Ефективність антигіпертензивної терапії у хворих на метаболічний синдром Х за даними добового моніторингу артеріального тиску та електрокардіограми - Автореферат

Відповідно до сучасних уявлень, головна мета антигіпертензивної терапії у хворих на МСХ полягає не тільки у нормалізації рівня АТ, але й у зменшенні ризику уражень життєво важливих органів, зниженні смертності хворих [ВООЗ, 1999, Hansson L. та співавтори, 1998, Cunb J.D. та співавтори, 1999, Teucher Таким чином, актуальність дисертаційного дослідження обумовлюється необхідністю більш глибокого вивчення ролі показників АДМАТ та ЕКГ, внутрішньосерцевої гемодинаміки, структурно-функціонального стану міокарда, ліпідного та вуглеводного обміну у формуванні особливостей добового ритму АТ та ішемії міокарда у хворих на МСХ. Вивчити особливості ішемії міокарда (в тому числі її безбольової форми) у хворих на МСХ та залежність показників АДМЕКГ від показників АДМАТ, ліпідного, вуглеводного обміну, структурно-функціонального стану міокарда та антропометричного обстеження. Вивчити особливості внутрішньосерцевої гемодинаміки та структурно-функціонального стану міокарда у хворих на МСХ та їх залежність від показників АДМАТ та ЕКГ, ліпідного, вуглеводного обміну та антропометричного обстеження. Визначено взаємозвязки між параметрами АДМАТ і показниками ліпідного, вуглеводного обміну та антропометричного обстеження у хворих на МСХ.Встановлено, що у хворих на МСХ досить часто зустрічається ішемія міокарда (в тому числі її безбольова форма), розвиток якої пов?язаний з деякими параметрами АДМАТ і показниками ліпідного, вуглеводного обміну, структурно-функціонального стану міокарда та антропометричного обстеження.Хворі на МСХ мають особливості клінічного перебігу АГ (переважно нічну гіпертензію, з порушенням добового ритму АТ, більш значні ознаки пошкодження ЛШ з вираженою концентричною ГЛШ та частими епізодами ішемії міокарда), що зумовлює необхідність використання антигіпертензивних препаратів, які забезпечують корекцію АТ протягом доби з нормалізацією добового ритму АТ, мають нейтральний або позитивний ефект відносно метаболічних процесів, та органопротекторну дію. Ступень підвищення АТ у хворих на МСХ залежить від вираженості порушень ліпідного та вуглеводного обмінів (рівню ТГ, ХС ЛПВЩ, КА, ІРІ натще, індексу ЧІ натще), про що свідчить наявність кореляційних звязків між деякими показниками метаболізму та АДМАТ. У хворих на МСХ у порівнянні з хворими на есенціальну гіпертензію з ожирінням без синдрому інсулінорезистентності спостерігаються більш значні зміни параметрів ЛШ, про що свідчать результати ЕХОКГ - обстеження (більш виражена ГЛШ, переважно концентричного типу). Результати АДМЕКГ свідчать, що при МСХ значно частіше, ніж у хворих на есенціальну гіпертензію з ожирінням без синдрому інсулінорезистентності, зустрічається як больова, так і безбольова (“німа”) ішемія міокарда, більш значно виражена за розповсюдженістю, тривалістю, кількістю епізодів та ступенем депресії сегменту ST. Найбільший вплив на розвиток і загальну тривалість ішемії міокарда протягом доби мають підвищення ДАТ вночі, про що свідчить встановлена пряма кореляційна залежність між кількістю епізодів ішемії міокарда, її загальною тривалістю та площиною і показниками АДМАТ (середнім ДАТ вночі, ІЧ та ІП ДАТ вночі, ДІ ДАТ).

Хворі на МСХ мають особливості клінічного перебігу АГ (переважно нічну гіпертензію, з порушенням добового ритму АТ, більш значні ознаки пошкодження ЛШ з вираженою концентричною ГЛШ та частими епізодами ішемії міокарда), що зумовлює необхідність використання антигіпертензивних препаратів, які забезпечують корекцію АТ протягом доби з нормалізацією добового ритму АТ, мають нейтральний або позитивний ефект відносно метаболічних процесів, та органопротекторну дію. Цим вимогам відповідають інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ, особливо в комбінації з селективними постсинаптичними a1 - адреноблокаторами.

Характерними рисами АГ у хворих на МСХ є переважне підвищення АТ (особливо ДАТ) в нічній час, з більш високим рівнем показників “навантаження міокарда тиском”: ІП, ІЧ, та підвищеною варіабельністю ДАТ.

Ступень підвищення АТ у хворих на МСХ залежить від вираженості порушень ліпідного та вуглеводного обмінів (рівню ТГ, ХС ЛПВЩ, КА, ІРІ натще, індексу ЧІ натще), про що свідчить наявність кореляційних звязків між деякими показниками метаболізму та АДМАТ.

У хворих на МСХ у порівнянні з хворими на есенціальну гіпертензію з ожирінням без синдрому інсулінорезистентності спостерігаються більш значні зміни параметрів ЛШ, про що свідчать результати ЕХОКГ - обстеження (більш виражена ГЛШ, переважно концентричного типу). Вираженість ремоделювання серця при МСХ залежить як від перебігу АГ, так і від ступеню порушень ліпідного та вуглеводного обмінів (рівню ТГ, ХС ЛПВЩ, КА, ІРІ натще, індексу ЧІ натще), що підтверджують встановлені кореляційні залежності між метаболічними показниками, результатами АДМАТ та ЕХОКГ - обстеження.

Результати АДМЕКГ свідчать, що при МСХ значно частіше, ніж у хворих на есенціальну гіпертензію з ожирінням без синдрому інсулінорезистентності, зустрічається як больова, так і безбольова (“німа”) ішемія міокарда, більш значно виражена за розповсюдженістю, тривалістю, кількістю епізодів та ступенем депресії сегменту ST.

Існує звязок між епізодами ішемії міокарда з одного боку та рівнем АТ протягом доби, метаболічними порушеннями і ЕХОКГ - показниками - з іншого. Найбільший вплив на розвиток і загальну тривалість ішемії міокарда протягом доби мають підвищення ДАТ вночі, про що свідчить встановлена пряма кореляційна залежність між кількістю епізодів ішемії міокарда, її загальною тривалістю та площиною і показниками АДМАТ (середнім ДАТ вночі, ІЧ та ІП ДАТ вночі, ДІ ДАТ). Частота та тяжкість ішемії міокарда при МСХ залежить від ступеню метаболічних порушень (рівня ТГ, КА, ХС ЛПВЩ, індексу ЧІ), та структурно-функціональних параметрів ЛШ (ІММЛШ, ВТСЛШ).

Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту та антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ, особливо в комбінації з доксазозином сприяють корекції АГ з нормалізуючим впливом на добовий профіль АТ, показники “навантаження міокарда тиском”. Відчутного впливу монотерапії на показники ліпідного та вуглеводного обміну не отримано, в той час як комбінація ірбесартану з доксазозином не тільки забезпечує найбільш виражений антигіпертензивний та антиішемічний ефект, але й сприяє поліпшенню метаболічних показників.

Комбінація антигіпертензивних препаратів з фібратами у хворих на МСХ сприяє покращенню показників ліпідного обміну: достовірному зниженню рівня ТГ та підвищенню рівня ХС ЛПВЩ. Найбільш суттєві позитивні зміни спостерігалися в групі хворих, що приймали комбінацію ірбесартана, доксазозина та ципрофібрата.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для вибору адекватного лікування, направленого на усунення як артеріальної гіпертензії, так і ішемії міокарда, інсулінорезистентності, дисліпопротеідемії у хворих на МСХ рекомендується комплексне вивчення добового профілю артеріального тиску, особливостей перебігу артеріальної гіпертензії, ішемії міокарда, показників внутрішньосерцевої гемодинаміки, ліпідного спектру крові та вуглеводного обміну.

2. Амбулаторне добове моніторування артеріального тиску та електрокардіограми може бути рекомендовано не тільки з метою виявлення порушень добового профілю артеріального тиску та ішемії міокарда у хворих на МСХ, але і для оцінки ефективності терапії, що проводиться.

3. Рівень імунореактивного інсуліну крові, глюкози крові та коефіцієнта чутливості до інсуліну як натще, так і через 2 години після глюкозного навантаження відображають стан інсулінорезистентності у хворих на МСХ і можуть бути використані для прогнозу перебігу захворювання.

4. Вивчення показників ліпідного спектру крові у хворих на МСХ відображає ступень порушень ліпідного обміну і тип дисліпопротеідемії та, із урахуванням простоти та доступності методу, може бути використане для прогнозування перебігу захворювання і контролю ефективності гіполіпідемічної терапії.

5. Використання інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту, антагоністів рецепторів ангіотензину II у якості монотерапії та комбінованої терапії у вигляді сполучення антагоністів рецепторів ангіотензину II і селективних постсинаптичних ?-1 адреноблокаторів може бути рекомендоване для лікування артеріальної гіпертензії та попередження розвитку і прогресування ішемії міокарда у хворих на МСХ.

6. Використання гіполіпідемічного препарата ципрофібрата може бути рекомендоване для корекції специфічної атерогенної дисліпопротеідемії у хворих на МСХ.

1. В.И. Целуйко, И.В. Прихода, Н.Е. Мищук. Особенности суточного профиля артериального давления и ишемии миокарда у лиц с метаболическим синдромом Х // Український терапевтичний журнал.- 2001. - Том 3, № 4 - С. - 30-35.

2. В.И. Целуйко, И.В. Прихода, А.В. Ягенский. Влияние ирбесартана на показатели суточного мониторирования артериального давления и ЭКГ у больных с метаболическим синдромом Х // Український кардіологічний журнал.- 2002. № 2 - С. - 31-34.

3. И.В. Прихода. Особенности липидного и углеводного обмена у больных с метаболическим синдромом Х // Український медичний альманах.- 2002.-Том 5, № 1 - С. - 140-143.

4. В.И. Целуйко, И.В. Прихода, А.В. Ляшенко. Эффективность антигипертензивной терапии у больных с метаболическим синдромом Х // Український терапевтичний журнал.- 2002.-Том 4,№ 21 - С. - 23-27.

5. В.И. Целуйко, И.В. Прихода. Суточный профиль артериального давления у больных с метаболическим синдромом Х // Роль первичной и вторичной профилактики основных терапевтических заболеваний в улучшении качества жизни: Материалы научных трудов республиканской научно-практической конференции. - Харьков, 2001. - С. -133.

6. И.В. Прихода. Особенности липидного профиля у больных с метаболическим синдромом Х // “Атеросклероз и атеротромбоз: новое в патогенезе, клинике, лечении”. Материалы республиканской научно-практической конференции. - Харьков, 2002. - С. - 91-92.

7. В.И. Целуйко, И.В. Прихода, Н.Е. Мищук, В.А. Чернишов. Особенности течения артериальной гипертензии при метаболическом синдроме Х // „Прогнозування та профілактика артеріальної гіпертензії в дитячому та підлітковому віці”. Збірник доповідей симпозіуму. - Харків, 2001. -С. - 70-77.

8. И. Целуйко, И.В. Прихода, К.Ю. Киношенко. Ишемия миокарда у лиц с метаболическим синдромом Х // „Нові напрямки профілактики та лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії” // Матеріали обєднаного пленуму правління українського наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів - інтерністів. - Київ, 2001.- С. - 155-156. И.В. Прихода. Особенности гипертензивного сердца у больных с метаболическим синдромом Х // Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні у рамках реалізації Програми: Матеріали Української науково-практичної конференції. - Київ, 2002.-С. - 88.

9. И.В. Прихода. Особенности липидного обмена у больных с метаболическим синдромом Х // Нові технології в медицині: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти. - Харків, 2001.- С. - 63.