Ефективність магнітотерапії та ультрафонофорезу хондроксиду на різних етапах відновлювального лікування хворих на коксартроз - Автореферат

бесплатно 0
4.5 236
Особливості клінічного перебігу дегенеративно-дістрофічного процесу у хворих на коксартроз в залежності від стадії захворювання. Застосування магнітотерапії й ультрафонофорезу хондроксиду для реабілітації хворих після ендопротезування кульшового суглоба.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Зі збільшенням ступеню прогресування коксартроза зявляються контрактури кульшового суглоба, що обумовлюють зміну положення таза, супроводжующуюся згладжуванням поперекового лордозу, зниженням функції і гіпотрофією мязів, забезпечующих вертикальне положення тіла і ходьбу, міофасціальними болями, формуванням патологічної ходи і стійких больових синдромів. В ранній післяопераційний період (до 3-4 тижнів) максимальне статичне та механічне навантаження приходиться на протилежний (контрлатеральний) ендопротезу кульшовий суглоб, від функціональної здатності якого залежить перебіг та тривалість усього періоду реабілітації. Рядом вчених показано ефективність впливу магнітотерапії та ультрафонофорезу хондроксиду у хворих з дегенеративно-дистрофічним ураженням суглобів (Литвиненко А.Г., 1992; Самосюк І.З., Чухраев Н.В., 2000; Оржешковский В.В., 2001; Богатирьова Т.В., 2001; Пшетаковський И.Л., 2004). Мета проведеного дослідження: підвищити ефективність реабілітації хворих на коксартроз шляхом застосування в комплексному відновлювальному лікуванні магнітотерапії та ультрафонофореза хондроксиду на різних етапах (до та після ендопротезування кульшового суглоба). Виявити характер впливу комплексного застосування магнітотерапії та ультрафонофореза хондроксиду на стан клініко-функціональних показників хворих на коксартроз, які знаходяться на реабілітаційному етапі після ендопротезування кульшового суглоба.Хворі на коксартроз (45 хворих), які до та після ендопротезування кульшового суглоба отримували загальноприйняту терапію. Хворі на коксартроз (45 хворих), які до ендопротезування кульшового суглоба отримували загальноприйняту терапію, а після ендопротезування кульшового суглоба отримували курс комплексного застосування магнітотерапії (МТ) та ультрафонофореза хондроксиду (УФФ хондроксиду) на фоні загальноприйнятої терапії. Хворі на коксартроз (30 хворих), яким до та після ендопротезування кульшового суглоба проводили курс комплексного застосування магнітотерапії та ультрафонофореза хондроксиду на ділянку контрлатерального ендопротезу кульшового суглоба на фоні загальноприйнятої терапії (за такими же етапами, як і в 2 групі). Розподіл хворих за тривалістю коксартрозу був наступним: у 39 хворих (32,5%) тривалість хвороби не перевищувала 5 років, у 43 хворих (35,8%) - від 6 до 10 років, у 27 обстежених (22,5%) тривалість хвороби складала 10-15 років, у 11 пацієнтів (9,2%) хвороба продовжувалась більше 15 років. Враховуючи позитивну динаміку клінічної симптоматики під дією лікувальних комплексів у всіх обстежуваних групах хворих, представляє інтерес порівняльний аналіз результатів лікування в групі, де застосовувалось комплексне використання МТ та УФФ хондроксиду у хворих, до та після ендопротезування кульшового суглоба (ІІІ група) та в групах порівняння, в яких до та після ендопротезування кульшового суглоба використовувалась традиційна терапія (І група) та в групі, якій до оперативного втручання використовувалась традиційна терапія, а після - комплексне використання МТ та УФФ хондроксиду на фоні загальноприйнятої терапії (ІІ група).У хворих на коксартроз, які надходять до стаціонару з метою ендопротезування одного з кульшових суглобів виявлено, що виражені дегенеративно-дистрофічні зміни в одному із кульшових суглобів зумовлюють зміну положення таза, порушують біомеханіку ходьби, збільшують навантаження на хребет і контрлатеральний кульшовий суглоб, викликаючи в ньому вторинні патологічні зміни, що обумовлює розвиток двостороннього коксартрозу. Комплексне застосування магнітотерапії та ультрафонофорезу хондроксиду на післяопераційному етапі, особливо у пацієнтів з І стадією коксартрозу, оптимизує перебіг та тривалість раннього послеопераційного періоду та ефективність відновлювальних заходів на даному етапі, оскільки саме в цей період реабілітації максимальне статичне та механічне навантаження приходиться на контрлатеральний ендопротезу кульшовий суглоб, сприяє адекватній адаптації хворого до відновлення рухів в ураженому суглобі і компенсованій довжині оперованої кінцівки. Застосування комплексу магнітотерапії та ультрафонофорезу хондроксиду на етапі лікування коксартрозу до операції та на післяопераційному етапі ендопротезування кульшового суглоба дозволяє запобігти активації дегенеративно-дистрофічного процесу в контрлатеральному кульшовому суглобі, що виникає внаслідок перерозподілу статичного і механічного навантаження на неоперовану кінцівку у хворих не лише з початковими проявами коксартрозу (І стадія), а й при прогрессуванні дегенеративно-дистрофічного процесу (ІІ, ІІІ стадія), що підтверджується зменшенням основних клінічних проявів, ступеня функціональної недостатності, збільшенням обсягу рухів.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вывод
1. У хворих на коксартроз, які надходять до стаціонару з метою ендопротезування одного з кульшових суглобів виявлено, що виражені дегенеративно-дистрофічні зміни в одному із кульшових суглобів зумовлюють зміну положення таза, порушують біомеханіку ходьби, збільшують навантаження на хребет і контрлатеральний кульшовий суглоб, викликаючи в ньому вторинні патологічні зміни, що обумовлює розвиток двостороннього коксартрозу.

Порушення функціонального стану контрлатерального кульшового суглоба залежить від стадії дегенеративно-дистрофічного процесу, що підтверджується результатами клінічних (загальне клінічне обстеження, показники суглобового синдрому, альгофункціональний індекс Лекена, гоніометрія), рентгенологічних, лабораторних методів досліджень.

2. Комплексне застосування магнітотерапії та ультрафонофорезу хондроксиду на післяопераційному етапі, особливо у пацієнтів з І стадією коксартрозу, оптимизує перебіг та тривалість раннього послеопераційного періоду та ефективність відновлювальних заходів на даному етапі, оскільки саме в цей період реабілітації максимальне статичне та механічне навантаження приходиться на контрлатеральний ендопротезу кульшовий суглоб, сприяє адекватній адаптації хворого до відновлення рухів в ураженому суглобі і компенсованій довжині оперованої кінцівки.

3. Застосування комплексу магнітотерапії та ультрафонофорезу хондроксиду на етапі лікування коксартрозу до операції та на післяопераційному етапі ендопротезування кульшового суглоба дозволяє запобігти активації дегенеративно-дистрофічного процесу в контрлатеральному кульшовому суглобі, що виникає внаслідок перерозподілу статичного і механічного навантаження на неоперовану кінцівку у хворих не лише з початковими проявами коксартрозу (І стадія), а й при прогрессуванні дегенеративно-дистрофічного процесу (ІІ, ІІІ стадія), що підтверджується зменшенням основних клінічних проявів, ступеня функціональної недостатності, збільшенням обсягу рухів.

Функціональна стабільність протилежного ендопротезу кульшового суглоба сприяє максимальній адаптації хворого до умов нової біомеханіки ходьби, забезпечує максимальну ефективність реабілітаційних заходів у післяопераційному періоді.

4. Порівняльний аналіз віддалених результатів лікування переконує, що застосування магнітотерапії та ультрафонофорезу хондроксиду у хворих на етапах доопераційної підготовки та після ендопротезування суглобів підвищує еффективність реабілітаційних заходів, забезпечує більш тривалу стабілізацію процесу та покращує якість життя.

Позитивний результат спостерігався не лише при початкових проявах хвороби, а й при прогресуванні коксартрозу: при ІІ та ІІІ стадії процесу. Стійкість терапевтичного ефекту протягом 6 місяців спостерігалась у 82,5% хворих, протягом року - у 55% хворих (у пацієнтів І групи ці показники склали відповідно 35,1% і 8,1%, у пацієнтів ІІ групи - 52,5% і 32,5%).

5. Опрацьовані показання до комплексного застосування магнітотерапії та ультрафонофореза хондроксиду на різних етапах відновлювального лікування у хворих на коксартроз, в залежності від особливості клінічного перебігу захворювання. Розроблений фізіотерапевтичний комплекс для лікування хворих на артроз можна використовувати в умовах стаціонару, поліклініки та санаторно-курортній практиці. Поряд з ефективністю і доступністю даного комплексу важливою перевагою є відсутність побічних явищ, можливість поєднання з фармакологічними чинниками і зниження їх дозування.

Список литературы
1. Якименко Е.А., Закатова Л.В., Байдан И.С. Использование переменного магнитного поля в комплексной терапии коксартроза // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. - 2003. - № 3. - С. 15-17. (Дисертантом особисто проведений аналіз ефективності використання фізичних чинників).

2. Якименко О.О., Дець В.В., Байдан І.С. Застосування ультразвуку в комплексному лікуванні хворих на коксартроз / Одеський медичний журнал. - 2004. - № 5. - С. 75-76. (Здобувачем підібрані групи хворих і проведено аналіз ефективності лікування).

3. Байдан І.С. Проблема відновлювального лікування хворих на артроз та шляхи її вирішення / Вісник морської медицини. - 2004. - №3 (26). - С. 67-71.

4. Байдан І.С. Дослідження ефективності застосування ультразвуку на етапах відновлювального лікування хворих на артроз / Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. - 2005. - № 2. - С. 6-8.

5. Пат. UA 4035, А МПК 7 А 61N5/01. Спосіб реабілітації хворих на остеоартроз післе ендопротезування кульшового суглоба / Якименко О.О., Башмакова Н.В., Байдан І.С. - № 20040604582; Заявл. 14.06.2004; Опубл.15.12.2004, Бюл. № 12. (Здобувачем подана ідея та проведено нагляд за хворими).

6. Пат. UA 4037, А МПК 7 А 61N5/01. Спосіб лікування реактивного артриту у хворих на остеоартроз післе ендопротезування кульшового суглоба / Якименко О.О., Башмакова Н.В., Байдан І.С. - №20040604584; Заявл.14.06.2004; Опубл.15.12.2004, Бюл. №12. (Дисертантом особисто проведений аналіз ефективності використання фізичних чинників, здійснено інформаційний пошук).

7. Якименко Е.А., Закатова Л.В., Байдан И.С. К вопросу о комплексном лечении больных деформирующим остеоартрозом с применением переменного магнитного поля // Матеріали наук.-практ. конф. з міжнародною участю, присвяченої 100-річчю кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб та терапії Одеського державного медичного університету. - Одеса, 2003. - С.104-106.

8. Якименко О.О., Закатова Л.В., Байдан І.С. Комплексний підхід до лікування хворих на остеоартроз // Матеріали наук.-практ. конф. „Вчені майбутнього”. - Одеса, 2003 . - С. 24.

9. Якименко Е.А., Байдан И.С. Использование ультразвука в комплексной терапии остеоартроза // Матеріали респ. наук.-практ. конф. з міжнародною участю „Актуальні питання фізіотерапії і медичної реабілітації”. - Одеса, 2004. - С.89.

10. Байдан И.С. Оценка артрологического статуса больных остеоартрозом // Матеріали наук.-практ. конф. „Актуальні питання діагностики, лікування та профілактики системних захворювань сполучної тканини”. - Харьків, 2004. - С.11.

11. Байдан І.С. Рання реабілітація хворих коксартрозом після операції ендопротезування // Матеріали наук.-практ. конф. „Нове в терапії та кардіології: доказова медицина та реальна клінічна практика”. - Одеса, 2006.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?