Ефективність дії попередників, добрив і способів основного обробітку ґрунту на урожайність озимої пшениці в сівозмінах південно-західного Степу - Автореферат

Стан дослідженості питань дії попередніх культур, норм добрив і способів основного обробітку ґрунту в системі біологічного землеробства не дозволяє повно обґрунтувати їх комплексну дію на елементи родючості і продуктивність озимої пшениці, оскільки їх дослідження у ряді наукових установ проводилось, як правило, у дослідах, не повязаних з сівозмінами. Внаслідок чого не враховувалась післядія і взаємодія різних доз органічних та мінеральних добрив, які вносились у попередні роки, попередників і тривалого застосування певних способів обробітку ґрунту. Основною метою досліджень було зясувати ефективність помірних і підвищених доз мінеральних добрив у посівах озимої пшениці на фоні щорічного внесення під всі культури сівозміни, а також гною, що застосовувався у сівозміні один раз або двічі за ротацію. Досліджувався комплексний вплив цих факторів на водний, поживний режими ґрунту, агрофізичні властивості і біологічну активність, забуряненість посівів, продуктивність і якість зерна озимої пшениці, а також економічну та біоенергетичну ефективність виробництва зерна у південно-західному Степу України. Результати цих досліджень дозволяють дати всебічну агротехнічну оцінку попередників озимої пшениці у звязку з комплексним впливом різних способів основного обробітку ґрунту і добрив на фактори, що визначають рівень продуктивності, як озимої пшениці, так і сівозміни в цілому.Проаналізована література з питань розробки та поліпшення елементів енергозберігаючої технології вирощування озимої пшениці, дослідження впливу попередників, добрив та способів обробітку ґрунту на урожай та якість зерна пшениці, а також родючість ґрунту.Дослідження проводились на Ізмаїльській дослідній станції Інституту зернового господарства УААН. Чорний пар - озима пшениця - кукурудза на зерно - кукурудза на силос - озима пшениця (озимий ячмінь) - горох - озима пшениця - соняшник. Горох - озима пшениця - кукурудза на зерно - кукурудза на силос - ярий ячмінь - вівсяно-горохова сумішка на зелений корм - озима пшениця - соняшник. Досліджувалась дія традиційного основного обробітку грунту під озиму пшеницю (після кукурудзи на силос та гороху - дисковими знаряддями на глибину 10-12 см з подальшою передпосівною культивацією, в інших випадках - оранка на глибину 20-22 см) та безполицевого - плоскорізне рихлення на глибину 16 см з полосним поглибленням орного шару до 30-35 см. Вивчались наступні системи удобрення культур сівозміни: 1 - без добрив; 2 - заорювання пожнивних залишків; 3 - 40 т/га гною двічі за ротацію сівозміни; 4 - 40 т/га гною один раз за ротацію сівозміни N30Р30К30 під всі культури; 5 - N90Р60К60 під всі культури сівозміни; 6 - N90Р60К60 під всі культури сівозміни з заорюванням пожнивних залишків.ВАЖКОСУГЛИНКОВОГОНа час сівби озимої пшениці найбільша кількість продуктивної вологи як у шарі 0-20 см, так і у шарі 0-150 см містилось в полі чорного пару - після вівсяно-горохової сумішки та гороху вміст вологи у 2-2,5 рази нижчий. Після цих попередників, особливо, по чорному пару, волога досить рівномірно розподілялась по ґрунтовому профілю. При розміщенні після кукурудзи на силос та гороху по соняшнику порівняно з чорним паром весь кореневмісний шар грунту був дуже висушеним - відповідно на 71,3 і 73,5 мм. Приріст вологи за цей період склав: по чорному пару 18-32%, після вівсяно-горохової сумішки - 20-30%, а після непарових попередників (гороху і кукурудзи на силос) - 32-68%. Рослини озимої пшениці по чорному пару, гороху та зайнятому пару продуктивніше використовували вологу на утворення одиниці урожаю порівняно з кукурудзою на силос і горохом по соняшнику (табл.Вміст нітратного азоту зменшувався з поглибленням до 40 см незалежно від попередників і способів обробітку ґрунту на 10,2-50,8%. Оцінка впливу ролі попередника на азотний режим ґрунту дозволяє підкреслити перевагу паруючого ґрунту. Перед сівбою у шарі 0-20 см у ґрунті контрольного варіанту їх вміст складав 28,6-32,4, при внесенні органічних добрив 38,5-46,1, мінеральних - 35,5-44,8 мг/кг.На швидкість настання і проходження окремих фаз росту певний вплив мали попередники і застосовувані добрива. По чорному пару у варіантах з органічною системою удобрення окремі фази росту наступали на 1,5-1,0 доби раніше, ніж у варіанті без добрив, в той же час після гороху - на 2,0-1,2, а після кукурудзи на силос - на 3,3-1,6 доби раніше.Найбільша густоти стояння рослин на момент припинення осінньої вегетації спостерігалась після чорного пару (980 шт./м2), а найменшою вона була після кукурудзи на силос - 532 шт./м2. Під час всіх обліків кількість стебел на 1 м2 у варіанті з органічною і органомінеральною системами удобрення налічувалось на 368-162 шт./м2 більше, ніж у варіанті без добрив. Забуряненість посівів у фазі колосіння найменшою була у посівах по чорному пару, після кукурудзи на силос вона у 3 рази вище. У рослин по чорному пару формується більш потужна коренева система, ніж у рослин по кукурудзі на силос. Після гороху, розміщеному по озимій пшениці, він був на 30%, а після інших попередник