Ефективність скорочення втрат у сільськогосподарських підприємствах Криму - Автореферат

Нестабільним залишається виробництво практично у всіх галузях сільського господарства і харчової промисловості, зростають втрати, що підсилює продовольчу залежність Криму від імпортних надходжень. Проте й дотепер методика оцінки втрат і механізми їхнього скорочення залишаються недостатньо проробленими. Недостатня дослідженість проблеми втрат у сучасних умовах обертається не тільки істотним збитком, але може привести до ще більших втрат у майбутньому. Виділення втрат у господарській діяльності і розробка їхньої класифікації, створить базу для дослідження їхньої структури і динаміки. Розробка методики оцінки втрат для їхнього виявлення безпосередньо в сільськогосподарських формуваннях дозволить оцінити їхні реальні розміри, а також розробити заходи для скорочення втрат і непродуктивних витрат у сільському господарстві Криму.У першому розділі - “Теоретичні і методичні основи визначення втрат” - дано характеристику видів втрат і непродуктивних витрат, підходів до їхнього виявлення, представлено класифікацію втрат у сільському господарстві. Термін “втрати” трактується як втрати від господарської діяльності, виражені в грошовій або натуральній формі, тобто це така категорія, що виражає якість і результативність господарської діяльності, і знаходиться в функціональному звязку з економічною ефективністю виробництва. До легальних втрат відносяться контрольовані втрати ресурсів і продукції, тіньові втрати складають втрати ресурсів і продукції використовувані тіньовою економікою, безповоротні - це втрати, контрольовані і неконтрольовані, яких повністю неможливо запобігти і відшкодувати.В існуючій системі обліку не ведеться повний облік втрат і непродуктивних витрат. Враховуються тільки деякі види втрат: уцінка товарно-матеріальних цінностей, нестачі і втрати від псування цінностей, сплачені штрафи, пені, а також витрати по виробництву, що не дало продукцію. Слід зазначити, що механізм скорочення втрат полягає не тільки у визначенні можливих видів втрат, виявленні причин їхнього виникнення, але й в обєктивній оцінці їхніх обсягів.Основний недолік існуючих методик визначення втрат полягає в тому, що вони не враховують різночасність втрат, допускається повторність у підрахунку, не виділяються прямі і непрямі втрати. Потрібен комплекс показників, що характеризують враховувані втрати, на основі доповнення чинної звітності спеціальними обстеженнями в тих випадках, коли втрати не піддаються прямому обліку і не фіксуються в первинних документах. Втрати в сільськогосподарських підприємствах Криму в 2000 р. склали 511,8 млн. грн., з яких: втрати електроенергії - 46,8%, прострочена дебіторська заборгованість - 16,1%, втрати рослинницької продукції від недобору врожаю - 5,3 %. Установлено, що втрати і непродуктивні витрати є значним резервом підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва навіть прибуткових підприємств. 6.Експертна оцінка показала, що найнижчий рейтинг серед оцінюваних груп втрат і непродуктивних витрат у сільськогосподарському виробництві мають спеціальні види втрат - 3,6% і трудові втрати - 6,8%, а найбільше значення експерти надають тіньовим втратам (24,0%), фінансовим (23,7%) і матеріальним (19,2%).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

На підставі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки: 1. На сьогодні відсутня єдина класифікація втрат, немає єдиного механізму оцінки тіньових втрат у сільському господарстві. Основний недолік існуючих методик визначення втрат полягає в тому, що вони не враховують різночасність втрат, допускається повторність у підрахунку, не виділяються прямі і непрямі втрати. Використання в аналізі традиційних способів і прийомів дозволяє виявити лише загальну тенденцію процесу виникнення втрат, простежити його динаміку.

2. Потрібен комплекс показників, що характеризують враховувані втрати, на основі доповнення чинної звітності спеціальними обстеженнями в тих випадках, коли втрати не піддаються прямому обліку і не фіксуються в первинних документах. Така інформація дозволить оцінити розмір втрат на різних стадіях відтворення і місця їх виникнення, що буде сприяти прийняттю ефективних заходів для їх скорочення. Для характеристики тіньових втрат необхідно використовувати експертні оцінки.

3. Загальний потенціал сільськогосподарських формувань Криму значно скоротився через диспаритет цін, різке погіршення ресурсозабезпечення, бартеризацію в розрахунках, зведення до мінімуму інвестиційної діяльності і повної відмови держави від підтримки сільськогосподарського товаровиробника. Крим втратив свої колишні позиції основного виробника таких важливих видів продовольчої продукції як виноград, плоди, овочі, яйця і мясо птиці.

4. Втрати в сільськогосподарських підприємствах Криму в 2000 р. склали 511,8 млн. грн., з яких: втрати електроенергії - 46,8%, прострочена дебіторська заборгованість - 16,1%, втрати рослинницької продукції від недобору врожаю - 5,3 %.

5. Установлено, що втрати і непродуктивні витрати є значним резервом підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва навіть прибуткових підприємств. Так, з використанням авторських методичних підходів до оцінки втрат визначені іх розміри у 2000р. в агрофірмі “Золота Балка” -2,4 млн. грн. або 15,0% до товарної продукції, та в агрокомбінаті “Виноградний” - 1,1 млн. грн. або 12,3 % товарної продукції.

6.Експертна оцінка показала, що найнижчий рейтинг серед оцінюваних груп втрат і непродуктивних витрат у сільськогосподарському виробництві мають спеціальні види втрат - 3,6% і трудові втрати - 6,8%, а найбільше значення експерти надають тіньовим втратам (24,0%), фінансовим (23,7%) і матеріальним (19,2%). Варто визнати, що така оцінка відповідає сучасним економічним умовам. На жаль, сільськогосподарські підприємства не зацікавлені в обєктивній оцінці втрат і непродуктивних витрат, про що свідчать результати перевірок податкових і статистичних органів. Запропоновані автором методичні підходи до оцінки втрат, дозволять виявити додаткові резерви підвищення ефективності виробництва.

На основі проведених досліджень пропонується: 1. Класифікувати втрати по трьох ознаках залежно від їх природи: матеріальні, трудові, фінансові, інформаційні й інтелектуальні, спеціальні, випадкові; враховувані і невраховувані; легальні, тіньові і безповоротні. Для успішного зниження втрат і непродуктивних витрат у сільгоспвиробництві в даний час приділяти найбільшу увагу матеріальним, фінансовим, випадковим і тіньовим втратам, а в перспективі - інформаційним, інтелектуальним і спеціальним втратам.

2. Розробити регіональну програму “Зниження втрат і непродуктивних витрат у сільському господарстві Криму”, що передбачає встановлення обгрунтованих норм витрат, ресурсів; введення показників ефективності використання ресурсів, стимулювання скорочення втрат. У бюджеті Криму виділити кошти на підтримку даної програми. На першому етапі передбачити скорочення втрат матеріальних та трудових ресурсів і, в першу чергу, матеріальні втрати, що виникли як результат нераціональної діяльності. На другому етапі передбачити скорочення втрат у сільському господарстві Криму за рахунок удосконалення організації і технології виробництва.

3. Визначення втрат і непродуктивних витрат у діяльності підприємств проводити з урахуванням виду втрат, вибору методу його оцінки, напрямків і механізмів скорочення втрат, визначення ефективності від реалізації заходів для скорочення втрат.

4. Економічний ефект від скорочення втрат оцінювати як різницю між грошовою оцінкою втрат, що усуваються, і витратами, що привели до такого скорочення. Ефективність скорочення втрат визначати співвідношенням додаткового виходу продукції до витрат на їхнє скорочення.

1. Павлов В.Н., Буценко И.Н. Влияния уровня налогообложения на эффективность хозяйственной деятельности. // Экономика и управления. -1998 -№6. -С.22-24.

2. Лехно А.И., Буценко И.Н., Методы снижения налогового бремени. // Экономика и управление. -1999. -№1. -С.13-14.

3. Буценко И.Н. Производство и потребление электроэнергии в Крыму. // Экономика и управление. -1999. -№ 2. -С.17-18.

4. Буценко И.Н. Производственный травматизм в АПК Крыма. // Экономика и управление. -1999. -№3. -С.25.

5. Буценко И.Н. Оценка потерь молока, произведенного в общественном секторе Крыма. // Экономика и управление. -1999. -№4. -С.36-37.

6. Буценко И.Н. Влияние орошения на продуктивность земледелия Крыма. //Экономика и управление. -1999. -№ 5. -С.26-27.

7. Зиновьев Ф.В., Буценко И.Н., Левченко В.Н. Методика оценки потерь в сфере агропромышленного комплекса. -Симферополь: Таврия, 1999. -190с. (у т.ч. частка автора 3,2 друк. арк.).

8. Буценко И.Н. Механизмы сокращения потерь в АПК. // Экономика и управления. -2000. -№ 2-3. -С.51-53.

9. Буценко И.Н. Потери в хозяйственной деятельности предприятия. // Современные тенденции и приоритеті развития переходной экономики: Материалы Всеукраинской межвузовской научно-практической конференции (2000г., г. Симферополь) -Симферополь, Научно-издательский центр КАПКС, 2000. -258с.

10. Буценко И.Н. Оценка потерь, возникающих в аграрном секторе при кредиторской и дебиторской задолженности. // Экономика и управления. -2001. -№1. -С.38-39.

11. Буценко И.Н. Эффективность сокращения потерь. // Экономика и управления. -2001. -№ 3. -С.18-20.

12. Буценко И.Н., Левченко В.Н. Влияние материалоемкости на величину потерь в сельском хозяйстве Крыма. // Экономика и управления. -2001. -№4. -С.33-34.