Ефективність неоад’ювантної хіміопроменевої терапії в комплексному лікуванні хворих на рак ободової кишки - Автореферат

Показник смертності хворих на РОК за цей період залишається високим (упродовж останніх 2-х років утримується на рівні 12,3 на 100 тис. населення) і складає близько 60% до виявлених хворих. Спираючись на фундаментальні дослідження стосовно поєднаного застосування хіміотерапії й опромінення, ми апробували методику неоадювантної хіміопроменевої терапії для лікування хворих на резектабельний рак ободової кишки, що є способом застосування спеціальних антибластомних методів на доопераційному етапі і забезпечує дотримання загальноприйнятого у світовій онкологічній практиці принципу абластики. Мета дослідження: довести ефективність неоадювантної хіміопроменевої терапії з використанням 5-фторурацилу та дистанційної променевої терапії для покращання віддалених результатів лікування у хворих на резектабельний рак ободової кишки. Оцінити лікувальний патоморфоз після застосування неоадювантної хіміопроменевої терапії у хворих на резектабельний рак ободової кишки. Проаналізувати безпосередні та віддалені результати апробованого (неоадювантна хіміопроменева терапія з наступним хірургічним втручанням та, за показаннями, адювантною хіміотерапією) і стандартного (хірургічного та, за показаннями, адювантного) лікування резектабельного раку ободової кишки.Відповідно до мети та поставлених завдань був проведений скринінг і рандомізація хворих на РОК - залежно від призначеного лікування: І група: хворі на резектабельний РОК, які отримували курс неоадювантної хіміопроменевої терапії (НХПТ) з наступним хірургічним лікуванням та адювантною хіміотерапією (АХТ) за показаннями - 43 пацієнти; ІІ група: хворі на резектабельний РОК, яким проведено хірургічне лікування та АХТ за показаннями - 47 пацієнтів. Критеріями включення хворих у дослідження були: первинно нелікований РОК з гістологічно підтвердженим діагнозом, І-ІІІ стадія захворювання; обовязковою була письмова згода пацієнта у визначеному порядку на проведення апробованих методів лікування. У 16,28±5,63% хворих І групи обємний процес визначався у сліпій кишці проти 10,64%±4,50% пацієнтів ІІ групи (р<0,05). Супутня патологія супроводжувала перебіг пухлинного процесу у 33 (36,67%±5,08%) хворих на РОК, з них у 12 (27,91±6,84%) хворих І групи, у 21 (44,68±7,25%) пацієнта ІІ групи.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і дано нове вирішення важливого науково-практичного завдання сучасної онкології, яке полягає у поліпшенні віддалених результатів лікування хворих із резектабельним раком ободової кишки шляхом застосування в лікуванні неоадювантної хіміопроменевої терапії. Найбільш поширеними злоякісними епітеліальними пухлинами у обстежених хворих на резектабельний рак ободової кишки були високо-(54,44±5,25%) та помірнодиференційовані (24,44±4,53%) аденокарциноми, локалізовані частіше в сигмоподібній та сліпій кишці, що дозволило на доопераційному етапі застосувати хіміопроменеву терапію. Усе це доводить безпечність застосування неоадювантної хіміопроменевої терапії в комплексному лікуванні хворих на резектабельний рак ободової кишки. Апробована комбінація 5-фторурацилу й g-терапії в неоадювантному режимі мала пряму девіталізуючу дію (4-5 ступінь лікувального патоморфозу) та спричинила при цьому незворотні зміни у тканинах, представлених високо-та помірнодиференційованою аденокарциномою (4 ступінь - у 34,87±7,27% та 5 ступінь - у 11,63±4,89%); у 25,58±6,65% хворих із високодиференційованою формою аденокарциноми встановлений 3 ступінь хіміопроменевого впливу. Шляхом патоморфологічного дослідження злоякісних пухлин ободової кишки та аналізу лікувального патоморфозу довели ефективність неоадювантних методів терапії хворих на резектабельний рак ободової кишки.

Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і дано нове вирішення важливого науково-практичного завдання сучасної онкології, яке полягає у поліпшенні віддалених результатів лікування хворих із резектабельним раком ободової кишки шляхом застосування в лікуванні неоадювантної хіміопроменевої терапії.

1. Найбільш поширеними злоякісними епітеліальними пухлинами у обстежених хворих на резектабельний рак ободової кишки були високо- (54,44±5,25%) та помірнодиференційовані (24,44±4,53%) аденокарциноми, локалізовані частіше в сигмоподібній та сліпій кишці, що дозволило на доопераційному етапі застосувати хіміопроменеву терапію.

2. Запропонований новий метод лікування хворих на резектабельний рак ободової кишки, який ґрунтується на застосуванні у якості неоадювантних засобів введення 5-фторурацилу та променевої терапії з наступним хірургічним лікуванням та, за показаннями, проведення адювантної хіміотерапії.

3. Зясовано, що у пацієнтів, які отримали неоадювантну хіміопроменеву терапію, не виявлено суттєвого погіршення показників периферичної крові та функціонального стану печінки і нирок; радикальне лікування проведене в такому ж обємі та термінах, як і пацієнтам, які отримали стандартне хірургічне лікування. Ранній післяопераційний період у пацієнтів обох груп не мав достовірних клінічних та лабораторних відмінностей. Усе це доводить безпечність застосування неоадювантної хіміопроменевої терапії в комплексному лікуванні хворих на резектабельний рак ободової кишки.

4. Апробована комбінація 5-фторурацилу й g-терапії в неоадювантному режимі мала пряму девіталізуючу дію (4-5 ступінь лікувального патоморфозу) та спричинила при цьому незворотні зміни у тканинах, представлених високо- та помірнодиференційованою аденокарциномою (4 ступінь - у 34,87±7,27% та 5 ступінь - у 11,63±4,89%); у 25,58±6,65% хворих із високодиференційованою формою аденокарциноми встановлений 3 ступінь хіміопроменевого впливу. Шляхом патоморфологічного дослідження злоякісних пухлин ободової кишки та аналізу лікувального патоморфозу довели ефективність неоадювантних методів терапії хворих на резектабельний рак ободової кишки.

5. Показник виживання хворих, які отримували НХПТ у випадках диференціації аденокарциноми помірного та високого ступеня становив 85,71±5,92%. У пацієнтів, які не мали доопераційного лікування, відповідно при помірному та високому ступенях диференціації аденокарциноми показник виживання складав 72,22±7,47%. Передопераційне використання неоадювантного хіміопроменевого, радикального хірургічного і, за показаннями, адювантного лікування у хворих на резектабельний рак ободової кишки зі ступенем поширення Т 3-4N0M0 збільшує 5-ти річне виживання (D 13,33%; р<0,05) порівняно із групою хворих аналогічного поширення, яким проводилось тільки хірургічне лікування та адювантну хіміотерапію за показаннями.

Практичні рекомендації: 1. У хворих на резектабельний рак ободової кишки доцільно і безпечно використовувати неоадювантну хіміопроменеву терапію за наступною схемою: внутрішньовенне введення 5-фторурацилу (500 мг/м2) з тривалістю інфузії 2 години, через 4 години - сеанс передопераційного опромінення пухлини на гамма-терапевтичній установці дозами по 5 Гр. Блоки НХПТ повинні виконуватись щоденно, 5 днів поспіль. При цьому хворі мають отримувати до 5,0 г 5-ФУ та променеву терапію до сумарної осередкової дози 25 Гр.

2. У хворих із муцинозними і перснеподібноклітинними формами резектабельного раку ободової кишки проведення неоадювантної хіміопроменевої терапії за апробованою схемою можна вважати недоцільним в звязку з низьким ступенем лікувального патоморфозу та швидким прогресуванням захворювання.

3. Хворим на резектабельний рак ободової кишки з поширенням пухлинного процесу І-ІІ стадією, за умови виявлення високо- та помірнодиференціаційованої аденокарциноми доцільно проводити неоадювантну хіміопроменеву терапію. Такий метод достовірно підвищує абластичність лікування, збільшує шанс 5-річного виживання хворих і може бути рекомендованим для включення до галузевих стандартів лікування таких хворих.

1. Хананаєв Л.І. Клініко-морфологічні співставлення у хворих на колоректальний рак / Л.І. Хананаєв, Т.І. Терен // Галицький лікарський вісник. - 2009. - Т. 16, № 1. - С. 73-75.

2. Непосредственные и отдаленные результаты лечения рака ободочной кишки / Г.В. Бондарь, В.Х. Башеев, Н.Г. Семикоз, С.Э. Золотухин, В.Н. Кравцова, В.В. Бережной, А.И. Фефелов, А.О. Понсе Прадо, В.А. Пономаренко, Т.И. Терен // Новоутворення. - 2009. - № 3-4. - С. 95-99.

3. Передумови для проведення кооперованого дослідження з вивчення ефективності неоадювантної хіміопроменевої терапії в комплексному лікуванні хворих на рак ободової кишки / В.Х. Башеєв, Т.І.Терен, І.Ю.Костінський, Н.Г. Семикоз, М.Л. Тараненко // Новоутворення. - 2010. - № 5. - С. 141-146

4. Терен Т.І. Особливості лікувального патоморфозу, індукованого неоадювантною хіміопроменевою терапією у хворих на операбельний рак ободової кишки / Т.І. Терен, В.Ф. Гандера // Новоутворення. - 2010. -№ 6 (2). - С. 69-75.

5. Віддалені результати хірургічного лікування хворих на рак ободової кишки / І. Ю. Костінський, Т.І. Терен, В.Г. Гончар, В.Р. Романчук, П.М. Семенів, Є. М. Юркевич // Матеріали ІІ зїзду колопроктологів України з міжнародною участю. - 1-2 листопада 2006 р. - Львів. - 2006. - С. 291-293.