Джихад як складова концептів війни і миру в ісламі - Автореферат

Одним з аспектів аналізу ісламу як світової релігії, а саме його концептів війни та миру, виступає джихад, який часто на рівні повсякденної свідомості, у засобах масової інформації, а іноді й у наукових дослідженнях інтерпретується тенденційно і не зовсім адекватно. Обєктивний, неупереджений аналіз джихаду надає можливість розкрити його справжнє значення не тільки для мусульман усього світу, але і його роль у самій релігії ісламу. іслам релігія джихад війна мир Дисертація виконувалась у межах комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Наукові проблеми сталого державного розвитку України», науково-дослідної роботи № 066 Ф041 - 01 філософського факультету «Філософія і політологія у структурі сучасного соціогуманітарного знання» та науково-дослідницької тематики кафедри релігієзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Мета і завдання дослідження полягають у тому, щоб на основі структурно-функціонального аналізу особливостей ісламу як однієї із світових релігій, цілісно осмислити й обєктивного розглянути джихад як складову концептів війни і миру, а також розкрити динаміку його змістовної наповненості в історичному русі й сучасних модифікаціях. розглянуте коранічне тлумачення джихаду дозволяє твердити, що, по-перше, у Корані достатньо ясно визначається, що розпалювання війни є справою неугодною Богу, причиною якої є моральне зубожіння і занепад (сура 2, аяти 205, 208), а Бог сам гасить полумя війни (сура 5, аят 64); по-друге, Коран закликає до миру і мирного співіснування (сура 2, аят 208), а також закликає іудеїв і християн дотримуватися принципів спільного співтовариства, яке є основою і фундаментом мирного співіснування (сура 3, аят 64); по-третє, Коран засуджує будь-яке нехтування чужими правами, загарбання та пригноблення (сура 2, аят 190; сура 4, аят 5), засуджує будь-які форми нерівності за расовою, національною чи родовою ознакою, які створюють підґрунтя для пожадливості та агресії, й вважає єдиним критерієм переваги праведність, високі моральні та гуманні якості (сура 49, аят 13); по-четверте, головним лейтмотивом Корану є твердження про добре ставлення до себе подібних, навіть, якщо вони не є мусульманами, але за умови, що вони також поділяють принцип мирного співіснування (сура 60, аят 8); по-пяте, однією з головних причин невірного розуміння джихаду є хибне тлумачення аятів Корану, коли з них вихоплюється окремий рядок, який наводиться як доказ проти ісламу, без урахування обставин явлення аяту та його сутності (сура 47, аят 4; сура 9, аят 5);У першому розділі - «Аналітичний огляд літератури з проблем війни і миру в ісламі» аналізуються джерела, які характеризують роль та місце ісламу в сучасних цивілізаційних процесах, розглядаються питання ісламського віровчення та його окремі положення, мусульманського релігійного права, процесів поширення і взаємодії ісламу з іншими релігіями та культурами. До авторів, які аналізували проблеми війни і миру в загальнотеоретичному аспекті, а також безпосередньо в ісламі, належать праці наступних дослідників: дисертаційна робота І.Г.Арзуманова «Еволюція проблем війни і миру в ісламі»; дисертаційне дослідження С.Бондарука «Сучасні богословські інтерпретації проблем війни і миру»; В.Груздєва «Соціально-філософські основи католицької концепції війни і миру»; В.Донцова «Сучасні ісламські рухи та організації на Ближньому Сході в системі міжнародних відносин»; дисертаційна робота О.Залужного «Проблеми війни і миру в сучасних протестантських теологіях»; праця Г.Керімова «Проблеми війни і миру в ісламі»; дисертаційна робота М.Кудеймі «Концепція війни в ісламі» та ін. До таких праць належать наступні: визначення терміну «джихад» в енциклопедичному словнику «Релігієзнавство»; дисертаційна праця З.Арухова «Концепція джихаду в ранньому ісламі»; Атійа Сакра «Розуміння джихаду на сучасному етапі»; Е.Блешо «Джихад та універсальні цінності»; Р.Гайнутдіна «Іслам. У другому розділі «Еволюція розвитку ісламського концепту «джихад» розглядаються джерела формування концепту «джихад», особлива увага при цьому приділяється інтерпретаціям поняття «джихад» у Корані та Сунні, а також аналізуються релігійно-правові норми джихаду. Зясовано, що шаріат розрізняє декілька видів джихаду: джихад проти зла людської душі (джихаду нафс), джихад проти диявола (джихаду шайтан), джихад проти ворогів-невіруючих (джихадуль куффар).Джихад проти зла людської душі (нафса) в ісламі ведеться у чотирьох напрямах: перший - пізнання істини та вірного шляху її осягнення; другий-у ревності здійснення благих справ і поклонінні Аллаху; третій - у воланні до Аллаха; четвертий напрям - у труднощах і перешкодах на шляху цього волання.Визначено, що ісламом були запозичені архетипи війни і миру з попередніх політеїстичних уявлень арабо-семітської міфології, а також з іудаїзму і християнства. Аналіз культурно-історичних та ідеологічних змістів концептів війни і миру в сучасному ісламі має принципове значення для визначення подальших перспектив, які

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ