Джерела з історії взаємовідносин Української Народної Республіки та Західно – Української Народної Республіки - Автореферат

З часу здобуття Україною незалежності розпочався новий етап у розвитку історичної науки, який відзначається передусім посиленням уваги до проблем методології, історіографії та джерелознавства, котрі є важливими чинниками в процесі підвищення теоретичного рівня, ефективності, практичної значимості історичних досліджень. Актуальність дослідження визначається і тим, що джерелознавчі аспекти історії соборності України - одна з найважливіших і водночас найменш досліджених проблем в історіографії Української революції 1917-1920 рр. Джерелознавчі аспекти історії соборності України і, зокрема історії взаємовідносин УНР і ЗУНР, спеціально не досліджувалися. У сучасному українському джерелознавстві узагальнюючих чи спеціальних праць такого характеру поки що не створено, а окремі сюжети конкретно-історичних досліджень засвідчують зростання інтересу до пошуку, виявлення і вивчення джерел з історії Української революції, державності та соборності України. Крім того вивчення джерел з історії УНР і ЗУНР дозволяє неупереджено зясувати складні й суперечливі процеси соціально-економічного, суспільно-політичного, національно-культурного та зовнішньополітичного характеру, які мали визначальний вплив на розвиток взаємовідносин УНР і ЗУНР. Мета полягає в зясуванні тенденцій формування, структури й інформаційних можливостей джерельного комплексу з історії взаємовідносин УНР і ЗУНР як складової частини подій Української революції 1917-1920 рр.З відновленням державної незалежності України опубліковано ряд праць, у яких аналізується джерельна база з історії визвольних змагань 1917-1920 рр., української державності в добу Української Центральної Ради, Гетьманату, Директорії, утворення ЗУНР. Історіографічне значення, з погляду джерелознавчих проблем історії взаємовідносин УНР і ЗУНР, мають конкретно-історичні й історіографічні дослідження з історії визвольних змагань і державотворчих процесів на українських землях в період 1917-1920 рр., істориків з української діаспори. Таким чином, аналіз наявних джерелознавчих та конкретно-історичних праць з історії УНР і ЗУНР дав підстави для висновку, що наведені в них сюжети, повязані з взаємовідносинами обох українських держав, мають обмежену джерельну базу, особливо у висвітлені політичної, економічної, військової і дипломатичної співпраці УНР і ЗУНР. У дисертації простежено процес нагромадження документів і матеріалів, що складають основу джерельної бази для вивчення утворення УНР і ЗУНР, їх взаємовідносин на тлі Української революції 1917-1920 рр., проаналізовано документотворчу діяльність Української Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР, владних інституцій ЗУНР, політичних партій, громадських обєднань, як на українській території, так і в еміграції, їх заходи щодо захисту та збереження документальної спадщини. «Джерела з історії обєднавчого руху на українських землях в добу Української Центральної Ради» містить аналіз виявлених документів і матеріалів, що висвітлюють наростання обєднавчого руху на східно - та західноукраїнських землях на першому етапі Української революції.