Ефективність механічної факоемульсіфікації катаракти (експериментально-клінічні дослідження) - Автореферат

За останні 5 років у структурі поширеності захворювань частка захворюваності на катаракту збільшилась з 14% до 16,2% та досягла 1419,5 випадків на 100 тис. населення (Пасєчникова Н.В., Риков С.О., 2009). Перше місце серед набутих катаракт посідають вікові (старечі) катаракти, повязані із віковими змінами організму та самого ока. Наприклад, якщо у віці до 18 років на катаракту страждає 0,04% людей, у віці до 50 років - 5%, то у віці 80 років катаракта діагностована у 50% випадків (Сергіенко М.М., Логай І.М., 2003; Могилевский С.Ю., 2007). Хірургічна техніка видалення катаракти за допомогою «малого розрізу» забезпечує оптимальні умови загоєння операційної рани, тим самим пришвидшуючи реабілітацію зорових функцій з утворенням мінімального післяопераційного астигматизму (Веселовська З.Ф., 2002; Коротких С.А., 2005; Гринев А.Г., 2007; Першин К.Б., 2007; Salvi S.M. et al., 2007; Кондратенко Ю.М. з співавт., 2007). Тому при використанні методик із застосуванням енергетичного впливу на око (ультразвук, лазер), навіть при максимально зниженому рівні енергії, неможливо повністю уникнути негативного впливу на біологічні тканини ока (Трубілін В.М., 2005; Braga-Mele R., 2006; Ходжаев Н.С. з співавт., 2008; Zeng M. et al., 2009; Zhang Z.Y. et al., 2010).

За темою дисертації опубліковано 5 наукових робіт в фахових виданнях, згідно Переліку наукових видань, 7 робіт в матеріалах та тезисах зїздів та конференцій, отримано деклараційний патент України №15507 A61F 9/00 від 17.07.2006.

Структура та обсяг дисертації.

Дисертація складається із вступу, огляду літератури, розділу опису матеріалів та методів дослідження, розділу власних досліджень, розділу аналізів та обговорень, висновків та списку використаних джерел літератури (337 найменувань, з них кирилицею - 106, латиною - 231). Дисертація написана російською мовою на 125 сторінках друкованого тексту, містить 41 ілюстрацію та 18 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Дослідження, на яких базується дана робота, включали в себе експериментальну та клінічну частини.

В експерименті проведена оцінка рівня тепловиділення під час проведення ультразвукової факоемульсіфікації катаракти за допомогою термокалориметричного способу вимірювання.

Для вивчення характеру зміни температури рогівки під час проведення ультразвукової та механічної факоемульсіфікації, дослідження були проведені у 3 групах ізольованих очей тварин, по 20 очей у кожній. В першій та другій групах операції проводились із застосуванням стандартної методики ультразвукової факоемульсіфікації за класичною технікою на чотири квадранта. У третій групі операції проводились за допомогою розробленого пристрою для механічного руйнування ядра кришталика.

При дослідженні 1 групи (20 очей), іригаційний розчин, що використовувався під час операції (0,9% фізіологічний розчин), попередньо охолоджували у холодильнику до температури 7°С. При дослідженні 2 групи (20 очей) - іригаційний розчин, що використовувався (0,9% фізіологічний розчин) не охолоджувався. Температура розчину відповідала температурі приміщення та складала 22,0±1,0°С. При дослідженні 3 групи (20 очей), використаний іригаційний розчин (0,9% фізіологічний розчин) не охолоджувався. Температура розчину відповідала температурі приміщення та складала 22,0±1,0°С.

Перед виконанням операції, при всіх дослідженнях, ізольовані очі разом із тримачем ока розміщували у ванночку з фізіологічним розчином, підігрітим до 31°С. Температура фізіологічного розчину та повітря приміщення, де проводились дослідження, при дослідженні усіх груп очей вимірювалась за допомогою термопари. Температура в зоні лімбального «тунельного» розрізу рогівки в всіх трьох групах очей вимірювалась за допомогою безконтактного інфрачервоного термометра-пірометра ВС-89 (модель 8889, фірми TFA)

Під наглядом знаходилось 100 пацієнтів (100 очей), 50 чоловіків та 50 жінок. Першу - контрольну групу, складали пацієнти, оперативне втручання у яких було проведено за допомогою ультразвукової факоемульсіфікації (УФЕК).

У контрольну групу ввійшли 56 хворих (56 очей) із віковою катарактою, середній вік хворих складав 65,8±7,7 років.

Таблиця 1.

Показники клінічного стану очей контрольної (n=56) та основної груп хворих (n=44) до операції

Показник Контрольна група (M±m) Основна група (M±m) P

Гострота зору 0,057±0,056 0,17±0,11 p>0,05

Рефракція рогівки (меридіан 90?) 43,8±1,23 дптр 43,88±1,15 дптр p>0,05

Поле зору 458,1±15,58? 458,49±15,22? p>0,05

ВОТ (Ро) 15,9±2,18 мм рт. ст. 16,33±2,44 мм рт. ст. p>0,05

Температура 34,2±0,52?С 33,62±1,53?С p>0,05

Товщина рогівки 507±11,1 мкм 509,77±11,2 мкм p>0,05

Щільність ендотелію 2650,6±108,5 клітин/мм2 2737,36±162,25 клітин/мм2 p>0,05

До другої, основної групи, ввійшли 44 хворих (44 ока) із віковою катарактою, середній вік хворих - 62,9±8,1 років у яких видалення катаракти виконувалось методом механічної факоемульсіфікації (МФЕК).

Усі отримані доопераційні показники, що характеризують стан пацієнтів контрольної та основної груп, наведені у таблиці 1.

Результати власних досліджень.

Формула розрахунку інтенсивності ультразвукової енергії виглядає наступним чином: W=1,75С*?Т; де С - питома теплоємність води (1 ккал/кг-градус Цельсія), ?Т - різниця кінцевої та початкової температури у градусах Цельсія. За нашими даними, в тепло перетворюється біля десятої частини ультразвукової енергії, причому із підвищенням ультразвукової потужності апаратів, відповідно підвищується і теплопродукція. Так, у представлених апаратів теплова потужність склала: Universal II - 3,5 Вт., Legacy 20000 - 8,75 Вт., Infiniti - 7 Вт. Отже, наявна стійка тенденція до підвищення випромінюваної кількості тепла.

Таблиця 2.

Зміна температури рогівки у ході факоемульсіфікації катаракти із примусовим охолодженням іригаційного розчину.

Етапи операції Температура рогівки у ?С

1 група (розчин охолоджений) n=20 2 група (розчин не охолоджений) n=20 Р

Початок операції 30,8±0,4 30,4±0,8 p>0,05

Етап операції «Борозна» 32,1±1,6 31,6±1,1 p>0,05

Видалення фрагментів ядра 31,3±1,5 31,3±1,5 p>0,05

Звичайно, таким рівнем виділення тепла в ході операції не можна зневажати, оскільки зростання температури призводить до підвищення температури вмісту передньої камери та тканин ока. Нами виконані дослідження температури рогівки під час факоемульсіфікації на свіжоенуклейованих очах свиней. Отримані дані представлені в таблиці 2.

Середнє значення температури рогівки на початку операції складало 30,8±0,4?С у першій та 30,4±0,8?С у другій групі, що свідчить про однакові початкові умови (p>0,05). На етапі виконання хрестоподібних траншей, температура рогівки складала 32,1±1,6°С у першій групі, та 31,6±1,1°С у другій групі (p>0,05). При видаленні фрагментів ядра кришталика температура рогівки складала в першій групі 31,3±1,5°С, та у другій групі 31,3±1,5С° (p>0,05). Під час дослідження було встановлено, що, не дивлячись на попереднє охолодження іригаційного розчину, температура рогівки на різних етапах операції достовірно у обох групах очей не відрізнялась. Температура на початку операції ( на етапі «борозна») підвищується на 1,3°С у першій групі та на 1,2°С у другій групі. Результати дослідження вказали, що охолодження розчину практично не впливає на температуру рогівки ока. Таким чином, попереднє охолодження іригаційного розчину не може бути надійним способом попередження теплового пошкодження рогівки. Отже, необхідно шукати інші шляхи зменшення виділення тепла під час виконання факоемульсіфікації.

Математична модель механічних перетворень тканин ока будувалась за допомогою програми «Solid Works», що загалом описує властивість системи твердотільного параметричного моделювання. Кінцевою метою програмного дослідження був розрахунок рівня тиску, який докладається до кришталика та не призводить до ускладнень - розриву цинових звязок. Проведений статистичний лінійний аналіз тиску , що діє на кришталик. Як зясувалось, весь діапазон можливих мінімальних та максимальних значень тиску на тканини ока (в ньютонах/квадратний метр), який можливий для виявлення методом математичного моделювання за допомогою використаної програми, знаходиться між значеннями 0,01 Н/м? та 550 Н/м?. У цілому, мінімальне зусилля, що докладається до капсули кришталика, при використанні механічного факоемульсіфікатора склало 0,056Н/м?. За допомогою математичного моделювання вивчено також зміщення кришталика перпендикулярно оптичної вісі у ході операції механічної факоемульсіфікації катаракти. Максимальне зміщення кришталика від вихідного положення складає 1,118?10-4 мм. Таке незначне зміщення знаходиться в межах розтягання цинових звязок та його небезпекою можна знехтувати. Ще менше лінійні зміщення в межах екватора кришталика, що дорівнюють 8,388?10-5 мм.

З урахуванням результатів, отриманих експериментальним шляхом, нами було розроблений прилад оригінальної конструкції для механічної емульгації кришталика (деклараційний патент України на корисну модель № 15507 від 17.07.2006), а також методика операції. Прилад для механічного руйнування та одночасного видалення речовин кришталика складається із корпусу, в якому розташований механізм видалення ядра кришталика, аспіраційно-іригаційної системи та електромотора, педалі управління, блока живлення. Схема приладу приведена на рис.1.

Рис.1. Схема наконечника механічного факоемульсіфікатора для механічного руйнування ядра кришталика

А) Нерухома порожниста трубка Б) Порожниста обертова трубка В) Вакуумна камера Г) Вільний простір для іригації між трубками Д) Редуктор Ж) Низьковольтний електродвигун З) Ріжуча кромка К) Отвори для аспірації (3 отвори)

Для виконання механічної факоемульсіфікації за основу була прийнята базова техніка ультразвукової факоемульсіфікації на чотири квадранта.. Під час проведення операції, замість ультразвукового випромінювача, нами був використаний наконечник, спеціально розроблений для механічної факоемульсіфікації. Через тунельний розріз робочу частину наконечника вводили у передню камеру. Після зрізання кортикального та епінуклеарного шарів кришталика, у товщі кришталика вирізали глибоку центральну борозну у напрямку з 12 до 6 години, завширшки приблизно в 1,1 діаметр нерухомої трубки наконечника. Ширина борозен вужче, ніж при використанні ультразвукового випромінювача. Етапи формування борозен та розломів аналогічні ультразвуковій методиці. Потім кожен фрагмент почергово видалявся за допомогою наконечника механічного факоемульсіфікатора. Інші етапи операції не відрізнялися від етапів ультразвукової факоемульсіфікації, операція закінчувалася імплантацією ІОЛ. Оскільки в основі принципу дії розробленого приладу лежить механічне руйнування ядра кришталика, для його роботи в експерименті попередньо були розроблені свої технічні параметри. В залежності від щільності ядра та етапу операції вироблені режим швидкості обертання ріжучої кромки наконечника, значення рівню вакууму та аспірації-іригації, що використовувались під час операції. При щільності ядра 1-4 ступеню при формуванні борозен в кришталику достатньо рівня вакууму в 100 мм рт. ст. Видалення квадрантів, при щільності 1-4 ступеню, виконується при рівні вакууму до 500 мм рт. ст. Видалення епінуклеуса виконувалось при рівні вакууму у 300 мм рт. ст. На етапі аспірації-іригації використовувався вакуум у 100 мм рт. ст. Вироблені для різних етапів операції режими приведені в табл. 3.

Таблиця 3.

Етапи операції та відповідні до них режими роботи механічного факоемульсіфікатора.

Етап операції Щільність ядра Швидкість обертання (обертів/хвилину) Рівень вакууму в (мм.рт.ст.)

Етап «Борозна» 1 2 3 4 60-80 140-160 140-160 240 100 100 100 100

Видалення квадрантів 1 2 3 4 60-80 140-160 140-160 240 500 500 500 500

Видалення епінуклеуса - 60-80 300

Іригація - аспірація - 0 100

Для вивчення характеру зміни температури тканин ока при проведенні ультразвукової та запропонованої нами безультразвукової механічної факоемульсіфікації, був здійснений експеримент, при виконанні якого температура іригаційного розчину була однакова в обох групах. У другій групі температура рогівок до операції дорівнювала 30,4±0,8°С.

При виконанні факоемульсіфікації на етапі «борозна» температура рогівки підвищувалась на 1,2 °С та досягала 31,6±1,1°С (р0,05).

У третій групі температура рогівки до операції дорівнювала 30,4±0,8?С. При виконанні механічної факоемульсіфікації, на етапі «борозна» температура рогівки понизилась на 6,6°С та досягла 23,6±1,1?С (р0,05). При виконанні етапу «борозна» температури рогівки у другій і третій групі відрізнялись на 8?С (р0,05), а в третій нижче вихідної на 7,9?С (р<0,05). Результати досліджень представлені в табл.4.

У післяопераційному періоді, як в контрольній, так і в основній групі хворих, досліджувалися наступні показники стану очей. Гострота зору, кератометрія, периметрія, тонометрія, кератопахиметрія, термометрія - через один тиждень, через один місяць, через три місяці і через шість місяців після операції. Визначення щільності ендотелію рогівки - через три місяці після операції. Термометрія рогівки під час операції. Оптична когерентна томографія сітківки - через три місяця після операції.

Таблиця 4.

Зміни температури рогівки у процесі механічної факоемульсіфікації на ізольованих очах тварин.

Етапи операції Температура рогівки, ?С Р

2 група, n=20 3 група, n=20

Початок операції 30,4±0,8 30,2±0,8 p<0,05

Етап операції «Борозна» 31,6±1,1 23,6±1,1 p<0,05

Видалення фрагментів ядра 31,3±1,5 22,3±1,5 p<0,05

Впродовж шести місяців спостереження, середні показники післяопераційного стану гостроти зору виявили тенденцію до наближення її до нормального значення (таблиця 5). У абсолютному значенні величина гостроти зору (з корекцією) дещо не досягає статистичного максимуму, що пояснюється віковими змінами очей, супутніми появі вікової катаракти.

Таблиця 5.

Гострота зору хворих контрольної і основної групи

Термін спостереження Контрольна група (M±m) n=56 Основна група (M±m) n=44 Р

1 тиждень 0,7±0,14 0,84±0,13 P<0,05

1 місяць 0,84±0,13 0,93±0,09 p>0,05

3 місяці 0,9±0,11 0,94±0,08 p>0,05

6 місяців 0,92±0,11 0,97±0,04 p>0,05

Таблиця 6

Рефракція рогівки у хворих контрольної і основної групи (меридіан 90°) після операції

Термін спостереження Контрольна група (M±m), діоптрії n=56 Основна група (M±m), діоптрії n=44 Р

1 тиждень 44,12±1,14 44,07±1,19 p>0,05

1 місяць 43,63±1,08 43,66±1,17 p>0,05

3 місяці 43,53±1,25 43,63±1,15 p>0,05

6 місяців 43,62±1,29 43,52±1,20 p>0,05

Впродовж всього післяопераційного періоду (до шести місяців спостереження) абсолютна різниця в заломленні головних меридіанів рогівки залишалася в межах «фізіологічного» астигматизму (таблиця 6). Статистично достовірної різниці ступеню сформованого післяопераційного астигматизму в обох групах пацієнтів не виявлено.

Впродовж всього післяопераційного періоду (до шести місяців спостереження) різниці в сумарному значенні меж поля зору при периметрії не відмічено (таблиця 7), що свідчить про відсутність змін нейросенсорних систем ока, повязаних з проведенням операції в обох групах пацієнтів (p>0,05).

Таблиця 7.

Сумарне поле зору у хворих контрольної і основної групи після операції

Термін спостереження Контрольна група (M±m), градуси n=56 Основна група (M±m), градуси n=44 Р

1 тиждень 454,36±11,06 458,76±14,14 p>0,05

1 місяць 456,36±14,22 467,71±14,07 p>0,05

3 місяці 466,36±17,34 459,76±15,24 p>0,05

6 місяців 462,36±15,05 471,63±18,22 p>0,05

Впродовж всього післяопераційного періоду внутрішньоочний тиск коливався в межах 1-2 мм ртутного стовпа (таблиця 8).

Таблиця 8.

Внутрішньоочний тиск у хворих контрольної і основної групи після операції

Термін спостереження Контрольна група (M±m), мм рт|. ст. n=56 Основна група (M±m), мм рт|. ст. n=44 Р

1 тиждень 15,14±1,93 14,93±2,02 p>0,05

1 місяць 14,93±2,09 14,71±2,39 p>0,05

3 місяці 14,86±1,87 14,67±2,19 p>0,05

6 місяців 14,58±2,07 14,66±2,05 p>0,05

Впродовж післяопераційного періоду, збільшення товщини рогової оболонки поступово зменшувалося, наближаючись до первинного стану рогівки (таблиця 9).

Таблиця 9.

Товщина рогівки у хворих контрольної і основної групи після операції.

Термін спостереження Контрольна група (M±m), мікрометри n=56 Основна група (M±m), мікрометри n=44 Р

1 тиждень 515,7±10,03 513,14±9,49 p>0,05

1 місяць 509,64±9,18 511,28±10,38 p>0,05

3 місяці 508,66±10,10 510,12±10,12 p>0,05

6 місяців 508,37±10,48 511,32±8,38 p>0,05

Впродовж всього післяопераційного періоду значних коливань температури ока у хворих, що складали контрольну та основну групи, не було (таблиця 10). Таким чином, можна вважати, що післяопераційний період в контрольній групі хворих протікав без виражених явищ запального характеру.

Таблиця 10.

Температура ока у хворих контрольної і основної групи після операції.

Термін спостереження Контрольна група (M±m) °С n=56 Основна група (M±m) °С n=44 Р

1 тиждень 34,22±0,49 34,42±0,33 p>0,05

1 місяць 34,16±0,49 34,39±0,30 p>0,05

3 місяці 34,15±0,46 34,36±0,32 p>0,05

6 місяців 34,14±0,49 34,36±0,36 p>0,05

Визначення товщини сітківки проводилося через три місяці після операції. Такий термін для проведення дослідження вибраний, виходячи з наявних даних про стабілізацію стану ока після операції факоемульсіфікації.

Таблиця 11.

Товщина сітківки у хворих контрольної і основної групи після операції за даними OCT

Термін спостереження Контрольна група (M±m), мікрометри n=56 Основна група (M±m), мікрометри n=44 Р

3 місяці 158,6±12,7 170,7±18,27 p>0,05

Товщина сітківки, виявлена в цей термін в групах хворих, що складали контрольну та основну, представлена в таблиці 11. Деяке зменшення абсолютних| значень товщини сітківки щодо нормальних значень цього показника, на нашу думку, може бути віднесено на рахунок вікових змін, ілюстрацією яких є виникнення старечої катаракти.

В клініці, порівнюючи результати функціональних досліджень (гостроти зору, периметрії, тонометрії) в основній та контрольній групах - протягом 6 місяців спостерігалися однакові показники (р>0,05).

За даними показників, що характеризують параметри рогівки (кератометрія, термометрія, товщина рогівки) достовірних відмінностей на протязі 6 місяців досліджень не виявлено (р>0,05).

Щільність клітин ендотелію до і після операції в контрольній та основній групах хворих представлена в таблиці 12. У контрольній групі хворих на очах, що прооперовані методом ультразвукової факоемульсіфікації, щільність ендотелію дорівнювала 2353,2±104,3 клітин/мм2, при 2650,6±108,5 клітин/мм2 до операції. В основній групі хворих, прооперованих методом механічної факоемульсіфікації, щільність ендотелію дорівнювала 2583,08±168,1 клітин/мм2, при 2737,36±162,25 клітин/мм2 до операції.

Таблиця 12.

Показники щільності ендотелію у хворих контрольної та основної групи до та через 3 місяці після операції

Строк спостереження До операції Через 3 місяці після операції

Контрольна група, M±m, n=56 2650,6±108,5 клітин/мм2 2353,2±104,3 клітин /мм2

Основна група, M±m, n=44 2737,36±162,25 клітин /мм2 2583,08±168,1 клітин /мм2

Р p>0,05 p<0,05

Таким чином, щільність клітин ендотелію після операції в контрольній групі виявилась достовірно нижче, ніж в основній групі хворих (р<0,05), які були прооперовані методом механічної факоемульсіфікації (табл. 12).

За нашими даними, втрата клітин під час ультразвукової факоемульсіфікації склала в середньому 297,4±56,5 клітин/мм?, що складає 11,2% та повністю відповідає даним літератури (Storr-Paulsen A. з співавт., 2008; Reuchel A. з співавт., 2010). Втрата клітин під час механічної факоемульсіфікації склала у середньому 154±61,5 клітин/мм?, що складає 5,7% (p<0,05).

Температура рогівки на різних етапах факоемульсіфікації у контрольній та основній групах представлена в таблиці 13 та на графіку на рис. 2. Перед операцією в обох групах температура рогівок була практично однаковою і складала 30,4±0,8?С в контрольній групі та 30,3±0,7?С в основній групі (p>0,05).

Таблиця 13.

Температура рогівки на різних етапах факоемульсіфікації у контрольній та основній групах

Етапи операції Контрольна група (M±m), ?С n=56 Основна група (M±m), ?С n=44 Статистична достовірність

До операції 30,4±0,8 30,3±0,7 p>0,05

Етап операції «Борозна» 31,7±1,1 27,2±1,1 p<0,05

Видалення фрагментів 30,9±1,1 27,7±0,9 p<0,05

Під час факоемульсіфікації, при виконанні етапу «борозна», температура в контрольній групі склала 31,7±1,1?С, а в основній групі - 27,2 1,1?С (табл.13). Відповідно, на даному етапі температура в контрольній групі у середньому на 4,5?С виявилась вище, ніж у основній групі (p<0,05). На етапі видалення фрагментів ядра температура рогівки у контрольній групі також була достовірно вище, ніж в основній групі - в середньому на 3,2?С (p<0,05). Температура рогівки на цьому етапі операції складала 30,9±1,1?С у контрольній групі і 27,7 0,9?С в основній групі (p<0,05).

Як видно з рис. 2, при ультразвуковій факоемульсіфікації температура рогівки підвищилась у середньому на 1,3?С при виконанні борозни (p0,05), у порівнянні із доопераційним значенням (30,4±0,8?С). Під час видалення катаракти методом механічної факоемульсіфікації при виконанні етапу «борозна» температура рогівки, навпаки, понижувалась на 2,6?С від вихідної (з 30,3±0,7?С, до 27,7±0,9?С (p<0,05), та на наступних етапах була незмінною.

Рис.2. Температура рогівки на різних етапах факоемульсіфікації у контрольній ( ) та основній ( ) групах.

Таким чином, встановлено, що виконання механічної факоемульсіфікації катаракти в умовах клініки, за даними функціональних досліджень і клінічних показників, при порівнянні з методом ультразвукової факоемульсіфікації результати достовірно не відрізняються. В той же час, данні ендотеліоскопії (втрата ендотеліальних клітин при УФЕК - 297,4±56,5 клітин/мм?, при МФЕК - 154±61,5 клітин/мм?, р<0,05) і термометрії поверхні рогівки (УФЕК- підвищення на 1,3?С, МФЕК - зниження на 4,5?С, р<0,05) свідчать про меншу травматичність запропонованої методики.

ВИСНОВКИ

1. Сучасна технологія видалення кришталика - факоемульсіфікація передбачає використання ультразвукової енергії, яка негативно впливає на тканини ока, переважно на ендотелій рогівки та сітківку ока. Відомі розробки по удосконаленню методу факоемульсіфікації, які спрямовані на зменшення негативного впливу ультразвуку. Незважаючи на енергійні науково-технічні пошуки, проблема побічного впливу ультразвуку на тканини ока залишається невирішеною.

2. За даними експериментальних досліджень доведено, що при роботі ультразвукових факоемульсіфікаторов різних моделей виділяється різна кількість теплової енергії, що може впливати на тканини ока. Порівняльний аналіз кількості виділеної теплової енергії показав, що теплопродукція УЗХ-Ф-05 складає 1,75 Вт , Universal II - 3,5 Вт, Series 20000 Legacy- 8,75 Вт, Infiniti Vision Sistems - 7 Вт.

3. Встановлено, що використання попереднього охолодження іригаційних розчинів при виконанні ультразвукової факоемульсіфікації на ізольованих очах не зменшує ступінь нагрівання рогової оболонки (р>0,05), тому застосування попереднього охолодження розчину при виконанні ультразвукової факоемульсіфікації недоцільне.

4. Розроблена математична модель біомеханічних параметрів безультразвукової факоемульсіфікації. Використання компютерного моделювання факоемульсіфікації за допомогою механічного дроблення ядра кришталика дало змогу встановити, що сила механічного тиску на ядро кришталика (0,056 Н/м?-0,17 Н/м?) та ступінь його зміщення (1,118?10-4 мм) при роботі механічного наконечника забезпечує цілість капсульного мішка та циннових звязок.

5. Розроблено оригінальний прилад та методика проведення механічної факоемульсіфікації, що дозволяють виконувати ендокапсулярне руйнування ядра кришталика без використання ультразвуку.

6. Порівняльний аналіз змін температури поверхні рогівки в експерименті показав, що на відміну від ультразвукової факоемульсіфікації, при механічному дробленні ядра за допомогою запропонованого пристрою відзначено зменшення температури рогівки на 7,9? С (р<0,05).

7. Встановлено, що виконання механічної факоемульсіфікації катаракти в умовах клініки можна порівняти з методом ультразвукової факоемульсіфікації за даними функціональних досліджень (гострота зору , поле зору, р>0,05) та клінічних показників (рефракція, товщина рогівки, ВОТ, р>0,05), а данні ендотеліоскопії (втрата ендотеліальних клітин при УФЕК - 297,4±56,5 клітин/мм?, при МФЕК - 154±61,5 клітин/мм?, р<0,05) і термометрії поверхні рогівки (УФЕК- підвищення на 1,3?С, МФЕК - зниження на 4,5?С, р<0,05) свідчать про меншу травматичність запропонованої методики.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Сергиенко Н. М. Механическая факофрагментация катаракты / Сергиенко Н. М. , Косуба С. И. // Офтальмол. журнал. - 2008. -№2. -С. 71-74. (Особистий внесок здобувача: огляд літератури, набір матеріалу, та його первинна статистична обработка, обгрунтування висновків, підготовка ілюстрацій та матеріалів до друку).

2. Косуба С.И. Экспериментально-математическое моделирование способа механического резания хрусталикового вещества / Косуба С.И. // Український медичний альманах. - 2008. - том 11, - №2. - С.79-80.

3. Косуба С.И. Эффективность предварительного охлаждения ирригационного раствора при факоэмульсификации катаракты / Косуба С.И., Скицюк С.В. //Офтальмол. журнал. - 2008. - №5. - С. 27-29. (Особистий внесок здобувача: огляд літератури, набір матеріалу, та його первинна статистична обработка, обгрунтування висновків, підготовка ілюстрацій та матеріалів до друку).

4. Косуба С.И. Калориметрический метод в оценке интенсивности ультразвукового излучения, создаваемого некоторыми факоэмульсификационными системами / Косуба С.И., Скицюк С.В. //Офтальмол. журнал. - 2008. - №6.- С. 73-75. (Особистий внесок здобувача: огляд літератури, набір матеріалу, та його первинна статистична обработка, обгрунтування висновків, підготовка ілюстрацій та матеріалів до друку).

5. Сергиенко Н.М. Оценка травматичности метода механической факоэмульсификации / Сергиенко Н.М., Косуба С.И. // Офтальмол. журнал. - 2009. - №4. - С. 27-29. (Особистий внесок здобувача: огляд літератури, набір матеріалу, та його первинна статистична обработка, обгрунтування висновків, підготовка ілюстрацій та матеріалів до друку).

6. Пат. 15507 Україна МПК (2006) A61F 9/00. Пристрій для механічного видалення кришталика. / Косуба С.І., Сергіенко М.М., Анохін В.Г. заявл.15.11.2005. опубл. 17.07.2006. Бюль. №7. (Особистий внесок здобувача: теоретичне обгрунтування та практична розробка пристію, підготовка матеріалів для подачи заявки на винахід).

7. Косуба С.И. Особенности изменения температуры роговицы при факоэмульсификации катаракты / Косуба С.И., Скицюк С.В. // Зб. наук. праць співробітників НМАПО імені П.Л.Шупика. К., 2008. - Вип. 17, - кн. 2. - С. 105-110. (Особистий внесок здобувача: огляд літератури, набір матеріалу, та його первинна статистична обработка, обгрунтування висновків, підготовка ілюстрацій та матеріалів до друку).

8. Косуба С.И. Интраоперационные изменения температуры роговицы и ирригационного раствора при факоэмульсификации катаракты с помощью различных хирургических комплексов // 6-й Українсько-польський симпозіум. Київ, 2008.-С.99-101.

9. Сергиенко Н.М. Механическая факоэмульсификация катаракты / Сергиенко Н.М., Косуба С.И. // 11 зїзд офтальмологів України, 16 - 19 травня 2006 р.: тез. доповідей. - Одесса, 2006. - С. 107 - 108. (Особистий внесок здобувача: огляд літератури, набір матеріалу, та його первинна статистична обработка, обгрунтування висновків, підготовка ілюстрацій та матеріалів до друку).

10. Сергиенко Н.М.Оптичні результати механічної факоемульсифікації / Сергиенко Н.М., Косуба С.И. // 5-й Симпозіум з офтальмохірургіі в Україні «Сучасні досягнення в хірургії переднього та заднього сегментів ока» з практичним семінаром «Жива хірургія» за участю міжнародних спеціалістів.Донецк.-2007.-С.74-75. (Особистий внесок здобувача: огляд літератури, набір матеріалу, та його первинна статистична обработка, обгрунтування висновків, підготовка ілюстрацій та матеріалів до друку).

11. Sergienko N. Phaco without Ultrasound / Sergienko N., Kosuba S. // 9th international congress of polish society of cataract refractive surgeons. Warshava, 2008.- P.78. (Особистий внесок здобувача: огляд літератури, набір матеріалу, та його первинна статистична обработка, обгрунтування висновків, підготовка ілюстрацій та матеріалів до друку).

12. Sergienko N. Mechanical phacoemulsification of cataract / Sergienko N., Kosuba S. // V Polsko-Ukrainska konferencja okulistyczna, 29.06.2006 01.07.2006. - Lublin, 2006. - PU.16. (Особистий внесок здобувача: огляд літератури, набір матеріалу, та його первинна статистична обработка, обгрунтування висновків, підготовка ілюстрацій та матеріалів до друку).

13. Сергиенко Н.М. Оценка состояния роговичного эндотелия и толщины роговицы после механической факоэмульсификации / Сергиенко Н.М., Косуба С.И. //Филатовские чтения 2009. Материалы конференции. Одесса, 2009. - С.73 - 74. (Особистий внесок здобувача: огляд літератури, набір матеріалу, та його первинна статистична обработка, обгрунтування висновків, підготовка ілюстрацій та матеріалів до друку).