Розвиток експериментальної світлової катаракти в умовах зниження рівня глутатіону в організмі тварин за допомогою ксенобіотика – ацетоамінофена. Ефективність медикаментозної корекції глутатіонового статусу організму хворих при віковій катаракті.
Аннотация к работе
В нинішній час, завдяки широкому фронту фізико-хімічних, біохімічних, біофізичних досліджень органа зору і, зокрема, кришталика, а також обширним епідеміологічним дослідженням катаракти в різних регіонах земної кулі, виявлено основні механізми патогенезу вікових, спадкових і набутих катаракт [Багіров Н.А., 2000; Taylor Дослідження можливої ролі глутатіона в підтримці сульфгідрильних груп білків кришталика і участь його в погашенні вільних радикалів в кришталику, а також попередні результати вивчення привінтивної дії глутатіона на розвиток катаракти in vitro, переконує нас в тій виключній ролі, яку відіграє глутатіон у підтримці нативної конформації білкових структур кришталика. І якщо цей звязок буде підтверджено у хворих з віковою катарактою, тоді цілком резонно припущення про можливість регулювати рівень тіоловых сполук в кришталику за допомогою модуляції їх рівня у крові. В умовах моделювання катаракти у тварин досліджувались кришталики при різних впливах: ксенобіотика ацетоамінофену і препарату “Факовіт”, що містить амінокислоти-попередники синтезу глутатіона. Тварин було розділено на 4 експериментальні групи: 1 групу тварин піддавали тільки світловому впливу (20 кроликів); 2 група - впливу світла препарату “Факовіт” (15 кроликів); 3 група - тварини, у яких відтворення світлової катаракти здійснювалося на фоні ксенобіотика ацетоамінофена (20 кроликів); у 4 групи тварин катаракта моделювалася при поєднаному впливі світла, ксенобіотика і “Факовіта” (19 кроликів).Не дивлячись на те, що роль глутатіонової системи кришталика в катарактогенезі доведено, застосування препаратів цього типу у вигляді крапель для очей не дає позитивного результату. Таким чином, недостатня вивченість ролі метаболічного і, зокрема, глутатіонового статусу організму в патогенезі вікової катаракти і неефективність місцевого застосування метаболітних препаратів обумовлюють актуальність досліджень в даному напрямку. Експериментально доведено, що при впливі світла високої інтенсивності в умовах зниження рівня глутатіону в організмі через введення ксенобіотика - ацетоамінофену збільшується частота появи початкових помутнінь в кришталику в ранній період спостереження в 7,5 раза, і зростає швидкість розвитку найбільш виражених помутніть кришталика в заключний період спостереження в 3,5 раза. Доведено, що введення експериментальним тваринам препарату “Факовіт”, що містить амінокислоти-попередники синтезу глутатіону, підвищує стійкість кришталика до катарактогенної дії світлової енергії. Встановлено чіткий звязок глутатіонового статусу організму хворих віковою катарактою з її клінічною формою.
Вывод
катаракта глутатіон ксенобіотик медикаментозний
1. Вікова катаракта є однією з найбільш поширених хвороб ока. Недосконалість існуючих методів її терапевтичного лікування повязана, в першу чергу, з недостатністю наших знань про патогенез цього захворювання. Не дивлячись на те, що роль глутатіонової системи кришталика в катарактогенезі доведено, застосування препаратів цього типу у вигляді крапель для очей не дає позитивного результату. Таким чином, недостатня вивченість ролі метаболічного і, зокрема, глутатіонового статусу організму в патогенезі вікової катаракти і неефективність місцевого застосування метаболітних препаратів обумовлюють актуальність досліджень в даному напрямку.
2. Експериментально доведено, що при впливі світла високої інтенсивності в умовах зниження рівня глутатіону в організмі через введення ксенобіотика - ацетоамінофену збільшується частота появи початкових помутнінь в кришталику в ранній період спостереження в 7,5 раза, і зростає швидкість розвитку найбільш виражених помутніть кришталика в заключний період спостереження в 3,5 раза.
3. Доведено, що введення експериментальним тваринам препарату “Факовіт”, що містить амінокислоти-попередники синтезу глутатіону, підвищує стійкість кришталика до катарактогенної дії світлової енергії. Цей захисний ефект особливо виразно проявляється при тривалому світловому впливі, коли кількість прозорих кришталиків у кроликів, що отримували “Факовіт”, складає 40%, при їх повній відсутності в опромінюваній групі без застосування вказаного препарату.
4. Доповнені знання про порушення тіолдисульфідної системи глутатіону в крові хворих віковою катарактою. Встановлено чіткий звязок глутатіонового статусу організму хворих віковою катарактою з її клінічною формою. Найбільш значне зниження рівня відновленого глутатіону виявлено в крові хворих із змішаною формою катаракти (більш, ніж в 1,5 рази) і ядерною формою катаракт (більш, ніж в 1,3 рази).
5. Виявлено, що рівень відновленого глутатіону в кришталиках залежить від стану глутатіонового статусу організму хворих віковою катарактою. При цьому найбільш високий ступінь корелятивної залежності характерний для хворих із змішаною і ядерною формами катаракт.
6. Встановлено, що курсове застосування препарату “Факовіт” хворим віковою катарактою приводить до підвищення вмісту відновленого глутатіону в крові пацієнтів тільки з ядерною і субкапсулярною формами катаракт; тоді як при змішаній формі захворювання в цих же умовах не відмічалось достовірної корекції глутатіонового статусу.
7. Результати проведених досліджень свідчать, що важливою ланкою патогенезу вікової катаракти є порушення глутатіонового статусу організму, ефективність медикаментозної корекції якого залежить від клінічної форми захворювання.
Список литературы
1. Павлюченко К.П., Мохаммед Зухейр Махфуз Ибрагим. Исследование уровня тиоловых соединений в крови пациентов с различными клиническими формами возрастной катаракты // Офтальмол. журн. - 2003. - № 6. - С. 21 - 24.
2. Павлюченко К.П., Мохаммед Зухейр Махфуз Ибрагим. Влияние уровня тиоловых соединений в организме на устойчивость хрусталика к световому воздействию //Офтальмол. журн. - 2004. - № 5. - С. 57 - 61.
3. Павлюченко К.П., Мохаммед Зухейр Махфуз Ибрагим. О возможности коррекции тиолового статуса у больных возрастной катарактой // Офтальмол. журн. - 2004. - № 6. - С. 41 - 44.
4. Павлюченко К.П., Мохаммед Зухейр Махфуз Ибрагим. Соотношение уровня тиоловых соединений в крови и хрусталике больных возрастной катарактой // Збірник наукових праць: Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2004. - Вип. 9 (62). - С. 189 - 197.
5. Павлюченко К.П., Мохаммед Зухейр Махфуз Ибрагим. Исследование уровня тиоловых соединений в крови пациентов с различными клиническими формами возрастной катаракты // Тези доп. наук.-практ. конф. офтальмологів з міжнародною участю, присвяч. 100-річчю кафедри і клініки очних хвороб “Досягнення та перспективи розвитку сучасної офтальмології”. - Одеса, 2003. - С. 25 - 27.
6. Павлюченко К.П., Мохаммед Зухейр Махфуз Ибрагим. О взаимосвязи тиолового статуса хрусталика и организма у больных возрастной катарактой // Тези 2 міжнародної наукової конференції офтальмологів Причорноморя. - Одеса, 2004. - С. 56 - 57.