту мали баранці з середнім типом завитка. Така ж особливість спостерігалась і в другій групі баранців. Найбільшу кількість мяса 2-го сорту отримано від баранців першої групи, а 3-го - від баранців другої.

Таблиця 8

Забійні якості піддослідних баранців залежно від типу завитка вовни

Групи Тип завитка Передзабійна жива маса, кг Маса туші, кг Маса внутрішнього жиру, кг Забійна маса, кг Забійний вихід, %

АК х ДТ Д 41,1 0,5617,4 0,580,44 0,0717,84 0,3943,4

С 43,7 0,3718,0 0,460,47 0,0118,47 0,5142,2

К 44,5 0,4718,9 0,350,51 0,119,41 0,6843,6

У середньому по групі 43,1 0,4918,1 0,450,47 0,0218,5 0,4643,1

ДТ Д 39,8 0,6117,0 0,300,46 0,0217,46 0,3143,6

С 41,9 0,7017,5 0,470,47 0,0117,97 0,4942,8

К 43,7 0,3817,8 0,510,49 0,0318,29 0,5741,9

У середньому по групі 41,8 0,4417,4 0,440,47 0,0317,87 0,4542,8

В тушах баранців першої групи вихід мякоті був вищим на 1,01%, ніж у ровесників другої групи. Відповідно і коефіцієнт мясності у них був більш високий - 3,54, ніж 3,34 у баранців дніпропетровського типу.

За кількістю в мясі жиру тушки не відрізнялись. Більш калорійне мясо мали баранчики дніпропетровського типу. Різниця за цим показником складала 0,1%.

Нащадки асканійських кросбредів переважали своїх ровесників дніпропетровського типу за масою серця на 7,1%, печінки - 4,8%, нирок - 3,2%, шлунку - 1,9%, кишок - 0,5%. Чистопородні баранчики мали перевагу за масою легенів та бронхів на 1,6-6,9%.

За масою парних овчин баранчики 1 групи переважали своїх ровесників на 3,5%. Значної різниці у величині площі шкір не спостерігалось.

Корелятивний звязок основних господарсько-корисних ознак. В усіх піддослідних групах спостерігався позитивний звязок між товщиною та довжиною вовни (0,340-0,380), масою тіла та настригом вовни(0,350-0,530), масою тіла та довжиною вовни (0,120-0,203), за виключенням помісей з великим завитком вовни (-0,220; табл. 9).

Таблиця 9

Корелятивні звязки між продуктивними ознаками піддослідних овець

Ознаки Групи

АК х ДТ ДТ

Тип завитка Тип завитка

Д С К Д С К

Маса тіла - довжина вовни 0,147 0,24 -0,220 0,020 0,203 0,120

Маса тіла - настриг вовни 0,35 0,37 0,42 0,37 0,38 0,53

Довжина вовни - настриг вовни -0,093 0,12 0,165 0,279 -0,134 0,341

Товщина - довжина вовни 0,561 0,530 0,340 0,570 0,580 0,540

Товщина - маса тіла -0,02 -0,07 -0,18 -0,15 0,37 -0,16

Товщина - настриг вовни 0,130 0,113 0,097 0,102 0,092 0,093

Коефіцієнти кореляції між довжиною та настригом вовни показують відємний звязок цих ознак у нащадків асканійських кросбредів з дрібним (-0,093) та нащадків дніпропетровського типу з середнім завитком (-0,134).

Економічна ефективність використання асканійських кросбредних баранів на матках дніпропетровського типу з кросбредною вовною.

Економічний аналіз (табл.10) показує, що при однакових затратах нащадки асканійських кросбредів дали більший прибуток від виробленої продукції у порівнянні з вівцями дніпропетровського типу.

Так, від тварин 1-ої групи на 1 голову було отримано на 5,01% більше, ніж від другої. Необхідно відзначити, що найбільший прибуток був отриманий від тварин з крупним завитком вовни (70,82грн. - в групі АК х ДТ, 68,06 грн. - в групі ДТ). Найменший прибуток був одержаний від тварин з дрібним завитком (46,72 грн. - в групі АК х ДТ, 45,80 грн. - в групі ДТ).

Таблиця 10

Економічна ефективність використання асканійських кросбредних баранів на матках дніпропетровського типу

Показники АК х ДТ ДТ

У середньому по групі в тому числі У середньому по групі в тому числі

Д С К Д С К

Жива маса 1 гол. 44,05 42,70 43,56 45,90 43,94 42,71 43,4 45,72

Настриг чистої вовни з 1 гол. 2,39 2,18 2,33 2,53 2,24 2,11 2,22 2,41

Вартість продукції, грн. 297,76 286,72 293,98 310,82 295,00 285,80 291,48 308,06 у т.ч. живої маси 264,30 256,2 261,36 275,4 263,64 256,26 260,40 274,32 чистої вовни 33,46 30,52 32,62 35,42 31,36 29,54 31,08 33,74

Витрати на вирощування 1 гол, грн. 240 240 240 240 240 240 240 240

Прибуток, грн 57,76 46,72 53,98 70,82 55,0 45,80 51,48 68,06

Рівень рентабельності, % 24,07 19,47 22,49 29,51 22,92 19,08 21,45 28,361. Використання кросу (асканійський кросбред х дніпропетровський тип) внутрішньопородних типів створюваної асканійської мясо-вовнової породи з кросбредною вовною забезпечило підвищення живої маси та поліпшення основних показників якості вовни.

2. Піддослідні тварини характеризувались добрим ростом та розвитком - більш скоростиглими та розвинутими були нащадки асканійських кросбредів, які мали перевагу по живій масі як при народженні, так і при відлученні. В порівняльних групах у овець з крупним завитком вовни показник живої маси при народженні був більшим відповідно на 13,1% та 10,9%, ніж у молодняку з середнім завитком вовни і на 19,9% та 14,9% - з дрібним (Р>0,999). Така ж тенденція спостерігалась при відлученні та при бонітуванні.

3. Абсолютне значення промірів та розраховані за ними індекси характеризують овець першої групи як більш приземкуватих та широкотілих, з добре розвиненими мясними формами. Більші розміри тіла мали тварини асканійський кросбред х дніпропетровський тип з крупним завитком вовни при народженні, а найменші - ровесники дніпропетровського типу з дрібним завитком.

4. Вовнова продуктивність нащадків асканійських кросбредів була вищою, ніж у овець дніпропетровського типу. Настриг немитої вовни овець першої групи на 11% вищий, ніж у тварин дніпропетровського типу, у митому волокні на 6,7% відповідно. Максимальний настриг немитої вовни мали тварини першої групи з крупним завитком. Вони переважали своїх однолітків 2 групи на 2,6%. У першій групі маса чистої вовни у тварин з крупним завитком була вищою на 13,9%, ніж у тварин з дрібним та на 7,9%, ніж з середнім. У овець першої групи значно покращилися фізико-технічні якості вовни. За показником природної довжини нащадки асканійських кросбредів переважають своїх ровесників на 11,7 (Р>0,999), по істинній - на 11,2% (Р>0,999). Найбільшу природну та істинну довжину вовни, як у першій, так і в другій групах мали тварини з крупним завитком вовни при народженні.

5. Вовновий покрив тварин групи асканійський кросбред х дніпропетровський тип характеризується пониженою товщиною. У ягнят першої групи спостерігається зрушення товщини вовни в сторону потовщення, зявилось більше ягнят з вовновим покривом 56 якості (35,2% у порівнянні з 5,2% в другій групі) та менше - з 60 якістю (1,6% проти 5,1%). Серед молодняку, який мав при народженні вовну з крупним завитком, немає тварин з товщиною 60 якості.

6. Встановлена значна різниця в товщині шарів шкіри у піддослідних груп овець: відношення пілярного шару у баранчиків першої групи склало 62,3%, у ярочок - 63,9%, у овець дніпропетровського типу - відповідно 60,4% та 55,8%.

Вивчення фізико-технічних якостей овчин показало, що від усіх піддослідних груп овець отримали добрі хутрові овчини, які характеризувались достатньою легкістю та задовільними розмірами.

7. Експертно-зоотехнічна оцінка рун показала, що провідним сортиментом вовни піддослідних овець є 58 якість, доля вовни 56 якості у тварин першої групи склала 25,3%, а у тварин другої групи 3,8%.

8. Морфологічні та біологічні показники крові овець порівнюваних груп на протязі усього періоду досліджень знаходились в межах фізіологічних норм, коливаючись залежно від статі, віку, породності. У всіх піддослідних груп кількість еритроцитів збільшилась від народження до річного віку. При цьому вівці дніпропетровського типу дещо переважали ровесників групи асканійський кросбред х дніпропетровський тип.

Картина білої крові у піддослідних овець зазнавала істотних змін в залежності від віку. Так, в 4-4,5- місячному віці у піддослідних груп ягнят спостерігався здвиг лейкоцитарної формули вліво з появою в крові юних нейтрофілів (0,2-0,7%) та підвищенням кількості палочкоядерних форм у нащадків асканійських кросбредів (0,5-2,9%). Лімфоцитів в крові було в межах 47,4-59,5%.

9. За мясними якостями кращими були баранчики групи асканійський кросбред х дніпропетровський тип. Вони переважали своїх ровесників за передзабійною масою на 1,3кг або на 3%; за масою туші - на 0,7кг або на 3,8%; забійній масі - на 0,3 кг, або на 1,6% та за забійним виходом - на 0,7% (Р>0,95).

Кращими забійними якостями характеризувалися тварини першої групи з крупним завитком вовни. Передзабійна жива маса в них була більшою на 3,8%, ніж у тварин з дрібним завитком та на 1,2% у порівнянні з середнім.

10. У річному віці у піддослідних тварин спостерігається позитивний корелятивний звязок між такими господарсько-корисними ознаками як жива маса та настриг вовни (r=0,350-0,530), товщина та довжина вовни (r=0,340-0,580). Відємна кореляція спостерігається між живою масою тіла та товщиною вовни (r=0,02-0,37).

11. Найбільший економічний ефект був отриманий від тварин з крупним завитком вовни при народженні (70,82 грн. - в групі асканійський кросбред х дніпропетровський тип, 68,06 грн. - в групі овець дніпропетровського типу).

У цілому, від тварин групи асканійський кросбред х дніпропетровський тип було отримано на 5,01% більше прибутку, ніж від чистопородних ровесників дніпропетровського типу, отже і рівень рентабельності в них був вищим.

Пропозиції виробництву

1. Для збільшення вовнової продуктивності, поліпшення якості та типізації вовни, генетичної мінливості та підвищення на цій основі економічної ефективності розведення овець дніпропетровського типа, доцільно проводити парування маток з асканійськими кросбредними баранами.

2. Відбір молодняку на племя необхідно проводити, починаючи з періоду народження. При цьому слід виділяти ягнят з крупним та середнім завитками вовни, оскільки ці тварини відзначаються підвищеною продуктивністю та життєздатністю.

1. В.Т.Шуваев, В.И.Похил, А.А.Калиниченко, Е.Н. Задорожняя. Гистоструктура кожи и качество овчин мясо-шерстных овец // Зб. наук. праць ЛДАУ. Луганськ: Русь 1999. №4(12). С. 162-165. (Особисто автором проведені дослідження, зроблені висновки).

2. В.Т.Шуваєв, О.О.Калиниченко Оцінка ягнят різних генотипів при відлученні // Наук.-метод. журнал "Тваринництво" СМАУ Суми 2001. вип.5. С. 245-249. (Особисто автором проведені дослідження, статистично оброблені результати, написана стаття).

3. Шуваєв В.Т., Калиниченко О.О. Мясна продуктивність баранців різних генотипів // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Збір. наук. праць ХЗВІ. Х.:РВВ ХЗВІ, 2001. Вип.8. Ч.1. С. 99-102. (Здобувачу належить проведення досліду, забою, визначення якісних показників мяса, написання статті).

4. В.Т.Шуваев, В.И.Похил, В.В.Микитюк, О.О.Калиниченко, О.М.Задорожня. Ефективність використання асканійських кросбредних баранів на матках дніпропетровського типу // Наук.-техн. бюлетень ІТ УААН. Х., 2002. №81. С. 152-154. (Особисто автором проведені дослідження, оброблені результати, вирахувана економічна ефективність, написана стаття).