Сучасний етап розвитку молочного скотарства в Україні. Формування стад вітчизняних племінних ресурсів. Імпорт молочної худоби зарубіжної селекції. Генетичний потенціал та адаптаційна здатність корів української чорно-рябої молочної та голштинської порід.
При низкой оригинальности работы "Ефективність формування стад молочної худоби вітчизняної та зарубіжної селекції", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Вивчення цих питань дозволило б раціонально використовувати місцевих та імпортних тварин, полегшити адаптаційний період, повніше виявити генетичний потенціал продуктивності, а також збільшити тривалість продуктивного використання тварин. Дисертаційна робота була складовою частиною плану науково-дослідних робіт Білоцерківського державного аграрного університету за темою: “Оцінка взаємодії генотипу і середовища у тварин української червоно-рябої молочної породи” (№ держреєстрації 0100U006320). Метою досліджень було вивчення ефективності формування стад української чорно-рябої молочної і голштинської порід в умовах Лісостепу, аналіз їхньої адаптаційної здатності та можливості реалізувати свій генетичний потенціал за різного рівня годівлі корів. Для реалізації визначеної мети були поставлені наступні завдання: - вивчити особливості молочної продуктивності і перебігу лактації корів у стадах з різним рівнем годівлі; Автором роботи зібрані первинні дані зоотехнічного обліку дослідних корів, проведено аналіз росту молодняку, молочної продуктивності, відтворної здатності, тривалості продуктивного використання, частоти захворюваності корів на мастит.У стаді СВК “Устимівський” ступінь реалізації генетичного потенціалу за надоєм становить 47,1%; ВАТ “Терезине” - 68,6%; АФ “Світанок” - 77,9%. В АФ “Світанок” спостерігається зростання рівня молочної продуктивності від першої лактації до другої на 15,2%, що свідчить про найкращу з цих господарств відповідність умов середовища потребам організму тварин та про інтенсивність роздоювання корів. Наші дослідження показують, що у більш продуктивних стадах у первісток раніше настає пік лактації: у стаді АФ “Світанок” - у 2,4 місяці, надій за лактацію становить 6235 кг молока, у стаді СВК “Устимівський” - 3,9 - 3480 кг, ВАТ “Терезине” - 2,6 і 5063 кг молока відповідно. Корови, які належать до лінії Ельбруса 897, мають найвищий рівень молочної продуктивності у стадах СВК “Устимівський” і ВАТ “Терезине”. У стадах СВК “Устимівський” і ВАТ “Терезине” утримують корів української чорно-рябої молочної породи.За однакового генетичного потенціалу корів української чорно-рябої молочної породи у СВК “Устимівський” та ВАТ “Терезине” ступінь його реалізації за надоєм становить при рівні забезпеченості тварин кормами 35,6-47,3 ц кормових одиниць на 1 голову на рік 47,1%, а при рівні 54,0-54,8 ц кормових одиниць - 68,6%; імпортних голштинських корів за добрих умов годівлі і утримання (66,7-68,7 ц кормових одиниць на 1 корову на рік) - 77,9%. При витратах кормів у розрахунку на 1 корову 35,6-47,3 ц кормових одиниць найвищими надоями та кількістю молочного жиру характеризуються тварини з часткою спадковості за голштинською породою 50% і менше, а при витратах 54,5-54,8 ц кормових одиниць - тварини з часткою спадковості 51-75%. Різниця між показниками відтворної здатності корів з різною часткою спадковості за голштинською породою у стаді ВАТ “Терезине” була невірогідною; у стаді СВК “Устимівський” найнижчі показники відтворної здатності мають тварини із часткою спадковості за голштинською породою 51-75%. Корови вибувають із стад через порушення відтворної здатності - 34,5-35,0%; низьку продуктивність - 6,9% голштинських корів і 24,0% корів української чорно-рябої молочної породи; хвороби кінцівок - 24,8 та 5,0% корів відповідно; захворювання вим?я - 32,6-39,6% корів української чорно-рябої молочної породи та 0,5% голштинських корів. Найбільша тривалість життя, тривалість продуктивного використання та найвищий пожиттєвий надій у корів української чорно-рябої молочної породи, тривалість міжотельного періоду у них дорівнює 401-430 днів, вік першого отелення - до 26 місяців; для голштинських корів: тривалість міжотельного періоду в межах 461-490 днів, вік першого отелення - до 26 місяців.
Вывод
Молочна продуктивність корів
Продуктивні якості тварин є результатом взаємодії генотипу і середовища. Оскільки успадковується не готова ознака, а рівень реагування генотипу на умови зовнішнього середовища, то проявлення господарсько корисних ознак значною мірою зумовлюється навколишнім середовищем, в якому вирощуються й утримуються тварини. Показником високого рівня адаптаційної здатності корів є реалізація їхнього генетичного потенціалу, який вказує на максимальні можливості тварин.
У стаді СВК “Устимівський” ступінь реалізації генетичного потенціалу за надоєм становить 47,1%; ВАТ “Терезине” - 68,6%; АФ “Світанок” - 77,9%. Тобто в реалізації генетичного потенціалу вирішальне значення мають середовищні фактори, зокрема рівень годівлі корів (табл.2).
2. Ступінь реалізації генетичного потенціалу за надоєм корів
Господарство Порода nn Генетичний потенціал за надоєм, кг Надій за 305 днів першої лактації, кг Ступінь реалізації генетичного потенціалу, %
СВК “Устимівський” УЧР 848 7375 3480±26,4 47,1
ВАТ “Терезине” УЧР 670 7375 5063±34,1 68,6
АФ “Світанок” Г 498 8000 6235±47,3 77,9
Результати наших досліджень свідчать, що вплив рівня годівлі на молочну продуктивність корів істотно проявляється зміною надоїв з віком. У стаді СВК “Устимівський” найвищий надій корів отримують вже за першою лактацією. Після закінчення другої лактації від корів отримують на 6,2% менше молока, III - на 7,2%, IV - на 17,4% порівняно з кращою лактацією. Невідповідні умови середовища у цьому господарстві виснажують тварин вже після першої лактації, тому природна закономірність зростання надоїв з віком порушується. При поліпшенні паратипових факторів (ВАТ “Терезине”) величина надою зростає від першої до другої лактації на 9,0%, від першої до четвертої - на 13,2%, після чого відбувається спад продуктивності. У ВАТ “Терезине” найвищий надій від корів отримують за четверту лактацію - 5730 кг. В АФ “Світанок” спостерігається зростання рівня молочної продуктивності від першої лактації до другої на 15,2%, що свідчить про найкращу з цих господарств відповідність умов середовища потребам організму тварин та про інтенсивність роздоювання корів.
Корови голштинської породи мають більш стійкі добові надої до шостого місяця лактації, після чого настає спад продуктивності. Стійкість лактації становить 93,7. У стаді СВК “Устимівський” надої різко зростають від першого до другого місяця лактації, а починаючи з другого місяця, величина добових надоїв тримається на одному рівні, і тільки після дев?ятого місяця спостерігається спад. Стійкість лактації - 98,2. У стаді корів ВАТ “Терезине”, починаючи з другого місяця лактації, йде поступовий спад величини добових надоїв. Стійкість лактації - 93,9.
Наші дослідження показують, що у більш продуктивних стадах у первісток раніше настає пік лактації: у стаді АФ “Світанок” - у 2,4 місяці, надій за лактацію становить 6235 кг молока, у стаді СВК “Устимівський” - 3,9 - 3480 кг, ВАТ “Терезине” - 2,6 і 5063 кг молока відповідно.
У стадах досліджуваних господарств утримуються тварини з різною часткою спадковості за голштинською породою. Найвищий рівень молочної продуктивності у СВК “Устимівський” у корів із часткою спадковості за голштинською породою 50% і менше - 3818 кг, у ВАТ “Терезине” - 51-75% - 5493 кг. Тварини із часткою спадковості за голштинською породою 51-75% і 76% і вище у стаді СВК “Устимівський” не відрізняються за рівнем молочної продуктивності і вмістом жиру.
На рівень молочної продуктивності корів впливають й інші спадкові фактори, зокрема генотип батька і матері, належність батька до певної лінії. Дочки бугая Причала 1179 утримуються у стадах обох досліджуваних господарств і мають найвищі показники молочної продуктивності дочок. Корови, які належать до лінії Ельбруса 897, мають найвищий рівень молочної продуктивності у стадах СВК “Устимівський” і ВАТ “Терезине”. У стаді АФ “Світанок” рівень молочної продуктивності корів різних ліній різниться на 30-117 кг (Р?0,95), проте кількість молочного жиру є практично однаковою - 219,1-223,2 кг.
Вплив генотипу матері на молочну продуктивність дочок досліджували в АФ “Світанок”. Середній надій дочок у стаді становив 6235 кг молока. Із зростанням надоїв матерів відмічається ріст молочної продуктивності дочок, проте він не був таким значним, як у матерів. Якщо різниця у надоях матерів становить 2938 кг молока (Р?0,95), то у надоях дочок - лише 437 кг (Р?0,95). Надій голштинських корів (дочок) АФ “Світанок” відповідає умовам цього господарства.
Відтворна здатність худоби
У стадах СВК “Устимівський” і ВАТ “Терезине” утримують корів української чорно-рябої молочної породи. Кращу відтворну здатність проявляють корови ВАТ “Терезине”. Тривалість сервіс-періоду у цьому стаді на 18 днів менша (Р?0,95), МОП - на 16 днів (Р?0,95), перше отелення настає на 225 днів раніше (Р?0,99), ніж відповідні показники корів СВК “Устимівський” (табл. 3).
3. Відтворні показники корів
Господарство n Сервіс-період, днів Сухостійний період, днів Міжотельний період, днів Вік першого отелення, днів Коефіцієнт відтворної здатності
Найбільша середня тривалість сервіс- і міжотельного періодів була у голштинських корів АФ “Світанок”: сервіс-період - 147 днів, міжотельний період - 404 дні. Це свідчить про те, що переміщення худоби голштинської породи у нові господарсько-кліматичні умови не лише не сприяє підвищенню продуктивних якостей, а й при їх невідповідності може призвести до тимчасового зниження відтворної здатності тварин.
З віком відтворні показники корів поліпшуються в усіх досліджуваних стадах. У стаді СВК “Устимівський” виявлено, що із збільшенням частки спадковості за голштинською породою відтворна здатність корів покращується. У стаді корів ВАТ “Терезине” показники відтворної здатності у корів з різною часткою спадковості за голштинською породою не різнилися.
На рівень відтворної здатності корів впливає їх генеалогічна належність. Кращими показниками відтворної здатності у стаді СВК “Устимівський” характеризуються дочки бугая Меркурія 2446, гіршими - Алого 9255; у стаді ВАТ “Терезине” - Причала 1179 і Марса 15042182, гіршими - Інея 5348.
Кращими показниками відтворної здатності характеризуються корови лінії С.Т. Рокета 252803 (СВК “Устимівський”), М. Чіфтейна 95679 (ВАТ “Терезине”) і Чіфа 1427381.62 (АФ “Світанок”). Між відтворними показниками дочок бугаїв лінії Ельбруса 897, які утримуються у стадах СВК “Устимівський” і ВАТ “Терезине”, достовірної різниці не виявлено.
Із підвищенням надою корів показники відтворної здатності мають тенденцію до зниження, незалежно від походження тварин. У стаді АФ “Світанок” із зростанням надою на 1065 кг (із 5578 до 6643) тривалість сервіс-періоду збільшується із 90 днів до 210 і більше. У стаді СВК “Устимівський” за різної тривалості сервіс-періоду надій зростає на 434 кг, а в стаді ВАТ “Терезине” - на 327 кг, що пояснюється різним рівнем молочної продуктивності у цих господарствах. Із зростанням віку першого отелення відбувається зниження рівня молочної продуктивності. У корів голштинської породи АФ “Світанок” вік першого отелення знаходиться у вужчих межах, ніж у корів української чорно-рябої молочної породи, що говорить про їх повноцінне вирощування.
Отже, показники відтворної здатності і молочної продуктивності можуть розглядатися лише як відносно незалежні. Інтенсивність використання корів у стаді характеризується значенням коефіцієнта відтворної здатності. У стаді СВК “Устимівський” інтенсивно використовується 27,0% корів, у ВАТ “Терезине” - 45,5%, АФ “Світанок” - 23,3% (КВЗ - 1,0 і більше).
Адаптаційна здатність корів
Рівень адаптованості корів до конкретних умов середовища визначає рівень їхньої продуктивності, відтворної здатності, тривалості продуктивного використання і резистентності до захворювань. Про ступінь адаптації тварин до певних умов середовища свідчать індекс адаптації і втрати молока корів (табл. 4).
4. Втрати молока та індекс адаптації корів за одну лактацію
Господарство N Втрати молока, кг Індекс адаптації
Х±m % Х±m
СВК “Устимівський” 848 263±18,5 7,4 -8,9±0,74
ВАТ “Терезине” 670 213±34,0 3,8 -3,3±0,46
АФ “Світанок” 498 528±51,8 7,4 -4,7±0,53
На адаптаційну здатність корів впливають середовищний, віковий, порідний і спадковий фактори. Загальною рисою досліджуваних стад є відємне середнє значення індексу адаптації корів за одну лактацію. Це можна розглядати невідповідністю умов зовнішнього середовища генотипу тварин. З віком у тварин індекс адаптації підвищується, втрати молока зменшуються.
Адаптаційна здатність корів залежить від рівня спадковості за голштинською породою. У стаді СВК “Устимівський” тварини з низькою часткою спадковості за голштинською породою краще пристосовані до умов зовнішнього середовища. Проте у стаді ВАТ “Терезине” корови з різною часткою спадковості за голштинською породою мають більш вирівняні показники, ніж тварини СВК “Устимівський”, що зумовлено вищим рівнем годівлі і вирівняністю її за роками.
Виявлені відмінності адаптаційної здатності у дочок різних бугаїв та ліній, що свідчить про її спадкову мінливість.
Залежність результатів поліпшення стада від системи вирощування ремонтного молодняку
Встановлені істотні відмінності у системі вирощування ремонтного молодняку у досліджуваних господарствах (табл. 5).
5. Рівень вирощування телиць
Вік, місяців Жива маса, кг
СВК “Устимівський” n=57 ВАТ “Терезине” n=270 АФ “Світанок“ n=300
Х±m ± до стандарту Х±m ± до стандарту Х±m ± до стандарту
Новонароджені 29±0,3 -4,0 35±0,1 2,0 33±0,2 7,0
3 - 92±0,5 -11,0 100±0,7 8,0
6 132±1,0 -38,0 146±0,9 -24,0 176±1,1 1,0
9 - 200±1,2 -20,0 240±4,5 15,0
12 232±2,4 -48,0 252±1,5 -28,0 299±2,3 14,0
15 - 311±1,5 -14,0 358±3,2 28,0
18 319±2,5 -61,0 366±1,6 -14,0 404±9,2 19,0
Незважаючи на вищу живу масу у всіх вікових періодах телиць ВАТ “Терезине” порівняно з їх ровесницями в СВК “Устимівський”, показники живої маси телиць обох господарств є нижчими за порідний стандарт на 11-28 кг. Це свідчить про недостатній рівень вирощування ремонтних телиць і про резерви використання їхнього потенціалу. В умовах АФ “Світанок” жива маса ремонтних телиць за всіма віковими періодами переважає стандарт.
Незначне збільшення средньодобового приросту знижує вік плідного осіменіння телиць, а чим нижчим є приріст, тим старшим стає вік осіменіння телиць. Так, при зростанні середньодобового приросту на 78 г (СВК “Устимівський”) вік плідного осіменіння знижується на 109 днів, а при зростанні на 138 г - на 233 дні. У стаді ВАТ “Терезине” при зростанні середньодобового приросту на 11 г вік першого плідного осіменіння зменшується на 64 дні, на 61 г - 140 днів, на 122 г - 249 днів. У стаді АФ “Світанок” при зростанні середньодобового приросту на 27 г вік першого плідного осіменіння знижується на 71 день, на 37 г - 154 дні, 100 г - 253 дні, 215 г - 382 дні.
Вік першого отелення визначається живою масою телиць. У стаді АФ “Світанок” телиці досягають необхідної живої маси у віці близько 16 місяців. У стаді української чорно-рябої молочної породи СВК “Устимівський” низький рівень вирощування телиць є причиною досить пізнього віку першого осіменіння (близько 25 місяців) та нездатності реалізувати генетичний потенціал за молочною продуктивністю. Вища жива маса при першому осіменінні та більш ранні його строки забезпечують вищий рівень реалізації потенціалу корів ВАТ “Терезине”.
Тривалість продуктивного використання корів
Тривалість життя корів у стадах СВК “Устимівський” і ВАТ “Терезине” практично однакова - різниця становить 26 днів, проте тривалість продуктивного використання є вищою у стаді корів ВАТ “Терезине” (табл. 6).
6. Показники господарського використання корів
Господарство n Тривалість життя, днів Тривалість продуктивного використання, лактацій Коефіцієнт господарського використання
Це пояснюється вищою інтенсивністю використання тварин у ВАТ “Терезине”, зокрема у корів цього господарства менший вік першого отелення, ніж у стаді СВК “Устимівський” (882 дні проти 1107) (Р?0,99) та коротший міжотельний період (393 дні проти 423) (Р?0,95), тобто тривалість продуктивного використання корів залежить від їх відтворних показників. Це підтверджується величиною коефіцієнта господарського використання: 0,54 - у СВК “Устимівський” та 0,63 - у ВАТ “Терезине”.
У стадах СВК “Устимівський” і ВАТ “Терезине” найбільша група тварин вибула після завершення першої лактації: 23,8% та 20,6% відповідно. Із збільшенням кількості лактацій вибуло менше корів.
У результаті досліджень було встановлено вплив частки спадковості за голштинською породою на тривалість життя та продуктивного використання корів. У стаді СВК “Устимівський” корови із низькою часткою спадковості за голштинською породою (50% і менше) мають тривалість продуктивного використання 4,27 лактацій. Із збільшенням частки спадковості за голштинською породою до 76% і вище тривалість використання зменшується до 2,33 лактацій. У стаді ВАТ “Терезине” - 5,68 і 2,98 лактацій відповідно, тобто із зростанням частки спадковості за голштинською породою спостерігається зниження тривалості життя і кількості лактацій корів.
Нашими дослідженнями встановлена залежність довголіття корів від тривалості міжотельного періоду та віку першого отелення. Тварини голштинської породи АФ “Світанок” мають більшу тривалість продуктивного використання і пожиттєву продуктивність за тривалості міжотельного періоду 461-490 днів, тоді як тварини української чорно-рябої молочної породи СВК “Устимівський” і ВАТ “Терезине” - 401-430 днів. При зниженні чи зростанні показника міжотельного періоду спостерігається зменшення тривалості життя, тривалості продуктивного використання, пожиттєвого надою і надою на 1 день життя.
Кращі показники тривалості використання і пожиттєвої молочної продуктивності мають тварини вік отелення яких до 800 днів, незалежно від походження та умов годівлі й утримання. Найгірші показники мають тварини, у яких максимальний вік першого отелення (1301 день і вище).
Одним із важливих факторів, що впливає на тривалість продуктивного використання корів, є генетична зумовленість цієї ознаки. Була виявлена залежність тривалості продуктивного використання корів від генотипу бугая та його лінійної належності, що підтверджує генетичну детермінацію цієї ознаки. Кращими за показниками продуктивного використання у стаді СВК “Устимівський” були корови лінії Ельбруса 897, ВАТ “Терезине” - Монтфік Чіфтейна 95679, АФ “Світанок” - Старбака 35790.79. Деяка розбіжність у досліджуваних показниках корів одних і тих самих ліній в різних господарствах пояснюється використанням різних подовжувачів ліній, а також впливом материнської спадковості.
Важливим є аналіз причин вибуття корів із стада. Як свідчать результати досліджень, корови вибувають із стада за різних причин, основними з яких є порушення відтворної здатності, хвороби вим?я, низька продуктивність, захворювання кінцівок (некробактеріоз), інші причини. У стадах корів української чорно-рябої молочної і голштинської порід через порушення відтворної здатності вибуло 34,2-35,0% тварин. Корови голштинської породи більш високопродуктивні, тому через низьку продуктивність із стада голштинських корів АФ “Світанок” вибуло лише 6,9%, а української чорно-рябої молочної - 24,8% (ВАТ “Терезине”) і 22,1% (СВК “Устимівський). Через хвороби кінцівок, як правило некробактеріоз, у стаді корів голштинської породи АФ “Світанок” вибуло 24,8% корів, а української чорно-рябої молочної - 1,5-4,0% корів. Через захворювання вим?я (мастит) із стада СВК “Устимівський” вибуло 39,6% корів української чорно-рябої молочної породи, ВАТ “Терезине” - 32,6%; голштинських корів - 0,5%, що пояснюється кращим розвитком їхнього вим?я та пристосуванням до промислової технології.
Характеристика корів за стійкістю до маститу
Результати досліджень показали, що у стаді СВК “Устимівський” позитивно реагували на пробу з 2%-ним мастидином 55,2% корів, у стадах ВАТ “Терезине” і АФ “Світанок” цей показник був на рівні 22,4-23,8% (табл. 7). Рівень захворюваності на мастит у стаді СВК “Устимівський” залежно від частки спадковості за голштинською породою становив 44,6-65,1%; у стаді ВАТ “Терезине” - 21,6-25,4%.
7. Частота захворюваності корів на мастит
Господарство Всього корів Хворих корів Частота захворюваності на мастит за лактаціями гол. % гол. % перша Друга третя і ст.
Частота захворюваності корів на мастит залежить від віку тварин. У стаді СВК “Устимівський” 53,3%, у ВАТ “Терезине” - 51,7% хворих корів знаходяться на третій лактації і старші. У стаді голштинських корів АФ “Світанок” найчисельніша група хворих тварин - це корови другої лактації (55,8%). З віком кількість хворих на мастит корів зменшується, що свідчить про дію природного добору.
Значний вплив на частоту захворюваності корів на мастит у популяції справляє генотип бугая. Як показують результати наших досліджень, захворюваність на мастит дочок окремих бугаїв коливається у межах 18,8-100,0% (СВК “Устимівський”) і 7,7-38,5% (ВАТ “Терезине”). Генетична різноманітність за стійкістю до маститу корів дає підстави для ведення селекції за мастито-стійкістю та проведення добору бугаїв-плідників за цією ознакою. Встановлені також міжлінійні відмінності стійкості корів до маститу. Зокрема серед корів, батьки яких належать до лінії Чіфа 1427381.62, зафіксована найменша кількість хворих на мастит корів як в умовах СВК “Устимівський”, так і АФ “Світанок”.
Результати наших досліджень показують, що мастит має спадково-середовищну зумовленість. При оцінці молочної худоби, крім основних селекційних ознак, слід враховувати рівень резистентності тварин до захворюваності на мастит. Голштинізовані корови менше хворіють на мастит, що пояснюється кращим пристосуванням їхнього вим?я до машинного доїння.
Економічна оцінка тривалості продуктивного використання корів
На основі зібраних даних ми моделювали варіанти отримання прибутків від корів української чорно-рябої молочної і голштинської порід залежно від тривалості продуктивного використання, тобто за умови, що тварини вибували в різному віці (табл. 8).
8. Вплив тривалості продуктивного використання корів на економічну ефективність
І 5668,0 5394,4 -273,6 4416,1 6898,3 2482,2 8965,0 9078,8 -113,8
ІІ 8591,0 8063,4 -227,6 6330,1 11957,3 5627,2 11670,0 16743,2 5073,2
ІІІ 10914,0 10708,5 -205,2 8244,1 17127,3 8883,2 14375,0 24514,6 10139,6
IV 13137,0 13256,6 119,6 10158,1 11370,3 12212,2 17080,0 32369,1 15289,1
V 16057,0 15495,6 -561,4 12072,1 27374,3 15302,2 - - -
У СВК “Устимівський” корова окуповує кошти, які були витрачені на її вирощування, годівлю і утримання, лише після завершення четвертої лактації. Середня тривалість продуктивного використання корів у стаді становить 3,06 лактації, що зумовлює низьку рентабельність молочного стада господарства. За фактичної тривалості продуктивного використання корів утримання молочної худоби у таких господарствах, як СВК “Устимівський” до завершення третьої лактації корів є збитковим.
Незважаючи на вищі надої, корови голштинської породи окуповують себе лише після завершення другої лактації, а української чорно-рябої - вже після першої. Це пояснюється, насамперед, різною вартістю вирощування телиць. Проте завдяки високій молочній продуктивності від голштинських корів після завершення четвертої лактації отримують такий прибуток, як від українських чорно-рябих корів у ВАТ “Терезине” після п?ятої.1. На основі проведених досліджень встановлено, що ефективність формування стад молочної худоби тваринами вітчизняної та зарубіжної селекції залежить від генотипових і середовищних факторів, оптимізація яких сприятиме підвищенню рентабельності молочного скотарства господарств.
2. За однакового генетичного потенціалу корів української чорно-рябої молочної породи у СВК “Устимівський” та ВАТ “Терезине” ступінь його реалізації за надоєм становить при рівні забезпеченості тварин кормами 35,6- 47,3 ц кормових одиниць на 1 голову на рік 47,1%, а при рівні 54,0-54,8 ц кормових одиниць - 68,6%; імпортних голштинських корів за добрих умов годівлі і утримання (66,7-68,7 ц кормових одиниць на 1 корову на рік) - 77,9%.
3. Тварини чорно-рябої молочної породи залежно від структури генотипу мають різний рівень молочної продуктивності. При витратах кормів у розрахунку на 1 корову 35,6-47,3 ц кормових одиниць найвищими надоями та кількістю молочного жиру характеризуються тварини з часткою спадковості за голштинською породою 50% і менше, а при витратах 54,5-54,8 ц кормових одиниць - тварини з часткою спадковості 51-75%.
4. Вікові зміни надоїв корів залежать від рівня годівлі та роздоювання за першу лактацію. За низького рівня годівлі (СВК “Устимівський”) найвищий надій корови мають за першу лактацію - 3480 кг молока. З віком величина надою знижується і до п?ятої лактації становить 2874 кг молока. При поліпшенні паратипових факторів (ВАТ “Терезине”) величина надою зростає від першої до четвертої лактації на 667 кг (Р?0,99), після чого відбувається спад продуктивності.
5. Із зростанням рівня годівлі відтворна здатність корів української чорно-рябої молочної породи поліпшується. Зокрема, тривалість сервіс-періоду зменшується на 18 днів (Р?0,95), міжотельного періоду - на 16 днів (Р?0,95), вік першого отелення настає на 225 днів раніше (Р?0,99). З віком відтворні показники корів поліпшуються, незалежно від рівня годівлі, порідної належності. Різниця між показниками відтворної здатності корів з різною часткою спадковості за голштинською породою у стаді ВАТ “Терезине” була невірогідною; у стаді СВК “Устимівський” найнижчі показники відтворної здатності мають тварини із часткою спадковості за голштинською породою 51-75%.
6. Із підвищенням надою показники відтворної здатності корів української чорно-рябої молочної і голштинської порід (тривалість сервіс- і міжотельного періодів, вік першого отелення, коефіцієнт відтворної здатності) знижуються.
7. Інтенсивне і цілеспрямоване вирощування ремонтних телиць забезпечує їхній розвиток і формування високої молочної продуктивності та зменшення терміну вирощування і витрат непродуктивного періоду використання корів.
8. Середня тривалість продуктивного використання корів української чорно-рябої молочної породи становить 3,06-3,46 лактацій, залежно від рівня кормозабезпеченості. Із зростанням частки спадковості за голштинською породою тривалість продуктивного використання корів знижується. Корови вибувають із стад через порушення відтворної здатності - 34,5-35,0%; низьку продуктивність - 6,9% голштинських корів і 24,0% корів української чорно-рябої молочної породи; хвороби кінцівок - 24,8 та 5,0% корів відповідно; захворювання вим?я - 32,6-39,6% корів української чорно-рябої молочної породи та 0,5% голштинських корів.
9. Виявлена залежність довголіття корів від тривалості міжотельного періоду та віку першого отелення. Найбільша тривалість життя, тривалість продуктивного використання та найвищий пожиттєвий надій у корів української чорно-рябої молочної породи, тривалість міжотельного періоду у них дорівнює 401-430 днів, вік першого отелення - до 26 місяців; для голштинських корів: тривалість міжотельного періоду в межах 461-490 днів, вік першого отелення - до 26 місяців.
10. Стійкість корів до маститу має спадково-середовищну зумовленість. Виявлена різниця за частотою захворювань на мастит між дочками окремих бугаїв, між коровами різних ліній та між тваринами з різною часткою спадковості за голштинською породою. Із зростанням частки спадковості за голштинською породою кількість хворих на мастит корів зменшується. У корів української чорно-рябої молочної породи кількість хворих на мастит з віком зростає: 51,7-53,3% хворих тварин становлять корови третьої лактації і старші. У корів голштинської породи пік захворюваності на мастит спостерігається під час другої лактації - 55,8%. У стаді СВК “Устимівський” частота захворювань на мастит становить 55,2%, у ВАТ “Терезине” - 23,8%, а в АФ “Світанок” - 22,4%
11. За сприятливих умов середовища адаптація тварин української чорно-рябої молочної породи проходить успішніше. За низького рівня годівлі втрати молока за лактацію становлять 7,4%, індекс адаптації - -8,9; з поліпшенням умов годівлі - 3,8% та - -3,3 відповідно. Найгіршу адаптованість проявляють тварини у стаді СВК “Устимівський”. З віком адаптаційна здатність корів української чорно-рябої молочної та голштинської породи поліпшується.
12. Термін продуктивного використання, за який корова окуповує витрати на її вирощування, годівлю, утримання, залежить від адаптаційних особливостей тварин, а також від організаційно-господарських факторів.
13. Корови голштинської породи АФ “Світанок” окуповують витрати на їх вирощування, годівлю та утримання після завершення другої лактації, корови української чорно-рябої молочної породи ВАТ “Терезине” - після першої, СВК “Устимівський” - після четвертої. З огляду на середню тривалість продуктивного використання корів в Україні (в середньому 3-3,5 лактації) економічно доцільнішим є вирощування телиць у місцевих господарствах з дотриманням необхідного рівня годівлі, ніж закупівля імпортних телиць за кордоном, що вимагає великих матеріальних вкладень. Крім того, тварини голштинської породи є вимогливішими до умов годівлі й утримання (різниця у витратах на утримання 1 корови на рік 791 грн), що збільшує витрати на виробництво молока.
Пропозиції виробництву
1. При вирішенні питання щодо розведення української чорно-рябої молочної чи голштинської порід в умовах Лісостепу за рівня годівлі 54,0-54,8 ц кормових одиниць на 1 корову на рік перевагу слід віддавати коровам української чорно-рябої молочної породи, які були вирощені у місцевих умовах. Якщо господарство має можливість забезпечити годівлю корів на рівні 66,7-68,7 ц кормових одиниць, то доцільним є використання корів голштинської породи.
2. Для сприяння адаптації і реалізації генетичного потенціалу завезених із-за кордону корів голштинської породи необхідно забезпечити високий рівень годівлі і утримання.
Список литературы
1. Рудик І.А., Ставецька Р.В. Селекція молочної худоби за тривалістю продуктивного використання // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту.-Біла Церква, 1999.-Вип. 8, ч. 2-С. 27-29. (Дисертантом проведений аналіз результатів досліджень, зроблена статистична обробка даних).
2. Молочна продуктивність і тривалість продуктивного використання корів української червоно-рябої молочної і чорно-рябої молочної порід / Рудик І.А., Кудлай І.М., Ставецька Р.В., Бабенко О.І. // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту.-Біла Церква, 2000.-Вип. 12.-С. 121-125. (Дисертантом зібраний матеріал, проведений аналіз досліджень та статистична обробка даних).
3. Вплив генотипу і середовища на ріст, розвиток та тривалість використання тварин української червоно-рябої та чорно-рябої порід / Рудик І.А., Ківа М.С., Хом?як О.А., Ставецька Р.В., Судика В.В. // Науково-технічний бюлетень.-2001.-№80.-С. 105-107. (Дисертантом зібраний матеріал, проведена статистична обробка даних, проаналізовано матеріал).
4. Ставецька Р.В., Рудик І.А. Спадкова обумовленість стійкості корів української чорно-рябої молочної породи до маститу // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту.-Біла Церква, 2001.-Вип. 17.-С. 120-123. (Дисертантом зібраний та проаналізований матеріал, написана стаття, узагальнені висновки).
5. Ставецька Р.В. Тривалість продуктивного використання корів як фактор селекційного та економічного прогресу в молочному скотарстві // Розведення і генетика тварин.-К.: Аграрна наука, 2001.-Вип. 34.-С. 210-212. (Дисертантом зібраний матеріал, написана стаття, узагальнені висновки).
6. Рудик І.А., Ставецька Р.В. Економічна оцінка тривалості продуктивного використання корів української чорно-рябої молочної породи // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту.-Біла Церква, 2001.-Вип. 19.-С. 87-91. (Дисертантом зібраний матеріал, проведений аналіз досліджень).
7. Рудик І.А., Ставецька Р.В. Відтворні показники чорно-рябої худоби різного походження // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту.-Біла Церква, 2002.-Вип. 22.-С. 128-133. (Дисертантом зібраний матеріал, проаналізовані результати досліджень, проведена статистична обробка даних, узагальнені висновки).
8. Рудик І.А., Ставецька Р.В. Оцінка системи вирощування ремонтного молодняку // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту.-Біла Церква, 2002.-Вип. 24.-С. 35-40. (Дисертантом зібраний та проаналізований матеріал, написана стаття, узагальнені висновки).
Ставецька Р.В. Ефективність формування стад молочної худоби вітчизняної та зарубіжної селекції. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Інститут розведення і генетики тварин УААН, с. Чубинське Київської області, 2003.
У роботі викладені результати досліджень продуктивних, відтворних і адаптаційних якостей корів, вирощування ремонтних телиць, тривалості продуктивного використання, частоти захворювань корів на мастит, що є складовими ефективності формування стад молочної худоби вітчизняної і зарубіжної селекції. Встановлена ефективна тривалість продуктивного використання корів досліджених стад, виявлена залежність темпів поліпшення стада від системи вирощування ремонтного молодняку. Отримані нові дані щодо захворюваності корів на мастит. Результати досліджень дають змогу проаналізувати економічну доцільність сформованого чи планового стада молочної худоби, вибрати модель його формування, виходячи з рівня кормозабезпечення, продуктивних та відтворних показників корів, віку вибуття їх із стада.
Ключові слова: молочна продуктивність, відтворна здатність, адаптація, ремонтний молодняк, тривалість продуктивного використання, мастит, вік корів, генотип.
Ставецкая Р.В. Эффективность формирования стад молочного скота отечественной и зарубежной селекции. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Институт разведения и генетики животных, с. Чубинское Киевской области, 2003.
В работе приведены результаты исследований продуктивных, воспроизводительных и адаптационных качеств коров, выращивания ремонтных телок, продолжительности продуктивного использования, заболеваемости коров маститом, что является составными эффективности формирования стад молочного скота отечественной и зарубежной селекции.
Уровень реализации генетического потенциала коров украинской черно-пестрой молочной породы в исследуемых стадах составил 47,1-68,6%, коров голштинской породы - 77,9%. При затратах кормов в расчете на 1 корову 35,6-47,3 ц кормовых единиц высшие удои и количество молочного жира за лактацию имеют животные с уровнем наследственности по голштинской породе 50% и меньше, а при затратах 54,5-54,8 ц кормовых единиц - животные с уровнем наследственности 51-75%. Наивысший удой у коров СВК “Устиновский” в первую лактацию, с возрастом величина удоя снижается; у коров ВАТ “Терезино” удой увеличивается от первой к четвертой лактации.
С увеличением уровня кормления воспроизводительная способность коров украинской черно-пестрой молочной породы улучшается. Разница между показателями воспроизводительной способности коров с разной структурой генотипа в стаде ВАТ “Терезино” была недостоверной, в стаде ”Устиновский” наиболее низкие воспроизводительные показатели выявлены у животных с уровнем наследственности по голштинской породе 51-75%. При повышении удоя показатели воспроизводительной способности коров украинской черно-пестрой молочной и голштинской пород снижаются.
Средняя продолжительность продуктивного использования коров украинской черно-рябой молочной породы составляет 3,06-3,46 лактаций, в зависимости от уровня кормообеспечения. С возрастанием уровня наследственности по голштинской породе продолжительность продуктивного использования коров снижается. Коровы выбывают из стад изза нарушения воспроизводительной способности - 34,5-35,0%; низкой продуктивности - 6,9% голштинских коров и 24,0% коров украинской черно-рябой молочной породы; болезней конечностей - 24,8 и 5,0% коров соответственно; заболевания вымени - 32,6-39,6% коров украинской черно-рябой молочной породы и 0,5% голштинских коров. Установлена зависимость долголетия коров от продолжительности междуотельного периода и возраста первого отела.
Установлена разница по частоте возникновения мастита между дочерями отдельных быков, между коровами разных линий и между животными с разным генотипом. С увеличением уровня наследственности по голштинской породе количество больных маститом коров снижается. У коров украинской черно-рябой молочной породы количество больных маститом с возрастом увеличивается. В стаде СВК “Устиновский” заболеваемость маститом составляет 55,2%, в ВАТ “Терезино” - 23,8%, а в АФ “Свитанок” - 22,4%
При благоприятных условиях среды адаптация животных украинской черно-рябой молочной породы проходит более успешно. С возрастом адаптационная способность коров украинской черно-рябой молочной и голштинской пород улучшается.
Коровы голштинской породы АФ “Свитанок” окупают затраты на их выращивание, кормление и содержание после окончания второй лактации, коровы украинской черно-рябой молочной породы ВАТ “Терезино”- после первой, СВК “Устиновский” - после четвертой.
Stavetska R.V. Efficiency formation of dairy cattle herds of native and foreign selection. - Manuscript.
The dissertation in seek for scientific degree candidate of agricultural sciences in the specialty 06.02.01 - breeding and selections of animals. - The Institute of Animal Breeding and Genetics, v. Chubinske, Kyiv region, Ukraine, 2003.
The results of researches of productive, reproductive, adaptable qualities, cultivation of repair heifers, duration of productive use, frequency of mastitis are given in the work. They are components effective formation of dairy cattle herds native and foreign selections. Effective duration of productive use of researched cows is established, rates dependence of herd improvement on system of cultivation of repair heifers is revealed. The new date on cows mastitis are received. Results of researches enable to analyze economic feasibility of the generated or scheduled dairy herd to choose model of its formation, taking into account a level of maintenance of forages, productive and reproductive parameters of cows, age of their leaving of herd, a genotype.
Key words: milk productivity, reproductive ability, adaptation, repair heifers, duration of productive use, mastitis, age of cows, genotype.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
