Особливості живлення для аудіо- та відеоапаратури. Спрощена схема автоколивального блокінг-генератора. Типорозмір осердя й діаметр проводів обмоток. Принцип роботи ксенонової лампи. Тривалість імпульсу підживлення для увімкнення силового випрямляча.
Схемні рішення, застосовувані в апаратурі, далеко не завжди нові й відрізняються відсутністю компромісів: напруги живлення на різні вузли від тих самих джерел (випрямлячів, стабілізаторів) надходять різними колами через окремі стабілізатори, або ключові схеми, що входять до складу тих або інших пристроїв або секцій. Діод VD2, резистор R4 і конденсатор С2, виконують функцію захисту транзистора від перенапруги в колекторному ланцюзі. У момент коли при розряді конденсатора напруга Uбе стане рівною нулю, транзистор відкривається й починається формування нового імпульсу. У моніторах прийнятні напруги 5 В для мікросхем, 12 В-для операційних підсилювачів і транзисторів, а також напруги до 100 В-для схем розгортки й електронно-променевої трубки, фокусуюча напруга для деяких електронно-променевих трубок становить 500 В. 10.1 представлена базова схема однотактного автогенераторного нерегульованого перетворювача, що місьтить: силовий транзистор VT1; трансформатор Т1 з первинною обмоткою W1, базовою обмоткою W2, вихідною обмоткою W3; випрямний діод VD2; конденсатор, що згладжує, C1; базовий резистор R1; коло запуску на резисторі R2; діод, що захищає емітерний перехід від неприпустимих зворотних напруг.Ксенонова лампа являє собою кварцову колбу, центральна частина якої має кульову або еліпсоїдну форму. Ксенонові лампи можуть працювати як на постійному, так і на змінному струмі. Ксенонові лампи мають такі переваги, як високу яскравість й світлову віддачу, великий термін служби й гарну спектральну характеристику випромінювання, завдяки цьому вони застосовуються у всій сучасній стаціонарній кінопроекційній апаратурі. Зважаючи на такі особливості ксенонової лампи пристрій електроживлення для ксенонової лампи повинен забезпечувати поступовий перехід від стадії І до стадії ІІІ розряду. Для запалювання використовують високочастотне джерело імпульсної високої напруги, для підживлення - малопотужне джерело постійного струму - випрямляч, та для роботи в нормальному режимі - потужний стабілізований випрямляч.
Вывод
Ксенонова лампа являє собою кварцову колбу, центральна частина якої має кульову або еліпсоїдну форму. У колбу впаяні два вольфрамових електроди. Внутрішній обєм колби заповнений інертним газом - ксеноном - під тиском 6-8 кгс/см2.
Ксенонові лампи можуть працювати як на постійному, так і на змінному струмі. Зараз у кінопроекційній апаратурі застосовуються тільки лампи постійного струму. Для запалювання лампи потрібна висока напруга 20 - 30 КВ.
Ксенонові лампи мають такі переваги, як високу яскравість й світлову віддачу, великий термін служби й гарну спектральну характеристику випромінювання, завдяки цьому вони застосовуються у всій сучасній стаціонарній кінопроекційній апаратурі.
Зважаючи на такі особливості ксенонової лампи пристрій електроживлення для ксенонової лампи повинен забезпечувати поступовий перехід від стадії І до стадії ІІІ розряду. Для запалювання використовують високочастотне джерело імпульсної високої напруги, для підживлення - малопотужне джерело постійного струму - випрямляч, та для роботи в нормальному режимі - потужний стабілізований випрямляч.
Недоліком схеми підживлення з використанням геркона є інерційність в спрацювання магнітокерованого контакту, в результаті чого потенціал підживлення ще деякий час прикладено до електродів. Цей недолік усунено в безконтактній схемі, дозованій схемі підживлення.
ДВЕЖ лампи зчитування звуку живиться від мережі 220 В через запобіжник та трансформатор та забезпечують на виході 6 В або 10 В при струмі 5 А, пульсація вихідної напруги не перевищує 0.7%. Потужність, що споживається, не перевищує 180 В•А. Стабільну напругу отримують, застосовуючи тиристорний стабілізатор напруги.
Основні технічні характеристики блока живлення ППЗЧ: - напруга живлення - 200…240 В;
- вихідна напруга - ± 25 В, 20 В, 10 В при струмах навантаження, відповідно, 3 А, 1 А і 3 А;
- ККД - 0.75.
Список литературы
живлення відеоапаратура вторинний генератор
1. Сборник изобретений: Радиоэлектроника; М.: ЦБТИ, 2006. - 260 c.
2. Белый, Ю.А. Считающая электроника; М.: Наука, 2008. - 120 c.
3. Велтистов, Е. Приключения Электроника; М.: Русский язык, 1990. - 238 c.
4. Велтистов, Е. Приключения Электроника. Новые приключения электроника; Пермь: Урал-Пресс, 1992. - 198 c.
5. Велтистов, Евгений Приключения Электроника. Новые приключения Электроника; М.: Олма-Пресс, 2008. - 800 c.
6. Гапонов, В.И. Электроника; М.: Физматгиз, 2011. - 156 c.
7. Лабунцов, В.А. Энергетическая электроника; ЭНЕРГОАТОМИЗДАТ, 1987. - 464 c.
8. ред. Ахманов, С.А.; Жаботинский, М.Е.; Клышко, Д.Н. и др. Квантовая электроника; М.: Советская Энциклопедия, 1999. - 432 c.
9. ред. Берг, А.И.; Трапезников, В.А. Энциклопедия современной техники. Автоматизация производства и промышленная электроника; М.: Советская Энциклопедия, 2009. - 393 c.
10. Липатов Д.Н. Вопросы и задачи по электротехнике для программированного обучения. 1984 и 1970 года
11. Мелузин, Губерт Примеры и задачи по электротехнике. 1979 год.
12. Атамалян Э.Г. Методика решения задач пообщей электротехнике. 1963 год.
13. Новиков П.Н. Задачник по электротехнике с основами промышленной электроники. 1985 год.
14. Рабинович Э.А. Сборник задач и упражнений пообщей электротехнике. 1978 год.
15. Раскатов А.И. Задачник по электротехнике и электрооборудованию. 1964 год.
16. Рекус Г.Г. Сборник задач и упражнений по электротехнике и основам электроники 2001 и 2002 года
17. Ионкин Л.А. Сборник задач и упражнений по теоретическим основам электротехники. 1982 год.
Размещено на Allbest.ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
