Джерела з історії старообрядства Правобережної України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. - Автореферат

бесплатно 0
4.5 154
Закономірність продукування, відкладення та зберігання джерельної бази, рух фондоутворення. Співвідношення первісних і потенційних джерел. Методика та наслідки експедицій петербурзьких і московських вчених в старообрядські поселення Правобережжя.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
А поміж тим старообрядці, зявившись на Правобережжі ще в кінці XVII ст., мали в XIX - на початку XX ст., як соціокультурний феномен, помітний вплив на широкий комплекс чинників господарського, станового, культурного життя краю, були субєктом відчутних етнокультурних контактів з автохтонним населенням, врешті відігравали суттєву роль в старообрядському світі загалом. Саме на Правобережжі, поряд з Білою Криницею (Буковина), де було покладено початок Білокриницькій старообрядській церковній ієрархії, та Стародубщиною (Чернігівщина), локалізувався один із найпотужніших старообрядських центрів - Куренівка, діяло 11 із 36 розташованих на українських теренах старовірських монастирів та скитів. XX ст. на Правобережній Україні проживало близько 40 тис. старообрядців (по Україні в цілому, включаючи Бесарабію, - близько 200 тис.), які зосередились більш як в 200-х місцях компактного проживання. Мета дослідження полягає в комплексному джерелознавчому аналізові джерел з історії старообрядства Правобережної України кінця XVIII - початку XX ст. проаналізувати матеріали історико-археографічних експедицій, проведених (у тому числі дисертантом) у старообрядських поселеннях Правобережжя; укласти каталог старообрядських книг, що перебували у вжитку в середовищі старообрядців Правобережної України;Встановлено, що світський масив документальних джерел охоплює документацію: а) вищих та центральних органів влади; б) Канцелярії київського, подільського і волинського генерал-губернатора; в) канцелярій київського, подільського та волинського губернаторів та ін. установ губернського рівня; г) повітових органів влади. З-поміж вищих та центральних органів влади, те чи інше відношення до державної політики щодо старовірів Правобережжя та до фіксації інформації про процеси, які відбувались в середовищі останніх, мали Сенат, Державна рада, Комітет міністрів, Рада міністрів, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство фінансів, Міністерство державних маєтностей, Секретний комітет у справах розколу, Особливий комітет, Третє відділення власної його імператорської величності канцелярії, Відомство "инославных" сповідань. Загалом корпус указів нараховує більше 200 позицій за 1793-1917 рр. і охоплює укази рамкові для старообрядства імперії загалом, інших неукраїнських регіонів, укази, що стосувались старообрядства в Україні, й укази, що стосувались Правобережжя зокрема. За тематичною ознакою можна виділити такі різновиди справ: справи про старообрядські храми, молитовні будинки та каплиці - 71 одиниця; справи, що стосуються правового становища старообрядства загалом і регіонального зокрема - 42; про старообрядські монастирі і скити - 42; про утиски та переслідування старообрядства - 34; про переселення старообрядців - 12; стосовно правопорушень старообрядців - 8; про перехід з "православя" в "розкол" - 8; про старообрядське священство та переслідування його - 8; про господарську діяльність старообрядців - 6; про перехід з "розколу" в "православя" - 2; статистичні джерела - 39; інші (збірні) - 4. Остання група джерел згрупована по окремим діловодним справам, які можна поділити на наступні види: статистичні джерела - 755 одиниць; про утиски та переслідування старовірів - 108; про правове становище старовірів - 94; про монастирі та скити - 47; про старообрядські храми, каплиці та молитовні - 46; про правопорушення старообрядців - 40; справи стосовно господарської діяльності - 40; про перехід з "православя" в "розкол" - 23; про старообрядське священство та його переслідування - 13; про переселення старовірів - 12; про освіту та навчання - 11; про перехід з "розколу" в "православя" - 9; про книги та типографії старообрядців - 5; інші - 15.Незважаючи на тривале проживання на території Правобережної України, значну чисельність, та суттєвий факторний вплив на представницький комплекс регіональних історичних процесів старообрядство Правобережжя не було обєктом спеціального комплексного історичного та джерелознавчого дослідження. Джерельна база дослідження проблеми охоплює джерела різних типів, родів, видів та різновидів. Наріжною складовою писемних джерел є комплекс документальних матеріалів, що відклався внаслідок функціонування управлінської вертикалі Російської імперії. Поява, видова палітра, особливості збереження документів, рух фондоутворення зумовлювалися специфікою російського діловодства та архівної справи відповідного періоду, а в підмурку - постійною зацікавленістю влади старообрядським питанням (у тому числі безпосередньо життєдіяльністю старовірів Правобережжя). Документи вищих, центральних та місцевих органів влади мають високі інформативні можливості (хронологічно, територіальне й тематично) і є ключовим чинником інформативного потенціалу джерельної бази дослідження історії старообрядства Правобережжя зазначеного періоду.Куреневское тримонастырье: история русского старообрядческого центра в Украине (1675-1935 гг.). Старообрядство Поділля: питання істор

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ

Вывод
У висновках стисло викладено найважливіші результати дослідження та основні положення, що виносяться на захист: 1. Незважаючи на тривале проживання на території Правобережної України, значну чисельність, та суттєвий факторний вплив на представницький комплекс регіональних історичних процесів старообрядство Правобережжя не було обєктом спеціального комплексного історичного та джерелознавчого дослідження.

2. Джерельна база дослідження проблеми охоплює джерела різних типів, родів, видів та різновидів. Ключове місце посідають писемні джерела (документальні та наративи).

3. Наріжною складовою писемних джерел є комплекс документальних матеріалів, що відклався внаслідок функціонування управлінської вертикалі Російської імперії. Поява, видова палітра, особливості збереження документів, рух фондоутворення зумовлювалися специфікою російського діловодства та архівної справи відповідного періоду, а в підмурку - постійною зацікавленістю влади старообрядським питанням (у тому числі безпосередньо життєдіяльністю старовірів Правобережжя).

4. Внаслідок цілеспрямованої архівної евристики вдалося виявити близько 2,2 тис. діловодних справ, що становить 90 % актуалізованої джерельної бази.

5. Документи вищих, центральних та місцевих органів влади мають високі інформативні можливості (хронологічно, територіальне й тематично) і є ключовим чинником інформативного потенціалу джерельної бази дослідження історії старообрядства Правобережжя зазначеного періоду. Найінформативнішим цей комплекс щодо наступних питань: правове становище старовірів, політика влади зі старообрядського питання, демографія та географія старообрядства Правобережжя, перехід з офіційної Церкви до старообрядства і навпаки, господарська діяльність, купецтво та його роль в старообрядському світі й економіці Російської імперії загалом, правопорушення старовірів, старообрядські культові споруди, монастирі (з чернецтвом включно).

6. Інформативний потенціал джерел, що вийшли з середовища Російської православної Церкви суттєвий лише в ділянці стосунку Церкви до старообрядства в цілому. "Всепідданійші" звіти дублюють свідчення світських джерел звітного характеру. Значні втрати діловодства духовних консисторій і правлінь звузили можливості для вивчення за ними соціальних практик старообрядських громад. Періодика має допоміжне значення.

7. Корпус старообрядських джерел, зазнавши найбільших втрат, тим не менше містить ексклюзивну інформацію про внутрішнє життя старообрядців кінця XIX - початку XX ст. Без використання матеріалів старообрядських зїздів, соборів та відповідної періодики студії з історії старообрядства Правобережжя будуть недокладними.

8. Історико-археографчні експедиції петербурзьких і московських вчених, а також авторські, дозволили згромадити 387 книг та рукописів, що суттєво доповнює наративну складову джерельної бази.

9. Враховуючи інформативні можливості джерел різного походження, видів та різновидів, співвідношення між первісною і потенційною джерельною базою дослідження історії старообрядства в Правобережній Україні є таким, що дозволяє створити надійне підґрунтя для комплексного зясування порушеної проблеми.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?