Ефективність клінічного застосування корвітину в терапії хворих на гострий інфаркт міокарда на фоні артеріальної гіпертензії та хронічної серцевої недостатності - Автореферат

Основною ланкою в формуванні кардіоваскулярного континууму, яка веде до прогресуючого ураження судин, погіршує перебіг артеріальної гіпертензії (АГ), атеросклерозу та ішемічної хвороби серця (ІХС), сприяє розвитку серцевої недостатності (СН) і смерті від ССЗ, є ендотеліальна дисфункція (ЕД) (О.М. З огляду на демографічну тенденцію в Україні до зростання питомої ваги населення старших вікових груп, питання щодо надання медичної допомоги хворим з АГ й ХСН набуває дедалі більшої актуальності (Л.Г. Тим не менше, розвиток ГІМ на фоні підвищеного АТ займає одне з перших місць серед ускладнень АГ, а у хворих з серцевою недостатністю потребує затрат у 2 рази більших з серйозним прогнозом щодо виживання (К.М. Розроблення та використання в клінічній практиці методів реканалізації коронарної артерії, яка обумовлює виникнення гострого коронарного синдрому, тромболітичної терапії та інвазивних методів, дозволили значно покращити лікування таких хворих (О.М. Тим не менше, при ранній реваскуляризації міокарду результати лікування, як правило, не задовольняють клініцистів, а те, що відновлення кровопостачання може супроводжуватись поглибленням пошкодження міокарду, актуалізує задачу його захисту від реперфузійного та ішемічного пошкоджень (О.О.Відповідно до мети та завдань дослідження експерименти проведені на моделі пошкодженого ендотелію ізольованих кільцевих сегментів грудного відділу аорти опромінених щурів, а також папілярних мязах серця дорослих щурів лінії Wistar у відділі еспериментальної терапії ДУ „Інститут фармакології та токсикології АМН України” (керівник відділу - проф.Соловйов А.І) та обстежено 120 хворих на гострий інфаркт міокарда, що розвинувся та перебігав на фоні артеріальної гіпертензії та різного ступеня хронічної серцевої недостатності, 18 хворих на ІХС з постінфарктним кардіосклерозом на фоні АГ й ХСН ІІ А відділення анестезіології з палатами інтенсивної терапії та інфарктного відділення №1 Івано-Франківського обласного клінічного кардіологічного диспансеру і 20 практично здорових людей. До дослідження не включали хворих з гострими чи загостренням хронічних запальних захворювань, пацієнтів, які вживали будь-які препарати з антиоксидантною дією, антибактеріальні та протизапальні препарати протягом останніх 3 місяців, хворих на цукровий діабет чи з порушенням толерантності до вуглеводів, тяжкою супутньою патологією, яка здатна змінити фармакодинаміку і фармакокінетику препаратів, що застосовувались в процесі дослідження, осіб з непереносимістю корвітину, хворих на ГІМ, ускладнений кардіогенним шоком, складними порушеннями ритму, та хворих, що не дали письмової згоди на участь у дослідженні. ОГ хворих, що лікувалися корвітином в поєднанні з базовою терапією, склали 55 пацієнтів без клінічно вираженої СН та 25 осіб з клінічно вираженою СН і КГ - відповідно 25 і 15 хворих. До і після внутрішньовенного краплинного одноразового введення корвітину (гострий медикаментозний тест) в дозі 0,5 г препарату на 100 мл фізіологічного розчину натрію хлориду хворим на постінфарктний кардіосклероз на тлі АГ та ХСН ІІ А проводили тест Целермайєра-Соренсена (D.Celermajier et al., 1992), визначаючи судиннорухову функцію ендотелію периферичної артерії (плечова артерія) та товщину її шару інтима-медіа, визначали на ультразвуковому апараті PHILIPS MP4000 (Німеччина), користуючись лінійним датчиком з частотою індукції 7,5 МГЦ. Хворим основної групи до базисної терапії відразу ж після госпіталізації внутрішньовенно краплинно вводили корвітин зі швидкістю 30-40 крапель за хвилину згідно схеми: у 1-шу добу - по 0,5 г у 50 мл фізіологічного розчину натрію хлориду 3 рази на добу, на 2 і 3-тю доби - в тій же дозі 2 рази на добу, у 4 і 5-ту доби - одноразово в дозі 0,25 г у 50 мл фізіологічного розчину натрію хлориду.У дисертації наведено нове вирішення актуальної задачі фармакології та кардіології, яка полягає у теоретичному, експериментальному й клініко-патогенетичному обгрунтуванні доцільності застосування препарату метаболічної дії корвітину як засобу з кардіопротекторною, вазодилятуючою, антиоксидантною та антиаритмічною діями для підвищення ефективності терапевтичних заходів у хворих на гострий інфаркт міокарда, що виник на фоні артеріальної гіпертензії та ХСН. Гострий інфаркт міокарда, що розвивається на морфологічно зміненому артеріальною гіпертензією й хронічною серцевою недостатностю серці, перебігає з менше вираженим больовим синдромом і частіше з атиповим початком, важчим соматичним станом хворих, нижчим артеріальним тиском, зміненим його добовим профілем, з аритмічним синдромом, без виражених підйомів або депресій сегмента ST на ЕКГ, з прогресуванням ГЛШ і дилатацією всіх порожнин серця, з легеневою гіпертензією. Основними предикторами важкості стану хворих на ГІМ, що виник на тлі клінічно вираженої серцевої недостатності, є вираженість реактивно-запального процесу, особливо рівня прозапальних цитокінів ІЛ - 2 і 8 та TNF-? (на момент госпіталізації рівень ІЛ-2 перевищував у хворих без застійної СН показник здорових у 5,

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ