Діяльність українських національно-культурних товариств і партій. Дерев’яні церкви та дзвіниці Закарпаття. Традиції східного культового будівництва. Періоди нищення пам"яток культури. Найоригінальніші пам"ятники монументальної дерев"яної архітектури.
Вона стала прикладом для вірних і духовенства східного обряду на Закарпатті, які 24 квітня 1646 р. в церкві Ужгородського замку визнали свою єдність із Католицькою церквою. Тоді в краї існувало 330 церков, з них 11 були муровані, решта - деревяні. Бачинського на Закарпатті засновано понад 300 народних шкіл, духовну семінарію, розпочато будівництво єпископської резиденції в Ужгороді та ін. Плоди подвижницької роботи греко-католицької церкви стали помітні в 1774 р., коли греко-католицьке єпископство відокремлено від католицьких церков Угорщини. Тоді на Закарпатті налічувалося вже 800 церков, а 700 священиків обслуговували 250 тисяч вірних.Традиційна класифікація розрізняє у Закарпатті 5 стилів: лемківський, бойківський, гуцульський, бароковий та готичний, а також два підстилі - середньогуцульський та стиль "ампір" у верхоріччі Тересви. Всі назви стилів є досить усталеними і передають зміст того чи іншого стилю, а регіони їх поширення, як звичайно, відповідають басейнам рік та долинам (наприклад, барокова церква верхоріччя Латориці, чи барокова церква долини Репинки), що й зумовлювало виникнення стилю та його варіацій. У Воловецькому районі (північна частина колишнього Березького комітату) збереглося 15 церков і 13 дзвінниць, у Міжгірському (північно-західна частина колишнього Марамороського комітату) - - 35 церков та 28 дзвінниць. Надзвичайно цікавою й цінною є група готичних деревяних церков у долині Тиси. Церкви в селах Сокирниця, Крайниково, Да-нилово, Олександрівка Хустського р-ну (західно-південна частина колишнього Марамороського комітату) справляють незабутнє враження. Своєрідним явищем є три церкви в стилі "ампір" у верхоріччі річки Тересви (північна частина колишнього комітату Мараморош), що походять від так званих "Saalkirche".Окрему групу памятників монументальної деревяної архітектури Закарпаття складають дзвіниці. До споруди їх дзвону звичайно підвішувалися в самих церквах, над західними зрубами, де видно сліди їх кріплень. У тих церквах, де дзвони вже зняті, башти-дзвіниці придбали лише архітектурно-декоративне значення. Багато дзвіниць втратили свій первинний вигляд внаслідок ремонту і переробок і придбали інші архітектурні форми, дещо відмінні від архітектури основної будівлі - церкви. Виключно оригінальну форму придбала дзвіниця в селі Ізки Міжгірського району, де народний майстер особливо вдало вирішує плавний перехід від крівлі навісу до вертикальної стіни башти.
План
План
1. Коротка церковна історія
2. Деревяні церкви Закарпаття
3. Дзвіниці Закарпаття
1. Коротка церковна історія
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
