Ефективність хірургічного лікування вроджених катаракт у дітей - Автореферат

Лікування вроджених катаракт є комплексною проблемою, вирішення якої є диференційованим для кожної клінічної форми вродженої катаракти, віку дитини, в якому проводиться операція, методу хірургічного втручання, виду корекції афакії, що утворилася, і наступного плеоптоортоптичного лікування (Егиян Н.С. із співавт., 2006; Жукова О.В. із співавт., 2006; Круглова Т.Б. із співавт., 2005, 2006; Сидоренко Е.И. із співавт., 2007). Удосконалення технології хірургії вродженої катаракти, поява нового покоління біоінертних гнучких ІОЛ з гідрофобного акрилу, “важких” віскоеластиків і нових швидкісних факомашин з високим рівнем аспірації, позитивним чином позначилися на результатах операції, забезпечуючи неускладнений хід останньої та стабільну фіксацію ІОЛ у капсулярному мішку, яка є найбільш ареактивною для дитячого ока (Азнабаев М.Т. із співавт., 2001, 2003; Боброва Н.Ф., 2003; Двали М.Л. із співавт., 2003; Тахчиди Х.П. із співавт., 2004; Boyd B., 2000; Buratto L., 2000; Pandey S. et al., 2001; Kugelberg U. et al., 2002; Wilson M., 2003). Дискутабельним залишається питання про можливості здійснення інтраопераційної профілактики розвитку вторинної катаракти шляхом первинного розтину задньої капсули: методом дисцизії, видалення центральної її ділянки шляхом заднього кругового капсулорексису, а також у сполученні останнього з передньою вітректомією. Таким чином, в звязку зі значною частотою розвитку вторинної катаракти на псевдофакічних очах дітей і відсутністю чіткого уявлення про строки її утворення й динаміку процесу у віддаленому періоді спостережень у дітей різного віку, проведені дослідження дозволять вивчити особливості розвитку вторинних катаракт і розробити оптимальну тактику хірургії вроджених катаракт у дітей. Вивчити ефективність інтраопераційної профілактики розвитку вторинної катаракти у дітей після факоаспірації вродженої катаракти з первинною ендокапсулярною імплантацією гнучких гідрофобних ІОЛ (Acrysof) шляхом диференційованих втручань на задній капсулі кришталика: збереження інтактної; первинному розтині методом безперервного кругового капсулорексиса; поєднанні заднього кругового безперервного капсулорексиса з передньою вітректомією у віддалені (12 й 24 міс.) строки спостереження.З метою здійснення інтраопераційної профілактики вторинної катаракти застосовувалася різна тактика хірургічного втручання відносно задньої капсули, внаслідок чого всі очі дітей, які спостерігалися, були розділені на 3 групи: - I група - зі збереженням прозорої задньої капсули інтактною (ЗЗК)-47 очей (27,6%); середній вік (7,2±3,7); Вибір методів операції з ізольованим заднім мануальним круговим капсулорексисом (ЗКР) та із заднім круговим капсулорексисом у поєднанні з “сухою” передньою вітректомією (ЗКР В) мав рандомізований, проспективний характер, тоді як група зі збереженням прозорої задньої капсули (ЗЗК) була набрана пізніше для проведення порівняльного аналізу. Для систематизації, оцінки й динамічних спостережень вторинної катаракти нами був розроблений оригінальний спосіб напівкількісної оцінки ступеня розвитку вторинної катаракти. Виявилося, що в дітей молодшої вікової категорії (2-7 років) через 24 місяці спостереження вторинна катаракта розвинулася на 53 очах, що становить 56,4%, а в дітей старшої вікової категорії (8-15 років) - тільки на 17 очах (23,4%). Частота розвитку вторинної катаракти була різною в спостережуваних групах і коливалася у великому діапазоні: найменший відсоток - 28,3% спостерігався нами в III групі - при виконанні заднього кругового капсулорексиса в сполученні з “сухою” вітректомією; найбільш високий відсоток розвитку вторинної катаракти - 55,4% був діагностований в II групі - при виконанні ізольованого заднього кругового капсулорексису; розвиток вторинної катаракти в I групі - при збереженні прозорої задньої капсули інтактною відзначений в 48,9%.Пошук ефективних методів інтраопераційної профілактики розвитку вторинних катаракт шляхом диференційованих втручань на задній капсулі кришталика й скловидному тілі при видаленні вроджених катаракт залишається найбільш актуальним та невирішеним питанням сучасної офтальмохірургії дитячого віку. Встановлено, що незалежно від методів інтраопераційної профілактики вторинна катаракта залишається найбільш частим післяопераційним ускладненням хірургії вроджених катаракт із первинною ендокапсулярною імплантацією ІОЛ у дітей і швидко прогресує при збільшенні строків спостереження через рік - 21,3%, через 2 роки до 43,5%. Ефективність комбінованого методу хірургічної профілактики розвитку вторинної катаракти методом заднього капсулорексису в поєднанні з передньою вітректомією в лікуванні вроджених катаракт у дітей виявляється в знижені ризику розвитку вторинної катаракти на псевдофакічних очах до 28%, в той час як при виконанні ізольованого заднього капсулорексису та при збереженні задньої капсули інтактною ймовірність розвитку вторинної катаракти залишається високою, становлячи 55,4% й 48,9% відповідно. Виявлено, що найменша ймовірність розвитку інших ускладнень на п

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ