Ефективність небівололу при лікуванні хворих хронічною серцевою недостатностю після хірургічної корекції мітральних вад - Автореферат

У структурі ревматичних вад серця мітральні вади складають 71-83% (Амосов Н.М., Бендет Я.А., 1983). Різними багатоцентровими дослідженнями (CIBIS-I, CIBIS-II, PRECISE і ін.) встановлено, що використання b-АБ сприяє зменшенню частоти раптової смерті, забезпечує збільшення тривалості і підвищення якості життя хворих на хронічну серцеву недостатність, віддаляє терміни її розвитку і знижує частоту госпіталізації з приводу даного патологічного стану (Мареев Ю.В.., 2000). Відповідно до поставленої мети вирішувалися такі задачі: На підставі комплексного вивчення функціонального стану серцево-судинної системи у хворих на хронічну серцеву недостатність після хірургічної корекції мітральних вад провести порівняльну оцінку ефективності традиційної терапії і терапії, що включає небіволол. Дати оцінку впливу традиційної терапії і терапії, що включає небіволол, на якість життя хворих на хронічну серцеву недостатність після хірургічної корекції мітральних вад. Порівняти безпечність традиційної терапії і терапії, що включає небіволол, у хворих на хронічну серцеву недостатність після хірургічної корекції мітральних вад.Хворим 2-ї групи до традиційної терапії додатково призначався небіволол. Хворі, які отримували традиційну терапію, n=60 (перша група) 40 9 15,0 19 31,6 11 8,4 21 35,0 Хворі, які отримували терапію, що включає небіволол, n=61 (друга група) 40 10 16,4 18 29,5 13 21,3 20 32,8 У хворих обох груп (26 хворих, які отримували традиційну терапію, та 27 хворих, які отримували терапію, що включає небіволол) оцінювали вміст TNF-a до початку лікування (вихідне значення), а також через 1, 3 і 6 місяців лікування. Динаміка субєктивних і обєктивних клінічних проявів ХСН у хворих після хірургічної корекції ревматичних мітральних вад при традиційній терапії і терапії, що включає небіволол (у балах)Традиційна терапія (еналапрілом, спіронолактоном і дігоксином) протягом 6-ти місяців у хворих із хронічною серцевою недостатністю після хірургічної корекції мітральних вад ефективно зменшувала вираженість субєктивних і обєктивних проявів серцевої недостатності (на 20,1%), а також сприяла поліпшенню гемодинамічних показників і геометрії серця: підвищенню серцевого індексу (на 11,2%), ударного обєму (на 11,1%), фракції викиду (на 14,3 %), зниженню тиску в легеневій артерії (на 13,2%), зменшенню діаметра лівого передсердя (на 6,0%). Включення небівололу в традиційну терапію у хворих із хронічною серцевою недостатністю після хірургічної корекції мітральних вад сприяє зменшенню субєктивних і обєктивних клінічних проявів серцевої недостатності (на 28,3%), поліпшенню гемодинамічних показників і геометрії серця: підвищенню серцевого індексу (на 15,8%), ударного обєму (на 17,2%), фракції викиду (на 27,1%), зниженню тиску в легеневій артерії (на 20,3%), зменшенню діаметра лівого передсердя (на 8,4%). Якість життя хворих із хронічною серцевою недостатністю після хірургічної корекції мітральних вад залежить від проведеної медикаментозної терапії. Використання комбінованої терапії, що включає небіволол, протягом 6 місяців у хворих із хронічною серцевою недостатністю після хірургічної корекції мітральних вад не викликає змін вмісту в крові еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну, загального білірубіну, креатиніну, натрію і калію.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. У дисертації клінічно обґрунтоване рішення наукової задачі доцільності включення небівололу в комбіновану традиційну терапію у хворих із хронічною серцевою недостатністю після хірургічної корекції мітральних вад.

2. Традиційна терапія (еналапрілом, спіронолактоном і дігоксином) протягом 6-ти місяців у хворих із хронічною серцевою недостатністю після хірургічної корекції мітральних вад ефективно зменшувала вираженість субєктивних і обєктивних проявів серцевої недостатності (на 20,1%), а також сприяла поліпшенню гемодинамічних показників і геометрії серця: підвищенню серцевого індексу (на 11,2%), ударного обєму (на 11,1%), фракції викиду (на 14,3 %), зниженню тиску в легеневій артерії (на 13,2%), зменшенню діаметра лівого передсердя (на 6,0%).

3. Включення небівололу в традиційну терапію у хворих із хронічною серцевою недостатністю після хірургічної корекції мітральних вад сприяє зменшенню субєктивних і обєктивних клінічних проявів серцевої недостатності (на 28,3%), поліпшенню гемодинамічних показників і геометрії серця: підвищенню серцевого індексу (на 15,8%), ударного обєму (на 17,2%), фракції викиду (на 27,1%), зниженню тиску в легеневій артерії (на 20,3%), зменшенню діаметра лівого передсердя (на 8,4%).

4. Терапевтичний ефект лікування, що включає небіволол, обумовлений зниженням активності симпато-адреналової і ренін-ангіотензинової систем, зменшенням хронічного запалення міокарда (внаслідок активації імунної системи), а також відновленням вазодилатуючої функції ендотелію судин. Це проявляється вірогідним зниженням екскреції норадреналіну із сечею (на 57,2%), активності реніну плазми крові (на 43,8%), рівнів альдостерону (на 51,7%) і туморнекротичного фактору-? (на 47,8%) у крові і дилатацією плечової артерії у відповідь на реактивну гіперемію (після зовнішньої оклюзії) на 25,5% від вихідного діаметру.

5. Якість життя хворих із хронічною серцевою недостатністю після хірургічної корекції мітральних вад залежить від проведеної медикаментозної терапії. Використання протягом 6-ти місяців традиційного лікування сприяє поліпшенню показників якості життя на 22,5%, а включення у фармакотерапію небівололу забезпечує поліпшення цього показника на 32,8%.

6. Використання комбінованої терапії, що включає небіволол, протягом 6 місяців у хворих із хронічною серцевою недостатністю після хірургічної корекції мітральних вад не викликає змін вмісту в крові еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну, загального білірубіну, креатиніну, натрію і калію. адреноблокатор небіволол вада мітральний

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для оцінки ефективності фармакотерапії хворих із хронічною серцевою недостатністю слід використовувати шкалу оцінки обєктивних і субєктивних її клінічних проявів.

2. З метою корекції надлишкової активності САС і РАС, а також зменшення вираженості хронічного запалення міокарда, обумовленого активацією імунної системи, необхідно до традиційної терапії хворих із ХСН додавати небіволол. Призначення небівололу починається з 1/8 цільової дози, що складає 0,005 г.

3. Титрування дози небівололу повинне здійснюватися поступово. За умов доброї переносимості терапії, що включає небіволол, кожне подальше збільшення дози препарату до ?, ? і цільової дози повинне здійснюватися не раніше, ніж через 2-3 тижні.

О.М.Нальотова Вплив терапії, яка включає небіволол, на функціональний стан ендотелію судин у хворих на хронічну серцеву недостатність після хірургічної корекції мітральних вад // Клін. фармація.- 2002. - Т.6, № 2.- С. 30-33.

В.К.Гринь, Е.Н.Налетова, С.В.Налетов Патогенетическое обоснование применения средств с отрицательной инотропной активностью для фармакотерапии сердечной недостаточности // Арх. клин. и эксп. мед.- 1999.- Т.8, № 2.- С. 254-255.

Е.Н.Налетова, А.С.Прилуцкий, В.К.Гринь, Э.А.Майлян Влияние небиволола на содержание фактора некроза опухолей при сердечной недостаточности у больных с оперированными митральными пороками // Вестник неотложной и восстановительной мед.- 2001.- Т. 2, № 2-3.- С. 167-169.

В.К.Гусак, В.К.Гринь, О.М.Нальотова Вплив терапії небівололом на динаміку обєктивних і субєктивних клінічних проявів хронічної серцевої недостатності у хворих після хірургічної корекції мітральних пороків // Клін. фармація.- 2001.- Т. 5, № 3.- С. 22-25.

В.К.Гринь, Е.Н.Налетова Влияние терапии, включающей небиволол, на качество жизни больных с застойной сердечной недостаточностью при оперированных митральных пороках // Серцево-судинна хірургія / Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України, випуск 8.- Київ.- 2000.- С. 41-44.

Е.Н.Налетова, В.К.Гринь Влияние небиволола и ирбесартана на показатели гемодинамики у больных с ревматическими пороками сердца, осложненных сердечной недостаточностью // Мат. міжнар. науков.-практ. конф. “Ліки-людині”.-Харків.- 2000.- С. 64-65.

Налетов С.В., Валитова И.А., Гринь В.К., Налетова Е.Н. Модуляторы активности ренин-ангиотензиновой системы в фармакотерапии различных сердечно-сосудистых заболеваний // Тез. доп.VI Конгресу кардіологів України.- Київ.- 2000.- С. 175.

Налетова Е.Н. Применение средств, снижающих активность симпато-адреналовой и ренин-ангиотензиновой систем у больных с застойной сердечной недостаточностью // Тез. доп. Міжнар. конг. студентів і молодих вчених.- Дніпропетровськ.- 2000.- С.62-63.

В.К.Гринь, Е.Н.Налетова Активность ренин-ангиотензиновой системы у больных с сердечной недостаточностью при митральных пороках // Тез. доп. ІІ Національного зїзду фармакологів України.- Дніпропетровськ.- 2001.- С. 65-66.