Ефективність післяжнивних посівів та заходів основного обробітку ґрунту на урожай зерна кукурудзи в умовах правобережного лісостепу України - Автореферат

Внесення великої кількості мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин призводить до забруднення ґрунтових вод, до негативного впливу на ріст і розвиток рослин, порушення мікробіологічних процесів у ґрунті, а часто і до деградації ґрунтів. Наукова новизна досліджень полягає у виявленні особливостей впливу основного обробітку ґрунту та післяжнивних посівів редьки олійної і озимого ріпаку на сидерат і зелений корм в умовах типового чорнозему правобережного Лісостепу України на агрофізичні властивості, мікробіологічні, біохімічні процеси в ґрунті, поживний режим, забур‘яненість посівів і формування врожаю кукурудзи на зерно. Всестороння оцінка проведених досліджень дозволила встановити, що післяжнивні посіви редьки олійної і озимого ріпаку на сидерат покращують родючість ґрунту, зменшують забур‘яненість посівів, що позитивно впливає на формування урожаю кукурудзи на зерно, використання післяжнивних посівів на зелене добриво, що є ефективним заходом по здійсненню поширеного відтворення родючості ґрунту і рекомендується для широкого застосування у виробництві. В розділі розглядаються питання родючості грунту, заходи по підвищенню урожайності кукурудзи, запобіганню негативної дії хімізації на екосистеми, біологізації землеробства, сучасні енергозберігаючі технології по обробітку грунту, захисту рослин на основі яких поставлена актуальність даних досліджень. Вивчення впливу післяжнивних посівів та різних систем основного обробітку на урожайність кукурудзи проводили в багаторічному стаціонарному досліді по вивченню заходів боротьби з бур‘янами в сівозміні з наступним чергуванням культур: багаторічні трави - озима пшениця післяжнивні посіви - кукурудза на зерно - горох - озима пшениця післяжнивні посіви - цукрові буряки - кукурудза на силос - озима пшениця - ячмінь з підсівом багаторічних трав.Узагальнення викладених в дисертації результатів щодо вивчення впливу системи основного обробітку ґрунту і післяжнивних посівів на продуктивність кукурудзи в умовах правобережного Лісостепу України на типовому чорноземі дозволяє зробити такі основні висновки: Післяжнивні посіви культур родини Brassicaceae - озимий ріпак та редька олійна - активізують мікробіологічні процеси в ґрунті. Найбільш активно вони протікали при застосуванні чизельного обробітку ґрунту та використання редьки олійної на сидерат. Зароблена зелена маса редьки олійної швидко розкладається в ґрунті, за рахунок чого підвищується вміст органічних речовин. Використання післяжнивних культур на сидерат та чизельний обробіток сприяли покращанню агрофізичних властивостей ґрунту і не зменшували запаси вологи в ґрунті під наступною культурою. Проміжні посіви редьки олійної і озимого ріпаку за різних форм використання їх вегетативної маси та при застосуванні чизельного обробітку збільшують кількість амінокислот гліцину, аспарагіну і глутаміну в ґрунті.

Узагальнення викладених в дисертації результатів щодо вивчення впливу системи основного обробітку ґрунту і післяжнивних посівів на продуктивність кукурудзи в умовах правобережного Лісостепу України на типовому чорноземі дозволяє зробити такі основні висновки: Післяжнивні посіви культур родини Brassicaceae - озимий ріпак та редька олійна - активізують мікробіологічні процеси в ґрунті. Найбільш активно вони протікали при застосуванні чизельного обробітку ґрунту та використання редьки олійної на сидерат. В цьому варіанті відмічена найбільша кількість актиноміцетів - 582,2 тис. г абсолютно сухого ґрунту.

Зароблена зелена маса редьки олійної швидко розкладається в ґрунті, за рахунок чого підвищується вміст органічних речовин.

Чизельний обробіток ґрунту сприяє дружньому проростанню насіння бурянів, що призводить до більшого засмічення посівів кукурудзи порівняно з оранкою.

Істотний вплив на засміченість посівів кукурудзи мали післяжнивні культури, які використовували на зелене добриво. Редька олійна і озимий ріпак знижували забуряненість посівів порівняно з контролем відповідно на 54% і 37%.

Використання післяжнивних культур на сидерат та чизельний обробіток сприяли покращанню агрофізичних властивостей ґрунту і не зменшували запаси вологи в ґрунті під наступною культурою.

Чизельний обробіток ґрунту створює кращі умови для проростання і початкового росту кукурудзи, що сприяє формуванню більшої площі листового апарату та висоти рослин в порівнянні з звичайною оранкою.

Проміжні посіви редьки олійної і озимого ріпаку за різних форм використання їх вегетативної маси та при застосуванні чизельного обробітку збільшують кількість амінокислот гліцину, аспарагіну і глутаміну в ґрунті. Внаслідок чого підвищується біологічна активність ґрунту, що позитивно позначається на розвитку рослин кукурудзи.

Використання післяжнивних посівів редьки олійної та озимого ріпаку на сидерат сприяло збільшенню вмісту лужногідролізованого азоту, фосфору та обмінного калію в ґрунті.

Чизельний обробіток ґрунту та використання післяжнивних культур на сидерат оптимізують умови росту і розвитку кукурудзи, що сприяло підвищенню врожайності зерна, порівняно з оранкою.

Найбільш економічно доцільним було впровадження чизельного обробітку ґрунту та використання редьки олійної на зелене добриво. Це зумовило зменшення витрат на 4-6%, збільшення прибутку на 47-65 грн. і рентабельності на 11-15% на 1 га порівняно з полицевою оранкою.

Внесення органічних добрив майже в два рази зменшувало окупність витрат, підвищувало енергоємність виробництва зерна кукурудзи більше як на 70% порівняно з варіантами без його. Використання післяжнивних посівів на сидерат в 4-6 раз зменшує енергетичні витрати на отримання додаткової одиниці врожаю.

Пропозиції виробництву

В умовах північного Лісостепу України на глибоких чорноземах екологічно і енергетично ефективним є застосування в зерно-просапній сівозміні чизельного обробітку на 28-30 см під кукурудзу з заробкою зеленої маси післяжнивних посівів редьки олійної і озимого ріпаку на сидерат.

1. Гудзь В.П., Максимчук І.П., Каліберда В.М., Кротінов О.П., Луцюк І.О., Цюк О.А., Карпенко О.Ю. Розробка моделі нормативного землеробства при вирощуванні польових культур в Лісостепу України// Зб. наук. пр. - Науковий вісник НАУ. - К., 1997. - № 1. - С. 65-71 (Визначена будова орного шару ґрунту).

2. Карпенко О.Ю., Кротінов О.П. Протибур‘янова ефективність післяжнивних посівів на зелене добриво// Зб. наук. пр. - Науковий вісник НАУ. - К., 1997. - № 2. - С. 86-89. (Здійснена оцінка ефективності післяжнивних посівів).

3. Гудзь В.П., Кротінов О.П., Карпенко О.Ю. Вплив різних способів основного обробітку ґрунту та післяжнивних посівів на динаміку амінокислот у ґрунті// Зб. наук. пр. - Інституту землеробства УААН. - К., 1998. - № 1. - С. (Виконані біохімічні аналізи).

4. Гудзь В.П., Карпенко О.Ю., Шроль Т.С. Вплив негуміфікованої органічної речовини на грунтово-мікробіологічні процеси при вирощуванні кукурудзи на зерно// Вісник аграрної науки. - 1998. - № 4. - С. 14-15. (Здійснені мікробіологічні аналізи).

5. Бірюков М.В., Каліберда В.М., Карпенко О.Ю. Вплив післяжнивних культур при різних способах їх використання в сівозміні на токсичні властивості ґрунту// Матеріали міжн. науково-практичної конференції «Селекція, насінництво і технології вирощування польових культур». - Чернівці. Буковина, 1996. - С. 194-195. (Виконані біохімічні аналізи).

Размещено на .ru