Внесок Івана Крип ’якевича в практичне джерелознавство, що було пріоритетним напрямом його наукової діяльності. Систематизація ним документальних і наративних джерел із середньовічної історії Галичини. Аналіз ним листів й універсалів Хмельницького.
Із цього приводу його учень Ярослав Ісаєвич згадував: «[історик] говорив навіть, що, приступаючи до нової теми, уникає знайомства зі спеціальною літературою, щоб не опинитися під впливом чужих концепцій - спершу збирає джерела, систематизує їх, намагається зробити власні висновки, а тоді вже дивиться, що писали інші». Поруч із монографією Іван Крипякевич у 1907 році підготував до друку збірник «Матеріали до історії Львівської Русі (1460-1550 рр.)». Аналіз джерельної бази «Студій...» показує, що автор найчастіше використовував документи з таких збірників: «Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России» (далі - «АЮЗР»), «Акты, относящиеся к истории Западной России» (далі - «АЗР»), «Жерела до історії України-Русі» (далі - «Жерела»), «Сборник Киевской комиссии для разбора древних актов», «Акты Виленской комиссии», «Zrodla dziejowe», «Archiv f. osterr Geschichte», «Акты Московского государства». Працюючи над козацькою тематикою, Іван Крипякевич у 1954 році випустив капітальну монографію «Богдан Хмельницький», де відтворив картину соціально-економічного і суспільно-політичного життя на українських землях у контексті тогочасних міжнародних відносин, дослідив етапи національно-визвольної війни, приділив значну увагу формуванню української державності, акту «воззєднання» України з Росією, розкрив історичну роль Хмельницького, відзначивши його видатні здібності як видатного полководця і державника. Учений часто звертався до таких збірок, як «АЮЗР», «Воссоединение Украины с Россией», «Жерела», «Архив Юго-Западной России», «Памятники, изданные Киевскою комиссией для разбора древних актов», «Донские дела», «Акты Московського государства», «Україна перед Визвольною війною 1648-1654 pp.», «Zrodla dziejowe», «Monumenta Hungariae Historica Diplomataria», приділяючи, отже, значну увагу таким видам джерел, як акти («АЮЗР»), літописи, зокрема козацькі (Самовидця, Величка, Грабянки), записки («Записки Голінського» і ін.), листи («Лист Кривоноса до Корецького», «Pisma St.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы