Ефективність алопластики великих та гігантських післяопераційних вентральних гриж (клініко-експериментальне дослідження) - Автореферат

Герніопластика великих та гігантських післяопераційних вентральних гриж повязана із розвитком рецидивів захворювання, частота яких складає від 15,2 до 54,8% (Юпатов С.И. і співавт., 1990; Заривчацкий М.Ф., Яговкин В.Ф., 1996; Фелештинский Я.П., 1999; Mogos D. et al., 1997; Schnorrer M. et al., 1998). Основу проблеми лікування великих та гігантських післяопераційних вентральних гриж складає надійне закриття дефекту у склеротично зміненій і атрофованій мязово-апоневротичній тканині передньо-бокової стінки живота, чого можливо досягти двома шляхами: методом аутопластики або за допомогою використання алопластики. Дисертація виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт кафедри хірургічних хвороб з післядипломною підготовкою Одеського державного медичного університету і є фрагментом планової науково-дослідної теми "Розробка нових способів лікування хворих з патологією органів черевної порожнини, захворюваннями трахеї, бронхів і легень, з використанням ендоскопічних операцій і лазерного випромінювання" (№ держреєстрації 0196U022932), автором особисто виконано її розділ: "Використання лазерного випромінювання при лікуванні гігантських вентральних гриж", у виконанні якої автор самостійно провів клініко-експериментальне обгрунтування ефективності алопластики великих та гігантських післяопераційних вентральних гриж у поєднанні з низькоінтенсивним магнітолазерним випромінюванням, що викладено у матеріалах дисертаційної роботи. Для покращання результатів хірургічного лікування хворих з великими і гігантськими післяопераційними вентральними грижами вивчити ефективність алопластики поліпропіленовою сіткою у поєднанні з використанням низькоінтенсивним магнітолазерним опроміненням зони алопластики в післяопераційному періоді. Розробити і поширити методику комплексного лікування великих та гігантських післяопераційних вентральних гриж на основі використання поліпропіленової сітки у поєднанні з дією низькоінтенсивного магнітолазерного опромінення, провести клінічну оцінку запропонованого методу.Спостереження проводилися в умовах хронічного експерименту на 150 білих щурах-самцях лінії Вістар, масою від 180 до 210 г. У тварин під ефірним наркозом здійснювали імлантацію поліпропіленової сітки 0,008 х 0,008 м, підшкірно, до мязово-апоневротичного шару передньої черевної стінки, а також проводили аналогічну за своїм обємом операцію, але без імплантації сітки (контроль). Забарвлення зрізів проводили гематоксиліном і еозином, для вивчення сполучної тканини використовували забарвлення за Ван-Гізоном, аргірофільні волокна виявлялися шляхом імпрегнації зрізів азотнокислим сріблом за Футом (Луппа Х., 1980). У тварин визначали рівень ?-оксилізину і ?-оксипроліну в плазмі крові, за Асатіані В.С., (1969), активність гіалуронідази і лужної фосфатази в плазмі крові проводили за Азаренок К.С., Генераловим І.І., (1994). Зокрема з цією метою вивчали реакції гальмування прилипання клітин (РГПК), реакцію специфічного розеткоутворення (РСР), реакцію гальмування міграції лейкоцитів крові (РГМЛ) (Петров Р.В., 1991).У дисертації наведене теоретичне узагальнення і новий підхід до вирішення наукової задачі, що виявляється у дослідженні реакції сполучної тканини черевної стінки на імплантацію поліпропіленової сітки, впливу низькоінтансивного магнітолазерного опромінення на протікання раньового процесу у хворих після алопластики поліпропіленовим протезом з метою оптимізації лікування великих та гігантських післяопераційних вентральних гриж і покращення найближчих і віддалених післяопераційних результатів. Метод дозволяє значно знизити частоту рецидивів (в 3,9 рази), зменшити число серйозних ускладнень з боку серцево-судинної і дихальної систем в 15,9 разів та уникнути летальних наслідків; зменшити інтенсивність і тривалість больового синдрому в післяопераційному періоді. Застосування експериментально знайдених оптимальних параметрів низькоінтенсивного магнітолазерного опромінення на зону імплантації сітчастого поліпропіленового алотрансплантата дозволило знизити число післяопераційних ускладнень з боку рани у ранньому післяопераційному періоді в 5,5 разів. Використання поліпропіленових сіток при пластиці післяопераційних вентральних гриж дозволяє скоротити термін лікування хворих в стаціонарі в 1,7 рази, а при поєднанні використання алопластики і низькоінтенсивного магнітолазерного опромінення - в 2,3 рази, а також скоротити термін трудової і соціальної реабілітації. Поєднання алопластики з використанням поліпропіленового сітчастого імплантату і низькоінтенсивного магнітолазерного опромінення є ефективним методом лікування великих та гігантських післяопераційних вентральих гриж, який дозволяє оптимізувати протікання раннього і віддаленого післяопераційного періодів, забезпечує швидке відновлення функціональної активності дихальної, серцево-судинної систем, метаболізму та імунологічної реактивності, скорочує число рецидивів і поліпшує якість життя пацієнтів.

2. Основний зміст роботи

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і новий підхід до вирішення наукової задачі, що виявляється у дослідженні реакції сполучної тканини черевної стінки на імплантацію поліпропіленової сітки, впливу низькоінтансивного магнітолазерного опромінення на протікання раньового процесу у хворих після алопластики поліпропіленовим протезом з метою оптимізації лікування великих та гігантських післяопераційних вентральних гриж і покращення найближчих і віддалених післяопераційних результатів.

Алопластика великих та гігантських післяопераційних вентральних гриж поліпропіленовою сіткою є методом вибору при лікуванні хворих з даною патологією. Метод дозволяє значно знизити частоту рецидивів (в 3,9 рази), зменшити число серйозних ускладнень з боку серцево-судинної і дихальної систем в 15,9 разів та уникнути летальних наслідків; зменшити інтенсивність і тривалість больового синдрому в післяопераційному періоді.

Імплантація сітчастого поліпропіленового протезу сприяє виникненню специфічної реакції оточуючих тканин у вигляді утворення гематом, сером, запальних інфільтратів. Під впливом низькоінтенсивного магнітолазерного опромінення вдається зменшити альтеративний і ексудативний компоненти запальної реакції і активізувати процеси проліферації клітин сполучної тканини. При цьому спостерігається швидше вростання сполучної тканини у вічка сітчастого трансплантату, що сприяє утворенню міцного сполучно-тканинного рубця.

Застосування експериментально знайдених оптимальних параметрів низькоінтенсивного магнітолазерного опромінення на зону імплантації сітчастого поліпропіленового алотрансплантата дозволило знизити число післяопераційних ускладнень з боку рани у ранньому післяопераційному періоді в 5,5 разів.

Використання поліпропіленових сіток при пластиці післяопераційних вентральних гриж дозволяє скоротити термін лікування хворих в стаціонарі в 1,7 рази, а при поєднанні використання алопластики і низькоінтенсивного магнітолазерного опромінення - в 2,3 рази, а також скоротити термін трудової і соціальної реабілітації.

Поєднання алопластики з використанням поліпропіленового сітчастого імплантату і низькоінтенсивного магнітолазерного опромінення є ефективним методом лікування великих та гігантських післяопераційних вентральих гриж, який дозволяє оптимізувати протікання раннього і віддаленого післяопераційного періодів, забезпечує швидке відновлення функціональної активності дихальної, серцево-судинної систем, метаболізму та імунологічної реактивності, скорочує число рецидивів і поліпшує якість життя пацієнтів.

Практичні рекомендації

Локальна дія низькоінтенсивного лазерного опромінення на ділянку післяопераційної рани в зоні імплантації поліпропіленової сітки викликає редукцію надлишкового колагеноутворення і призводить до оптимізації процесу репарації сполучної тканини.

Лікувальний ефект низькоінтенсивного лазерного опромінення проявляється при використанні наступних параметрів: довжина хвилі - 0,89 мкм, напруга магнітного поля - 30 МТ, потужність - до 5 МВТ, частота - 300 Гц, експозиція - 270 с. Всього доцільно проводити 8 сеансів. Менш значимі параметри не дають лікувального ефекту, а більші - призводять до небажаних патологічних проявів.

Для попередження підвищення внутрішньочеревного тиску і попередження респіраторних та гемодинамічних розладів пластику грижових воріт поліпропіленовою сіткою необхідно виконувати без натягування оточуючих грижові ворота тканин.

Для запобігання контакту поліпропіленової сітки з органами черевної порожнини грижові ворота необхідно попередньо закрити залишками стінки грижового мішка або пасмом сальника.

Дренування післяопераційної рани за Редоном на 4-6 днів має бути обовязковою умовою алопластики великих та гігантських післяопераційних вентральних гриж.

Після видалення дренажа необхідно проводити ультразвукове сканування рани в зоні імплантації поліпропіленової сітки для виявлення сером.

У випадку наявності сероми доцільна тонкоголкова пункція її під контролем ультразувкового апарату.

Баязітов М.Р. До питання етіології та лікування вентральних гриж // Шпитальна хірургія. - 1998. - № 2. - С. 67-70.

Баязітов М.Р. Морфологічні аспекти алопластики поліпропіленовою сіткою // Одеський медичний журнал. - 1999. - № 6. - С. 67-69.

Баязітов М.Р. Оптимізація результатів алопластики вентральных гриж // Шпитальна хірургія. - 2000. - № 1. - С. 68-70.

Баязітов М.Р. Перекисне окислення ліпідів у хворих на гігантські вентральні кили за різних умов оперативного лікування // Одеський медичний журнал. - 2000. - № 3. - С. 62-64.

Баязитов Н.Р. Эффективность аллопластики при лечении гигантских послеоперационных и рецидивных грыж живота // Клінічна хірургія. - 2000. - № 5. - С. 19-21.

Грубник В.В., Баязитов Н.Р., Беспалько Н.Н., Парфентьев Р.С. Способ лечения послеоперационных вентральных грыж // Экспериментальная и клиническая медицина. - 1999. - № 3. - С. 141-142.

Грубнік В.В., Баязітов М.Р., Горячий В.В. Проблеми пластики вентральних гриж у хворих на цукровий діабет // Львівський медичний часопис. - 1999. - Т.V, № 4. - С. 26-28.

Рішення про видачу деклараційного патенту на винахід. Спосіб лікування великих та гігантських вентральних кил / Баязітов М.Р., Грубнік В.В., Парфентьєв Р.С. - № 2000031800, заявлено 30.03.2000.

Баязітов М.Р. Комплексний алопластичний метод лікування гриж великого і гігантського розміру // Матеріали ювілейної підсумкової наукової конференції студентів і молодих учених, присвяченої 100-річчю Одеського державного медичного університету. - Одеса, 2000. - С. 149-150.

Грубник В.В., Баязитов Н.Р. Эффективность магнитолазерной терапии при аллопластике гигантских рецидивных вентральных грыж // Материалы X Международной научно-практической конференции "Применение лазеров в медицине и биологии". - Харків, 1998. - С. 48.

Грубнік В.В., Баязітов М.Р., Горячий В.В., Беспалько М.М. Ефективність лікування защемлених післяопераційних гриж з допомогою алопластики // Матеріали ювілейної науково-практичної конференції, присвяченої 25- річчю створення Львівської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги: "Сучасні аспекти невідкладної медичної допомоги". - Львів, 1997. - С. 74-75.

Grubnik V.V., Bayazitov N.R., Sharma Pushpendra, Chetverikov S.G. Treatment of postoperative recurrent hernias // 20th International Congress of the European Hernia Society. - Cologne (Germany), 1998. - P. 38.

Grubnik V.V., Sharma Pushpendra, Bayazitov N.R., Parfentyev R.S. Comparative study of laparoscopic and open tension-free repair technique in patients with inguinal hernias // 7th International Congress of the European Association for Endoscopic Surgery. - Linz (Austria), 1999. - P. 23.

Grubnik V.V., Bayazitov N.R., Sharma P., Parfentev R. The first experience of ambulatory hernia repair in Ukraine // 3rd International Congress on Ambulatory Surgery. - Venice (Italy), 1999. - P. 88.