Вивчення частоти виявлення і стану різних видів маркерів антифосфоліпідного синдрому у хворих на ішемічні ураження сітківки та зорового нерва. Дослідження функціональних показників та офтальмоскопічну картину у хворих на тромбоз центральної вени сітківки.
При низкой оригинальности работы "Ефективність терапії ішемічних уражень сітківки та зорового нерва, обумовлених антифосфоліпідним синдромом", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Значне збільшення ішемічних уражень сітківки та зорового нерва серед осіб працездатного віку додає проблемі соціально-економічного значення (Кацнельсон Л.А. із співавт., 1990; Салдан И.Р., 2003; Савко В.В., 2003; Fong На наш погляд встановлення антифосфоліпідного синдрому в хворих на ішемічні ураження сітківки та зорового нерва дає можливість проводити патогенетично обумовлене лікування і досягти більшого клінічного ефекту. Таким чином, перші дослідження з вивчення значення АФС у розвитку ішемічних уражень сітківки та зорового нерва (Levine S.R., 1988) показали необхідність глибокого вивчення питання діагностики і лікування АФС у хворих із судинною патологією ока. 3.Вивчити стан системи гемостазу у хворих на ішемічні ураження сітківки та зорового нерва, обумовлених антифосфоліпідним синдромом. Вперше встановлено, у пацієнтів, хворих на ішемічні ураження сітківки та зорового нерва, обумовлених АФС, реоклюзії судин сітківки та зорового нерва були на 31% частіше.Було встановлено, що в 355 хворих (34,46%) з них причину ПІН, ТЦВС, ОЦАС та їх гілок встановити не вдалося. Ці 355 пацієнтів (176 жінок, 179 чоловіків) у віці від 18 до 60 років з ПІН, ТЦВС, ОЦАС та їх гілок, в яких при традиційному обстеженні етіологія ішемічного ураження сітківки та зорового нерва не була встановлена, обстежені на наявність маркерів АФС. У хворих на ішемічні ураження сітківки та зорового нерва, наявність обох маркерів АФЛА і ВА було виявлено в 57 хворих (60,6%), наявність АФЛА і відсутність ВА мали 24 хворих (25,5%), у 13 хворих був виявлений тільки ВА (13,8%). У цілому, у хворих з ПІН, ТЦВС, ОЦАС та їх гілок АФЛА визначалися достовірно частіше (86,17±3,36% (81 хворий)), ніж ВА (74,47±4,49% (70 хворих)) p<0,05. Однак у хворих з наявністю позитивних значень АФЛА і/або ВА (48 хворих) рецидиви судинних захворювань (реоклюзії судин сітківки та зорового нерва, гостре порушення мозкового кровообігу, інфаркт міокарда, тромбоз вен нижніх кінцівок) спостерігалися в 83,33±5,37% випадків (40 з 48 хворих).Ішемічні ураження сітківки та зорового нерва є однією з основних причин сліпоти та складають 19,2% випадків інвалідності серед працездатного населення. В останні роки встановлено наявність нозологічної форми - АФС, який може бути етіологічним фактором розвитку судинної патології сітківки та зорового нерва. Встановлено, що в хворих на ішемічні ураження сітківки та зорового нерва, обумовлених АФС, відбувається активація судинно-тромбоцитарного гемостазу (скорочення часу агрегації тромбоцитів на 31% та підвищення ступеня їх агрегації на 42%), пригноблення протизгортаючої та фібрінолітичної системи гемостазу (рівень антитромбіна III знизився на 25%, рівень протеїна С знизився на 42%, рівень плазміногена на 26%).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. Ішемічні ураження сітківки та зорового нерва є однією з основних причин сліпоти та складають 19,2% випадків інвалідності серед працездатного населення. В останні роки встановлено наявність нозологічної форми - АФС, який може бути етіологічним фактором розвитку судинної патології сітківки та зорового нерва. Отже діагностика наявності АФС, патогенетично обґрунтована корекція викликаних ним порушень в сітківці та зоровому нерві є актуальною задачею клінічної офтальмології.
2. Встановлено, що у хворих з ПІН, ТЦВС, ОЦАС та їх гілок, у яких при традиційному обстеженні причина ішемічних уражень не була встановлена, в 26,5% випадків діагностовано наявність АФС. АФЛА в цій категорії хворих виявлялися в 86% випадків та їх рівень підвищений в середньому в 7,5 рази. ВА виявлявся в 74% випадків і час згортання у фосфоліпідзалежних коагуляцій них тестах був подовжений на 57%.
3. Показано, що функціональні показники та офтальмоскопічна картина у хворих на ПІН, ТЦВС, ОЦАС, обумовлених АФС, ідентична клініці ішемічних уражень сітківки та зорового нерва іншої етіології.
4. Встановлено, що в хворих на ішемічні ураження сітківки та зорового нерва, обумовлених АФС, відбувається активація судинно-тромбоцитарного гемостазу (скорочення часу агрегації тромбоцитів на 31% та підвищення ступеня їх агрегації на 42%), пригноблення протизгортаючої та фібрінолітичної системи гемостазу (рівень антитромбіна III знизився на 25%, рівень протеїна С знизився на 42%, рівень плазміногена на 26%).
5. Запропонований спосіб лікування ішемічних уражень сітківки та зорового нерва, обумовлених АФС, заснований на включенні в комплексне традиційне лікування патогенетично обґрунтованої імуносупресивної терапії (дексаметазон, целестон, плаквеніл), дозволяє знизити рівень АФЛА на 44%, нормалізувати показники системи гемостазу (час та ступінь агрегації тромбоцитів, їх кількість, рівень антитромбіна III, протеїна С, плазміногена), скоротити час згортання у фосфоліпідзалежних коагуляцій них тестах на 25%.
6. Доведено, що у хворих на ПІН, ТЦВС, ОЦАС та їх гілок, обумовлених АФС, зорові функції після лікування за запропонованою методикою покращуються в 92% випадків і в середньому вище на 37%, порівняльно з пацієнтами, які отримували традиційну терапію. У віддалені строки спостереження (1 рік) зорові функції в хворих, що лікувалися за запропонованою методикою, були вище на 63%, частота макулодистрофії менше на 39%, були відсутні рецидиви судинних захворювань сітківки та зорового нерва.
Список литературы
Павлюченко К.П., Олейник Т.В., Мухина Е.В. Случаи двухстороннего гемофтальма при антифосфолипидном синдроме // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - Київ-Луганськ-Харків. - 2003. - Вип. 4(50). - С.502-506.
Павлюченко К.П., Мухина Е.В., Майлян Э.А. Роль антифосфолипидных антител при ишемических заболеваниях сетчатки и зрительного нерва // Офтальмол.журн. - 2003. - № 6. - С.43-46.
Павлюченко К.П., Мухина Е.В., Майлян Є.А. Антифосфолипидный синдром и ишемические заболевания сетчатки и зрительного нерва // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - Київ-Луганськ-Харків. - 2004. - Вип. 1 (54). - С.303-309.
Павлюченко К.П., Мухина Е.В., Прилуцкий А.С, Берестовенко И.С. Оценка эффективности лечения больных с ишемическими заболеваниями сетчатки и зрительного нерва и наличием антифосфолипидного синдрома / // Офтальмол.журн. - 2004. - № 1. - С.57-61.
Павлюченко К.П., Мухина Е.В., Олейник Т.В. Роль антифосфолипидных антител в дифференциальной диагностике оптического неврита и передней ишемической нейропатии // Зб. наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика. - Київ, 2004. - Вип.13. - Кн. 4. - С.309-315.
Павлюченко К.П., Мухина Е.В., Иванова М.Ф., Ещенко Е.И. Отдаленные результаты лечения ишемических поражений сетчатки и зрительного нерва при антифософлипидном синдроме // Офтальмол.журн. - 2005. - № 2. - С.21-26.
Мухина Е.В., Павлюченко К.П., Олейник Т.В. Роль антифосфолипидных антител в развитии ишемических заболеваний сетчатки и зрительного нерва // Тези 2 міжнар. наук. конф. офтальмологів Причорноморя. - Одеса, 2004. - С.105-106.
Павлюченко К.П., Мухина Е.В., Олейник Т.В., Патрича В.Г. Результаты применения неодимового ИАГ лазера с диодной накачкой во вторую гармонику в лечении нарушений кровообращения в сосудах сетчатки и зрительного нерва при антифосфолипидном синдроме / // Материалы IX междунар. конф. поквантовой медицине. - 2004. - С.106-108.
Павлюченко К.П., Мухина Е.В. Опыт лечения ишемических поражений сетчатки и зрительного нерва у пациентов с антифосфолипидным синдромом // Тези науково-практ. конф. з міжнародною участю „Нове в офтальмології”, присвяченої 130-річчю з дня народження академіка В.П.Філатова. - Одеса, 2005. - С.189-190. сітківка ураження ішемічний тромбоз
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
