Ефективність полірування цементу зубів у комплексному лікуванні хвороб пародонта - Автореферат

Цемент, як складова частина пародонта, відіграє вирішальну роль у збереженні та відновленні зубо-ясенного прикріплення (Данилевский Н.Ф. та співавт., 1993; Сай В.Г., 1997; Garranza F.A., 1979). При пародонтиті настає ряд порушень структури цементу та вмісту неорганічних речовин, відбуваються процеси гіпер-, гіпомінералізації та патологічної резорбції цементу, меншає кількість колагенових волокон, цемент зазнає інвазії мікроорганізмів та їх ендотоксинів, які проникають на глибину дентино-цементного зєднання. Є думка, що полірування поверхні оголеного цементу може покращати результати лікування внаслідок усунення його патологічно змінених поверхневих шарів і мікроскопічних залишків зубних відкладень, нівелювати поскалінгові пошкодження цементу, надаючи його поверхні гладкості й покращуючи естетику оголеного кореня (Данилевський М.Ф., Борисенко А.В., 2000; Грохольський А.П. та співавт., 1999; Colidron B. Вивчити особливості мікрорельєфу поверхні оголеного цементу зубів (цементогліфіки) перед поліруванням та після нього. Ефективність комплексного лікування хвороб пародонта з проведенням полірування оголеного цементу оцінювали за допомогою загальноприйнятих клініко-рентгенологічних і лабораторних методів та ультраструктурних досліджень мікрорельєфу поверхні оголеного цементу зуба.Ми лікували 129 хворих з пародонтитом легкого і середнього ступенів важкості як основний обєкт нашого дослідження. Хворих поділено на дві групи в залежності від ступеня важкості: легкого ступеня - 93 хворих, середнього - 36 хворих. Зняття зубних відкладень і наступне полірування оголеного цементу проводилось у 2-4 відвідування в наступній послідовності санування секстантів зубних рядів (18 до 14, 28-24, 13-23, 38-34, 48-44, 33-43 зубів). Стан і характер поверхні оголеного цементу перед і після зняття зубних відкладень та полірування вивчали в растровому електронному мікроскопі, використовуючи в клініці модифікований метод реплік (Т. Ефективність проведеного лікування у хворих на генералізований пародонтит основної і контрольної груп оцінювали за результатами клінічних, рентгенологічних та індексних показників перед і після лікування, через місяць, 6 місяців та через рік.Поставлені наукові завдання вирішено шляхом впровадження в комплекс лікувальних заходів опрацьованої методики полірування оголеного цементу кореня зуба. Включення полірування в комплексне лікування хвороб пародонта покращує гігієнічний стан порожнини рота, запобігає передчасному утворенню зубної бактерійної платівки і рецидивуванню зубних відкладень, що призводить до стійкої ремісії у віддалені терміни спостереження. При патології пародонта в 26% випадків розвивається хвороблива зміна макрорельєфу ясен, яка супроводжується рецесією ясен й оголенням коренів зубів з розвитком цементопатій, які погіршують перебіг хвороби, сприяючи інтенсивному утворенню мікробної платівки, інтоксикації маргінального пародонта й підтримуванню в ньому запального процесу. Про це свідчить низький стан гігієни порожнини рота (2,63±0,16) в індексному вираженні, високі показники у хворих кровоточивості ясен (Ікр>1 у 70-80%), зубних відкладень - 80-90% та обовязкові хворобливі ознаки стану маргінального пародонта (гіперемія, набряк, атрофія, зміна контуру ясен, пародонтальні кишені, порушення зубо-ясенного зєднання). На мікроскопічному рівні показано, що полірування цементу кореня сприяє ліквідації численних мікроскопічних острівців назубних відкладень - основної причини рецидиву підясенного зубного каменю, де утримується мікробна флора та формуються мікробна назубна платівка (бляшка), що є постійним джерелом інтоксикації тканин пародонта.

Основний зміст роботи

пародонтит цемент полірування абразивний

У дисертації наведено теоретичні узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає в удосконаленні комплексної терапії хвороб пародонта. Поставлені наукові завдання вирішено шляхом впровадження в комплекс лікувальних заходів опрацьованої методики полірування оголеного цементу кореня зуба. Включення полірування в комплексне лікування хвороб пародонта покращує гігієнічний стан порожнини рота, запобігає передчасному утворенню зубної бактерійної платівки і рецидивуванню зубних відкладень, що призводить до стійкої ремісії у віддалені терміни спостереження.

1. При патології пародонта в 26% випадків розвивається хвороблива зміна макрорельєфу ясен, яка супроводжується рецесією ясен й оголенням коренів зубів з розвитком цементопатій, які погіршують перебіг хвороби, сприяючи інтенсивному утворенню мікробної платівки, інтоксикації маргінального пародонта й підтримуванню в ньому запального процесу. Про це свідчить низький стан гігієни порожнини рота (2,63±0,16) в індексному вираженні, високі показники у хворих кровоточивості ясен (Ікр>1 у 70-80%), зубних відкладень - 80-90% та обовязкові хворобливі ознаки стану маргінального пародонта (гіперемія, набряк, атрофія, зміна контуру ясен, пародонтальні кишені, порушення зубо-ясенного зєднання).

2. Оголений цемент кореня зуба - менше мінералізована в порівнянні з емаллю тверда тканина з мікротвердістю 60-80 кг/мм?, з нижчим вмістом кальцію і фосфору. Це вимагає не лише охорони цементу зуба від дії карієсогенних чинників порожнини рота, але й забезпечення високого ступеня його чистоти і гладкості з метою зменшення ризику утворення назубних відкладень.

3. Полірування оголеного цементу підвищує його мінералізованість, вміст у ньому кальцію і фосфору, збільшує мікротвердість до 109,8 кг/ мм?, нормалізує стан рельєфу його поверхні, що в цілому посилює карієсрезистентність цементу, а головне - запобігає швидкому утворенню мікробних зубних відкладень.

4. На мікроскопічному рівні показано, що полірування цементу кореня сприяє ліквідації численних мікроскопічних острівців назубних відкладень - основної причини рецидиву підясенного зубного каменю, де утримується мікробна флора та формуються мікробна назубна платівка (бляшка), що є постійним джерелом інтоксикації тканин пародонта. В результаті полірування цементу кореня його поверхня протягом 6 місяців утримується очищеною та гладкою.

5. Полірування цементу в глибині пародонтальних кишень у хворих на генералізований пародонтит призводить до позитивних змін цитологічного та мікробіологічного вмісту пародонтальних кишень. Стверджено зменшення кількості нейтрофільних лейкоцитів, особливо з явищами незавершеного фагоцитозу та поодинокі полібласти. Істотно знижується кількість веретеноподібних паличок, найпростіших, спірохет та грибів та дещо зростає кількість кокової флори.

6. Запропонована методика полірування оголеного цементу зубів, зокрема в глибині пародонтальних кишень, є оптимальною щодо послідовності очищення, вибору полірувальних пристроїв і паст за показами, контролю за станом поверхні цементу методом реплік, обліку праці в трудових одиницях. Для усунення пігментацій, залишків зубних відкладень і механічних пошкоджень найефективнішою є паста на основі двоокису кремнію, а для підвищення мінералізованості та карієсрезистентності оголеного цементу - кальційвмісні пасти. Низька абразивність пасти "Поліпаст" робить її непридатною для зняття назубних пігментацій і полірування оголеного цементу кореня зуба. Отримані результати стимулюючого впливу екстракту живокосту лікарського на проліферацію фібробластів вказують на можливість його застосування в полірувальних пастах.

7. Утримання індексу гігієни в межах 1,5±0,09, індексу кровоточивості ІКР<1 та відсутності рецидиву зубних відкладень у більшості обстежених ділянок протягом 6 місяців свідчить, що полірування оголеного цементу кореня позитивно впливає на перебіг патологічного процесу, забезпечує стійку ремісію у пацієнтів з пародонтитом легкого (70,17%) і середнього (78,94%) ступенів важкості і його впровадження підвищує ефективність комплексного лікування хворих на генералізований пародонтит.

1. Кухта С.Й., Ріпецька О.Р. Застосування методу реплік в оцінці поверхні цементу зубів у процесі скалінгу та полірування // Вісник стоматології. - 1997. - № 4. - С.551-554

2. Ріпецька О.Р. Вплив екстракту живокосту на інтенсивність росту культури фібробластів // Практична медицина. - 1999. - № 3-4. - С. 132-134.

3. Ріпецька О.Р., Кухта С.Й. Твердість цементу зубів у хворих на пародонтит // Практична медицина. - 1999. - Ч. 5-6 (19-20). - 67-69.

4. Ріпецька О.Р. Дослідження вмісту кальцію та фосфору у цементі кореня зубів при їх обробці полірувальними пастами // Вісник стоматології. - 2000. - № 2.- С. 8-10.

5. Ріпецька О.Р., Кухта В.С. Оцінка поверхні цементу зубів в процесі усунення зубних відкладень і полірування // Новини стоматології. - 2000. - № 2 (23). - С. 59-60.

6. Рипецкая О. Эффективные средства для удаления пигментированных зубных налетов // ХХХУІІІ итоговая студ. конф. Тезисы докл. - Москва, 1990. - С. 7.

7. Кухта С.Й., Ріпецька О.Р. Електронномікроскопічне дослідження цементу кореня зубів при хворобах пародонта // Стоматологічні новини. - Львів, 1995. - С. 13-14.

8. Ріпецька О., Роговий І., Слобода. О. Профілактика карієсу цементу при захворюваннях пародонта // Сучасні проблеми стоматології. Матеріали доповідей Міжнарод. наук. конф. - Львів, 1996.- С. 81-82.

9. Pankiv V., Riznyk S., Kuchta S., Ripetska O. Rationale for regular screening for thyroid hyperfunction and periodontal diseases in diabetics in region with poor iodine supply // 10th International congress of endocrinology. June 12-15, 1996. San Francisko, USA.- Abstract book.- P. 237.

10. Ріпецька О., Личковська Л. Клінічна оцінка поверхні цементу зубів методом реплік // Міжнародний медичний конгрес. Тези доповідей. - Тернопіль, 1997. - С. 202-203.

11. Ріпецька О.Р. Якісна оцінка поверхні цементу кореня до скалінгу та після зняття зубних відкладень // Стомат. новини. Актуальні проблеми стоматології. - Львів, 1997. - С.13.

12. Кухта С.Й., Бучковська А.Ю., Пасько О.О., Ріпецька О.Р. Клінічні та експериментальні дослідження ефективності медикаментозних композицій у профілактиці та лікуванні гінгівітів // Актуальні проблеми стоматології. - Львів, 1998. - С.37.

13. Ріпецька О.Р. Сучасні методи обробки цементу кореня зубів при лікуванні захворювань пародонта // Актуальні проблеми стоматології. - Львів, 1998. - С. 124-125.

14. Denega I., Kuchta S., Ripetska O. Kliniczno-immunologiczne badanie skutecznosci miejscowego stosowania chlotiazolu w leczeniu zapalen przyzebia // Materialy Konferencyjne IX Konferencji. - Poznan, 1998. - Р. 37-38.

15. Зузук Б., Голейко Д., Ріпецька О. та ін. Технологія та біофармацевтичні дослідження стоматологічної пасти з екстрактом живокосту // Теорія і практика створення лікарських препаратів. Матеріали міжнародної конференції. - Харків, 1998. - С. 122-126.

16. Ріпецька О.Р. Електронномікроскопічне дослідження поверхні цементу зуба після видалення зубних відкладень, обробки та полірування // Матеріали І (YIII) зїзду Асоціації стоматологів України (30 листопада-2 грудня 1999 р.) - Київ, 1999. - С. 153.

17. Ріпецька О.Р. Вплив полірування цементу кореня зубів на стан тканин пародонта // Ювілейна підсумкова наукова конференція студентів і молодих вчених, присвячена 100-річчю Одеського державного медичного університету. Тези доповідей. (20-21 квітня 2000 р.). - Одеса, 2000. - С. 134-135.

18. Ріпецька О.Р., Кухта С.Й., Саричева Г.Н. Вплив полірування оголеного цементу зубів на цитологічну картину ясенної рідини // Стоматологічні новини. Актуальні проблеми стоматології. - Львів, 2000. - 78-79.

19. Ріпецька О.Р., Кухта В.С. Ефективність санації полірування цементу зубів у комплексному лікуванні захворювань пародонта // VIII Конгрес Світової Федерації українських лікарських товариств. - Львів - Тернопіль, 2000. - С.360.

20. Ripetska O., Kuchta S., Pasko O. Cementum microhardness and content of Ca and P in periodontitis teeth // Materialy IV Konferencji Biomaterialy i Mechanika w Stomatologii. Ustron Jaszowiec, 19-22 pazdziernik, 2000.- Katowice, 2000.- P. 227-229.

Размещено на .ru