Ефективність пеніциліну в комплексній терапії отруєнь блідою поганкою - Автореферат

Гострі отруєння токсичними шапинковими грибами є серйозною медичною та екологічною проблемою передусім через тяжкий клінічний перебіг, високу летальність і різке збільшення числа отруєнь, що зумовило включення їх у міжнародну програму ВООЗ “Хімічна безпека людини”. Так, якщо ще три десятиліття тому в Європі щорічно реєструвалось біля 10000 отруєнь грибами (L.Balestra, 1968), то тільки в Україні в 1995 р. отруїлося 1011 осіб, в 1996 р. Найбільш тяжкий клінічний перебіг з розвитком гострого гастроентероколіту, токсичного ураження печінки і нирок, вираженого екзотоксикозу спричиняє бліда поганка (БП). Оскільки на сьогоднішній день антидотів проти отрути БП немає, у лікуванні людей, які отруїлися нею, використовують засоби патогенетичної та симптоматичної терапії, в тому числі активні методи детоксикації (ентеросорбцію, фільтрацію і сорбцію крові, плазми і лімфи, діаліз, трансумбілікальну терапію та ін.), трансплантацію печінки, але летальність залишаєтся у межах 20-90 % (О.Ф.Сенюк и др., 1992; З.М.Митник та ін., 2000; C.L.Lee et al., 1996; G.M.Trim et al., 1999). 6) оцінити ефективність використання пеніциліну у складі базисної терапії хворих з отруєнням блідою поганкою.Робота грунтується на результатах комплексного обстеження 107 хворих з отруєнням БП, яким проводилось лікування в Тернопільській (64 хворих) і Рівненській (43 хворих) обласних клінічних лікарнях. Контрольні показники визначали у крові донорів до інкубації, через 60 хв і 180 хв інкубації при 37 °С, додаючи до неї ізотонічний розчин хлориду натрія у кількості, відповідній обєму робочого розчину. У базисній терапії хворих з отруєнням блідою поганкою використовували наступні засоби і методи: детоксикація (сульфат магнезії, активоване вугілля, полісорб, ентеросгель, промивання шлунка, очисні клізми); інфузійна терапія глюкозою і сольовими розчинами в режимі форсованого діурезу (ізотонічний розчин хлориду натрія, розчин Рінгер-Локка, 5-10 % розчин глюкози з інсуліном; розчин лазіксу); корекція гормональних порушень (преднізолон, гідрокортизон, дексаметазон); корекція порушень в системі перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту (аскорбінова кислота); гепатопротекторна терапія (есенціале, силібор або легалон, ліпоєва кислота); вітамінотерапія (вітаміни В1, В6, В12); плазмаферез; відновлення білкового балансу і корекція коагулопатії (свіжа плазма, альбумін), при необхідності проводили гіпербаричну оксигенацію та ін. Вміст АТФ, АДФ, АМФ, молочної (МК) та піровиноградної (ПВК) кислот у крові щурів, донорській крові та крові хворих з отруєнням БП визначали з використанням наборів реактивів фірми “Boeringer Mannheim”, глюкози, неорганічного фосфору (Фн), активність АЛАТ, АСАТ, ЛДГ, ЛФ - наборів реактивів фірми “Lachema”. В умовах інкубації крові з ЕБП і Пен відмічено, порівняно з результатами дії тільки отрути БП, більш економне використання глюкози, рівень якої зріс на 20 % (р 0,01) і 26 %, концентрація МК зменшилася на 5 % і 33 % (р 0,001), вміст ПВК суттєво не змінився, відношення МК/ПВК зменшилося на 21 і 23 %, ОВП МК/ПВК зросло на 2 і 3 %, НАД/НАД?Н2-на 11 і 43 %.У щурів, отруєних сублетальною дозою (20 мг/кг) екстракту блідої поганки, у сироватці крові відмічалось підвищення активності АЛАТ у 7,2 раза, АСАТ - у 3,5 і ЛФ - у 2,9 раза (р 0,001). Натрієва сіль бензилпеніциліну (внутрішньомязово, двічі на добу у дозі 5 млн ОД/кг кожні 12 год, починаючи через 3 год від моменту отруєння протягом 3 діб) справляє позитивний вплив на перебіг отруєння (ЛД50) у білих щурів, що проявляється збільшенням тривалості їх життя у 5,7 раза (р 0,05) і зменшенням у 2,5 раза (р 0,001) летальності. В умовах in vitro при інкубації крові донорів протягом 3 год з екстрактом блідої поганки в дозі 500 мг/л (відповідає реальній концентрації) відбувається зменшення рівня глюкози на 57 %, співвідношень МК/ПВК у 2,5 раза, ОВП МК/ПВК на 9 % і НАД/НАД?Н2 на 60 %, функціонально активних форм еритроцитів на 60 %, АТФ на 80 % з одночасним збільшенням АМФ у 1,5 раза і неорганічного фосфору в 2 рази, збільшення концентрації молочної кислоти у 2,4 раза, дегенеративно змінених форм еритроцитів у 9,5 раза (р 0,001). У крові донорів, інкубованій протягом 3 год з екстрактом блідої поганки у дозі 500 мг/л і натрієвою сіллю бензилпеніциліну у дозі 1 млн ОД/л, збільшується рівень глюкози на 26 %, концентрація АТФ - у 2,6 раза, кількість функціонально активних еритроцитів - на 3,9 %, зменшується вміст молочної кислоти на 37 %, співвідношення МК/ПВК - на 23 %, ОВП МК/ПВК і НАД/НАД?Н?? ?на 3 % і 43 %, кількість дегенеративно змінених форм еритроцитів - у 3,1 раза (р 0,001 по відношенню до показників інкубації з ЕБП). На момент госпіталізації у хворих з середньотяжким, тяжким і дуже тяжким перебігом отруєння збільшення розмірів печінки відмічалося, відповідно, у 78 %, 85 % і 100 % пацієнтів, підвищення концентрації загального білірубіну у сироватці крові - у 4,1; 6,2 і 23,1 раза (р 0,001), активності АЛАТ - у 3,5 (р?0,05); 6,3 і 6,0 разів (р 0,05), АСАТ - у 3,3; 5,7 і 9,2 раза (р 0,05),

2. Основний зміст роботи