Ефективність та безпека застосування флуоксетину при лікуванні хворих на ішемічну хворобу серця, коморбідну з соматогенними депресіями - Автореферат

Лікування стабільної стенокардії достатньо складна задача, яка базується на наступних очікуваних ефектах: зменшення симптомів (покращення якості життя), попередження коронарних катастроф (інфаркту міокарда, нестабільної стенокардії, раптової смерті) та збільшення тривалості життя. Між тим, в межах сучасних завдань в кардіології, особливо на теренах доказової медицини, не приділяється належної уваги превентивним факторам, які складають в наступному основу прогресування хвороби та її ускладнень (В.М. До таких напрямків досліджень необхідно віднести аналіз взаємозвязку між особливостями психоневрологічного статусу хворих та судинною патологією, і до асоціації останньої із депресіями. Таким чином, існує ряд невирішених питань фармакотерапії коморбідної депресії у хворих на ІХС, що вказує на необхідність досліджень в цьому науковому напрямку, з метою розробки нових підходів до удосконалення комплексного лікування даної патології. Встановити ефективність комплексної базисної та антидепресивної терапії флуоксетином щодо перебігу наявного депресивного епізоду у хворих на ІХС, її вплив на частоту та структуру варіантів депресії;Критерії включення в дослідження: хворі з верифікованим діагнозом стенокардії напруги та діагностованою за допомогою самоопитувальника Цунга і підтвердженою лікарем-психіатром соматичною депресією; хворі, що погодилися на шеститижневе спостереження на тлі комплексної фармакотерапії, біохімічний контроль нейромедіаторів в амбулаторних умовах. Критерії виключення з дослідження: хворі з несоматичними депресіями, що не стосуються діагнозу ІХС; хворі, що не приймали за місяць до дослідження антидепресанти з будь-яких відомих груп; хронічний алкоголізм; хворі із значними порушеннями серцевої діяльності - хронічною серцевою недостатністю ІІБ-ІІІ стадії, персистуючими або постійними аритміями серця; хворі з патологічними станами в аналізах крові або сечі, з важкими захворюваннями нервової системи, органів дихання, шлунково-кишкового тракту в фазі загострення, цукровим діабетом; хворі віком більше 70 років. Всі хворі, що були включені в дослідження за протоколом, були розділені на декілька груп - в залежності від завдання та варіантів фармакотерапії: три групи для оцінки фармакотерапевтичного втручання, четверта - для скринінгової діагностики депресивного епізоду. Третю досліджувану групу склали 80 пацієнтів, у яких діагностовано ДЕ і які на тлі комплексної фармакотерапії ІХС приймали антидепресивний препарат флуоксетин (в дозі 20 мг/добу), з них у 30 хворих - з проведенням біохімічного контролю; вони повторно обстежувалися клініко-інструментальними методами через 6 тижнів лікування. Обстежені хворі були розділені на три вікові групи: 41-50 років (25 хворий), 51-60 років (39 хворих), 61-70 років (28 хворих).Серед хворих на ІХС, згідно результатів адаптованих опитувальників, встановлено переважання інтровертованих осіб (79,09 % серед чоловіків та 84,5 % серед жінок), високий рівень (86%) нейротизму, „дуже поганий рівень здоровя” згідно анкети самооцінки здоровя та переважання „незадовільного” і „вкрай незадовільного” характеру якості життя. Використання флуоксетину (20 мг/добу, протягом 6 тижнів) в комплексній фармакотерапії ІХС з коморбідною депресією призводило через 6 тижнів лікування до редукції симптомів психоневротичних порушень: зменшенню частоти безпідставної плаксивості (у 85 %), пригніченості, подавленості (у 62,5 %), порушень сну (у 52,1 %), бажання смерті (у 73,3 %); одночасно значно (у 27,5 %) збільшувалася частота оптимістичного настрою та ставлення до роботи. Початкові рівні серотоніну в крові у хворих ІХС без депресивного епізоду складали 77,3±2,27 нг/мл, у хворих ІХС з депресією - 79,16±1,40 нг/мл. Додаткове призначення до базисної терапії флуоксетину через 6 тижнів збільшило рівень серотоніну крові у хворих на ІХС коморбідну соматогенним депресіям на 16,43 % (Р<0,001). Концентрація метаболіту катехоламінів - ваніліл-мигдалевої кислоти в сечі була підвищена: у хворих ІХС до лікування вона становить 9,39±0,91 мг/24 год, у хворих ІХС з депресією - 8,89±0,93 мг/24 год; після комплексної терапії із флуоксетином її рівень зменшився в 2,12 рази (на 52,7%, Р<0,001), що відповідає фізіологічній нормі.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В дисертації вирішується питання підвищення ефективності фармакотерапії ІХС, з проявами коморбідної депресії, шляхом застосування антидепресанту флуоксетину на фоні базисної терапії.

1. Серед хворих на ІХС, згідно результатів адаптованих опитувальників, встановлено переважання інтровертованих осіб (79,09 % серед чоловіків та 84,5 % серед жінок), високий рівень (86%) нейротизму, „дуже поганий рівень здоровя” згідно анкети самооцінки здоровя та переважання „незадовільного” і „вкрай незадовільного” характеру якості життя. При цьому мало місце погіршення сенсомоторних реакцій (ЛППСМР на 150-200 мс, ФРНП на 16-20 с, ПКГМ на 60 знаків); максимально низький рівень вказаних показників спостерігався при наявності коморбідного депресивного стану.

2. Частота депресивного епізоду (за шкалою Цунга) у хворих на ІХС (200 пацієнтів) досягала 18,5 %; серед типів депресії переважала меланхолічна (тосклива) - до 65 %, тривожна досягала 13,75 %, іпохондрична - 21,25 %.

3. Використання флуоксетину (20 мг/добу, протягом 6 тижнів) в комплексній фармакотерапії ІХС з коморбідною депресією призводило через 6 тижнів лікування до редукції симптомів психоневротичних порушень: зменшенню частоти безпідставної плаксивості (у 85 %), пригніченості, подавленості (у 62,5 %), порушень сну (у 52,1 %), бажання смерті (у 73,3 %); одночасно значно (у 27,5 %) збільшувалася частота оптимістичного настрою та ставлення до роботи. При цьому коефіцієнт SDS знизився від початкового рівня на 40,5 % (Р<0,01), що свідчить про зниження важкості коморбідної депресії.

4. Клінічний перебіг ІХС на тлі лікування флуоксетином характеризувався позитивною динамікою з боку ССС: зменшенням частоти нападів стенокардії (на 46,6 %), нападів тахікардії (на 17,9 %), нападів серцебиття (на 59,3%) проти групи порівняння (базисна терапія). Лікування флуоксетином протягом 6 тижнів не викликало негативних змін ЕКГ, показники Холтеровського моніторування, загальних і біохімічних аналізів крові та сечі. Побічні реакції (нудота, сонливість) реєструвалися у 6,25 % хворих тільки на протязі першого тижня лікування та не потребували відміни флуоксетину.

5. Початкові рівні серотоніну в крові у хворих ІХС без депресивного епізоду складали 77,3±2,27 нг/мл, у хворих ІХС з депресією - 79,16±1,40 нг/мл. Додаткове призначення до базисної терапії флуоксетину через 6 тижнів збільшило рівень серотоніну крові у хворих на ІХС коморбідну соматогенним депресіям на 16,43 % (Р<0,001).

6. Концентрація метаболіту катехоламінів - ваніліл-мигдалевої кислоти в сечі була підвищена: у хворих ІХС до лікування вона становить 9,39±0,91 мг/24 год, у хворих ІХС з депресією - 8,89±0,93 мг/24 год; після комплексної терапії із флуоксетином її рівень зменшився в 2,12 рази (на 52,7%, Р<0,001), що відповідає фізіологічній нормі.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для діагностики характеру та типу ДЕ, що супроводжують перебіг ішемічної хвороби серця, слід використовувати шкалу Цунга. Для лікування хворих на ІХС з коморбідною депресією слід застосовувати флуоксетин в дозі 20 мг/добу, протягом не менше 6 тижнів, оскільки при цьому зменшуються симптоми нервових порушень і призводить до покращення показників серцево-судинної системи та якості життя хворих.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Семененко С.І. Особливості перебігу психовегетативних розладів у хворих на ішемічну хворобу серця // BIOMEDICAL and BIOSOCIAL ANTHROPOLOGY.- 2005.- № 5.- С. 173-175.

2. Семененко С.І., Яковлева О.О., Шеремета А.В., Березняк А.К. Основні аспекти обміну серотоніну, динаміка змін серотоніну плазми крові при лікуванні флуоксетином соматогенних депресій у хворих на ішемічну хворобу серця / Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика.- 2006.- №15.- С. 459-465. (Внесок здобувача - провів обстеження хворих, виконав статистичну обробку отриманих результатів біохімічного дослідження та оформив текст статті).

3. Семененко С.І., Яковлева О.О., Березняк А.К., Шеремета А.В. Корекція соматогенних депресій у хворих на ішемічну хворобу серця флуоксетином під контролем вмісту серотоніну у плазмі крові // Ліки України.- 2007.- №106/107.- С. 93-96. (Внесок здобувача - виконання статистичної обробки результатів дослідження, оформлення тексту статті, обстеження досліджуваних хворих).

4. Яковлева О.О., Семененко С.І., Римша С.В. Коморбідний вплив соматогенної депресії на перебіг ішемічної хвороби серця та корекція флуоксетином-КМП // BIOMEDICAL and BIOSOCIAL ANTHROPOLOGY.- 2004.- № 2.- С. 97-98.

5. Беляева Н.Н., Семененко С.И., Кириленко И.В. Комплексная оценка психоэмоционального состояния и качества жизни инвалидов вследствие сердечно-сосудистых заболеваний / Актуальные проблемы медико-социальной экспертизы и реабилитации: Тезисы докладов (26-28 мая 2005г.). - Минск, 2005.- С. 14.

6. Борейко Т.І., Семененко С.І., Хорєвін А.В. Особливості нейродинамічних функцій у людей зрілого та похилого віку з ішемічною хворобою серця // Фізіологічний журнал.- 2006.- №2.- С. 24.

7. Яковлева О.А., Семененко С.И., Рымша С.В. Эффективность и безопасность флуоксетина-КМП у больных соматогенными депрессиями / 13 российский национальный конгресс “Человек и лекарство”: Сборник материалов конгресса (3-7 апреля 2006г). - Москва, 2006.- С. 613-614.