Ефективність функціонування електроенергетичних підприємств на базі поновлювальних джерел енергії на прикладі ВЕС у Карпатському регіоні - Автореферат

Саме це робить особливо актуальними дослідження, спрямовані на оцінку ефективності використання електроенергетичними підприємствами (ЕЕП) в Україні поновлювальних джерел енергії (ПДЕ), потенціал яких на території нашої держави є доволі значним. У звязку з цим виникає необхідність при розрахунку собівартості електроенергії ВЕС визначити реальні показники амортизації, оскільки показники амортизації, розраховані на основі згаданого Закону є штучно завищеними, що призводить до прийняття помилкових рішень при оцінці економічної ефективності використання ЕЕП поновлювальних джерел енергії. Таким чином, необхідність розвязання задачі обєктивної оцінки економічної ефективності використання ЕЕП поновлювальних джерел енергії в Україні загалом і використання енергії вітру у Карпатському регіоні зокрема і зумовила вибір теми дисертаційної роботи. Особисто автором розроблені методика розрахунку обсягів генерування електроенергії вітроенергетичними установками (ВЕУ) за відомими осцилограмами швидкостей вітру та методичний підхід до оцінки економічної ефективності використання ЕЕП в Україні поновлювальних джерел енергії, який полягає у необхідності дотримання розробленої системи умов порівнюваності взаємозамінних варіантів. Мета дисертаційної роботи полягає у розробці науково-методичних засад оцінки економічної ефективності використання електроенергетичними підприємствами поновлювальних джерел енергії, а також обґрунтуванні структурної інвестиційної політики в енергетичному комплексі Карпатського регіону України.За цих умов зростає зацікавлення використанням ПДЕ, тобто джерел на основі постійно існуючих або періодично виникаючих у довкіллі потоків енергії, речовин або процесів різної інтенсивності. Однак, у той же час, наявність спільних елементів (які можна обєднати назвою - "нетрадиційні поновлювальні джерела енергії (НПДЕ)" або "поновлювальні нетрадиційні джерела енергії (ПНДЕ)") робить неприйнятним застосування терміну "нетрадиційні та поновлювальні джерела енергії". Враховуючи, що, на відміну від поняття "поновлювальні джерела енергії", поняття "нетрадиційні джерела енергії" є відносним (оскільки будь-яке реально існуюче джерело енергії у відповідний момент часу та (чи) на відповідній території може перетворитися з нетрадиційного у традиційне) програма співвідношень між цими поняттями буде значно ширшою, ніж це зображено на рис. Другий розділ "Методичні засади оцінки економічної ефективності інвестицій у використання електроенергетичними підприємствами поновлювальних джерел енергії" присвячено дослідженню умов порівнюваності взаємозамінних варіантів інвестицій у використання джерел енергії та розробці науково-методичних засад обґрунтування вибору оптимального. На нашу думку, ця політика повинна враховувати не лише переважну орієнтацію на використання джерел енергії, розміщених у межах національної території (при цьому частка імпорту енергії та енергоносіїв не мала б перевищувати певної критичної величини), але й передбачати максимальну стійкість енергетики в умовах певних конфліктів (при зовнішній агресії чи внутрішній нестабільності).Відсутність в Україні Державного Стандарту в області використання і перетворення ПДЕ, який би встановлював загальні поняття у цій галузі, існуючі невизначеності в оцінці змісту "поновлювальні джерела енергії" та "нетрадиційні джерела енергії" призводить до ускладнень з цільовими інвестиціями, утворюють перекоси у кредитуванні і, в результаті, стримують розвиток нетрадиційної енергетики. Нами встановлено, що обсяги освоєння ПДЕ в межах території України значною мірою залежать від методик оцінки економічної ефективності інвестицій у використання ЕЕП поновлювальних джерел енергії, які так чи інакше відображають їх позитивні якості у грошовому виразі. Запропоновано до умов порівнюваності варіантів інвестицій у використання ЕЕП джерел енергії віднести: однаковий рівень якості енергії; Запропоноване нами економічне обґрунтування інвестицій у використання ЕЕП джерел енергії базується на використанні методу приведених витрат і методу чистої теперішньої вартості (чи методу інтегрального економічного ефекту - у вітчизняній термінології). На першому етапі відбувається вибір оптимального варіанту інвестицій у використання електроенергетичними підприємствами джерел енергії з множини альтернативних за критерієм мінімального значення показника приведених витрат.

Основний зміст дисертації

Основним науковим результатом дисертаційної роботи є розробка науково-методичних засад оцінки економічної ефективності використання електроенергетичними підприємствами поновлювальних джерел енергії. Це дозволило більш обєктивно розглянути питання про економічну ефективність використання енергії вітру електроенергетичними підприємствами в Карпатському регіоні України і зробити такі висновки: 1. За результатами аналізу літературних джерел досліджено, що для економіки України проблеми подолання дефіциту енергоносіїв, а також необхідного та своєчасного енергозабезпечення набули особливої гостроти. Довгострокові проблеми в паливноенергетичному комплексі негативно впливають на конкурентоспроможність продукції підприємств, рівень життя населення та, насамперед, національну безпеку держави. Тому, розвязання цих проблем потребує, на нашу думку, комплексного підходу.

2. Досвід промислово-розвинутих країн та аналіз закордонних періодичних видань дають всі підстави стверджувати, що за згаданих умов зросте зацікавлення використанням ПДЕ і, зокрема, енергії вітру, потенціал яких на території нашої держави є доволі значним.

3. Відсутність в Україні Державного Стандарту в області використання і перетворення ПДЕ, який би встановлював загальні поняття у цій галузі, існуючі невизначеності в оцінці змісту "поновлювальні джерела енергії" та "нетрадиційні джерела енергії" призводить до ускладнень з цільовими інвестиціями, утворюють перекоси у кредитуванні і, в результаті, стримують розвиток нетрадиційної енергетики. Запропонована нами класифікація понять "поновлювальні джерела енергії" та "нетрадиційні джерела енергії" базується на порівнянні обсягів цих понять з погляду їх співпадання, неперекривання, перекривання та підпорядкування (субординації) яка, на нашу думку, поширюється на всі види діяльності і обєкти в галузі ПДЕ, в першу чергу, на наново створені та енергетичні установки і агрегати, які експлуатуються.

4. Нами встановлено, що обсяги освоєння ПДЕ в межах території України значною мірою залежать від методик оцінки економічної ефективності інвестицій у використання ЕЕП поновлювальних джерел енергії, які так чи інакше відображають їх позитивні якості у грошовому виразі.

5. Встановлено, що при економічному порівнянні різні варіанти інвестицій у використання ЕЕП джерел енергії необхідно привести до порівняльного вигляду, при якому має забезпечуватися їх взаємозамінність щодо споживачів продукції.

6. Запропоновано до умов порівнюваності варіантів інвестицій у використання ЕЕП джерел енергії віднести: однаковий рівень якості енергії;

належний рівень надійності постачання продукції;

технічна надійність і безпека обєкту електроенергетики;

дотримання вимог чинного законодавства щодо безпечних умов праці на обєкті електроенергетики;

дотримання принципів концепції екологічно сталого розвитку;

зміцнення енергетичної безпеки держави;

врахування фактора часу;

комплексний підхід.

Умови порівнюваності варіантів інвестицій мають бути дотриманими або шляхом врахування відповідних витрат, або з урахуванням специфіки виконання відповідних розрахунків.

7. Запропоноване нами економічне обґрунтування інвестицій у використання ЕЕП джерел енергії базується на використанні методу приведених витрат і методу чистої теперішньої вартості (чи методу інтегрального економічного ефекту - у вітчизняній термінології).

8. Пропонуємо, використовуючи метод приведених витрат, розрахунки виконувати у два етапи. На першому етапі відбувається вибір оптимального варіанту інвестицій у використання електроенергетичними підприємствами джерел енергії з множини альтернативних за критерієм мінімального значення показника приведених витрат. На другому етапі вибраний варіант перевіряється на ефективність загалом: якщо його абсолютна ефективність перевищує нормативну, то цей варіант здійснювати доцільно. Метод інтегрального економічного ефекту (максимальне значення якого є критерієм вибору оптимального варіанту інвестицій) визначається як різниця між сукупним доходом і витратами, дисконтованими до початку або закінчення реалізації інвестиційного проекту.

10. Пропонуємо у розрахунках для умов України при орієнтації традиційної енергетики на використання камяного вугілля, що передбачає одночасне застосування (для розпалювання) природного газу та мазуту, структуру використовуваного палива взяти таку: 77 % - вугілля; 20 % - природний газ; 3 % - мазут.

11. Собівартість виробництва електроенергії на ВЕС змінюється залежно від кількості годин використання встановленої потужності у межах від 1,71 до 6,86 цента/ КВТ·год - для традиційного розрахунку; і в межах 1,42 - 5,67 цента/ КВТ·год - для модифікованого розрахунку. Приведені витрати відповідно змінюються від 2,42 до 9,7 цента/ КВТ·год і від 2,13 до 8,51 цента/ КВТ·год.

12. Порівняння варіантів використання джерел енергії ЕЕП в Карпатському регіоні за існуючими методиками дає однозначну перевагу орієнтації на традиційні джерела енергії. При модифікованому підході у випадках, коли значення tv ВЕС перевищує 2600 год стає вигідною орієнтація ЕЕП в Карпатському регіоні на використання енергії вітру. Тому можна рекомендувати у відповідних регіонах (де tv ? 2600 год) орієнтацію ЕЕП на використання енергії вітру.

13. Використання модифікованого підходу до обґрунтування вибору варіантів використання джерел енергії ЕЕП в Карпатському регіоні принесе значний економічний ефект: від 22830 дол. (при tv = 2600 год) до 63723,5 дол. (при tv = 4000 год) при встановленій потужності ВЕС 640 КВТ. Застосування цього підходу у ширших масштабах забезпечить значно більші обсяги економічного ефекту.

Перелік опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях: 1. Руда О.І. Математична модель для аналізу економічної ефективності інвестиційного проекту модернізації системи енергопостачання з використанням ВЕУ// Науковий вісник. - Львів: УКРДЛТУ. - 1997, вип. 7. - С. 191-200.

2. Руда О.І. Основні техніко-економічні аспекти використання енергії вітру в ЛПК Карпатського регіону// Науковий вісник. - Львів: УКРДЛТУ. - 1998, вип. 8. - С. 204-211.

3. Руда О.І. Техніко-економічний аналіз систем енергопостачання підприємств ЛПК з застосуванням ВЕУ та обґрунтування методики розрахунку економічного ефекту// Науковий вісник - Львів: УКРДЛТУ. - 1998, вип. 8.3. - С. 74-80

4. Руда О.І. Методика обґрунтування вибору оптимального варіанту інвестицій в енергозабезпечення деревообробного комплексу// Науковий вісник. - Львів: УКРДЛТУ. - 1998, вип. 10. - С. 53-61.

5. Стадницький Ю.І., Руда О.І. Принципи економічної оцінки екологічності джерел енергії// Проблеми економії енергії: Вісн. ДУ "Львівська політехніка". - Спецвипуск. - Львів: - 1998. - С. 221-223.

6. Руда О.І. Поновлювальні джерела енергії: поняття та проблеми класифікації// Науковий вісник. - Львів: УКРДЛТУ. - 1999, вип. 9.13. - С. 159-164.

7. Руда О.І. Умови порівнюваності взаємозамінних варіантів інвестицій в розвиток енергетичних підприємств// Науковий вісник. - Львів: УКРДЛТУ. - 2000, вип. 10.2. - С. 220-224.

8. Римар М.В., Руда О.І. Методичні засади обґрунтування вибору оптимального варіанту інвестицій в розвиток енергетичних підприємств// Науковий вісник. - Львів: УКРДЛТУ. - 2001, вип. 11.1. - С. 137-144.

9. Руда О.І. Проблеми довготривалого дисконту при обґрунтуванні інвестиційних рішень// Науковий вісник. - Львів: УКРДЛТУ. - 2001, вип. 11.2. - С. 53-56.

В інших виданнях: 10. Римар М., Шевченко Г., Руда О. Використання енергії вітру// Ринок інсталяційний. - Київ-Варшава. - 4"97. - С. 20-21.

11. Руда О.І. Енергозбереження як засіб зниження собівартості продукції лісопромислового комплексу// Науковий вісник. - Львів: УКРДЛТУ. - 1998, вип. 8. - С. 214-217.

12. Стадницький Ю.І., Руда О.І., Івасюк Р.І. Екологічні основи оптимізації строку реалізації протизабруднюючих заходів// Науковий вісник. - Львів: УКРДЛТУ. - 1999, вип. 9.3. - С. 123-127. енергетичний ефективність інвестиція поновлювальний