Ефективність основного виду діяльності електропостачального підприємства в умовах державного регулювання - Автореферат

Необхідність удосконалення існуючих методів оцінки, розробки критеріїв і економічних показників ефективності основного виду діяльності електропостачального підприємства в умовах державного регулювання визначила мету, задачі і предмет дослідження, що розглядаються в дисертаційній роботі. Для електропостачальних підприємств як природних монополістів держава використовує різні засоби регулювання економіки тільки для основного виду діяльності. Такий підхід з боку держави до регулювання впливає на ефективне здійснення основного виду діяльності електропостачальних підприємств, яку неможливо достовірно оцінити з використанням сучасних підходів, методів і способів. В умовах державного регулювання відбувається розподіл доходу від нарахованої плати за споживання активної електроенергії () основного виду діяльності, обумовлений величиною нормативних відрахувань (), на дві частини - дохід () для примусового покриття витрат на закупівлю електроенергії на оптовому ринку електроенергії (ОРЕ) (), яким електропостачальне підприємство не розпоряджається, і дохід () для покриття витрат на постачання (), передачу () і закупівлю електроенергії у власних електростанцій чи інших виробників (), яким воно розпоряджається. (1) де - загальний обсяг споживання електроенергії, КВТ?ч; - регульований тариф на електроенергію, що відпускається, для-го класу напруги і-го побутового споживача, грн./КВТ?ч; , , , - питомі ваги спожитої електричної енергії промисловими споживачами в загальному обсязі споживання, промисловими споживачами з диференційованим 3-зонним і 2-зонним обліком споживання електроенергії і побутових споживачів у загальному обсязі її споживання, у частках одиниці; - питома вага спожитої в загальному обсязі закупленої електроенергії, у частках одиниці; - середньозважені коефіцієнти пропорційності споживання електроенергії по зонах доби для 3-і 2-зонного обліку електроенергії, у частках одиниці; - коефіцієнт пропорційності між нарахованою платою за споживання активної і реактивної електроенергії (установлений шляхом кореляційного аналізу), у частках одиниці; , , - загальна закупівельна ціна електроенергії на ОРЕ і її корегування з урахуванням додаткових платежів і розподілу небалансу платежів і з урахуванням вартості електроенергії, закупленої безпосередньо у виробника або у власних електростанцій, грн./КВТ?ч.У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування методу оцінки ефективності основного виду діяльності електропостачального підприємства в існуючих умовах його державного регулювання на підставі поділу її на зовнішню і внутрішню ефективність. В умовах державного регулювання природного монополізму електропостачальні підприємства самостійно розпоряджаються тільки частиною доходів від здійснення основного виду діяльності внаслідок їхнього нормативного розподілу на поточному рахунку зі спеціальним режимом використання. У звязку з цим вони прагнуть збільшити доходи і відповідні їм кошти на поточному рахунку, якими вони можуть самостійно розпоряджатися, і завищити витратну частину бюджету підприємства для зменшення податків, що платяться з коштів на поточному рахунку. Критерієм оцінки зовнішньої ефективності залишається прибуток, а як критерій оцінки внутрішньої ефективності необхідно використовувати кошти від здійснення основного виду діяльності, що залишаються на поточному рахунку після нормативного розподілу і покриття відповідних поточних витрат (крім витрат на закупівлю електроенергії) та податків на додану вартість і одержаний прибуток. Для кількісної оцінки обраного критерію зовнішньої ефективності необхідно використовувати економічний показник “чистий прибуток”, а для внутрішньої - “власні кошти” від здійснення основного виду діяльності, що залишаються на його поточному рахунку після перерахування на нього частини коштів у результаті нормативного розподілу плати за реалізовану електроенергію, перерахування плати за переструми реактивної електроенергії і штрафних санкцій за винятком витрат на постачання, передачу, виробництво електроенергії, а також податків на прибуток і додану вартість.

електропостачальний економічний монополізм факторний

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування методу оцінки ефективності основного виду діяльності електропостачального підприємства в існуючих умовах його державного регулювання на підставі поділу її на зовнішню і внутрішню ефективність. Узагальнення отриманих результатів дозволило зробити такі висновки.

1. В умовах державного регулювання природного монополізму електропостачальні підприємства самостійно розпоряджаються тільки частиною доходів від здійснення основного виду діяльності внаслідок їхнього нормативного розподілу на поточному рахунку зі спеціальним режимом використання. У звязку з цим вони прагнуть збільшити доходи і відповідні їм кошти на поточному рахунку, якими вони можуть самостійно розпоряджатися, і завищити витратну частину бюджету підприємства для зменшення податків, що платяться з коштів на поточному рахунку.

2. Існуючі теоретичні методи, орієнтовані на прибуток, не дозволяють вірогідно оцінити ефективність основного виду діяльності електропостачального підприємства, що впливає на вибір економічних показників для її оцінки і планування.

3. Побудована економічна модель формування доходів, витрат і коштів на поточному рахунку електропостачального підприємства вказує на необхідність поділу ефективності на зовнішню і внутрішню. Критерієм оцінки зовнішньої ефективності залишається прибуток, а як критерій оцінки внутрішньої ефективності необхідно використовувати кошти від здійснення основного виду діяльності, що залишаються на поточному рахунку після нормативного розподілу і покриття відповідних поточних витрат (крім витрат на закупівлю електроенергії) та податків на додану вартість і одержаний прибуток.

4. Для кількісної оцінки обраного критерію зовнішньої ефективності необхідно використовувати економічний показник “чистий прибуток”, а для внутрішньої - “власні кошти” від здійснення основного виду діяльності, що залишаються на його поточному рахунку після перерахування на нього частини коштів у результаті нормативного розподілу плати за реалізовану електроенергію, перерахування плати за переструми реактивної електроенергії і штрафних санкцій за винятком витрат на постачання, передачу, виробництво електроенергії, а також податків на прибуток і додану вартість. Відхилення величини чистого прибутку від величини власних коштів є частковим економічним показником, що повязує зовнішню і внутрішню ефективність. Іншими частковим відносним показником для оцінки внутрішньої ефективності є “внутрішнє покриття витрат”, який визначається з можливості покриття витрат на постачання, передачу і закупівлю електроенергії у власних електростанцій чи інших постачальників (крім ОРЕ) і нарахованих податків із коштів, що надходять на поточний рахунок від здійснення основного виду діяльності. Сукупність запропонованих загальних і часткових економічних показників складає систему економічних показників комплексної оцінки ефективності основного виду діяльності електропостачальних підприємств.

5. При аналізі економічних показників комплексної оцінки ефективності основного виду діяльності необхідно враховувати вплив факторів, що визначаються діючими методиками і нормативними документами НКРЕ і податковим законодавством.

6. При дослідженні складних детермінованих факторних моделей економічних показників необхідно розділяти фактори за ступенями керованості залежно від впливу зовнішнього і внутрішнього середовища і можливості впливу на неї менеджера електропостачального підприємства. Для оцінки впливу факторів на економічні показники доцільно використовувати поняття еластичності функції, а також використовувати метод, який базується на понятті повного диференціала функції і припускає прямо пропорційну залежність його зміни при відхиленні величини результативного показника внаслідок зміни кожного фактора.

7. При здійсненні основного виду діяльності між внутрішньою і зовнішньою ефективністю виникають протиріччя, що викликані такими найбільш значущими керованими факторами - регульованими тарифами на електроенергію і питомою вагою спожитої електроенергії в загальному обсязі закупленої, яка залежить від величини втрат електроенергії. При цьому існуючий державний спосіб стимулювання споживачів і електропостачальних підприємств шляхом упровадження диференційованого обліку споживання енергії по зонах доби неефективний і невигідний для останніх.

8. Економічна стратегія ефективного здійснення основного виду діяльності електропостачального підприємства повинна бути орієнтована на одержання як чистого прибутку, так і власних коштів, що дозволяє збалансувати існуючі протиріччя між зовнішньою і внутрішньою ефективністю шляхом визначення критичного значення витрат на постачання і передачу електроенергії за умови повного внутрішнього їхнього покриття і сплати податків від здійснення основного виду діяльності.

9. Методику визначення економічних показників доцільно використовувати для розрахунку значень факторів, що впливають на них, при поточному плануванні ефективного здійснення основного виду діяльності електропостачальних підприємств.

1. Канарская Н.В. Особенности государственного регулирования в области поставки и передачи электроэнергии // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности. - Донецьк: ДОНДАУ; ІЕП НАН України. - 2001. - С.245-254.

2. Канарская Н.В. Управление эффективностью закупок электроэнергии // Економічні проблеми розвитку регіону і управління ефективністю діяльності промислових підприємств. - Донецьк: ДОНДАУ. - 2003. - Т.4. - Вип. 22. - С.158-172.

3. Канарская Н.В. Управление расходами на закупку электроэнергии электропоставляющих предприятий // Экономика промышленности. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2002.-С.338-352.

4. Канарская Н.В., Беленцов В.Н. Совершенствование методов оценки эффективности деятельности электропоставляющего предприятия // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2002. - Т. 2. - С. 337-347.

5. Куденко Г.Е., Канарская Н.В., Беленцов В.Н. Критерии и методы оценки эффективности деятельности электропоставляющего предприятия //Економіка промисловості. -2003. -№ 1(19). - С. 72-81.

6. Куденко Г.Е., Канарская Н.В., Беленцов В.Н. Повышение эффективности управления финансовыми ресурсами электропоставляющих предприятий // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2002. - Вип. 156. - С. 112-119.

Размещено на .ru