Ефективність контролю артеріальної гіпертензії в умовах сільської лікарської амбулаторії - Автореферат

Це ж стосується і вивчення ефективності вітчизняних засобів зниження сумарного серцево-судинного ризику (ССР) у сільських жителів, хворих на АГ, що співзвучне з положенням Національної Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні. Встановити клініко-епідеміологічну характеристику, сумарний серцево-судинний ризик та стан органів-мішеней у жителів села, хворих на артеріальну гіпертензію. артеріальний гіпертензія серцевий сільський Вивчити стан діагностичного контролю сумарного серцево-судинного ризику в умовах сільської лікарської амбулаторії. На підставі сучасних вимог і порівняльного вивчення встановити можливість використання широко доступних в умовах сільської лікарської амбулаторії методів контролю артеріальної гіпертензії. Програма обстеження хворих включала їх клінічне обстеження, анкетування для визначення способу та якості життя, медико-генетичне консультування, визначення поліморфізму гену ангіотензиногену ІІ, моніторинг АТ, електрокардіографію (ЕКГ), ехокардіоскопію (ЕХОКС), доплерографію, оцінку неврологічного статусу та стану очного дна, визначення вмісту ліпідів плазми крові, концентрації креатиніну з розрахунком швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ), глюкози, глікозильованого гемоглобіну плазми крові, проведення глюкозо-толерантного тесту (ГТТ), визначення рівнів калію, натрію, білірубіну, активності аланін-та аспартатамінотрансферази (АЛТ та АСТ) у крові, мікроальбумінурії (МАУ).Критеріями виключення вважалися АГ І та ІІІ стадії, діагностована вторинна АГ, серцева недостатність ІІ-ІІІ стадії, тяжка супутня патологія, гострий інфаркт міокарда або порушення мозкового кровообігу в анамнезі, дисциркуляторна енцефалопатія (ДЕП) ІІ-ІІІ, непереносимість антигіпертензивних середників, які використовувалися для лікування, відсутність згоди хворих на участь у дослідженні. І група - 61 пацієнт, якому після проведеного первинного обстеження призначено лікування препаратами: Норваск (“Heinrich” для “Pfizer International”, Німеччина/США), Арифон (“Servier”, Франція), Лізиноприл-ратіофарм (“Merckle” для “Ratiopharm”, Німеччина), Вазіліп (“KRKA”, Словенія). ІІ група - 62 пацієнти, лікування котрих проводилося вітчизняними препаратами: Амлоприл-Дарниця (ЗАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця”, Україна), Індопрес (ЗАТ “Борщагівський ХФЗ”, Україна), Ліприл (ЗАТ “Борщагівський ХФЗ”, Україна), Симвакор-Дарниця (ЗАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця”, Україна). Застосовували анкетування, офісне вимірювання, самовимірювання та добове моніторування АТ (ДМАТ); ЕКГ та ЕХОКГ; гомілково-плечовий індекс (ГПІ) і доплерографію; генеалогічне дослідження та визначення поліморфізму гена ангіотензиногену ІІ; оцінку неврологічного статусу та очного дна, біохімічне визначення функції органів-мішеней; ліпідного обміну; глюкози плазми крові та глікозильованого гемоглобіну, проведення ГТТ, визначення МАУ. Б підгрупа - 63 пацієнти, котрим було проведено доступні в умовах села методи оцінки сумарного ССР - офісне вимірювання та самовимірювання АТ; визначення ГПІ, ЕКГ, генеалогічне обстеження, оцінку неврологічного статусу та очного дна, біохімічне визначення ЗХС, глюкози плазми крові, проведення ГТТ, визначення МАУ.Дисертаційна робота присвячена оптимізації діагностичного алгоритму сумарного серцево-судинного ризику в умовах сільської лікарської амбулаторії та обґрунтуванню актуальності та ефективності комплексного лікування артеріальної гіпертензії вітчизняними препаратами. Сумарний серцево-судинний ризик характеризувався в 70,7% жителів села як дуже високий. На перебіг АГ мали вплив стресові фактори, інтенсивне фізичне перевантаження (93,5%), шкідливі звички (26%), гіподинамія (30,1%), порушення режиму харчування і невідповідність харчового раціону сучасним вимогам. Клініко-генеалогічний аналіз і визначення поліморфізму гену ангіотензиногену ІІ дали можливість встановити схильність до захворювання в 72,4% обстежених хворих, перевагу автосомно-домінантного типу успадкування. Методами логістичної регресії й кореляційного аналізу доведено, що при сучасному соціально-економічному стані села доцільним є використання для оцінки сумарного кардіоваскулярного ризику методів самомоніторування АТ, ЕКГ, визначення гомілково-плечового індексу, рівня загального холестерину, глюкози натщесерце і глюкозо-толерантного тесту, мікроальбумінурії, клініко-генеалогічного аналізу, що дозволить істотно підвищити ефективність контролю АГ та сумарного серцево-судинного ризику.

Основний зміст роботи

Дисертаційна робота присвячена оптимізації діагностичного алгоритму сумарного серцево-судинного ризику в умовах сільської лікарської амбулаторії та обґрунтуванню актуальності та ефективності комплексного лікування артеріальної гіпертензії вітчизняними препаратами.

1. Сумарний серцево-судинний ризик характеризувався в 70,7% жителів села як дуже високий. АГ найчастіше проявлялася гіпертрофією лівого шлуночка (93,5%), дисліпідемією (48%), зниженням фільтраційної здатності нирок (45,5%), ураженням сітківки (87%), дисциркуляторною гіпертензивною енцефалопатією (43,1%). На перебіг АГ мали вплив стресові фактори, інтенсивне фізичне перевантаження (93,5%), шкідливі звички (26%), гіподинамія (30,1%), порушення режиму харчування і невідповідність харчового раціону сучасним вимогам. Аналіз критеріїв якості життя показав низькі рівні всіх показників, довівши, що розвиток і прогресування АГ веде до погіршення усіх ланок життєдіяльності людини.

2. Клініко-генеалогічний аналіз і визначення поліморфізму гену ангіотензиногену ІІ дали можливість встановити схильність до захворювання в 72,4% обстежених хворих, перевагу автосомно-домінантного типу успадкування. Патологічний генотип ТТ у генетично обтяжених осіб збільшує ризик розвитку АГ у 20 разів, а в несхильних - у 2 рази.

3. Повноцінна реалізація положень Національної Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в умовах села суттєво ускладнена низькими діагностичними можливостями сільських медичних закладів. Сільські лікарські амбулаторії не забезпечені ультразвуковими апаратами, засобами добового моніторування АТ. Забезпеченість біохімічними аналізаторами становить 16%, фотоелектроколориметрами 54%, мікроскопами 62%, тест-системами 43%. На фельдшерсько-акушерський пунктах взагалі відсутні методи повноцінного контролю кардіоваскулярного ризику.

4. Методами логістичної регресії й кореляційного аналізу доведено, що при сучасному соціально-економічному стані села доцільним є використання для оцінки сумарного кардіоваскулярного ризику методів самомоніторування АТ, ЕКГ, визначення гомілково-плечового індексу, рівня загального холестерину, глюкози натщесерце і глюкозо-толерантного тесту, мікроальбумінурії, клініко-генеалогічного аналізу, що дозволить істотно підвищити ефективність контролю АГ та сумарного серцево-судинного ризику.

5. Вартість лікування (на 6 міс) з використанням імпортних оригінальних препаратів і генериків у 3,5 рази вища, порівняно з вартістю лікування вітчизняними аналогами. Хворі на АГ, які проживають у сільській місцевості, не охоплені належним рівнем контролю перебігу захворювання, зокрема лікування недуги проводиться препаратами ІІ лінії (31,7%), відсутній систематичний прийом ліків (13,8%) і низький рівень прихильності до лікування.

6. Комплексне лікування вітчизняними препаратами індапаміду, амлодипіну, лізиноприлу та симвастатину дозволило ефективно контролювати АТ та фактори кардіоваскулярного ризику, відзначалося значною економічною ефективністю, що є необхідною передумовою для підвищення прихильності до лікування у хворих на АГ, які проживають в умовах села. При цьому на фоні проведеної комплексної терапії відзначено достовірне зростання рівня критеріїв якості життя.

Практичні рекомендації

1. Для ефективної діагностики сумарного серцево-судинного ризику у жителів села, хворих на АГ, слід проводити самовимірювання АТ з використанням щоденників контролю АТ, ЕКГ, визначення гомілково-плечового індексу, рівня глюкози натще, загального холестерину, мікроальбумінурії, глюкозо-толерантний тест, клініко-генеалогічний аналіз, оцінку стану очного дна й неврологічного статусу.

2. Для вивчення факторів ризику розвитку АГ, способу життя та його якості в сільських мешканців необхідно широко впроваджувати метод анкетування, як високоінформативний, легкодоступний діагностичний засіб для використання на первинній ланці надання медичної допомоги.

3. У лікуванні хворих на АГ, які проживають у сільській місцевості та мають невисокий рівень матеріального забезпечення, виправданими є комплексне застосування препаратів лізиноприлу (5-10 мг/д), індапаміду (2,5 мг/д), амлодипіну (2,5-5 мг/д), симвастатину (10 мг/д) вітчизняного виробництва.

1. Глушко Л.В. Порівняльна ефективність комплексного лікування артеріальної гіпертензії у жителів сільської місцевості / Л.В. Глушко, Х.С. Симчич // Архів клінічної медицини. - 2010. - №1. - С.32-34. (Здобувач провела збір матеріалу, його аналіз, оформила статті до друку. Проф. Л.В. Глушко відредагував висновки).

2. Симчич Х.С. Можливості впливу на контроль артеріальної гіпертензії в умовах сільської сімейної медицини / Х.С. Симчич // Галицький лікарський вісник. - 2010. - №3. - С.103-106.

3. Симчич Х.С. Якість життя та її динаміка на фоні комплексного лікування у жителів сільської місцевості, що страждають на помірну артеріальну гіпертензію / Х.С. Симчич // Архів клінічної медицини. - 2010. - №2. - С.108-110.

4. Глушко Л.В. Діагностика спадкової схильності до артеріальної гіпертензії в умовах сільської сімейної медицини / Л.В. Глушко, Л.Є Ковальчук, Х.С. Симчич // Клінічна та експериментальна патологія. - 2010. - №4. - С.16-19. (Здобувач провела аналіз генеалогічного обстеження, оформила статтю до друку. Проф. Л.В. Глушко відредагував висновки, проф. Л.Є. Ковальчук надавала консультативну допомогу).

5. Глушко Л.В. Взаємозвязок спадкової схильності до артеріальної гіпертензії та поліморфізму ангіотензиногену ІІ у жителів сільської місцевості / Л.В. Глушко, Х.С. Симчич, Л.Є Ковальчук // Галицький лікарський вісник. - 2010. - №4. - С. 32-34. (Здобувач провела збір матеріалу, його аналіз, оформлення статті до друку. Проф. Л.В. Глушко відредагував висновки, проф. Л.Є. Ковальчук допомогла в аналізі дослідження).

6. Симчич Х.С. Контроль АГ та способу життя серед жителів сільської місцевості / Х.С. Симчич // Х Національний конгрес кардіологів України, 23-25 вересня 2009р.: матеріали конференції. - Київ. - Український кардіологічний журнал. - 2009. - Додаток 1. - С. 260.

7. Глушко Л.В. Гіпертрофія лівого шлуночка: можливості виявлення в умовах сільської лікарської амбулаторії у хворих на помірну артеріальну гіпертензію / Л.В. Глушко, Х.С. Симчич // «Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування»: науково-практична конференція, 18 березня 2010 р.: матеріали конференції. - Івано-Франківськ. - 2010. - С.21-22. (Здобувач провела клініко-статистичний аналіз, оформила тези до друку. Проф. Л.В. Глушко відредагував висновки).

8. Симчич Х.С. Динаміка ризику розвитку серцево-судинних захворювань у у хворих на артеріальну гіпертензію під впливом комплексного лікування вітчизняними препаратами / Х.С. Симчич // «Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування»: науково-практична конференція, 18 березня 2010 р.: матеріали конференції. - Івано-Франківськ. - 2010. - С.65-66.

9. Глушко Л.В. Фармакоекономічні аспекти антигіпертензивного лікування хворих на артеріальну гіпертензію в умовах сільської сімейної медицини / Л.В. Глушко, Х.С. Симчич // «Працюємо, творимо, презентуємо»: 79-а міжвузівська наукова конференція студентів та молодих вчених з міжнародною участю, 25-27 квітня 2010 р.: тези доповідей. - Івано-Франківськ. - 2010. - С.214-215. (Здобувач провела збір матеріалу, його аналіз, оформила тези до друку. Проф. Л.В. Глушко редагував тези).

10. Симчич Х.С. Комплаєнс хворих на артеріальну гіпертензію і можливості його підвищення в умовах сільської лікарської амбулаторії / Х.С. Симчич // «Працюємо, творимо, презентуємо»: 79-а міжвузівська наукова конференція студентів та молодих вчених з міжнародною участю, 25-27 квітня 2010 р.: тези доповідей. - Івано-Франківськ. - 2010. - С.267-268.

11. Глушко Л.В. Оптимізація обстеження хворих на артеріальну гіпертензію в умовах сільської сімейної медицини Прикарпаття / Л.В. Глушко, Х.С. Симчич // «Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні»: всеукраїнська науково-практична конференція, 17-19 травня 2010 р.: матеріали конференції. - Київ. - Український кардіологічний журнал. - 2010. - Додаток 1. - С. 100. (Здобувач провела збір матеріалу, його аналіз, оформила тези до друку. Проф. Л.В. Глушко відредагував висновки).

12. Глушко Л.В. Діагностика артеріальної гіпертензії в умовах сільської лікарської амбулаторії загальної практики-сімейної медицини / Л.В. Глушко, Х.С. Симчич, Т.Ю. Гавриш // «Від науки до практики»: науково-практична конференція сімейних лікарів, 20-21 травня 2010 р.: матеріали конференції. - Дніпропетровськ. - Сімейна медицина. - 2010. - №2. - С.18-19. (Здобувач провела клінічне обстеження хворих, аналіз результатів, оформила тези до друку. Проф. Л.В. Глушко відкорегував висновки, доц. Т.Ю. Гавриш надавав консультативну допомогу).

13. Рацпропозиція № 8/2651 від 16.09.10 Анкета контролю артеріальної гіпертензії у жителів села / Л.В. Глушко, Х.С. Симчич. - Івано-Франківськ, 2010. - 9 с. (Здобувач розробила анкету, провела її аналіз, оформила до друку. Проф. Л.В. Глушко відредагував матераіли).

14. Рацпропозиція №9/2652 від 16.09.10 Оцінка критеріїв якості життя у хворих на артеріальну гіпертензію за даними анкетування / Л.В. Глушко, Х.С. Симчич. - Івано-Франківськ, 2010. - 11 с. (Здобувачем і співавтором проведена розробка критеріїв аналізу анкети, оформлення до друку).