Шляхи підвищення генетичного потенціалу корів за надоєм з умовною часткою спадковості голштинської породи до 75 %. Аналіз інтенсивності росту молодняку, молочної продуктивності, відтворної здатності, екстер"єрних особливостей тварин за успадкуванням.
При низкой оригинальности работы "Ефективність селекції у племінних стадах української чорно-рябої молочної породи", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Поліпшувальний процес української чорно-рябої молочної породи передбачає розведення "в собі" тварин із умовною структурою генотипу 1/4ЧР 3/4Г та 3/8ЧР 5/8Г, за чіткої системи відбору тварин бажаного типу та спрямованому вирощуванні ремонтного молодняку (Буркат В.П., Білоус О.В., Єфіменко М.Я. та ін., 2003). Метою досліджень було вивчення ефективності селекції в стадах української чорно-рябої молочної породи, спрямованої на підвищення генетичного потенціалу корів за надоєм з умовною часткою спадковості за голштинською породою до 75 % та їх ровесниць (75,1 % і більше) з урахуванням впливу середовищних факторів. Встановлено, що досліджувані стада мають різну величину генетичного потенціалу за надоєм та ступінь його реалізації як наслідок використання бугаїв-плідників з різною племінною цінністю, різної інтенсивності відбору серед маточного поголівя та відмінностями за рівнем годівлі тварин. Одержані результати експериментальних досліджень впроваджені у досліджуваних стадах української чорно-рябої молочної породи, а також можуть бути використані для прискорення темпів генетичного поліпшення стад української чорно-рябої молочної породи та застосовані при розробці перспективних планів селекційно-племінної роботи з породою. Автором роботи зібрані первинні дані зоотехнічного і племінного обліку корів та бугаїв-плідників, проведено аналіз інтенсивності росту ремонтного молодняку, вивчено ефективність розведення молочної худоби за типом вбирного схрещування з урахуванням рівня забезпеченості тварин кормами, вплив голштинської худоби на формування генетичного потенціалу тварин за надоєм та ступінь його реалізації в корів з різною часткою спадковості за поліпшувальною породою, вплив росту рівня молочної продуктивності корів на їх відтворну здатність, досліджено ефективність проведення відбору та підбору, визначено частоту прояву різних форм успадкування племінної цінності корів за надоєм, проаналізовано тривалість використання корів та виділено основні причини їх вибуття, проведено статистичну обробку матеріалів досліджень, економічне обґрунтування ефективності селекції у досліджуваних стадах, аналіз отриманих результатів досліджень та оформлено рукопис дисертації.Подальше удосконалення стад молочної худоби йде за принципом відкритої популяції шляхом широкого використання як вітчизняних племінних ресурсів так і генофонду молочної худоби зарубіжної селекції, що сприяє підвищенню частки спадковості в корів української чорно-рябої молочної породи частки спадковості за голштинською породою (табл. Тварини з високою часткою спадковості за голштинською породою (75,1 % і вище) за однакових умов утримання та годівлі проявили нижчий ступінь реалізації генетичного потенціалу за надоєм (55,7-78,4 %) порівняно з коровами-ровесницями української чорно-рябої молочної породи з часткою спадковості до 75 % за голштинською породою (70,3-80,0 %). Щорса) поліпшувальний процес української чорно-рябої молочної породи за типом вбирного схрещування з використанням бугаїв голштинської породи сприяє росту фактичних надоїв молока корів до 7386 кг, що на 581 кг вище ровесниць з часткою спадковості за голштинською породою до 75 % (Р>0,95). Аналогічне збільшення частки спадковості за голштинською породою (>75,1 %) у господарствах з нижчим рівнем годівлі не дає очікуваних результатів, зокрема, корови української чорно-рябої молочної породи з часткою спадковості до 75 % переважають за надоєм висококровних ровесниць (вище 75,1 %) на 342-369 кг (Р>0,95). Слід зазначити, що тварини з різною часткою спадковості за голштинською породою при народженні мали однакову або ж з не вірогідну різницю за живою масою (табл.Поліпшуваний процес української чорно-рябої молочної породи за типом вбирного схрещування з використанням бугаїв голштинської породи сприяє росту генетичного потенціалу стад за надоєм та фактичних надоїв молока корів від 5641 до 6859 кг за умов високого рівня годівлі (71,8 ц корм. од на корову в рік, 105-125 г перетравного протеїну на 1 кормову одиницю), аналогічне збільшення частки спадковості за голштинською породою (>75,1 %) у господарствах з нижчим рівнем годівлі (55,9-63,8 ц. корм. од. на корову в рік та 85-105 г перетравного протеїну на 1 кормову одиницю) не дає очікуваних результатів, зокрема, корови української чорно-рябої молочної породи з часткою спадковості до 75,1 % переважають за надоєм високопродуктивних ровесниць (вище 75,1 %) на 342-369 кг (Р>0,95). Тварини з високою часткою спадковості за голштинською породою (75,1 % і вище) за однакових умов утримання та годівлі проявили нижчий ступінь реалізації генетичного потенціалу за надоєм (64,5 %) порівняно з коровами-ровесницями української чорно-рябої молочної породи з часткою спадковості до 75 % за голштинською породою (77,4 %). При нижчому рівні годівлі (59,5-63,8 ц корм од та 85-105 г п.прот. на 1 корм од) ремонтні телиці української чорно-рябої молочної породи з кровністю за голштинською породою до 75 % вірогідно перевищують висококровних ровесниць за живою м
Вывод
Генетичний прогрес у племінних стадах української чорно-рябої молочної породи. На підвищення молочної продуктивності корів, крім умов годівлі та утримання, має вплив послідовне підвищення генетичного потенціалу за надоєм. Генетичне поліпшення у племінних стадах здійснюється шляхом відбору 4-х категорій племінних тварин: батьків бугаїв (ББ),матерів бугаїв (МБ), батьків корів (БК) та матерів корів (МК) (табл. 2).
Таблиця 2. Вклад чотирьох категорій племінних тварин в генетичний прогрес за надоєм
У досліджуваних стадах найвищий вклад в генетичний прогрес, який становить 36,6-42,2 кг молока в рік, мали батьки бугаїв (39,1-40,1 %) та батьки корів (33,4-36,6 %). Корови, відібрані в племінне ядро (матері корів), внаслідок низької інтенсивності відбору незначно впливають на генетичне поліпшення в стадах (на 5,4-5,6 %).
Зростання рівня надоїв корів відбувалося на основі підбору бугаїв-поліпшувачів з високими показниками племінної цінності за надоєм (табл. 3).
Підвищенню темпів генетичного поліпшення стада сприяло використання бугаїв-поліпшувачів з вищими показниками племінної цінності за надоєм, зокрема в СВК ім. Щорса середня племінна цінність бугаїв, дочки яких лактували в 2001 р становила 236 кг, а у 2005 році 812 кг молока, крім того, в господарстві використовували лише тих плідників, що були оцінені за якістю потомства. Аналогічна тенденція спостерігається у стаді ТОВ "Сухоліське" та СК АФ "Матюші". Племінна цінність плідників, які використовувалися в 2005 році зросла на 197 кг - 208 кг.
Генетичний потенціал за надоєм та ступінь його реалізації у племінних стадах молочної худоби. Подальше удосконалення стад молочної худоби йде за принципом відкритої популяції шляхом широкого використання як вітчизняних племінних ресурсів так і генофонду молочної худоби зарубіжної селекції, що сприяє підвищенню частки спадковості в корів української чорно-рябої молочної породи частки спадковості за голштинською породою (табл. 4).
Таблиця 4. Ступінь реалізації генетичного потенціалу за надоєм у повновікових корів залежно від їх частки спадковості за голштинською породою
Частка спадковості голштинської породи, % n G,кг Надій, кг Ступінь реалізації, кг
СВК ім. Щорса до 75 220 8730 6805±198,7 80,0
75,1 і більше 386 9420 7386±109,9* 78,4
ТОВ "Сухоліське" до 75 180 7920 6241±91,5* 78,8
75,1 і більше 340 9216 5899±90,6 64,1
СК АФ "Матюші" до 75 114 7672 5399±110,2* 70,3
75,1 і більше 586 9020 5030±184,2 55,7
Встановлено, що досліджувані стада мають різну величину генетичного потенціалу за надоєм (7672-9420 кг молока) та ступінь його реалізації. Тварини з високою часткою спадковості за голштинською породою (75,1 % і вище) за однакових умов утримання та годівлі проявили нижчий ступінь реалізації генетичного потенціалу за надоєм (55,7-78,4 %) порівняно з коровами-ровесницями української чорно-рябої молочної породи з часткою спадковості до 75 % за голштинською породою (70,3-80,0 %).
Встановлена вірогідна різниця за показниками молочної продуктивності у корів з різною часткою спадковості за голштинською породою. За умов високого рівня годівлі (СВК ім. Щорса) поліпшувальний процес української чорно-рябої молочної породи за типом вбирного схрещування з використанням бугаїв голштинської породи сприяє росту фактичних надоїв молока корів до 7386 кг, що на 581 кг вище ровесниць з часткою спадковості за голштинською породою до 75 % (Р>0,95). Аналогічне збільшення частки спадковості за голштинською породою (>75,1 %) у господарствах з нижчим рівнем годівлі не дає очікуваних результатів, зокрема, корови української чорно-рябої молочної породи з часткою спадковості до 75 % переважають за надоєм висококровних ровесниць (вище 75,1 %) на 342-369 кг (Р>0,95).
Вплив інтенсивності росту ремонтного молодняку на наступну їх молочну продуктивність. Результати проведених досліджень вказують на наявність істотного впливу генетичних факторів, зокрема генотипу бугаїв-плідників різних ліній на інтенсивність росту їх дочок.
В СВК ім. Щорса найвищу інтенсивність росту мали дочки плідників лінії Чіфа 142738162, які у 18-и місячному віці мали живу масу вище 380 кг (Р>0,99). У ТОВ "Сухоліське" дочки лінії Старбака 3527900.29 у віці 18 місяців істотно перевищували за живою масою своїх ровесниць лінії Р. Соверінга 198998 (Р>0,999). Дочки ліній В.Б. Айдіала 1013415 та Р. Соверінга 198998 в різних господарствах не мали вірогідної різниці за живою масою протягом всього періоду їх вирощування.
Слід зазначити, що тварини з різною часткою спадковості за голштинською породою при народженні мали однакову або ж з не вірогідну різницю за живою масою (табл. 5).
Таблиця 5. Інтенсивність росту телиць залежно від їх частки спадковості за голштинською породою
Спадковість за голштинською породою, % n, гол Жива маса (кг) у віці (міс) новонароджені 6 9 12 18
±m ±m ±m ±m ±m
СВК ім. Щорса до 75 220 28±3,6 170±9,6 236±4,2 280±6,6 380±3,6
75,1 і більше 386 30±5,4 175±6,9** 252±8,3 281±9,6 382±9,5
ТОВ "Сухоліське" до 75 180 29±5,5 176±6,3** 245±5,9 285±9,5* 384±6,2*
75,1 і більше 340 29±8,4 156±7,2 210±5,7 260±7,6 363±6,3
75,1 і більше 586 32±6,3 167±9,4 221±5,4 263±7,5 366±8,6
Однак в 6, 9, 12, 18-и місячному віці між порівнюваними групами встановлена вірогідна різниця. У СВК ім. Щорса ремонтні телички переважали за живою масою показники стандарту і породи. До того ж, телички з високою часткою спадковості за голштинською породою переважали ровесниць у всі вікові періоди з вірогідною різницею у 6-и місячному віці (Р>0,95). Вирощування ремонтних теличок з високою часткою спадковості за голштинською породою у ТОВ "Сухоліське" та СК АФ "Матюші" є незадовільним, тому що за живою масою вони поступаються ровесницям у 6-и місячному віці на 11-20 кг (Р>0,99), у 12 міс. на 18-20 кг (Р>0,95), у 18 міс. на 16-21 кг (Р>0,95).
Отже, використання плідників голштинської породи в селекційному процесі дає змогу отримати добре розвинутих тварин лише за високого рівня їх годівлі.
Залежність молочної продуктивності корів від їх лінійного росту. У досліджуваних господарствах із зростанням промірів тіла тварин збільшувалися надої. Тварини з висотою в холці 129 см - 130 см, живу масу 566 кг - 569 кг мали надої до 4500 кг молока (Р>0,95). Більш крупні тварини (висотою в холці 138 см - 139 см і середньою живою масою 592 кг (Р>0,95) мали надої вище 6000 кг.
Тваринам з вищою часткою спадковості за голштинською породою притаманні більші глибина та ширина грудей на 2-3 см (Р>0,95). Надій цих корів був вищим від надоїв корів з часткою спадковості за голштинською породою до 75 % на 260 кг (Р>0,95).
Встановлено також генетичну зумовленість формування екстерєру тварин. Дочки ліній Чіфа 142738162, Р. Соверінга 198998, М. Чіфтейна 95679 переважали ровесниць інших ліній за промірами висоти в холці на 4-6 см (Р>0,99), обхвату грудей 2-5 см (Р>0,95) та надоєм на 265-640 кг (Р>0,99).
Ефективність відбору в племінних стадах молочної худоби. В період вирощування ремонтного молодняку у всіх дослідних господарствах максимальне вибракування проводять до 6-міс. віку при першій оцінці за ростом і розвитком (до 10,9 %), та після 18-ти місячного віку (до 9,6 %) при осіменінні. Серед нетелей з різною часткою спадковості за голштинською породою різниця у чисельності вибракуваного поголівя була незначною (0,2-0,8 %), що свідчить про забезпечення належних умов утримання та годівлі при утриманні нетелів.
Аналіз причин вибракування корів-первісток з урахуванням їх кровності за голштинською породою показує, що у всіх досліджуваних стадах найчастіше вибували первістки з вищою кровністю за голштинською породою (75,0-79,5 % від всього вибракуваного поголівя). Основними причинами їх вибуття були: важкість отелень (у 26,7-45,2 % поголівя), хвороби вимя (у 26,0-38,7 % поголівя) та неплідність після отелення (у 6,5-46,7 % поголівя). Використання плідників української чорно-рябої молочної породи сприяло збереженню первісток після їх першого отелення, знижуючи можливість їх вибракування через відтворні якості до 20,5-25,0 %.
Ефективність форм підбору в стадах. Встановлена тенденція до збільшення (Р0,999). Дочки плідників ліній Р. Соверінга 198998, Елевейшна 149100765, Рокіта 252863, М. Чіфтейна 95679 за надоєм вірогідно переважали ровесниць ліній В.Б. Айдіала 1013415 та Старбака 352790.29 (Р>0,95).
Форми успадкування племінної цінності корів української чорно-рябої молочної породи за надоєм. Дослідженнями встановлено пять форм успадкування племінної цінності корів за надоєм: проміжне успадкування (52,7-65,5 %), домінування матері (14,7-27,7 %), домінування батька (9,1-12,9 %), понаддомінування (5,0-6,2 %) і регресія (2,3-4,6 %) (табл. 6).
Для вивчення якісних змін стада, при різних формах успадкування, було проведено порівняльний аналіз племінної цінності батьків (ПЦ) з величиною племінної цінності їх потомства (табл. 7).
Таблиця 6. Частота форм успадкування племінної цінності за надоєм корів
Господарства n Проміжне Домінування матері Домінування батька Регресія Понад домінування n % n % n % n % n %
Істотну перевагу за величиною племінної цінності мали дочки при понаддомінуванні. Їх племінна цінність ( 576кг- 634кг) була вірогідно вищою (Р>0,95) від кращого з батьків. Якісне поліпшення потомків відбувалося при домінуванні батька ( 284кг- 313кг) (Р>0,95). При проміжній формі успадкування було отримано тварин, у яких величина їх племінної цінності була вірогідно вищою порівняно з матерями (Р>0,95).
При домінуванні матерів спостерігалось незначне підвищення племінної цінності за надоєм у дочок ( 152кг- 157кг) (Р>0,95). Істотне зниження племінної цінності у дочок спостерігається за регресії ( 11кг- 28кг). Найбільш бажаними в селекційному відношенні є такі форми успадкування: понаддомінування, домінування батька та проміжна форма успадкування. Встановлено, що ці форми успадкування племінної цінності частіше проявлялися в корів з часткою спадковості за голштинською породою до 75 %, за виключенням домінування батьків голштинської породи у племзаводі "Матюші" (табл. 8).
У корів з часткою спадковості за голштинською породою вище 75,1 % явище понаддомінування проявлялося тільки у племрепродукторі ім. Щорса. В господарствах з нижчим рівнем годівлі серед корів з часткою спадковості до 75 % успадкування племінної цінності з проявом явища понаддомінування проявлялося в 6,2-7,0 % від всього поголівя корів. Це свідчить про досить високий генетичний потенціал за надоєм у тварин новоствореної української чорно-рябої молочної породи та добру здатність їх реалізувати свої можливості в існуючих умовах годівлі та утримання.
Таблиця 8. Форми успадкування молочної продуктивності корів
Частка спадковості за голштинськоюпородою Проміжна Домінування матері Домінування батька Понаддомінування Регресія n % n % n % n % n %
СВК ім. Щорса до 75 % 244 63,8 39 10,2 53 13,9 32 8,4 14 3,7
75,1 і більше 144 64,3 50 22,3 25 11,2 5 2,2 - -
ТОВ "Сухоліське" до 75 % 211 57,0 78 21,1 45 12,2 26 7,0 10 2,7
У всіх господарствах при застосуванні кросу ліній в більшості випадків спостерігалася адитивна дія генів. Тварини, що були отримані при кросі ліній, в різних господарствах мали проміжну форму успадкування в межах від 52,5 до 70,6 %. При внутрілінійному підборі цей показник коливався від 55,2 до 56,7 %.
Понаддомінування частіше проявляється при кросах ліній (5,1-9,1 %) ніж при внутрілінійному підборі (1,5-5,8 %), що пояснюється проявом внутрішньопородного гетерозису. При внутрілінійному підборі рівень впливу генотипу плідника був вищим, ніж при кросі ліній, на що вказує частота домінування батька (крос ліній - 1,9-13,7 % поголівя, внутрішньолінійне розведення - 8,8-20,7 %).
Відтворна здатність в процесі зростання генетичного потенціалу корів за надоєм. Корови з часткою спадковості за голштинською породою більше 75,1 % у всіх господарствах, незалежно від умов годівлі та утримання мали довшу тривалість сервіс-періоду на 14-22 дні (Р>0,95) в порівнянні з ровесницями, частка спадковості яких за голштинською породою не перевищує 75 %.
Таблиця 9. Показники відтворної здатності корів
Частка спадковості за голштинською породою, % Кількість лактацій Сервіс-період, днів Сухостійний період, днів Міжотельний період, днів
±m Cv, % ±m Cv, % ±m Cv, %
СВК ім. Щорса до 75 470 114±6,3* 52,1 61±2,9 26,1 399±3,7* 2,9
75,1 і більше 344 128±7,8 43,4 69±13,7 13,7 413±4,9 14,9
ТОВ "Сухоліське" до 75 779 104±11,7* 52,4 56±2,6 12,3 389±7,9* 16,4
75,1 і більше 715 122±9,7 65,2 72±3,4 14,7 407±6,7 13,1
75,1 і більше 871 143±7,3 49,6 73±4,0 10,7 428±9,2 16,5
Отже, з підвищенням частки спадковості за голштинською породою спостерігалось зниження відтворних показників корів, у них проявлялася закономірність при якій із зростанням молочної продуктивності відтворні якості мають тенденцію до зниження.
Для успішного ведення селекційної роботи необхідно виявити найкращі поєднання молочної продуктивності та відтворювальної здатності тварин (табл. 10).
Таблиця 10. Вплив тривалості сервіс-періоду на молочну продуктивність корів
Тривалість сервіс періоду, днів СВК ім. Щорса ТОВ "Сухоліське" СК АФ "Матюші" кількість лактацій надій, кг кількість лактацій надій, кг кількість лактацій надій, кг
236 і більше 101 5067±120,7 113 4862±136,3 84 4512±101,9
Найвищу молочну продуктивність мали тварини при тривалості сервіс-періоду 64-106 днів, тобто ті, що запліднились в 3-5 охоту, а найнижчим рівень надою був у тварин, в яких сервіс-період становив більше 236 днів (Р>0,99).
Тривалість сервіс-періоду 64-106 днів є оптимальною для отримання високої продуктивності від тварин в досліджуваних стадах. Розтягнутий сервіс-період зумовлює подовження міжотельного. За тривалості лактації, більше бажаних 305 днів корови часто запускаються за 3-4 місяці до отелення, що призводить до зниження надою за лактацію на 940 кг - 1168 кг (Р>0,95).
Тривалість продуктивного використання корів і причини їх вибуття. Велике занепокоєння викликає тенденція зниження тривалості використання корів. Середня тривалість використання корів у досліджуваних стадах становить 2,9-3,4 лактації, при цьому із зростанням продуктивності корів навіть в кращих умовах утримання, тривалість господарського використання має тенденцію до зниження. Серед різних причин вибуття корів, найбільшу їх частку було вибракувано через неплідність (26,7-35,3 %) та хвороби вимені (39,1-46,9 %). В звязку з віком в господарствах вибраковується лише від 5,3 до 6,9 % з усього вибракуваного поголівя. Це пояснюється передусім тим, що тварини вибували в ранньому віці.
В СВК ім. Щорса за умов високого рівня годівлі тривалість використання корів з різною структурою генотипу не мала вірогідної різниці (табл. 11).
Крім того, завдяки широкому використанню генофонду голштинів, висококровні (більше 75,1 %) корови вірогідно (Р>0,999) переважали своїх ровесниць з нижчою часткою спадковості (до 75 %) за надоєм.
Таблиця 11. Тривалість господарського використання корів
Частка спадковості за голштинською породою, % n Показники продуктивне використання, лактації тривалість господарського використання, днів середній надій, кг КГВ
СВК ім. Щорса до 75 168 3,2±0,26 2016±4,8 5868±121,7 0,598
75,1 і більше 285 2,8±0,43 1948±6,7 6486±98,6*** 0,479
ТОВ "Сухоліське" до 75 180 4,6±0,51*** 2564±7,2*** 6419±102,3*** 0,655
75,1 і більше 210 2,0±0,32 1542±4,6 4745±98,6 0,426
СК АФ "Матюші" до 75 314 4,2±0,52*** 2783±8,1*** 5623±89,7*** 0,682
75,1 і більше 211 1,8±0,26 1469±6,6 4419±111,4 0,398
Тривалість використання корів з високою часткою спадковості за голштинською породою у ТОВ "Сухоліське" та СК АФ "Матюші" була нижчою порівняно з ровесницями відповідно на 2,6 та 2,4 лактації (Р>0,999). Середня молочна продуктивність висококровних тварин за період використання була вірогідно нижчою порівняно до ровесниць (Р>0,999), тому, в процесі формування високопродуктивних молочних стад доцільним є врахування структури генотипу тварин та конкретних умов зовнішнього середовища, в яких їх утримують.
Економічна ефективність селекції. Витрати на утримання корів у кожному з господарств є не однаковими, що пояснюється перш за все різним рівнем годівлі тварин. Прибуток від корів починають отримувати на другій-третій лактації, що дає всі підстави стверджувати про доцільність утримання у віковій структурі стада питому частку корів цього віку. Враховуючи строки окупності корів у господарствах (0,9-2,9 лактацій) та тривалість використання корів у стаді (2,9-3,4 лактації), вони вибувають ледве досягнувши віку в якому показують свою кращу продуктивність.
Основними факторами, що впливали на величину цих показників у корів з різною часткою спадковості за голштинською породою, були тривалість їх використання, відмінності в рівні молочної продуктивності та відтворній здатності (табл. 12).
Таблиця 12. Економічна ефективність використання корів
Частка спадковості за голштинською породою, % n Витрати за період утримання, тис. грн. Виручка, тис. грн. Прибуток за лактацію, тис. грн. молоко приплід гній туша всього
СВК ім. Щорса до 75 220 17,310 12,250 0,912 0,626 6,340 20,128 2,818
75,1 і більше 385 16,914 12,946 0,606 0,502 5,250 19,304 2,390
ТОВ "Сухоліське" до 75 180 22,915 17,807 0,989 1,050 5,658 25,504 2,589
75,1 і більше 340 13,205 6,343 0,606 0,528 5,025 12,502 -0,703
75,1 і більше 586 13,188 10,958 0,535 0,490 4,904 12,285 -0,903
Навіть при вищій виручці за молоко (на 696 грн.) в СВК ім. Щорса, від корів з часткою спадковості за голштинською породою вище 75,1 % загальна сума прибутку була нижчою на 428 грн. в порівнянні до ровесниць з часткою спадковості до 75 %. В ТОВ "Сухоліське" та СК АФ "Матюші" нижчі витрати на утримання корів з часткою спадковості за голштинською породою вище 75,1 % (13188-13205 грн. проти 22187-22915 грн.) не обумовлювали прибутковості даної групи тварин.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
