Ефективність модифікованого способу лікування хворих з діабетичною ретинопатією - Автореферат

Мета дослідження: Підвищити ефективність лікування хворих з діабетичною ретинопатією шляхом застосування препарату «Ліпофлавон» у комплексному лікуванні на підставі отримання нових наукових даних щодо рівня прозапальних (IL-1?, TNF-?) і протизапального - (IL-4) цитокінів, активності фібринолізу, лімфоцитів та клітин судинного ендотелію залежно від стадії діабетичної ретинопатії. Вивчити рівень прозапальних (IL-1? і TNF-?) і протизапального (IL-4) цитокінів, активності фібринолізу та активності клітин судинного ендотелію (фактора Віллібрандта і рівень ендотеліну-1в плазмі крові) у хворих з діабетичною ретинопатією залежно від стадії захворювання. Вивчити in vitro особливості впливу мононуклеарних лімфоцитів крові хворих з різними стадіями діабетичної ретинопатії на активність клітин судинного ендотелію за даними визначення рівня цитокінів, фібринолітичної активності і часу згортання крові та іх зміни після введення ліпофлавону. Розширені наукові знання щодо того, що функціональна активність лімфоцитів підвищується під впливом глюкози та інсуліну (in vitro), що сприяє підвищенню продукції цитокінів (IL-1? і TNF-?) в середньому на 23% при непроліферативній діабетичній ретинопатії, при препроліферативній діабетичній ретинопатії - на 14%, при проліферативній діабетичній ретинопатії - на 15%; підвищенню прокоагулянтної активності, що призводить до розвитку дисфункції судинного ендотелію залежно від стадії діабетичної ретинопатії, прогресуванню захворювання і сприяє наростанню судинних ускладнень діабетичної ретинопатії. Розроблено і впроваджено в клінічну практику новий модифікований спосіб лікування хворих з діабетичною ретинопатією з використанням інстиляцій ліпофлавону і внутрішньовенних інєкцій в комплексній терапії, який дозволив підвищити гостроту зору в середньому на 0,2 од (проти 0,1 од при традиційній терапії), збільшити порогову чутливість сітківки за даними комп?ютерної периметрії Хамфрі на 53% (при традиційній терапії на 25%), підвищити функціональну активність зорового аналізатора (чутливість і лабільність) за показником порогу електричної чутливості за фосфеном і критичної частоти зникнення миготінь за фосфеном в Зрази.(1991), вони були розподілені на наступні групи: в 1-у групу ввійшли 16 хворих (32 ока) з непроліферативною діабетичною ретинопатією (НДР), в 2-у групу - 39 хворих (78 очей) із препроліферативною діабетичною ретинопатією (ППДР), 3-ю групу склали 42 хворих (84 ока) із проліферативною діабетичною ретинопатією (ПДР). В 103 хворих (76,9%) був цукровий діабет (ЦД) II типу та в 31 хворого (23,1%) був ЦД I типу, рівень цукру крові у всіх хворих був компенсований. Відповідно до класифікації ETDRS (1991), хворі були розподілені на наступні групи дослідження: 1-у групу склали - 39 хворих (78 очей) із НДР (хворі з початковою формою НДР і з важкою формою НДР - ППДР), які отримували тільки традиційну комплексну терапію і служили контролем до 2-ї групи; 2-у групу склали - 53 хворих (106 очей) із НДР (з початковою формою НДР і хворі з ППДР) і 3-ю групу - 42 хворих (84 ока) із ПДР, які отримували в комплексному лікуванні ДР препарат ліпофлавон за розробленим нами модифікованим способом лікування. Хворим проводили компютерну статичну периметрію (на апараті Humphrey-740 фірми ZEISS), флюоресцентну ангіографію (ФАГ) на апараті Carl Zeiss visucam lite, model 1203 - 777 (цифрова камера), оптичну когерентну томографію (ОСТ) на апараті Stratus ОСТ-3000 фірми ZEISS; визначали поріг електричної чутливості за фосфеном (ПЕЧФ) і критичну частоту зникнення миготінь за фосфеном (КЧЗМФ) на приладі Фосфен - 2. Рівень протизапального цитокіну IL-4 у сироватці крові у хворих із НДР знижений на 38,0% (4,03 пг/мг), а у хворих із ППДР і ПДР істотно не відрізняється від діапазону фізіологічних коливань даного показника (6,50±0,38 пг/мг), тобто не врівноважує рівень прозапальних цитокінів при прогресуванні захворювання.Виявлено, що у хворих із діабетичною ретинопатією підвищений рівень прозапальних цитокінів IL-1? і TNF-? (в середньому при препроліферативній діабетичній ретинопатії - на 22%, при проліферативній діабетичній ретинопатії - на 37%) і зниження рівня протизапального цитокіну IL-4 на 38,0% при непроліферативній діабетичній ретинопатії, що сприяє розвитку хронічного запального процесу на рівні судин і тканин ока. У хворих з діабетичною ретинопатією в крові і слізній рідині знижена активність фібринолізу, ступінь виразності якої залежить від стадії захворювання: при препроліферативній діабетичній ретинопатії - на 24% і при проліферативній діабетичній ретинопатії - на 37%, що сприяє порушенню функції судинного ендотелію залежно від тяжкості діабетичної ретинопатії (фактор Віллібрандта підвищений при непроліферативній діабетичній ретинопатії на 16,8%, при препроліферативній діабетичній ретинопатії - на 28,5%, при проліферативній діабетичній ретинопатії - на 39,0%, рівень Et-1 при непроліферативній діабетичній ретинопатії в межах норми, підвищений при препроліферативній діабетичній ретинопатії на 18,4% і проліферативн

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ