Поняття, суть і методи оцінки економічної ефективності. Кількісний критерій ефективності виробництв агропромислового комплексу. Оцінка ефективності переробки зерна в АПК Львівської області і розробка методики економічного аналізу виробництва зерна.
Перехід до ринкових відносин спричинив розбалансованість між окремими галузями АПК, що суттєво знизило результативність його діяльності в цілому та зернопереробного підкомплексу зокрема. Процеси реформування економіки створюють нові можливості для ефективного вирішення багатьох проблем у сфері АПК за рахунок підвищення ефективності господарювання на засадах розвитку ринкових відносин, вдосконалення форм та системи економічних взаємозвязків між сферами виробництва і переробки сільськогосподарської продукції. Мета дисертаційного дослідження полягає в розробці науково обгрунтованих рекомендацій щодо задіяння внутрішніх і зовнішніх резервів підвищення ефективності переробки зерна та вдосконалення економічних взаємовідносин у зернопродуктовому підкомплексі АПК. проаналізувати вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на ефективність діяльності зернопереробних підприємств та дослідити причинно-наслідкові звязки між факторними і результативними показниками ефективності; вперше здійснено комплексне системне дослідження механізму формування ефективності функціонування регіонального зернопереробного підкомплексу АПК під впливом зовнішніх і внутрішніх організаційно-економічних факторів та розроблені шляхи подальшого розвитку і підвищення ефективності переробки зерна за рахунок використання внутрішньовиробничих резервів, розвитку інформаційно-аналітичного та маркетингового сервісу і вдосконалення взаємозвязків між підприємствами сфер виробництва і переробки зерна;Повний обсяг дисертації містить 234 сторінки машинописного тексту, в тому числі 5 таблиць - 2 сторінки, 17 рисунків - 9 сторінок, 62 додатки - 63 сторінки, список використаних літературних джерел складається з 139 найменувань - 11 сторінок.У першому розділі “Теоретичні та організаційно-економічні засади ефективності переробки зерна” розглядаються теоретичні аспекти ефективності виробництва у ринковій економіці, організаційно-економічні передумови підвищення ефективності переробки зерна, наводиться методика аналізу ефективності функціонування зернопродуктового підкомплексу АПК. На основі вивчення теоретичних положень з врахуванням задач дисертаційного дослідження уточнено сутність поняття “ефективність” та ”ефект”, зясовано види ефекту, концептуальні та методичні підходи до його оцінки. Теоретична сутність поняття “ефективність” вимагає дослідження функціональних взаємозвязків у процесі оцінки ефективності з позицій суспільства і підприємства за критеріями найбільшої обєктивності та корисності. Сформована відповідна система показників, аналіз яких дозволяє простежити кількісні зміни обсягів виробництва і переробки зерна в області, структурні зміни у формуванні пропозиції зернових культур, асортименті продукції зернопереробки тощо. Дослідження за допомогою сформованої системи показників впливу внутрішніх факторів на ефективність переробки зерна дозволяє оцінити забезпеченість виробництва основними фондами, трудовими та матеріальними ресурсами, а також ефективність їх використання.Оцінка результатів вивчення і аналізу теоретичних аспектів сутності поняття ефективності засвідчує факт існування проблеми узгодження показників ефективності діяльності субєктів господарювання з позицій суспільства, держави, галузі, підприємства, а також врахування складових ефективності: соціальної, економічної, технологічної, екологічної. У процесі аналізу виявлено наявність економічної нерівноваги між попитом і пропозицією зерна, необгрунтоване втручання держави у ринкові механізми та недосконалість чинного законодавства, взаємну недовіру і упередженість між виробниками зерна та його переробниками, а також недосконалість фінансово-кредитного механізму та відсутність привабливого інвестиційного клімату для залучення іноземного капіталу у зернопереробний підкомплекс АПК. Тому для оцінки економічної ефективності варіантів переробки зерна використано узагальнюючий показник - рентабельність його переробки. Використання цього інтегрального показника дозволяє умовно перевести весь обсяг вихідної продукції у зерно, це елімінує вплив конюнктури ринку продукції зернопереробки. Аналіз ступеня адекватності одержаних пяти рівнянь регресії на основі значень коефіцієнтів детермінації (R2), F - критерію та рівня його значимості р, а також дослідження залишків регресійних моделей з їх графічною візуалізацією на нормальному імовірнісному папері та в лінійних рівняннях регресії від передбачуваних значень дозволяють стверджувати, що регресійні моделі достатньо адекватно описують взаємозвязки між змінними і можуть використовуватись для прогнозу (відновлення) невідомих або середніх значень конкретних показників ефективності зернопереробки у КХП Львівського представництва ДАК “Хліб України” у процесі проведення перспективного аналізу.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертаційній роботі проведено комплексне системне дослідження ефективості переробки зерна в АПК Львівщини, що дозволило зробити наступні висновки: 1. Ефективність - це дієвість витрат, які повязані з певною діяльністю та отриманням результатів від неї. Енергетичний характер вкладених зусиль (витрат) зумовлює неминучі втрати, рівень яких визначає кінцевий результат - ефект.
Якісною характеристикою ефективності виробництва є певний критерій, а кількісною - показник. Виявлення критерію економічної ефективності виробництва випереджає її кількісну оцінку і є необхідною передумовою останньої.
Оцінка результатів вивчення і аналізу теоретичних аспектів сутності поняття ефективності засвідчує факт існування проблеми узгодження показників ефективності діяльності субєктів господарювання з позицій суспільства, держави, галузі, підприємства, а також врахування складових ефективності: соціальної, економічної, технологічної, екологічної. Найбільш доцільно для оцінки ефективності переробки зерна в АПК використовувати показник рентабельності, оскільки він максимально відповідає меті агрегування цілей діяльності різних рівнів управління та інтегрує згадані складові ефективності.
2. Сукупність факторів впливу на ефективність переробки зерна поділяється на зовнішні і внутрішні. Внутрішні фактори обєднані у групи: техніко-технологічні, організаційно-економічні та соціально-економічні.
З огляду на специфіку зернопереробного підкомплексу АПК найбільш характерними факторами зовнішнього впливу на ефективність виробництва є форми і зміст економічних взаємовідносин із виробниками зерна та постачальниками техніки, рівень розвитку зернового ринку, ефективність державного регулювання, фінансово-кредитні умови, ступінь розвитку інформаційно-аналітичного та маркетингового сервісу.
3. На Львівщині відсутні передумови для екстенсивного розвитку зернового господарства. Характерною є тенденція до посилення територіальної спеціалізації районів північно-східної частини області на вирощуванні зернових культур.
Складне соціально-економічне становище сільськогосподарських і промислових підприємств обумовило зниження попиту на ринках продовольчої та фуражної переробки зерна (протягом 1995-97рр. загальне використання зерна на Львівщині скоротилось на 21,6%). За умови стабілізації виробництва у споживачів продукції зернопереробки потенційний попит зернопереробних підприємств повинен дещо перевищувати потенційну пропозицію зернових культур в області.
4. Зовнішні оганізаційно-еконономічні фактори негативно вплинули на ефективність діяльності зернопереробних підприємств за період, що аналізується. У процесі аналізу виявлено наявність економічної нерівноваги між попитом і пропозицією зерна, необгрунтоване втручання держави у ринкові механізми та недосконалість чинного законодавства, взаємну недовіру і упередженість між виробниками зерна та його переробниками, а також недосконалість фінансово-кредитного механізму та відсутність привабливого інвестиційного клімату для залучення іноземного капіталу у зернопереробний підкомплекс АПК.
5. Результати аналізу інтегрованої дії зовнішніх факторів засвідчили наявність тенденції до зниження кількісних показників діяльності зернопереробних підприємств, які з метою систематизації дослідження були обєднані за характерними ознаками у три групи. Порівняльний аналіз обсягів виробництва, структури і асортименту продукції зернопереробки виявив як найбільш резервомістку першу групу підприємств, що включає високопотужні КХП, підпорядковані ДАК “Хліб України”.
6. Оцінка використання локальних зернопереробних потужностей за допомогою відповідного коефіцієнта у розрізі районів Львівщини дозволила визначити ступінь пропорційності між параметрами зернової сировинної бази та задіяними зернопереробними потужностями, що дає можливість виявити шляхи використання існуючих територіальних резервів.
7. За період, що аналізується, спостерігається погіршення факторних показників економічної ефективності зернопереробної галузі. Зокрема, порівняльний аналіз ефективності використання основних фондів показав, що коефіцієнт оновлення на підприємствах першої групи характеризується якісними змінами, а другої - кількісними. Зростання кількості діючих підприємств сільськогосподарських товаровиробників (переважно за рахунок відновлення і ремонту зношеного і непрацюючого обладнання, яке має низьку балансову вартість), обумовило найвище значення показника фондовіддачі у другій групі підприємств. Водночас, застосування застарілого обладнання, яке потребує понаднормативного ремонту, зумовило досить низький рівень показників використання виробничих потужностей у даній групі.
8. Рентабельність виробництва окремих видів продукції зернопереробки на кожному з підприємств суттєво змінюється під впливом численних факторів, що ускладнює порівняльний аналіз. Тому для оцінки економічної ефективності варіантів переробки зерна використано узагальнюючий показник - рентабельність його переробки. Використання цього інтегрального показника дозволяє умовно перевести весь обсяг вихідної продукції у зерно, це елімінує вплив конюнктури ринку продукції зернопереробки. За результатами аналізу найбільш рентабельним, отже, й ефективним, є виробництво у першій групі зернопереробних підприємств.
9. Аналіз ступеня адекватності одержаних пяти рівнянь регресії на основі значень коефіцієнтів детермінації (R2), F - критерію та рівня його значимості р, а також дослідження залишків регресійних моделей з їх графічною візуалізацією на нормальному імовірнісному папері та в лінійних рівняннях регресії від передбачуваних значень дозволяють стверджувати, що регресійні моделі достатньо адекватно описують взаємозвязки між змінними і можуть використовуватись для прогнозу (відновлення) невідомих або середніх значень конкретних показників ефективності зернопереробки у КХП Львівського представництва ДАК “Хліб України” у процесі проведення перспективного аналізу.
10. Важливим фактором підвищення ефективності переробки зерна в сучасних умовах є інформатизація АПК. Для створення інформаційних систем необхідними є розробка і впровадження наукового, нормативно-правового і організаційного забезпечення. Аналіз засвідчив, що сучасний стан інформатизації АПК характеризується достатнім науковим обгрунтуванням, законодавчим забезпеченням, розробкою та частковим впровадженням організаційних засад. Однак вивчення діяльності ІРЦ Львівського АПК, який вважаємо базовою організаційною структурою інформатизації АПК Львівщини, показало, що, хоча процес організаційного становлення центру завершився, програмне та технічне забезпечення є недостатнім для повноцінного здійснення необхідних функцій, збір інформації має недосконалий, дещо стихійний характер, а основним видом діяльності ІРЦ у даний час є торгівельно-посередницька.
11. У взаєминах між виробниками зерна і його переробниками основні протиріччя виникають з питань ціноутворення на сировину та виконання договірних зобовязань, а наслідками цих протиріч є, відповідно, диспаритет цін на сільськогосподарську і промислову продукцію та криза неплатежів. Природною реакцією сільськогосподарських товаровиробників, становище яких порівняно гірше, є створення власних зернопереробних потужностей, будівництво зерносховищ та відкриття торгівельних точок. Однак, це ускладнює процес забезпечення сировиною високопотужних зернопереробних підприємств.
ПРОПОЗИЦІЇ
Для задіяння виявлених резервів підвищення ефективності переробки зерна необхідно здійснити комплекс заходів на різних рівнях управління.
На загальнодержавному рівні потрібно: Удосконалити існуюче законодавство. Зокрема, переглянути Закон України “Про лізинг”, зробивши його недвозначним, та узгодити цей закон з іншими чинними нормативно-правовими актами. Поправки до закону повинні забезпечити спрощення процедури повернення майна власнику в разі відмови від платежу за нього, захист власності лізингодавця шляхом передбачення обовязкової реєстрації лізингової угоди. Крім того, необхідно ввести пільгову ставку державного мита при реєстрації договорів лізингу, пільги щодо оподаткування, особливо імпортного лізингу, скорочення термінів амортизації до 3-5 років, запровадити єдиний централізований реєстр рухомого та нерухомого майна, що передається у заставу.
Переглянути Закон України “Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції” стосовно доцільності квот, сезонних або збільшених ставок мита, режимів обовязкової сертифікації, що дозволить спростити імпорт необхідної для внутрішнього ринку продукції.
Законодавчо забезпечити сприятливі економічні та організаційні умови і гарантії розвитку малих підприємств.
Збільшувати експортний зерновий потенціал держави за рахунок зміни структури експорту на користь високоякісного зерна та сприяти формуванню внутрішніх цін з врахуванням цін світового ринку.
Напрацьовані програми і проекти інформатизації АПК привести у відповідність з державною політикою інформатизації, звернути більшу увагу на задоволення інформаційних потреб переробних та інших підприємств, які після реструктуризації Мінхарчопрому підпорядковані Міністерству АПК.
Прискорити приватизацію зернопереробних та хлібоприймальних підприємств, забезпечивши умови їх адаптації шляхом надання пільг щодо кредитування і оподаткування постприватизаційних підприємств у початковий період. Передбачити у планах приватизації продаж частини акцій згаданих підприємств через фондовий ринок.
Для забезпечення цільової переробки зерна доцільно контрольний пакет акцій Стрийського КХП №1 надати обласній держадміністрації.
Заходи державного регулювання щодо забезпечення достатнього рівня прибутковості аграрного виробництва необхідно здійснювати за допомогою ринкових важелів. Ціни на зерно повинні формуватись вільно в залежності від попиту і пропозиції на біржовому ринку, а держава повинна відшкодовувати виробнику зерна різницю між еквівалентною і середньою ринковою ціною. При цьому виникає необхідність формування у бюджеті (у сфері АПК) спеціального фонду регулювання доходів сільськогосподарських товаровиробників. Функції ринкового регулятора держава може здійснювати завдяки існуванню інтервенційного фонду стабілізації зернового ринку, який необхідно запровадити у найближчий період.
Внести зміни і доповнення у Положення “Про Державний інтервенційний фонд стабілізації зернового ринку в Україні”, які стосуються наступних аспектів: передбачений Положенням дворічний термін існування фонду не забезпечить ефективного здійснення його функцій, оскільки, як свідчить світова практика, існування саморегульованого ринку продовольчого зерна, без, принаймні, мінімального втручання з боку держави, неможливе. Тому доцільним є постійне існування даного фонду, чого вимагає також існуюча потреба у створенні державних запасів продовольчого зерна для забезпечення економічної безпеки країни передбачені умови здійснення стабілізаційного втручання розраховані на суттєві зміни цін. Ефективним також буде втручання за умови припустимих цінових коливань, які характерні для зернового ринку протягом маркетингового року. Тому доцільним є спрощення механізму втручання для прискорення операцій купівлі та продажу зерна. У звязку з цим, у рамках фонду необхідно визначити обсяг коштів для оперативного використання, який не потребує тривалих узгоджень.
Основними заходами активізації біржової торгівлі зерном є виважене державне втручання у роботу бірж, чому сприятимуть розробка і впровадження системи розрахункових палат товарних бірж, як дієвого механізму контролю за своєчасним надходженям коштів до товаровиробників за реалізоване зерно; розробка і впровадження механізму фінансування сезонних сільськогосподарських робіт шляхом використання форвардної технології біржової торгівлі і забезпечення біржових гарантій; створення умов для залучення якомога більшої кількості клієнтів шляхом запровадження на товарних біржах додаткових механізмів укладання угод.
На рівні управління ІРЦ Львівського АПК переорієнтацію від торгівельно-посередницької діяльності до надання інформаційно-аналітичних послуг необхідно здійснювати за рахунок: удосконалення технічного та програмного забезпечення центру та представництв, а також створення компютерних мереж з подальшим їх локальним розширенням та виходом на глобальні (міжобласні) мережі;
розробки механізму оперативного збору та розповсюдження інформації, формування баз даних (з врахуванням інформаційних потреб виробників зерна і його переробників) та їх подальшого розширення;
формування засад для аналітичної роботи та надання консультативних інформаційно-аналітичних та маркетингових послуг з використанням змішаної системи оплати (абонентної і разової) цих послуг.
Регіональні органи управління АПК повинні науково обгрунтовано підходити до потенційних можливостей кожного району щодо формування пропозицій зерна та розвитку зернопереробних підприємств з врахуванням місцевих ресурсів.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНІ В НАУКОВИХ ПРАЦЯХ
1. Колодійчук В.А. Деякі аспекти розвитку переробки сільськогосподарської продукції в Україні //Механізовані процеси сільськогосподарського виробництва: Зб. наук. пр.- Львів: Держ. с.-г. інститут. - 1995.-С.139-143.
2. Колодійчук В.А. Проблеми підвищення ефективності виробництва продукції АПК в перехідний період //Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. - №4.- Львів: ЛДАУ.- 1998.-С.252-256.
3. Колодійчук В.А. Сучасні підходи до оцінки ефективності зернопереробного підкомплексу АПК //Соціально-економічні дослідження в перехідний період: Щорічник наук.пр.- Випуск IV.- Львів: ІРД НАН України.- 1998.-С.339-348.
4. Черевко Г.В., Колодійчук В.А., Колодійчук І.А. Інформатизація АПК Львівщини //Аграрний вісник Причорноморя: Економічні науки.-Вип. №2(4).-Одеса: Одеський державний сільськогосподарський інститут.- 1999.-С.292-298 (особистий внесок автора: наукове, нормативно-правове і організаційне забезпечення інформатизації АПК).
5. Важинський Ф.А., Колодійчук В.А. Переробні галузі в системі АПК і пріоритетні напрями їх розвитку //Регіональна економіка.-1998.-№1.-С.139-143. (Особистий внесок автора: організаційно-економічне і технічне забезпечення підприємств переробних галузей АПК).
6. Колодійчук В.А. Обгрунтування доцільності створення малих переробних підприємств і оптимізація їх розмірів //Тези наук.конф. ”Проблеми агропромислового комплексу України: стан і перспективи”.-Львів: ЛДСГІ.-1996.- С.242-243.
7/ Колодійчук В.А. Ефективність переробки зерна в АПК Львівської області.-Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук із спеціальності 08.07.02 - Економіка сільського господарства і АПК.- Львівський державний аграрний університет, Львівська область, Жовківський район, м.Дубляни, 1999.
Викладені результати теоретичних досліджень ефективності в ринковій економіці, визначені фактори впливу на ефективність діяльності зернопереробних підприємств, розроблено методику аналізу ефективності функціонування досліджуваної сфери виробництва з врахуванням її специфіки. Проведено комплексний системний аналіз ефективності зернопродуктового підкомплексу АПК Львівщини, досліджено статистичні залежності між показниками ефективності зернопереробки. Розроблені пропозиції щодо задіяння виявлених резервів підвищення ефективності продовольчої та фуражної переробки зерна за рахунок використання внутрішньовиробничих резервів, розвитку інформаційно-аналітичного та маркетингового сервісу і вдосконалення взаємозвязків між підприємствами сфер виробництва і переробки зерна.
Ключові слова: ефективність, переробка зерна, зернопереробний підкомплекс АПК, зерновий ринок, фактори, резерви, аналіз варіантів переробки зерна.
Колодийчук В.А. Эффективность переработки зерна в АПК Львовской области.- Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - Экономика сельского хозяйства и АПК. - Львовский государственный аграрный университет, Львовская область, г.Дубляны, 1999.
Изложены результаты теоретических исследований понятия эффективности в рыночной экономике. Определены виды эффекта, концептуальные и методические подходы к его оценке. Исследованы функциональные взаимосвязи в процессе оценки эффективности с точки зрения общества и предприятия по критериям наибольшей объективности и полезности. Рассмотрены вопросы, связанные с количеством критериев оценки экономической эффективности производства, целесообразности использования стоимостных и натуральных показателей, а также интегрального показателя эффективности.
Определены и классифицированы факторы, которые влияют на эффективность деятельности зерноперерабатывающих предприятий, а также резервы ее повышения. С учетом особенностей исследуемой сферы производства разработана методика экономического анализа эффективности переработки зерна. Проведена систематизация и классификация всех объектов, которые задействованы на рынке продовольственной и фуражной переработки зерна. Сформирована система показателей оценки эффективности зернопереработки и обоснован выбор интегрального показателя, целесообразность его применения для анализа вариантов переработки зерна. Разработан алгоритм выявления территориальных резервов увеличения параметров сырьевой базы области и развития зерноперерабатывающих предприятий.
Проведен анализ механизма формирования предложения на региональном зерновом рынке. Исследовано влияние внешних организационно-экономических факторов на эффективность деятельности зерноперерабатывающих предприятий. Проведен комплексный системный анализ переработки зерна по группам предприятий, а также дана оценка эффективности зерноперерабатывающей отрасли. Исследованы статистические взаимосвязи между показателями эффективности зернопереработки в наиболее резервоемкой группе предприятий.
Сформулированы предложения для задействования внутрипроизводственных резервов повышения эффективности зерноперерабатывающих предприятий. Изучено состояние информационного и маркетингового обслуживания предприятий АПК в современных условиях, а также исследованы основные составляющие информатизации АПК - научное, нормативно-правовое и организационное обеспечение. Определена базовая организационная структура информатизации АПК Львовской области, обоснованы предложения для формирования информационной среды в АПК области и разработана структура базы данных с учетом потребностей регионального рынка зерна. Предложены меры по усовершенствованию экономических взаимосвязей между сельскохозяйственными и зерноперерабатывающими предприятиями. Даны практические рекомендации расширения параметров сырьевой базы зерна в области, формирование оптимальной структуры зерновых культур и целесообразности развития зерноперерабатывающих мощностей исходя из потенциальных возможностей каждого района Львовской области и учитывая соответствие объемов переработки зерна параметрам сырьевой базы и спросу на готовую продукцию.
Ключевые слова: эффективность, переработка зерна, зерноперерабатывающий подкомплекс АПК, зерновой рынок, факторы, резервы, анализ вариантов переработки зерна.
Kolodiychyk V.A. The effectiveness of grain processing in the Agri-Industrial Complex of Lviv region. - Manuscript.
The dissertation for a degree of candidate in economical sciences by speciality 08.07.02 - Agricultural and Agri-Industrial Complex Economics. - Lviv State Agrarian University, Lviv region, Zhovkva district, Dubliany, 1999.
The results of theoretical researches concerning the effectiveness in the market economic are expounded, factors that influenced work of grain-processing enterprises are defined, methods for analyses of the effectiveness of researched production sphere functioning including its specific features are developed. Complex system analysis of grain-provision subcomplex of Lviv Agri-Industrial Complex effectiveness is investigated. Proposals concerning involvement of found reserves for increasing the effectiveness of food and forage grain processing by means of using internal production reserves, the development of information analytic and marketing service and modernization of mutual links between enterprises of grain production and grain processing spheres in Agri-Industrial Complex are devised.
Key words: effectiveness, grain processing, grain-processing subcomplex of Agri-Industrial Complex, grain market, factors, reserves, analyses of the variants of grain processing.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы