Дослідження нейрофізіологічних процесів обробки зорової інформації у нормі при складному візуальному стимулі на різний кутовий розмір та контраст. Критерії оцінки якості зору сприйняття з застосуванням спектрального аналізу складових зорових потенціалів.
При низкой оригинальности работы "ЕЕГ - кореляти зорового сприйняття у нормі та в умовах порушень на різних рівнях зорової сенсорної системи", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Застосування складних візуальних стимулів (з різним кутовим розміром та контрастом) дозволило розкрити деякі закономірності розвитку електричної відповіді у вигляді характеристик (амплітуд, латентних періодів) компонентів сумарних ЗВП. Таким чином, порівняльне комплексне вивчення при різних порушеннях (функціональних та органічних у всіх відділах зорової сенсорної системи), дозволить з одного боку, значно розширити існуючі уявлення про нейрофізіологічні механізми зорового сприйняття у здоровому організмі та вирішити деякі питання з клінічної фізіології. Зясувати характер та особливості змін у компонентному складі ЗВП та частотного спектра ЕЕГ, які корелюють із зоровим сприйняттям у здоровому організмі та в умовах порушень на різних рівнях зорової сенсорної системи. З метою зясування залежності змін у компонентному складі ЗВП від вікових особливостей зорового сприйняття контрольну групу №1 складали досліджувані особи віком 17-25 років (18 осіб) та контрольну групу №2 складали досліджувані віком 55-70 років (15 осіб), з корекцією вікових змін акомодації. Так, як складні взаємовідносини підкорково-коркових структур можна вивчати тільки у надзвичайних випадках на людях, групу №8 склали так звані „рідкі випадки”: досліджуваний П., віком 22 років з порушеннями після хіазми в результаті новоутворення на дні третього шлуночка мозку; досліджуваний В., 36 років, з порушенням кровопостачання мозку; досліджуваний К., віком 16 років, з родовою травмою правої півкулі потиличної ділянки кори.У дисертації наведені дані, що відбивають характер змін викликаної електричної активності мозку (компонентів ЗВП та спектра потужності складових ЗВП) при зоровому сприйнятті у нормі та в умовах порушень різних відділів зорової сенсорної системи. Зясовані специфічні компоненти зорових викликаних потенціалів та їх спектральні складові, які корелюють зі станом зорової системи у нормі та в умовах порушень на периферійному, провідниковому і корковому рівні. Характер змін латентних періодів усіх компонентів (N75, P100, N145) у залежності від кутового розміру стимулу підлягав загальній закономірності: при зменшенні кутових розмірів - латентні періоди зростали. Латентний період N75 при зниженні контрасту до 20% зменшувався, а потім - зростав. Латентній період Р100 при зниженні контрасту зростав та був максимальним при 2% контрасту.
Вывод
У дисертації наведені дані, що відбивають характер змін викликаної електричної активності мозку (компонентів ЗВП та спектра потужності складових ЗВП) при зоровому сприйнятті у нормі та в умовах порушень різних відділів зорової сенсорної системи. У контексті виявлених закономірностей розглянуто нейрофізіологічні механізми, що забезпечують зорове сприйняття у різних умовах. Експериментально обґрунтовано можливість застосування отриманих ЕЕГ- корелятів при оцінці стану зорової системи.
1. Зясовані специфічні компоненти зорових викликаних потенціалів та їх спектральні складові, які корелюють зі станом зорової системи у нормі та в умовах порушень на периферійному, провідниковому і корковому рівні. Вони можуть бути використані для обєктивної характеристики зорового сприйняття.
2. Характер змін латентних періодів усіх компонентів (N75, P100, N145) у залежності від кутового розміру стимулу підлягав загальній закономірності: при зменшенні кутових розмірів - латентні періоди зростали. Фазові зміни у латентних періодах при зміні розмірів стимулу від 30" до 7,5" співпадають з обєктивною гостротою зору. Зміни кутових розмірів від 120" до 7,5" та від 7,5" до 1,8" приводили до зменшення амплітуд N75 і N145 (при розмірі 7,5" амплітуди були максимальні). Зміни амплітуди компонента Р100 мали двофазний характер, з явно вираженим фазовим переходом у діапазоні кутових розмірів від 30" до 15".
3. Латентний період N75 при зниженні контрасту до 20% зменшувався, а потім - зростав. Латентній період Р100 при зниженні контрасту зростав та був максимальним при 2% контрасту. Амплітуди вказаних компонентів при зниженні контрасту знижувалися. Латентний період N145 на діапазоні контрастів від 100% до 30% - зменшувався; від 25% до 2% - збільшувався. Амплітуда N145 на діапазоні контрастів від 100% до 40% - знижувалася, на контрасті 30-25% - не змінювалася, на діапазоні контрастів від 15% до 2% - підвищувалася.
4. При порушеннях периферійного відділу зорової системи функціонального характеру зростав тільки латентній період N75. При органічних змінах - зростав латентний період N75, який поєднувався зі зниженням амплітуди Р100. Знижувалися значення міжпікових інтервалів Р100-N145, N75-N145. Латентний період та амплітуда компонента N145 достовірно не відрізнялися від контрольних значень.
5. Фізіологічні порушення провідникового відділу зорової системи супроводжувалися збільшенням латентного періоду N75, модифікацією форми Р100, подовженням міжпікового інтервалу Р100- N145 та зменшенням розмаху амплітуд Р100-N145. Органічні зміни характеризувалися збільшенням латентного періоду Р100 більше, ніж на 35% та подовженням міжпікового інтервалу N75-Р100.
6. При дисфункції неспецифічних структур мозку спостерігалися: викривлення форми компонента Р100, значне подовження латентних періодів Р100 і N145, зниження амплітуд Р100 та N145, які поєднувалися з нормальними показниками амплітуди та латентного періоду N75.
7. Для характеристики підкорково-коркових взаємовідносин більшого значення набував спектральний аналіз, проведений для кожного виду стимуляції (монокулярної або бінокулярної). Стимуляція назальними та темпоральними полями деталізувала картину порушень. Залежно від ступеня порушень спектральні складові були представлені меншою чи більшою кількістю частотних діапазонів, за якими відрізнялися від контрольних показників.
8. Спектральний склад викликаних потенціалів відрізнявся при функціональних порушеннях змінами у тета та альфа діапазоні; при органічних порушеннях - у всіх частотних діапазонах, окрім дельта. Спектральний склад при дисфункції неспецифічних структур мозку відрізнявся від контрольних за всіма частотними діапазонами. Максимально чутливим діапазоном спектральних складових викликаних потенціалів до різних порушень у зоровій сенсорній системі виявився альфа ритм.
Автором надана оцінка показників викликаних потенціалів мозку у контрольній групі. Запропоновано алгоритм компонентного аналізу даних при порушеннях неспецифічних структур мозку.
2. Снегирь М.А. Ивнев Б.Б., Снегирь А.Г., Прокофьева Н.В. Зрительные вызванные потенциалы мозга как показатель уровня активации неспецифических структур мозга // Архив клин. и эксперим. медицины. -2000. -Т.9, №1. -С.150-152.
Автором особисто проведене дослідження, аналіз зорових викликаних потенціалів мозку за оригінальною методикою виділення специфічних компонентів.
3. Ивнев Б.Б., Снегирь М.А., Снегирь А.Г. Зрительные вызванные потенциалы мозга при болезни Альцгеймера // Український медичний альманах.-2000.-Т. 3, №2. -С.77-80.
Автор особисто провела дослідження, виділила специфічні компоненти зорових викликаних потенціалів, характерні для змін неспецифічних структур мозку.
4. Казаков В.Н., Кравцов П.Я., Снегирь М.А., Снегирь А.Г., Ивнев Б.Б. Влияние параметров сложного визуального стимула на характеристики зрительных вызванных потенциалов у человека // Нейрофизиология. - 2001.-Т.33, №5. - С.366-375.
Автору належить ідея використання складного візуального стимулу у дослідах характеру змін зорових викликаних потенціалів мозку. Проведена оцінка покомпонентного складу та аналіз отриманих даних при різних видах стимулу. Автором на підставі власного літературного огляду визначено закономірність розвитку нейрофізіологічних механізмів у процесі сприйняття складного стимулу.
5. Kazakov V.N., Kravtsov P.Ya., Snegir M.A., Snegir A.G., and Ivnev B.B. Dependence of the Parameters of Visual Evoked Potentials on the Parameters of a Complex Visual Stimulus (Tests on Humans) // Neurophysiology. - 2001. - Vol.33, №5. - P.322-330.
Автором особисто виконано дослідження зорових викликаних потенціалів на складний стимул. Розроблено та здійснено аналіз змін компонентних показників викликаних потенціалів мозку при різному кутовому стимулі. Обґрунтована можливість використання стимулу з різним кутовим розміром для обєктивної оцінки гостроти зору.
6. Снегирь М.А. Модификация зрительных вызванных потенциалов у больных глаукомой // Нейрофизиология. - 2002. - Т.34, №1. - С.60-66.
7. Snegir M.A. Modifications of Visual Evoked Potentials in Patients with Glaucoma // Neurophysiology. - 2002. - Vol. 34, №1. - P.52-57.
8. Казаков В.М., Павлюченко К.П., Іваненко С.Є. Снегір М.О., Зак В.В., Снегір А.Г. Опис до патенту на винахід „Спосіб діагностики захворювань зорового нерву”, №97073626, 24333А, 6А61В8/10 від 25.12.1998 р. Бюл. №6.
Автору належить ідея використання зорових викликаних потенціалів щодо діагностики стану зорового аналізатора. Автором було проведено дослідження викликаних потенціалів мозку, надана оцінка показників викликаних потенціалів мозку, проведено аналіз закономірностей змін компонентного складу зорових викликаних потенціалів.
9. Снегирь М.А. Возможности зрительных вызванных потенциалов при анализе функционального состояния зрительного анализатора // Вопросы экспериментальной и клинической медицины: Сб. статей. - Донецк: ООО “Лебедь” (часть 2), 1997. - С.156-159.
10. Ivnev B., Snegyr A., Snegyr M., Sherbakov S., Shevchenko T. Auditory and visual evoked brain potentials and neuropsychologic characteristics of elderly patients and patients with dementia // Abstr. of XXXIII International Congress of Physiological Sciences.-St. Petersburg.-1997.-P. 087.02.
11. Снегирь М.А., Минакова Е.А., Андреева В.Ф., Щукина О.С. Дополнительный метод ранней диагностики глаукомы // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1999. - Т.3, №2. - С.154-155.
12. Снегирь М.А., Снегирь А.Г., Папуша А.В., Малова О.Ю. Влияние параметров сложного визуального стимула на характеристики зрительных вызванных потенциалов // Архив клинической и экспериментальной медицины. - Матеріали другої конференції Українського товариства нейронаук, червень 2001, Донецьк, - 2001. - Т.10, №2. - С.215-216.
13. Казаков В.Н., Снегирь М.А., Прокофьева Н.В., Щукина О.С. Возможные нейрофизиологические процессы, обеспечивающие бинокулярное зрение // Архив клинической и экспериментальной медицины. - Матеріали міжнародної конференції „Центральні та периферичні механізми вегетативної нервової системи”, присвяченої памяті академіка О.Г. Баклаваджяна, 3-6 червеня 2003, Донецьк, - 2003.- Т.12, №1.- С.14.
14. Кравцов П.Я., Снегирь М.А., Ивнев Б.Б., Тарапата Н.И. Роль альфа-ритма в механизмах зрительного восприятия // Архив клинической и экспериментальной медицины. - Матеріали міжнародної конференції „Центральні та периферичні механізми вегетативної нервової системи”, присвяченої памяті академіка О.Г. Баклаваджяна, 3-6 червеня 2003, Донецьк, - 2003.- Т.12, №1.- С.15.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
