Аналіз існуючих підходів до розуміння джерельності практики Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ) в сучасній доктрині права. Напрямки досліджень питання, а також ознаки, які притаманні правовим позиціям ЄСПЛ як джерела правового впливу Конвенції.
У статті здійснено аналіз існуючих підходів до розуміння джерельності практики Європейського Суду з прав людини в сучасній доктрині права, виокремлено основі напрямки досліджень питання, а також визначено ознаки, які притаманні правовим позиціям ЄСПЛ як джерела правового впливу Конвенції. Кочури, під практикою Європейського Суду як джерела права слід розуміти частину правового досвіду і результатів діяльності ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини, що виражаються в їх офіційних актах (рішеннях (постановах), ухвалах), які набрали чинності та містять важливі й актуальні правові позиції обов’язкового чи переконливого характеру щодо прав і свобод людини і громадянина [5, с. Козюбри, практики Європейського Суду без Конвенції не існує, тому під такою практикою слід розуміти рішення Суду, які виступають як допоміжне джерело права та стосуються практичного застосування положень Конвенції як основного джерела права [7, с. Аналіз зазначених підходів до розуміння практики Європейського Суду як джерела дозволяє досліднику прийти до таких висновків: 1) деякі вчені розглядають практику ЄСПЛ як джерело права з погляду формально-юридичного підходу, тобто як спосіб зовнішнього вираження норм права. Пархоменко виокремлює такі методологічні підходи до визначення категорії «джерело права»: джерело виникнення права як соціальної категорії, сила, що творить право; пам’ятки історії, літератури, судові справи та звичаї, що існували історично, мали значення чинного права; певний вид діяльності державної влади - правотворча діяльність; матеріали, взяті за основу того чи іншого законодавства; засоби пізнання або способи існування права [19,с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
